Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

День Соборності: перевір себе та дізнайся більше про цю дату в історії України (ТЕСТ)

Опубліковано

22 січня Україна відзначає День Соборності. Понад 100 років тому цей день став основою для подальшої самостійності й незалежності України. ШоТам підготував новий тест із цікавими фактами, історичними довідками та рідкісними фото, аби розповісти про цю дату в нашій історії.

Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки проголосили 22 січня 1919 року. А що було проголошено за рік до цього, 22 січня 1918 року?

Правильно! Неправильно!

7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. 8 січня відбулося засідання українського уряду, під час якого Микита Шаповал заявив: «Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежної України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили». 22 січня було проголошено незалежність УНР. Цю дату також називають Днем проголошення Першої Незалежності.

Незадовго до проголошення Соборності, 1 грудня 1918 року, був підписаний договір про майбутнє об’єднання УНР та ЗУНР. Де відбулося підписання?

Правильно! Неправильно!

Усе відбулося на вокзалі у Фастові. Тоді делегація Української народної Ради та четверо з п’яти членів Директорії підписали «Передвступний договір» про злуку двох частин України.

А де було проголошено Акт Злуки?

Правильно! Неправильно!

Церемонія розпочалася о 12:00 з промови голови делегації ЗУНР Льва Бачинського. Потім Лонгин Цегельський зачитав вірчу Грамоту УНРади і Ради державних секретарів ЗУНР до Директорії, в якій були подані акти, що вели до злуки, зокрема Ухвала УНРади від 3 січня 1919 року про об’єднання ЗУНР і УНР. Після того, як акт прочитали французькою мовою, грамоту вручили Голові Директорії Володимиру Винниченку.

Хто був «режисером» свята Соборності у 1919 році?

Правильно! Неправильно!

Софійська площа була наповнена декораціями, а людей, охочих подивитися на проголошення Акту Злуки, було стільки, що частині довелося забиратися на дерева. З-поміж усіх делегацій, що прибули на урочистості, першими з’явилися службовці залізниць із транспарантом «Слава українським Героям». Згодом прибули й інші делегації. А ось керував їхнім розміщенням та всім церемоніалом артист Микола Садовський, чиїм іменем названо театр у Вінниці.

Після проголошення Акту Злуки Національний хор виконав три пісні. Дві з них — «Ще не вмерла Україна» та «Вічний революціонер». Якою була третя композиція?

Правильно! Неправильно!

Третьою хор виконав пісню «Вкраїно мати, кат сконав». А після багаторазових «Слава!» єпископ провів заключну молитву.

Хто очолював військовий парад, який відбувся у день проголошення Акту Злуки?

Правильно! Неправильно!

Святкування Соборності завершилося військовим парадом, який очолив командант Січових Стрільців Іван Чмола. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Приймав парад полковник Євген Коновалець.

Наступного дня, 23 січня, в оперному театрі запрацював тимчасовий орган законодавчої влади соборної Української Народної Республіки. Як він називався?

Правильно! Неправильно!

Трудовий конгрес України вже в перший день своєї роботи ратифікував Акт Злуки. ЗУНР була перейменована на Західну область УНР (ЗО УНР), а єдиним державним гербом став тризуб.

Вперше від дня проголошення Акту Злуки офіційне святкування Дня Соборності відбулося через 20 років — 22 січня 1939-го. У якому місті це відбулося?

Правильно! Неправильно!

Перше офіційне святкування Соборності на державному рівні відбулося в столиці Карпатської України Хусті. Маніфестація 1939-го стала найбільшою демонстрацією українців за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини. У ній взяли участь понад 30 тисяч людей.

«Віднині воєдино зливаються століттями … частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили та за які вмирали найкращі сини України», — йшлося в Акті Злуки. Які слова пропущені на місці крапок?

Правильно! Неправильно!

Яка акція стала символом святкування Дня Соборності України?

Правильно! Неправильно!

Перший «Живий ланцюг» відбувся в Україні 21 січня 1990 року, напередодні 71-ї річниці проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР. Ця акція стала однією з найбільш масштабних в українській історії. Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишня резиденція парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки) та простягнувся до Києва. Того дня мільйони українців взялися за руки та утворили ланцюг, довжиною понад 700 кілометрів. Відтоді акція стала символом Дня Соборності й традиційно проводиться 22 січня в різних містах України.

У якому році День Соборності вперше вперше відзначили на офіційному рівні в сучасній Україні?

Правильно! Неправильно!

Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1999 року. Свято встановлено указом тодішнього президента Леоніда Кучми «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…»

Що ти знаєш про День Соборності України та історію свята?
Йой, халепа. Схоже, хтось пропустив кілька лекцій з історії України. Сподіваємося, цей тест допоміг вам дізнатися щось нове про Акт Злуки й об’єднання УНР та ЗУНР. Поділіться посиланням із друзями, адже в такому форматі вивчати нашу історію ще легше!
Хм, непоганий результат. Ви точно щось читали про Акт Злуки та святкування Дня Соборності. На жаль, цих знань не вистачило, аби набрати максимальну кількість правильних відповідей. Та не варто засмучуватися! Надішліть посилання на цей тест друзям, адже у такому форматі вивчати історію ще легше!
Здається, ми знайшли людину, яка ніколи не прогулювала лекції з історії України. Вітаємо з крутим результатом! Поділіться цим тестом із друзями, адже в такому форматі вивчати нашу історію ще легше!

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

В Україні вийде воєнна кінострічка, яка була знята до початку повномасштабної війни

Опубліковано

16 травня в український кінотеатр вийде воєнна драма “Обмін” від режисера Володимира Харченка-Куліковського.

Про це повідомляє Держкіно.

Про фільм

Сценарій фільму базується на реальних подіях. Зйомки проводилися на території Київської області наприкінці 2021 року.

Сюжет починається з несподіваного нічного дзвінка столичного хірурга Олександра. З номера його сина дзвонить незнайоме, і батько дізнається, що його син Костя став добровольцем в армії і під час спецоперації потрапив у полон до місцевого сепаратиста, колишнього мента Привида.

Щоб звільнити сина, батько має сам поїхати на лінію розмежування і привезти гроші. Проте на обмін привозять іншого хлопця, і події розвиваються абсолютно непередбачувано.

Читати також: Військові розповіли про пухнастого психолога Матвія, який допомагає тримати силу духу в окопах

У справу втручається російський полковник ГРУ, очільник російських окупаційних військ міста, людина без моралі і правил. Кожен з героїв стоїть перед важливим вибором, а один телефонний дзвінок перевертає долі усіх героїв фільму.

Премʼєра фільму

Прем’єра фільму “Обмін” планувалася на грудень 2022 року. Однак через масштабні відключення світла по всій території України ця стрічка так і не вийшла у широкий прокат. У зв’язку з цим вихід фільму було перенесено на травень 2024 року.

Нагадаємо, що українські воїни знищили російський зенітно-ракетний комплекс “Бук”.

Також ми повідомляли, що в Дії зʼявилися нові іменні військові облігації.

Фото: афіша фільму

Читати далі

Суспільство

“З України: Сміливі мріяти”: 22 митця представлять виставку на Венеційській бієнале

Опубліковано

В рамках офіційної програми 60-ї Венеційської бієнале Фонд Віктора Пінчука та PinchukArtCentre представляють виставку творів 22 художників, художниць та мистецьких колективів під назвою “З України: Сміливі мріяти”.

Про це повідомляє Суспільне.Культура.

Про виставку

Організатори повідомляють, що ця виставка – не лише спільна платформа, яку Україна розділяє з митцями із різних континентів: Африки, Південної Америки та Азії. Команда також активно намагається уявити краще майбутнє, добре розуміючи та завжди усвідомлюючи жорстоку реальність, в якій ми проживаємо зараз.

Проєкти виставки

Катерина Алійник, “Коли сонце сідає на сході”. 

Мисткиня працює із суперечністю, яку викликає зображення недоступного нині через російську окупацію пейзажу сходу України.

Аллора та Кальсаділья презентують серію інсталяцій під назвою “Прищепа”.

Вона відтворює цвітіння баобаба – святого дерева, що символізує “дерево життя” та асоціюється з безмежною міцністю та витривалістю предків. Ця серія натякає на глобальні екологічні зміни.

Алекс Бачинський-Дженкінс презентує хореографічну роботу під назвою “Федеріко”.

У цій виставі тривалістю 8 хвилин два виконавці доторкаються один до одного кінчиками пальців. Шляхом дослідження квір-ідентичності та політики чуттєвості, художник фокусується на емоційності, тілесності та колективній взаємодії.

Фатма Буджак представляє інсталяції “Дамаська троянда” і “Чорне чорнило”.

У першій роботі курдсько-турецької художниці проростають паростки дамаської троянди, яка колись символізувала місто Дамаск, але тепер знаходиться під загрозою зникнення через тривалу війну в Сирії. Ця робота розповідає про втрату рідної землі та важкий шлях міграції.

У другій інсталяції відтворено текст, який нагадує про спалене у липні 2016 року найбільше видавництво Туреччини, що випускало книги курдською мовою. Ця робота демонструє, як мистецтво може виступати як свідоцтво злочину та довготривалого політичного насильства проти піддаваного пригнічення народу.

Читати також: “Свято Музики”: в червні у Львові пройде вуличний музичний фестиваль

Вільфредо Прієто,”Без назви (Глобус світу)”. 

Кубинський художник підкреслює важливість ресурсів, що дає нам Земля — вся планета насправді тримається на маленьких зернинах. Робота перегукується з інсталяцією Анни Звягінцевої, що також розкриває зв’язок людини із землею.

Шилпа Гупта представляє інсталяції “Слухаючи повітря” та “ІВсеЖВониНеЗнаютьПроЩоЯМрію”.

У першій роботі індійської художниці звучать пісні з різних країн, що переплітаються та створюють цілісний мистецький твір, який відзначає силу опору та міжнародного спілкування.

У другій інсталяції “ІВсеЖВониНеЗнаютьПроЩоЯМрію” використовуються два табло, які утворюють рухому поему про кохання, страх, зв’язок та його втрату. Ця робота відображає складність та вразливість людських зв’язків, що особливо актуально у місцях транзиту, де відбуваються прощання та зустрічі.

Олег Голосій, “Ті, що тікають від грози”. 

Картина одного з ключових митців українського трансавангарду, створена у 1989 році, за два роки до розпаду СРСР. Вона передає тривогу, що накопичувалась у суспільстві напередодні докорінних історико-політичних змін.

Анна Звягінцева презентує інсталяцію “Посадити палицю” та “Недоречні доторки”.

Вона складається з фотографії вербової палиці на аналогову камеру та знайденої записки її дідуся, Ростислава Звягінцева, який також був художником.

У скульптурі “Недоречні доторки” представлені білосніжні гіпсові витвори, які втілюють спогади художниці про інтимне відчуття доторку між близькими людьми, а також тепло, що відчувається після такого контакту.

Нікіта Кадан представляє ряд робіт:

  1. “Силует”: на цій роботі зображено пошрамований обстрілами пам’ятник радянському солдату. Фотографія монумента була зроблена у Гостомелі (Київська область).
  2. “Селянка (за мотивами Жозефіни Діндо)”: ця робота написана за мотивами фотографії скульптури української художниці польсько-єврейського походження Жозефіни Діндо.
  3. “Прапор І”: основою цієї роботи є фотографія зруйнованого будинку, зроблена Каданом у Бородянці (Київська область) у 2023 році.

Жанна Кадирова, “Російське сучасне бароко”. 

У роботі труби органу сполучені з відстріляними ракетами, якими Росія бомбить Україну. Художниця зібрала снаряди у Київській області та приєднала до музичного інструменту, на якому протягом виставки музиканти будуть грати імпровізовані композиції.

Дана Кавеліна, відео “Не може бути такого, щоб нічого не можна було повернути”. 

Це науково-фантастичне відео, що візуалізує утопічний світ майбутнього, де історична справедливість відновлюється, а померлі у війнах повертаються до життя.

Ніколай Карабінович презентує два відео:

  1. “Якнайдалі”: у цій роботі митець досліджує історію своєї родини з грецьким та єврейським корінням.
  2. “Історія про місто, де зникли два кольори”: через це відео художник привертає увагу до постійного зменшення видимості України в європейському контексті.

Давід Клербоут представляє два відео:

  1. “Пташка, що дихає”: у цьому відео акцентується на мотиві вразливості життя. Розташовані впритул одна до одної канарки нагадують симетричне відображення.
  2. “Пташина клітка”: в зацикленому відео зображення залитого сонцем, квітучого саду переходить у довгу глуху сцену вибуху будинку, а потім знову повертається.

Яна Кононова, “Ізюмський ліс”. 

Тут зафіксована процедура ексгумації в Ізюмі, показано скрупульозний та виснажливий процес, що передував розслідуванню.

Катерина Лисовенко, “Переписуючи Біблію” із серії “Пропаганда світу моєї мрії”. 

У роботі мисткиня переосмислює Біблію та створює світ, заснований на ненасильстві й свободі.

Отобонг Нканга Інсталяція “Вистелене брижами, що проростають зі скелі”. 

У роботі килими, які зображують пейзажі, своєю формою нагадують мінерали, зокрема кварц чи малахіт. Водночас килими відсилають до старої фламандської традиції ткацтва. Гобелен “Сонячне світло” із серії “Розкопане”. Тут митець простежує зв’язок між океаном та землею й акцентує на експлуатації природи людиною.

Олексій Сай, із серії “Розбомблені”. 

Роботазображує уражений війною український ландшафт, що оприявнює насилля над країною та природою.

Антон Саєнко представляє різноманітні твори:

  1. Фотографії із серії “Грязне”: ці знімки зафіксовані у його рідному селі Грязне у 2020 році. Вони передають відчуття загрози, що проникає у здавалося б мирний пейзаж, який застиг у часі.
  2. Картина “За горизонтом”: ця робота є продовженням дослідження горизонту як лінії розчинення.
  3. Аудіо “Краєобраз”: у цій аудіороботі Саєнко виконує вірш репресованого поета Василя Стуса “Нехай горить трава по осені…”.

Федір Тетянич, із серії “Біотехносфери. Міста майбутнього” та “Дивна гра”. 

Роботи втілюють візію нескінченності людського буття у сплетінні з космосом. Митець є представником українського космізму та був піонером перформансу в СРСР.

Леся Хоменко, “Після кінця”. 

У роботі зображення повсякденного життя, поміщені під молочне скло, неможливо розгледіти, а отже, й описати. Цим мисткиня підкреслює принципову неможливість побачити та спланувати майбутнє, а також передати досвід буденності у часи війни.

Роман Хімей та Ярема Малащук презентують дві відеоінсталяції:

  1. “Ви не маєте цього бачити”: у цій роботі зафільмовані українські діти, які були депортовані в Росію, а потім повернулися в Україну. Це свідчення злочину, що відображає реальну подію і лише потенційно може вважатися мистецьким твором (який, фактично, ніколи не мав бути створений).
  2. “Додаткові сцени”: це відео привертає увагу до досвіду військового та розкриває конфлікт ідентичностей. Фільм актуалізує питання “Що таке нормальність сьогодні?” та “Як два різних світи можуть співіснувати?”.

Даніїл Ревковський і Андрій Рачинський, відео “Брязкання, стукіт, суперечка та булькання”. 

У відеороботі митці грають двох чоловіків посеред антропогенних шлакових пейзажів, що спілкуються за допомогою дивних звуків та жестів. Відео є частиною робіт про “Музей людської цивілізації” та зняте на хвостосховищі в Кривому Розі.

Виставку можна відвідати у Palazzo Contarini Polignac у Венеції з 20 квітня до 1 серпня 2024 року.

Нагадаємо, що в Україні можна зробити безоплатну планову операцію.

Фото: надано кураторами Суспільному.Культура

Читати далі

Суспільство

“Свято Музики”: в червні у Львові пройде вуличний музичний фестиваль

Опубліковано

У Львові 21 червня відбудеться міський вуличний фестиваль Свято Музики, де кожного року приймають участь понад сотні музикантів. Протягом цього дня українські та іноземні артисти будуть виступати на різних локаціях міста, граючи електро, техно, рок, джаз, фольк та попмузику. Участь у фестивалі є безкоштовною для всіх бажаючих, незалежно від рівня вмінь та досвіду.

Про це повідомляє Лірум.

Про фестиваль

Свято музики (Fete de la Musique) було започатковано в 1982 році у Франції з метою залучення виконавців будь-якого стилю та рівня для популяризації музики. Кожного року 21 червня воно святкується одночасно у 120 країнах та 800 містах. Львів – єдине місто в Україні, яке офіційно приєдналося до цього свята як учасник.

Минулого року до Свята музики доєдналося більше як 40 локацій та понад 130 музикантів. Серед музикантів, що брали участь у фестивалі – Пиріг і Батіг, Nazva, Warнякання та інші. За словами команди Свята, його створюють самі люди.

Читати також: Діти можуть взяти участь в освітньому проєкті про вирощування мікрозелені та її реалізації: що варто знати

“Зазвичай виконавці самі підтягуються на Свято. Поки ми думаємо кого хотіли б бачити, вони вже подають заявки”, – відзначають організатори.

Як взяти участь

Дедлайн подачі заявок: 10 червня;

Подати заявку можна за посиланням;

Реєстрація не є обов’язковою, але вона допоможе організаторами сформувати інтерактивну мапу з місцями виступів та скласти логістичну програму Свята. 

Нагадаємо, що в Україні запустили відеокурс про взаємодію з демобілізованими військовими.

Також ми повідомляли, що в Києві пропонують створити сквер на горі Щекавиця.

Фото: СвятоМузики

Читати далі