Суспільство
Чиновники не подбали про доступність? Маєте шанс це виправити. Перевірте, чи зможете зробити своє місто більш інклюзивним (ТЕСТ)
Багато речей часто здаються нам очевидними. Не працює ліфт – йдемо пішки. Під під’їздом щільно припарковані автівки сусідів – протискаємось між ними. Треба перейти дорогу – йдемо у підземний перехід. Але чи для всіх це так само просто? Ні. Для людей з інвалідністю зламаний ліфт – це часто неможливість вийти з дому. Протиснутися на кріслі колісному між машинами в під’їзді – це нездійсненна місія, а підземний перехід іноді перетворюється у необхідність долати зайві кілька кілометрів.
Які прості речі у доступності повсякденного життя ми просто не помічаємо, та чи знаєте ви, як зробити ваше місто більш інклюзивним? Пропонуємо пройти невеличкий тест, розроблений разом з ГО Доступно.UA.
1. Поруч із вашим будинком – магазин, на вході якого всього три сходинки. Місцеві активісти вимагають встановити пандус для маломобільних груп населення, натомість власники крамниці пропонують альтернативу – кнопку виклику. Погоджуємося?
istockphoto.com
У жодному разі! Кнопка виклику – це не елемент доступності. Адже доступність – це про самостійність людини у громадських місцях. Кнопка виклику робить маломобільних людей залежними від інших, а ось пандус (про нормативний ухил не забудьте;) – те, що треба в цій ситуації. Так, навіть якщо там всього три сходинки. І навіть якщо одна. Кращим рішенням може бути лише єдиний плаский вхід для всіх відвідувачів.
2. А як щодо громадського транспорту? Уявімо, що у вашому місті всього три маршрути, на кожному – по 10 автобусів. Скільки з них мають бути низькопідлоговими, аби задовольнити потреби людей, що пересуваються на кріслах колісних, чи, скажімо, батьків з дитячими візочками?
istockphoto.com
Єдине правильне рішення – зробити весь громадський транспорт доступним для кожного мешканця вашого міста. Не варто обіцяти чи створювати «особливі умови» для людей з інвалідністю чи батьків з візочками. Доцільніше і навіть економічно вигідніше облаштувати єдиний зручний для всіх простір. І, знову ж, йдеться не лише про громадський транспорт.
3. Уявіть, що ви складаєте «піраміду Маслоу» для комунальників, які займаються реконструкцією вулиці. Оберіть правильну пріоритетність для їхньої роботи (перше – найпріоритетніше):
istockphoto.com
Наші друзі з Доступно.UA наголошують: першою «потребою» комунальників (себто найважливішим для них та міста загалом) мають бути саме пішоходи. Далі слід подумати про комфорт велосипедистів та громадського транспорту, і вже потім – про автомобілістів.
4. Зранку вам телефонує знайомий та скаржиться, що у його дворі зникли каналізаційні люки. Що порадите зробити?
istockphoto.com
Це може здаватися дивним, але саме ненависна всім нам «бюрократія» (хай навіть електронна) працює у таких випадках найефективніше. Чому так? Бо після отримання вашого листа чиновники мають опрацювати це звернення та надати офіційну відповідь. Дописи у фейсбуці чи дворові мітинги так не спрацюють. Але можуть підсилити ваші звернення.
5. Місцевий чиновник запевняє, що замість тактильної смуги на переходах краще встановлювати звукові сигнали оповіщення. За його словами, це повноцінна альтернатива, яка до того ж збереже бюджетні кошти. Погоджуємося?
istockphoto.com
Тактильна смуга та звуковий сигнал не є взаємозамінними елементами. Смуга встановлюється перед переходом, аби сповістити людей про небезпеку. А звукове оповіщення допомагає зорієнтуватися, чи дозволяє світлофор перехід дороги. Ці елементи можуть існувати разом, але заміняти одне одного – ні.
6. Чекайте, у цього чиновника є ще одна ідея для економії міського бюджету. Незабаром стартує ремонт однієї з міських вулиць, тож для тротуару, за його словами, можна використати бетон чи асфальт. Чиновник божиться, що все буде рівненько, гладенько та доступно для кожного. Що оберемо?
istockphoto.com
Суто технічно, звісно ж, можна використати будь-які матеріали. Однак наслідки будуть різними. Скажімо, асфальт та бетон створюють ефект плівки і не відводять воду. Тож під час дощу містяни повертатимуть додому з мокрими ногами. Натомість ФЕМ та бруківка (її залишимо для автівок) мають вищий коефіцієнт фільтрації вологи. І якщо ми не хочемо стрибати через калюжі, від бетону та асфальту краще відмовитися. Але не забувайте, що й ФЕМ підійде не будь-яка, а лише пласка, без закруглень.
7. Міські ліфтери також мають ідею. Вони пропонують обмежувати користування ліфтами у вихідні дні, аби в разі аварійних чи стабілізаційних відключень ніхто не застряг між поверхами на кілька годин, а фахівцям не доводилося рятувати десятки людей. Звучить непогано, даємо зелене світло?
istockphoto.com
Може здатися, що ліфтери дуже хвилюються про комфорт містян. Але насправді це лише обмежує маломобільні групи населення. Вимикаючи ліфт, ви обмежуєте людей, які пересуваються на колісних кріслах, людей літнього віку, або тих, хто має маленьких дітей. Тобто «дбайливість» ліфтерів може просто зачинити людину в квартирі або залишити на вулиці – адже як їй потрапити на 9 поверх, якщо ліфт не працює до понеділка?
8. Наче вирішили, можна й випити кави. Але ось питання – до кав’ярні підходить чоловік на милицях. У нього зламана нога, а на вході до закладу – сходи. Що будете робити?
istockphoto.com
Так, ситуація неприємна, адже, найімовірніше, чоловіку було складно піднятися сходами на милицях. Але єдине правильне рішення в цій ситуації – запитати, чи потрібна йому взагалі ваша допомога. Брати людину під руки, «підганяти», тримаючи двері відкритими, чи змушувати незнайомця ніяковіти від вашої «щедрості» – погана ідея. Ми всі – різні й можемо по-різному відреагувати на всі ці дії. Тому насамперед запитуємо, а потім – відповідно діємо.
9. Водії автівок жаліються, що підвищений пішохідний перехід, встановлений минулого місяця на одній з вулиць, провокує затори та аварійні ситуації. Комунальники розводять руками – це ідея активістів, яку підтримали ще торік. Демонтуємо?
КМДА
Звісно ж, залишаємо. Адже підвищений пішохідний перехід – один із найзручніших варіантів переходу дороги для маломобільних груп населення в межах міста. Вочевидь, водії, які скаржаться на «аварійні ситуації» забувають про ПДР та швидкісні обмеження в межах міста. А ще не думають про очевидні переваги. Наприклад, відсутність калюж для пішоходів, однакова висота з тротуаром (а отже, комфорт для людей на кріслах колісних) та безпека. Тож це не забаганка, а елемент доступності.
10. Попри всі наші старання автомобілісти продовжують паркуватися на тротуарах. Однак виникла непогана ідея: зробити бордюри вищими, аби водії навіть не думали порушувати, а пішоходи почувалися комфортно. Схвалюємо?
istockphoto.com
Височенні бордюри (як і самооцінка водіїв, які займають простір пішоходів) – це не про доступність. Більш дієвим рішенням можуть стати інспектори з паркування чи бодай інформаційна кампанія у співпраці з патрульною поліцією. Зрештою, активісти з чарівними «наліпками» інколи також допомагають водіям осягнути власні помилки.
11. Для громадського простору, який відкривають в колишньому будинку культури, вирішили придбати підйомник для маломобільних груп населення. Обирають між кількома варіантами, але ось питання: якою має бути його вантажопідйомність?
istockphoto.com
Показники вантажопідйомності мають стартувати з 250 кг. Але це не єдине вимога. Також підйомник повинен мати кнопки керування, розташовані поруч із платформою.
12. У місцевому ЦНАПі триває реконструкція. Замість широченних вхідних дверей, розділених на три секції, планують встановити нові – на дві секції та без порогу. Похвалимо?
istockphoto.com
Ініціативи – це, безумовно, круто, але крім бажання щось змінити, варто розуміти, як саме. Якщо попередні вхідні двері складно було назвати доступними (вузький прохід, постійні черги на вхід та вихід), то чому б не вирішити це питання більш комплексно? Автоматичні розсувні двері – найкращий варіант, адже їхнє відкриття не потребує додаткових зусиль.
13. І знову пропозиція від активістів. Цього разу вони пропонують встановити у міських парках фонтани з питною водою. Натомість чиновники наполягають на відкритті фудкортів, аби забезпечити містян не лише водою, а й їжею. Що оберемо?
istockphoto.com
Насправді безкоштовний доступ до питної води у парках та скверах – це також про доступність. Адже вода потрібна всім: туристам, містянам і навіть домашнім тваринам. У спеку це рішення може не лише закрити базову потребу, а й зробити громадські простори ще більш комфортними. А ось пропозицію з фудкортами варто розглядати детальніше. Якщо міськрада надасть відповідний дозвіл, а власники таких точок подбають про безбар’єрний доступ, це доволі непогана ідея. Але не в якості альтернативи безкоштовній питній воді.
14. У центрі міста відкривають нову кав’ярню. Власники запевняють, що місце буде доступним абсолютно для всіх. Ось цитата з допису в соцмережах: «Ми встановили пандус, закупили сповивальний столик та дитячі стільці й навіть зробили окремий туалет для інвалідів». Наче все добре, та в чому проблема?
istockphoto.com
Пандус – це цілком прийнятне рішення, якщо його встановили за всіма нормами. А ось називати людей з інвалідністю «інвалідами» – це вже груба помилка. Адже доступність – це не лише про тактильну плитку та низькополі автобуси. Це і про вживання коректних термінів та спілкування на рівних. Пам’ятайте, що інвалідність – другорядний фактор, адже насамперед перед вами людина.
15. Поки ми вирішували питання з кав’ярнею, у фейсбуці розгорівся скандал. Місцева компанія відмовилася брати на роботу ветерана, оскільки боїться, що в нього ПТСР. Вас просять вирішити, хто в цій ситуації правий.
УНІАН
Когось це здивує, але ПТСР буває не лише (і не завжди) у військових, а й у цивільних. Тож ця ситуація радше демонструє стереотипне мислення та упередженість бізнесу. А ще – дискримінацію кандидата. Адаптація та працевлаштування ветеранів та ветеранок війни – це те, над чим нам доведеться працювати усі наступні роки. Ключове в цьому – пам’ятати, що військові – це не «окрема каста», а повноправні члени нашого суспільства. І так, це також про доступність. Адже вона буває різною.
Поділіться своїми результатами:
Суспільство
У Запоріжжі під час патрулювання поліцейські зупинили автомобіль ВАЗ. Водій розповів, що його дружині, яка сиділа поруч, раптово стало зле — жінка знепритомніла, ймовірно, через тепловий удар. Після цього патрульні супроводили машину до медзакладу.
Про це повідомили в Патрульній поліції України.
Патрульні Олексій Онишкевич і Ганна Висоцька негайно організували супровід і допомогли дістатися медзакладу без жодних зупинок. Завдяки оперативним діям поліцейських жінку швидко передали лікарям, які надали їй необхідну допомогу.
У Патрульній поліції нагадали, що в період спеки важливо дотримуватись простих рекомендацій: пити достатньо води, уникати перегріву в автівках, не виходити на сонце вдень і обирати легкий одяг та перебувати в тіні.
Читайте також: Працівник ДСНС отримав подяку від дівчини, яку він врятував після обстрілу (ФОТО)
Запорізькі патрульні екстрено супроводили авто з жінкою, яка знепритомніла від спеки Днями під час несення служби патрульні зупинили транспортний засіб ВАЗ. Під час спілкування водій повідомив, що його дружині, яка була на пасажирському сидінні, стало зле. Стан жінки був критичним, вона знепритомніла — ймовірно, від теплового удару. Патрульні Олексій Онишкевич та Ганна Висоцька, не вагаючись, миттєво розпочали супровід й допомогли подолати шлях без зупинок. Завдяки швидким діям, жінку вчасно доправили до медзакладу, де їй уже надавали медичну допомогу. 🟡 У спеку дотримуйтеся простих, але дієвих рекомендацій: • пийте достатньо води; • уникайте перегріву в авто; • не виходьте на сонце в обідню пору; • обирайте легкий одяг і тінь. Ми не лише контролюємо дотримання правил, а й завжди поруч, коли вам важко. Ми поряд, щоб підтримати, допомогти, врятувати. Патрульна поліція Запорізької області
Опубліковано Патрульна поліція України Неділя, 13 липня 2025 р.
Нагадаємо, що в обігу з’явиться нова 10-гривнева монета на честь Нацполіції України.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Патрульної поліції
У Києві розпочав роботу новий підрозділ піротехніків, водолазів та фахівців із гуманітарного розмінування ДСНС. Група займається пошуком і знешкодженням вибухонебезпечних предметів на території міста та у водоймах.
Про це повідомили в ДСНС Києва.
Як працюватиме підрозділ
У Києві почала діяти новоутворена Група піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління ДСНС України. Підрозділ відповідає за захист столиці від наслідків бойових дій і знешкодження вибухонебезпечних предметів, які залишаються після обстрілів або можуть бути у водоймах міста.
Особовий склад пройшов спеціальне навчання і має повне оснащення, у тому числі для роботи водолазної групи. Діяльність підрозділу спрямована на комплексне обстеження територій, виявлення та знешкодження ВНП.
Читайте також: ДСНС показала цуценя Урагана, який навчається рятувати людей (ВІДЕО)
Щоденно сапери тренуються за різними сценаріями реагування. Зокрема, відпрацьовують пошук і вилучення навчальної ручної гранати в акваторії Дніпра та заходи з гуманітарного розмінування на тренувальних майданчиках, використовуючи спеціальне спорядження для вилучення протипіхотних мін.
Опубліковано Головне управліннею ДСНС України у м.Києві Неділя, 13 липня 2025 р.
Нагадаємо, що рятувальники ДСНС здобули перші місця на Birmingham World Police & Fire Games (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС Києва
Український стример Михайло Лебіга разом із коміком та військовим Сил безпілотних систем ЗСУ Андрієм Лузаном провели у лісі 24 години й транслювали це на платформі Twitch. За цей час вони змогли зібрати понад 1,5 мільйона гривень для військових.
Про це повідомив Михайло Лебіга.
Завдяки трансляції Андрій та Михайло зібрали мільйон гривень на протезування ветерана Назара Бокія, який має ампутації рук. Також глядачі задонатили 500 тисяч гривень на підтримку патронатної служби «Янголи», що з 2014 року опікується пораненими, загиблими та звільненими з полону бійцями «Азову» та їх родинами.
Читайте також: «Азов» та RIOTDIVISION випустили фільм, натхненний творчістю Інґмара Берґмана (ВІДЕО)
Довідка про ветерана
Назар Бокій — пілот FPV-дронів і журналіст. У травні 2025 року він дістав тяжкі поранення внаслідок атаки ворожого дрона. У результаті обстрілу він втратив обидві руки та одне око. Після тривалого перебування у реанімації Назар розпочав реабілітацію.
До початку повномасштабної війни чоловік займався виготовленням ножів — мав власну майстерню, яка постачала продукцію в різні країни світу.
Читайте також: Лебіга та Стерненко за годинний стрим зібрали понад 2 млн гривень на FPV-дрони
Усе змінилося після 2022 року, коли він добровільно вступив до лав Збройних сил України. Назар розпочав службу у складі 135-го батальйону як піхотинець, згодом став командиром групи ударних БпЛА.
Сьогодні Назар прагне демонструвати, що навіть після серйозної травми життя триває. Його ціль — підтримувати інших, хто пережив подібні обставини, і доводити можливість повноцінного життя після поранення.
Нагадаємо, що раніше Назар Бокій відкрив футбольний матч у Харкові між командами «Металіст 1925» та «Лівий берег». Це був його перший публічний вихід після важкого поранення.
Фото обкладинки: Twitch Михайла Лебіги