Суспільство
Чиновники не подбали про доступність? Маєте шанс це виправити. Перевірте, чи зможете зробити своє місто більш інклюзивним (ТЕСТ)
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Багато речей часто здаються нам очевидними. Не працює ліфт – йдемо пішки. Під під’їздом щільно припарковані автівки сусідів – протискаємось між ними. Треба перейти дорогу – йдемо у підземний перехід. Але чи для всіх це так само просто? Ні. Для людей з інвалідністю зламаний ліфт – це часто неможливість вийти з дому. Протиснутися на кріслі колісному між машинами в під’їзді – це нездійсненна місія, а підземний перехід іноді перетворюється у необхідність долати зайві кілька кілометрів.
Які прості речі у доступності повсякденного життя ми просто не помічаємо, та чи знаєте ви, як зробити ваше місто більш інклюзивним? Пропонуємо пройти невеличкий тест, розроблений разом з ГО Доступно.UA.
1. Поруч із вашим будинком – магазин, на вході якого всього три сходинки. Місцеві активісти вимагають встановити пандус для маломобільних груп населення, натомість власники крамниці пропонують альтернативу – кнопку виклику. Погоджуємося?
У жодному разі! Кнопка виклику – це не елемент доступності. Адже доступність – це про самостійність людини у громадських місцях. Кнопка виклику робить маломобільних людей залежними від інших, а ось пандус (про нормативний ухил не забудьте;) – те, що треба в цій ситуації. Так, навіть якщо там всього три сходинки. І навіть якщо одна. Кращим рішенням може бути лише єдиний плаский вхід для всіх відвідувачів.
2. А як щодо громадського транспорту? Уявімо, що у вашому місті всього три маршрути, на кожному – по 10 автобусів. Скільки з них мають бути низькопідлоговими, аби задовольнити потреби людей, що пересуваються на кріслах колісних, чи, скажімо, батьків з дитячими візочками?
Єдине правильне рішення – зробити весь громадський транспорт доступним для кожного мешканця вашого міста. Не варто обіцяти чи створювати «особливі умови» для людей з інвалідністю чи батьків з візочками. Доцільніше і навіть економічно вигідніше облаштувати єдиний зручний для всіх простір. І, знову ж, йдеться не лише про громадський транспорт.
3. Уявіть, що ви складаєте «піраміду Маслоу» для комунальників, які займаються реконструкцією вулиці. Оберіть правильну пріоритетність для їхньої роботи (перше – найпріоритетніше):
Наші друзі з Доступно.UA наголошують: першою «потребою» комунальників (себто найважливішим для них та міста загалом) мають бути саме пішоходи. Далі слід подумати про комфорт велосипедистів та громадського транспорту, і вже потім – про автомобілістів.
4. Зранку вам телефонує знайомий та скаржиться, що у його дворі зникли каналізаційні люки. Що порадите зробити?
Це може здаватися дивним, але саме ненависна всім нам «бюрократія» (хай навіть електронна) працює у таких випадках найефективніше. Чому так? Бо після отримання вашого листа чиновники мають опрацювати це звернення та надати офіційну відповідь. Дописи у фейсбуці чи дворові мітинги так не спрацюють. Але можуть підсилити ваші звернення.
5. Місцевий чиновник запевняє, що замість тактильної смуги на переходах краще встановлювати звукові сигнали оповіщення. За його словами, це повноцінна альтернатива, яка до того ж збереже бюджетні кошти. Погоджуємося?
Тактильна смуга та звуковий сигнал не є взаємозамінними елементами. Смуга встановлюється перед переходом, аби сповістити людей про небезпеку. А звукове оповіщення допомагає зорієнтуватися, чи дозволяє світлофор перехід дороги. Ці елементи можуть існувати разом, але заміняти одне одного – ні.
6. Чекайте, у цього чиновника є ще одна ідея для економії міського бюджету. Незабаром стартує ремонт однієї з міських вулиць, тож для тротуару, за його словами, можна використати бетон чи асфальт. Чиновник божиться, що все буде рівненько, гладенько та доступно для кожного. Що оберемо?
Суто технічно, звісно ж, можна використати будь-які матеріали. Однак наслідки будуть різними. Скажімо, асфальт та бетон створюють ефект плівки і не відводять воду. Тож під час дощу містяни повертатимуть додому з мокрими ногами. Натомість ФЕМ та бруківка (її залишимо для автівок) мають вищий коефіцієнт фільтрації вологи. І якщо ми не хочемо стрибати через калюжі, від бетону та асфальту краще відмовитися. Але не забувайте, що й ФЕМ підійде не будь-яка, а лише пласка, без закруглень.
7. Міські ліфтери також мають ідею. Вони пропонують обмежувати користування ліфтами у вихідні дні, аби в разі аварійних чи стабілізаційних відключень ніхто не застряг між поверхами на кілька годин, а фахівцям не доводилося рятувати десятки людей. Звучить непогано, даємо зелене світло?
Може здатися, що ліфтери дуже хвилюються про комфорт містян. Але насправді це лише обмежує маломобільні групи населення. Вимикаючи ліфт, ви обмежуєте людей, які пересуваються на колісних кріслах, людей літнього віку, або тих, хто має маленьких дітей. Тобто «дбайливість» ліфтерів може просто зачинити людину в квартирі або залишити на вулиці – адже як їй потрапити на 9 поверх, якщо ліфт не працює до понеділка?
8. Наче вирішили, можна й випити кави. Але ось питання – до кав’ярні підходить чоловік на милицях. У нього зламана нога, а на вході до закладу – сходи. Що будете робити?
Так, ситуація неприємна, адже, найімовірніше, чоловіку було складно піднятися сходами на милицях. Але єдине правильне рішення в цій ситуації – запитати, чи потрібна йому взагалі ваша допомога. Брати людину під руки, «підганяти», тримаючи двері відкритими, чи змушувати незнайомця ніяковіти від вашої «щедрості» – погана ідея. Ми всі – різні й можемо по-різному відреагувати на всі ці дії. Тому насамперед запитуємо, а потім – відповідно діємо.
9. Водії автівок жаліються, що підвищений пішохідний перехід, встановлений минулого місяця на одній з вулиць, провокує затори та аварійні ситуації. Комунальники розводять руками – це ідея активістів, яку підтримали ще торік. Демонтуємо?
Звісно ж, залишаємо. Адже підвищений пішохідний перехід – один із найзручніших варіантів переходу дороги для маломобільних груп населення в межах міста. Вочевидь, водії, які скаржаться на «аварійні ситуації» забувають про ПДР та швидкісні обмеження в межах міста. А ще не думають про очевидні переваги. Наприклад, відсутність калюж для пішоходів, однакова висота з тротуаром (а отже, комфорт для людей на кріслах колісних) та безпека. Тож це не забаганка, а елемент доступності.
10. Попри всі наші старання автомобілісти продовжують паркуватися на тротуарах. Однак виникла непогана ідея: зробити бордюри вищими, аби водії навіть не думали порушувати, а пішоходи почувалися комфортно. Схвалюємо?
Височенні бордюри (як і самооцінка водіїв, які займають простір пішоходів) – це не про доступність. Більш дієвим рішенням можуть стати інспектори з паркування чи бодай інформаційна кампанія у співпраці з патрульною поліцією. Зрештою, активісти з чарівними «наліпками» інколи також допомагають водіям осягнути власні помилки.
11. Для громадського простору, який відкривають в колишньому будинку культури, вирішили придбати підйомник для маломобільних груп населення. Обирають між кількома варіантами, але ось питання: якою має бути його вантажопідйомність?
Показники вантажопідйомності мають стартувати з 250 кг. Але це не єдине вимога. Також підйомник повинен мати кнопки керування, розташовані поруч із платформою.
12. У місцевому ЦНАПі триває реконструкція. Замість широченних вхідних дверей, розділених на три секції, планують встановити нові – на дві секції та без порогу. Похвалимо?
Ініціативи – це, безумовно, круто, але крім бажання щось змінити, варто розуміти, як саме. Якщо попередні вхідні двері складно було назвати доступними (вузький прохід, постійні черги на вхід та вихід), то чому б не вирішити це питання більш комплексно? Автоматичні розсувні двері – найкращий варіант, адже їхнє відкриття не потребує додаткових зусиль.
13. І знову пропозиція від активістів. Цього разу вони пропонують встановити у міських парках фонтани з питною водою. Натомість чиновники наполягають на відкритті фудкортів, аби забезпечити містян не лише водою, а й їжею. Що оберемо?
Насправді безкоштовний доступ до питної води у парках та скверах – це також про доступність. Адже вода потрібна всім: туристам, містянам і навіть домашнім тваринам. У спеку це рішення може не лише закрити базову потребу, а й зробити громадські простори ще більш комфортними. А ось пропозицію з фудкортами варто розглядати детальніше. Якщо міськрада надасть відповідний дозвіл, а власники таких точок подбають про безбар’єрний доступ, це доволі непогана ідея. Але не в якості альтернативи безкоштовній питній воді.
14. У центрі міста відкривають нову кав’ярню. Власники запевняють, що місце буде доступним абсолютно для всіх. Ось цитата з допису в соцмережах: «Ми встановили пандус, закупили сповивальний столик та дитячі стільці й навіть зробили окремий туалет для інвалідів». Наче все добре, та в чому проблема?
Пандус – це цілком прийнятне рішення, якщо його встановили за всіма нормами. А ось називати людей з інвалідністю «інвалідами» – це вже груба помилка. Адже доступність – це не лише про тактильну плитку та низькополі автобуси. Це і про вживання коректних термінів та спілкування на рівних. Пам’ятайте, що інвалідність – другорядний фактор, адже насамперед перед вами людина.
15. Поки ми вирішували питання з кав’ярнею, у фейсбуці розгорівся скандал. Місцева компанія відмовилася брати на роботу ветерана, оскільки боїться, що в нього ПТСР. Вас просять вирішити, хто в цій ситуації правий.
УНІАН
Когось це здивує, але ПТСР буває не лише (і не завжди) у військових, а й у цивільних. Тож ця ситуація радше демонструє стереотипне мислення та упередженість бізнесу. А ще – дискримінацію кандидата. Адаптація та працевлаштування ветеранів та ветеранок війни – це те, над чим нам доведеться працювати усі наступні роки. Ключове в цьому – пам’ятати, що військові – це не «окрема каста», а повноправні члени нашого суспільства. І так, це також про доступність. Адже вона буває різною.
Поділіться своїми результатами:
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Верховна Рада 21 березня ухвалила урядовий закон, що передбачає складання іспиту на знання мови, історії та Конституції України для отримання громадянства.
Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк.
Відтепер іноземець, який бажає отримати українське громадянство, подає заяву про те, що в разі набуття громадянства він зобов’язується скласти іспити з основ Конституції України, історії країни, на рівень володіння державною мовою та протягом двох років надати документи про складання таких іспитів.
Читайте також: Хто створює робочі місця для ВІЛ-позитивних та колишніх ув’язнених? Кейс майстерні «Оверсайз», що шиє форму для ЗСУ
Таким чином скласти іспити та отримати громадянство можуть люди:
- які мають визначні заслуги перед Україною;
- прийняття яких до громадянства України становить державний інтерес;
- які в установленому законодавством України порядку проходять військову службу за контрактом у Збройних Силах, Державній спеціальній службі транспорту або Національній гвардії.
Законопроєкт ініціював прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. Документ було зареєстровано у Верховній Раді 28 липня. У першому читанні парламент ухвалив цей законопроєкт 18 жовтня.
Нагадаємо, команда Мінцифри бачить варіанти використання ChatGPT в «Дії» і вже впроваджує їх.
Також ми повідомляли, що народні депутати ухвалили законопроєкт 7253 «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії».
Фото: shutterstock.com
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Морські піхотинці 35 ОБрМП ім. контрадмірала Михайла Білинського ефектно розгромили позиції російських загарбників.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці бригади.
Зазначаєть, що внаслідок влучної роботи українських воїнів вдалося ліквідувати щойнайменше 50 бійців російської армії.
«Близько півсотні знищених та поранених окупантів. Такий результат нещодавньої роботи військових 35 ОБрМП. Противник вирішив сховатися від снарядів в окопах. Але завдяки чіткій роботі морпіхів, для більшості окупантів цей день став останнім в їх житті», – йдеться в повідомленні.
Про бригаду
35-та окрема бригада морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Остроградського – з’єднання морської піхоти України. Військова частина сформована у 2018 році на базі 137-го окремого батальйону морської піхоти та артилерії, переданої зі складу 32-го реактивного артилерійського полку.
Бригада носить ім’я контр-адмірала Михайла Остроградського – командувача Чорноморським флотом Української Держави.
Раніше ми писали, що українські військові виявили і влучним ударом розгромили замасковану ремонтну базу російських окупантів у південній частині Кінбурнської коси на Миколаївщині.
Також ми розповідали, як бійці СБУ знищили бронетехніку окупантів ударами дронів-камікадзе.
Фото: facebook.com/28mechanizedbrigade.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Києві планують восени 2023 року добудувати унікальний міст-хвилю, який з’єднає Оболонський острів та парк «Наталка».
Про це повідомили на сайті міжнародної компанії Метінвест.
Зазначається, що крім незвичності проєкту він цінний ще й тим, що майже 300 тонн металу для мосту було виготовлено на комбінаті Азовсталь напередодні повномасштабного вторгнення РФ.
Читайте також: Навіщо продавати державні порти? А заводи? Хіба це не зрада? 15 наївних питань про приватизацію. Відповідає ФДМУ
Будівництво цього мосту розпочалося ще у 2020 році, але через війну зупинилося. На будмайданчику встигли звести декілька опор майбутньої конструкції. Незабаром роботи тут активізуються, адже знайшлися меценати, які готові профінансувати будівництво мосту-хвилі.
Відкрити міст-хвилю обіцяють уже восени цього року.
Ширина конструкції – чотири метри, довжина – 160 метрів. У нічний час на мосту вмикатиметься підсвітка. Сталева хвиля постійно мінятиме кольори. Крім того, переправа буде музичною. На ній встановлять датчики руху, і буде вмикатися музика.
Нагадаємо, цього року у столиці планують почати будівництво нової дворівневої розв’язки – на перетині вулиць Богатирської та Полярної.
Також ми повідомляли, що у Києві планують вдосконалити інженерні загородження. Частину блокпостів демонтують, ще деякі переведуть у «сплячий» режим.
Фото: facebook.com/natalya.yemchenko
