Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Чиновники не подбали про доступність? Маєте шанс це виправити. Перевірте, чи зможете зробити своє місто більш інклюзивним (ТЕСТ)

Партнерський матеріал

Опубліковано

Багато речей часто здаються нам очевидними. Не працює ліфт – йдемо пішки. Під під’їздом щільно припарковані автівки сусідів – протискаємось між ними. Треба перейти дорогу – йдемо у підземний перехід. Але чи для всіх це так само просто? Ні. Для людей з інвалідністю зламаний ліфт – це часто неможливість вийти з дому. Протиснутися на кріслі колісному між машинами в під’їзді – це нездійсненна місія, а підземний перехід іноді перетворюється у необхідність долати зайві кілька кілометрів. 

Які прості речі у доступності повсякденного життя ми просто не помічаємо, та чи знаєте ви, як зробити ваше місто більш інклюзивним? Пропонуємо пройти невеличкий тест, розроблений разом з ГО Доступно.UA.

1. Поруч із вашим будинком – магазин, на вході якого всього три сходинки. Місцеві активісти вимагають встановити пандус для маломобільних груп населення, натомість власники крамниці пропонують альтернативу – кнопку виклику. Погоджуємося?

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

У жодному разі! Кнопка виклику – це не елемент доступності. Адже доступність – це про самостійність людини у громадських місцях. Кнопка виклику робить маломобільних людей залежними від інших, а ось пандус (про нормативний ухил не забудьте;) – те, що треба в цій ситуації. Так, навіть якщо там всього три сходинки. І навіть якщо одна. Кращим рішенням може бути лише єдиний плаский вхід для всіх відвідувачів.

2. А як щодо громадського транспорту? Уявімо, що у вашому місті всього три маршрути, на кожному – по 10 автобусів. Скільки з них мають бути низькопідлоговими, аби задовольнити потреби людей, що пересуваються на кріслах колісних, чи, скажімо, батьків з дитячими візочками?

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

Єдине правильне рішення – зробити весь громадський транспорт доступним для кожного мешканця вашого міста. Не варто обіцяти чи створювати «особливі умови» для людей з інвалідністю чи батьків з візочками. Доцільніше і навіть економічно вигідніше облаштувати єдиний зручний для всіх простір. І, знову ж, йдеться не лише про громадський транспорт.

3. Уявіть, що ви складаєте «піраміду Маслоу» для комунальників, які займаються реконструкцією вулиці. Оберіть правильну пріоритетність для їхньої роботи (перше – найпріоритетніше):

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

Наші друзі з Доступно.UA наголошують: першою «потребою» комунальників (себто найважливішим для них та міста загалом) мають бути саме пішоходи. Далі слід подумати про комфорт велосипедистів та громадського транспорту, і вже потім – про автомобілістів.

4. Зранку вам телефонує знайомий та скаржиться, що у його дворі зникли каналізаційні люки. Що порадите зробити?

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

Це може здаватися дивним, але саме ненависна всім нам «бюрократія» (хай навіть електронна) працює у таких випадках найефективніше. Чому так? Бо після отримання вашого листа чиновники мають опрацювати це звернення та надати офіційну відповідь. Дописи у фейсбуці чи дворові мітинги так не спрацюють. Але можуть підсилити ваші звернення.

5. Місцевий чиновник запевняє, що замість тактильної смуги на переходах краще встановлювати звукові сигнали оповіщення. За його словами, це повноцінна альтернатива, яка до того ж збереже бюджетні кошти. Погоджуємося?

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

Тактильна смуга та звуковий сигнал не є взаємозамінними елементами. Смуга встановлюється перед переходом, аби сповістити людей про небезпеку. А звукове оповіщення допомагає зорієнтуватися, чи дозволяє світлофор перехід дороги. Ці елементи можуть існувати разом, але заміняти одне одного – ні.

6. Чекайте, у цього чиновника є ще одна ідея для економії міського бюджету. Незабаром стартує ремонт однієї з міських вулиць, тож для тротуару, за його словами, можна використати бетон чи асфальт. Чиновник божиться, що все буде рівненько, гладенько та доступно для кожного. Що оберемо?

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

Суто технічно, звісно ж, можна використати будь-які матеріали. Однак наслідки будуть різними. Скажімо, асфальт та бетон створюють ефект плівки і не відводять воду. Тож під час дощу містяни повертатимуть додому з мокрими ногами. Натомість ФЕМ та бруківка (її залишимо для автівок) мають вищий коефіцієнт фільтрації вологи. І якщо ми не хочемо стрибати через калюжі, від бетону та асфальту краще відмовитися. Але не забувайте, що й ФЕМ підійде не будь-яка, а лише пласка, без закруглень.

7. Міські ліфтери також мають ідею. Вони пропонують обмежувати користування ліфтами у вихідні дні, аби в разі аварійних чи стабілізаційних відключень ніхто не застряг між поверхами на кілька годин, а фахівцям не доводилося рятувати десятки людей. Звучить непогано, даємо зелене світло?

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

Може здатися, що ліфтери дуже хвилюються про комфорт містян. Але насправді це лише обмежує маломобільні групи населення. Вимикаючи ліфт, ви обмежуєте людей, які пересуваються на колісних кріслах, людей літнього віку, або тих, хто має маленьких дітей. Тобто «дбайливість» ліфтерів може просто зачинити людину в квартирі або залишити на вулиці – адже як їй потрапити на 9 поверх, якщо ліфт не працює до понеділка?

8. Наче вирішили, можна й випити кави. Але ось питання – до кав’ярні підходить чоловік на милицях. У нього зламана нога, а на вході до закладу – сходи. Що будете робити?

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

Так, ситуація неприємна, адже, найімовірніше, чоловіку було складно піднятися сходами на милицях. Але єдине правильне рішення в цій ситуації – запитати, чи потрібна йому взагалі ваша допомога. Брати людину під руки, «підганяти», тримаючи двері відкритими, чи змушувати незнайомця ніяковіти від вашої «щедрості» – погана ідея. Ми всі – різні й можемо по-різному відреагувати на всі ці дії. Тому насамперед запитуємо, а потім – відповідно діємо.

9. Водії автівок жаліються, що підвищений пішохідний перехід, встановлений минулого місяця на одній з вулиць, провокує затори та аварійні ситуації. Комунальники розводять руками – це ідея активістів, яку підтримали ще торік. Демонтуємо?

КМДА
Правильно! Неправильно!

Звісно ж, залишаємо. Адже підвищений пішохідний перехід – один із найзручніших варіантів переходу дороги для маломобільних груп населення в межах міста. Вочевидь, водії, які скаржаться на «аварійні ситуації» забувають про ПДР та швидкісні обмеження в межах міста. А ще не думають про очевидні переваги. Наприклад, відсутність калюж для пішоходів, однакова висота з тротуаром (а отже, комфорт для людей на кріслах колісних) та безпека. Тож це не забаганка, а елемент доступності.

10. Попри всі наші старання автомобілісти продовжують паркуватися на тротуарах. Однак виникла непогана ідея: зробити бордюри вищими, аби водії навіть не думали порушувати, а пішоходи почувалися комфортно. Схвалюємо?

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

Височенні бордюри (як і самооцінка водіїв, які займають простір пішоходів) – це не про доступність. Більш дієвим рішенням можуть стати інспектори з паркування чи бодай інформаційна кампанія у співпраці з патрульною поліцією. Зрештою, активісти з чарівними «наліпками» інколи також допомагають водіям осягнути власні помилки.

11. Для громадського простору, який відкривають в колишньому будинку культури, вирішили придбати підйомник для маломобільних груп населення. Обирають між кількома варіантами, але ось питання: якою має бути його вантажопідйомність?

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

Показники вантажопідйомності мають стартувати з 250 кг. Але це не єдине вимога. Також підйомник повинен мати кнопки керування, розташовані поруч із платформою.

12. У місцевому ЦНАПі триває реконструкція. Замість широченних вхідних дверей, розділених на три секції, планують встановити нові – на дві секції та без порогу. Похвалимо?

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

Ініціативи – це, безумовно, круто, але крім бажання щось змінити, варто розуміти, як саме. Якщо попередні вхідні двері складно було назвати доступними (вузький прохід, постійні черги на вхід та вихід), то чому б не вирішити це питання більш комплексно? Автоматичні розсувні двері – найкращий варіант, адже їхнє відкриття не потребує додаткових зусиль.

13. І знову пропозиція від активістів. Цього разу вони пропонують встановити у міських парках фонтани з питною водою. Натомість чиновники наполягають на відкритті фудкортів, аби забезпечити містян не лише водою, а й їжею. Що оберемо?

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

Насправді безкоштовний доступ до питної води у парках та скверах – це також про доступність. Адже вода потрібна всім: туристам, містянам і навіть домашнім тваринам. У спеку це рішення може не лише закрити базову потребу, а й зробити громадські простори ще більш комфортними. А ось пропозицію з фудкортами варто розглядати детальніше. Якщо міськрада надасть відповідний дозвіл, а власники таких точок подбають про безбар’єрний доступ, це доволі непогана ідея. Але не в якості альтернативи безкоштовній питній воді.

14. У центрі міста відкривають нову кав’ярню. Власники запевняють, що місце буде доступним абсолютно для всіх. Ось цитата з допису в соцмережах: «Ми встановили пандус, закупили сповивальний столик та дитячі стільці й навіть зробили окремий туалет для інвалідів». Наче все добре, та в чому проблема?

istockphoto.com
Правильно! Неправильно!

Пандус – це цілком прийнятне рішення, якщо його встановили за всіма нормами. А ось називати людей з інвалідністю «інвалідами» – це вже груба помилка. Адже доступність – це не лише про тактильну плитку та низькополі автобуси. Це і про вживання коректних термінів та спілкування на рівних. Пам’ятайте, що інвалідність – другорядний фактор, адже насамперед перед вами людина.

15. Поки ми вирішували питання з кав’ярнею, у фейсбуці розгорівся скандал. Місцева компанія відмовилася брати на роботу ветерана, оскільки боїться, що в нього ПТСР. Вас просять вирішити, хто в цій ситуації правий.

УНІАН
Правильно! Неправильно!

Когось це здивує, але ПТСР буває не лише (і не завжди) у військових, а й у цивільних. Тож ця ситуація радше демонструє стереотипне мислення та упередженість бізнесу. А ще – дискримінацію кандидата. Адаптація та працевлаштування ветеранів та ветеранок війни – це те, над чим нам доведеться працювати усі наступні роки. Ключове в цьому – пам’ятати, що військові – це не «окрема каста», а повноправні члени нашого суспільства. І так, це також про доступність. Адже вона буває різною.

Чиновники не подбали про доступність? Маєте шанс це виправити. Перевірте, чи зможете зробити своє місто більш інклюзивним (ТЕСТ)
Зізнавайтеся, ви дійсно думали, що жовта плитка на перехрестях – для краси? А якщо серйозно, здається, щойно ви відкрили для себе чимало нового. На жаль, поки що ви не готові до впровадження реальних змін у своєму місті. Але маєте всі шанси змінити це. Радимо слідкувати за нашими друзями із Доступно.UA в соцмережах та спробувати дізнатися більше про доступність та її реалізацію в громадських просторах.
Непоганий результат! Здається, тактильною смугою та правильними пандусами вас не здивуєш, проте деякі питання все ж виявилися надто складними. Тож чи готові ви роботи своє місто більш доступним? Звісно! Але подбайте про надійну команду та ознайомтеся із роботою наших друзів з Доступно.UA. Можливо, саме їхній досвід допоможе вам стати справжнім експертом/експерткою з доступності та безбар’єрності.
Здається, ми нарешті знайшли людину, яка зможе змінити не лише своє місто, а й всю країну. Чудовий результат! Ви точно цікавилися питаннями доступності й безбар’єрності раніше, а міським чиновникам ніколи не вдасться обвести вас навколо пальця. Тож чого ми чекаємо? Саме час змінювати свою домівку, адже хто, якщо не ми?

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

Дніпро приєднався до економічної платформи для бізнесу “Зроблено в Україні”

Опубліковано

Дніпро став ще одним містом, у якому була представлена економічна платформа “Зроблено в Україні”. Таку заяву зробив Президент України Володимир Зеленський.

Про це повідомляє пресслужба Володимира Зеленського у Telegram.

 Платформа має стати дієвим інструментом у розвитку українського бізнесу.

Загалом, програма «Зроблено в Україні» покликана налагодити ефективну співпрацю між державою і бізнесом та сприяти розвитку українських виробників.

Читайте також: Якою буде освіта у професійних ліцеях і як формуватимуть їхню мережу: у МОН дали відповідь

Нагадаємо, на програму «Зроблено в Україні» в бюджеті держави закладено рекордні за останній час понад 45 мільярдів гривень. З них для Буковини — 800 мільйонів гривень в рамках усіх програм. Чернівецька область входить у трійку регіонів за кількістю релокованого бізнесу, а показник частки переробної промисловості в області 11.9% – найвищий з 2012 року.

Фото: ОП

Читати далі

Суспільство

В Україні запрацював перший інтерактивний простір психосоціальної підтримки: де можна відвідати

Опубліковано

У Фастові запрацював перший в Україні інтерактивний простір «Час на себе» та простір психосоціальної підтримки «Дбаю про себе». Завдання обох – навчити людей піклуватися про свій фізичний та психічний стан.

Про це повідомляє Київська ОВА.

  • Простір «Час на себе» облаштований в парку «Європейський» і складається з трьох зон:
  • Інтерактивний «годинник дій» з ідеями щоденних звичок, які допоможуть кожному бути здоровими.
  • Зона фізичної активності із тренажером, спортивною лавкою та інструкцією для виконання фізичних вправ.
  • Зона психічного здоров’я із «ментальною лавкою» та QR-кодом, відсканувавши який можна послухати і виконати вправи для розслабленя та заспокоєння.

Читайте також: Українці створили гру про життя у харківському метро під час війни

Простір психосоціальної підтримки «Дбаю про себе» розташований у Фастівському центрі первинної медико-санітарної допомоги. Він має розширити доступ населення до послуг із психічного здоров’я.

Тут будуть індивідуальні консультації психолога, групові заняття для опанування навичок самодопомоги та подолання стресу, а також спеціалізована психотерапевтична допомога.

Нагадаємо, у Києві біля будинків облаштують пандуси.

Фото: КОВА

Читати далі

Суспільство

Біля університету Шевченка створили простір пам’яті про студентів

Опубліковано

У Парковій частині двору Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка створили “Місце Тиші” — простір пам’яті про загиблих за Україну студентів та курсантів вишу. 

Про це розповіли на сторінці навчального закладу. 

Біля Червоного корпусу університету Шевченка створили простір пам’яті про загиблих студентів: фото

Читайте також: Режисер фільму “20 Днів у Маріуполі” Мстислав Чернов привіз “Оскар” до Києва

Даний простір пам’яті формують висаджені туї та калини — до акції долучилися студенти, курсанти та викладачі КНУ. 

Біля Червоного корпусу університету Шевченка створили простір пам’яті про загиблих студентів: фото

Зелені насадження підібрали співробітники Ботсаду університету, а проєкт ландшафтного дизайну “Місця Тиші” розробили фахівці кафедри біології рослин спільно зі студентами освітньої програми “Ландшафтний дизайн та озеленення” Навчально-наукового центру “Інститут біології та медицини”.

Біля Червоного корпусу університету Шевченка створили простір пам’яті про загиблих студентів: фото

“Місце Тиші — простір пам’яті про університетську молодь, сильнішу за світ і вищу за життя у своєму прагненні України, пам’яті про “Користь, Честь і Славу” у найповнішому вияві, пам’яті й вдячності” — зазначили у дописі. 

Нагадаємо, Україна отримала від США модульні мости.

Фото: КНУ

Читати далі