Біля Макарова відбудували притулок, що майже знищили росіяни. Тепер тут живуть котики з прифронту

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про відбудову громад.

Чому ми його робимо?

Це українці, які після початку повномасштабної війни потрапили під російську окупацію та були звільнені ЗСУ. Місцева влада, мешканці та волонтери діляться досвідом відновлення. Ці рішення жителі все ще окупованих міст та сіл можуть застосувати після звільнення, аби подолати наслідки окупації.

Цей притулок для тварин на Київщині постраждав від авіанальотів та артобстрілів щонайменше п’ять разів. У березні 2022 року, коли росіяни скинули авіабомби, тут почалася пожежа. Тоді керівники притулку Олександр Росієць і Христина Сафарян взялися рятувати тварин з вогню та відчиняти вольєри. Чотирилапі вистрибували та тікали, але одна з бомб потрапила прямісінько в котобудинки — близько 300 котів загинуло. 

Та російські атаки не змусили зоозахисників припинити роботу. Навпаки — зараз у прихистку живе понад тисяча тварин, серед них ті, яких привезли з Бахмута, Краматорська й Харківської області. Притулок не тільки відбудували, а й звели поблизу ветеринарний комплекс, операційну, а також інфекційне, терапевтичне й реабілітаційне відділення. Ось як їм це вдалося.

Козлик Боря був з характером

Приватний притулок «Бест Френдз» розташований у селі Фасова Макарівського району. Його у 2014 році заснувала Галина Онопрієнко на базі громадської організації «Зооцентр “Ковчег”». Дім для тварин благодійниця збудувала за власні кошти. 

Відтоді в притулок звозили всіх безхатніх тварин, яких знаходили. Деякі з них потрапляли сюди травмованими, наприклад, після того, як їх збило авто. Так тут мешкали собаки та коти, коні та поні, вовки, лисиці, єнотовидні собаки, навіть лелеки та ворони.

«Одного разу Галина їхала селом, а чоловік тягнув козлика, щоб зарізати. Вона викупила козлика Борю та запхнула його на переднє сидіння авто. Коли приїхала, каже: “Я козлика привезла”. Відчинила двері, а Борька як вискочить, як пожене всіх робітників по притулку. Хто на дерево, хто на вольєр заліз», — згадує Христина, що керує притулком з 2017 року. 

Борька прожив у притулку цілих 5 років разом з іншими тваринами, яких зібралося  понад 1300. Та у 2022 році він загинув від російських снарядів. 

Під обстрілами та майже відрізані від світу 

Росіяни частково окупували Макарівську громаду вже на третій день вторгнення. Аби тварини не залишилися без їжі, адже за Макарів точилися бої, працівники притулку їздили в сусідні міста — Фастів і Білу Церкву. Там скуповували все, що могли. 

Олександр запевняє: у тварин було, що їсти. Та якщо від голоду їм чотирилапих вберегти вдалося, то від обстрілів — ні. 

«1 березня, коли скинули авіабомбу, на території були 6 працівників і ми з Христиною. Почалася пожежа, рятувальники до притулку дістатися вже не могли. Котів багато постраждало, тому що їхні котобудинки розбило бомбами. Вони вистрибували. Це було жахливо», — згадує Олександр.

Уже за місяць ЗСУ звільнили громаду, й обстріли припинилися. Першим на допомогу з кормами приїхав волонтер Боліслав Козирецький. 

«Дуже багато людей і фондів тоді допомагали. Навіть не згадаємо назви всіх», — каже Христина. 

Люди пересилали Новою поштою їжу, до «Бест Френдз» почали приїжджати інші волонтери. Тоді приблизно 50 тварин забрали до Польщі.

За 4 місяці збудували сучасний веткомплекс

Спочатку працівники власноруч взялися за ремонт вольєрів, адже через обстріли майже половина з них погоріла. Згодом доєднався фонд Happy Paw, що допоміг відновити вольєри, поставити паркан і котобудинки. 

«Великі склади, сучасну кухню та генераторну ми побудували за кошти людей, які робили нам перерахування. А це майже 800 000 гривень», — розповідає Христина.

Масштабну реконструкцію притулку почали в березні 2023 року. Кошти на відбудову надали в межах проєкту Tails Changes, який запустили фонд UAnimals і постачальник зоотоварів Suziria Group. Останній передав близько 2 мільйонів гривень — таку суму виділили на честь 30-річчя компанії. 

«Ми обрали Макарівський притулок для тварин, бо ситуація там була критичною. Ідея зробити ветеринарний комплекс виникла для того, аби тваринки, які приходять на територію притулку, отримували належну медичну допомогу», — ділиться очільниця департаменту комунікацій Suziria Group Анастасія Рудавка.

Веткомплекс поєднує в собі процедури вакцинації, стерилізації та загальний гігієнічний догляд. Його побудова вирішує одразу низку проблем, через які люди бояться адоптувати тварин з притулку. 

«Велика частина бар’єрів у людей пов’язана з острахом того, що тварина може бути хворою чи нестерилізованою, не мати певної вакцинації. Особливо, якщо йдеться про евакуйованих тварин з прифронтових регіонів», — зазначає Анастасія.

Проєкт реалізували за 4 місяці. Анастасія пишається: це дуже швидко в умовах тривог і блекаутів. Оздобленням притулку займалася компанія Kailas-V, яка створила в Україні понад 70 муралів (серед них — мурал «Свята Джавеліна» в Києві та мурал Тараса Шевченка в Харкові). 

Прийняли понад 200 котиків-переселенців

Одразу після того, як притулок для тварин почали відновлювати, тут стали приймати переселенців з прифронтових територій.

«Ці коти приїхали до нас із Сєвєродонецька, Луганська та Харкова. Вони були, як скелети, хворі. Зараз у хорошому стані — ми їх відгодували, стерилізували. Практично всіх чіпували. Можна приїжджати, вибирати собі», — говорить Олександр. 

Зараз у притулку живе приблизно 700 собак, 300 котиків і кілька коней. Вихідними до них приїжджають волонтери з «Хвостатої банди», аби вигуляти. Також у «Бест Френдз» завжди вдячні за сухий корм для тварин, який приносять відвідувачі.

Ще в притулку досі будують вольєри, бо тварин стає все більше — близько сотні собак поки не мають власних вольєрів. Та найважливіше, з чим можна допомогти — це адоптувати тварин, бо всім їм потрібен дім і своя людина поряд. 

«Як бачать, одразу йдуть до мене. Бо всі тварини хочуть ласки», — додає Олександр.