Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Микола Васильович, а не «Николай Васильевич». Чому Гоголь – український письменник? (ТЕСТ)

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Досі сумніваєтеся, що Микола Гоголь був українським письменником? А якщо ми скажемо, що він буквально марив роботою в Україні та захоплювався народною культурою? А ще вільно володів українською і мав доволі нетипове походження для «російського класика». Здивовані? У новому тесті спецпроєкту #Вкрадене пояснюємо, чому Гоголь був і залишається українцем.

Загальновідомий факт: Микола Гоголь народився у Сорочинцях на Полтавщині та належав до роду Гоголів-Яновських. А ким був Остап Гоголь, якого вважають пращуром письменника?

Правильно! Неправильно!

Гоголь дійсно належав до старовинного українського козацького роду Гоголів-Яновських. Ба більше, дослідники вважають, що письменник є нащадком Остапа Гоголя – наказного гетьмана Правобережної України. Крім того, предками Миколи Гоголя були представники відомих козацько-старшинських родин Дорошенків, Мазеп, Лизогубів, Скоропадських, Паліїв та Забіл. Якось не дуже вкладається в міф про «російського митця», правда?

Ключовим аргументом про «російськість» Миколи Гоголя – його російськомовні твори. А як володів письменник українською?

Правильно! Неправильно!

Гоголь не просто знав українську, а вільно володів мовою. Близький друг автора, перший ректор київського університету Святого Володимира Михайло Максимович запевняв,, що «малоруську говірку», себто українську мову, Микола Гоголь «знав ґрунтовно й володів нею досконало». Це підтверджував і слуга письменника Яким Німченко. Чому ж Гоголь писав російською? Тут варто розуміти, що ХІХ століття – це період активного творення української літератури російською мовою. Тоді так писав не лише Микола Васильович, а й Квітка-Основ’яненко, Котляревський і навіть Шевченко. Однак нікого з них це не зробило «російським письменником».

«Твір мій, якщо колись вийде, буде іноземною мовою…», – пише Гоголь до своєї матері в липні 1829 р. Про яку мову йшлося?

Правильно! Неправильно!

Власне, «іноземною» Гоголь називав саме російську мову. І робив це доволі щиро, адже писав це в листі до однієї з найближчих і найрідніших людей.

А ким вважав себе сам Гоголь?

Правильно! Неправильно!

У питанні самоідентифікації Гоголь був однозначним та називав себе українцем. Зокрема під час відпочинку у Карлсбаді у 1840 році в готельній реєстраційній книзі письменник записав себе так: «Nicolas de Gogol, Ukrainien, etabli a Moscou», тобто «Микола Гоголь, українець, що живе у Москві».

Вгадаєте, що колекціонував Гоголь ще з юнацьких років?

Правильно! Неправильно!

Микола Гоголь ще з юнацьких років захоплювався колекціонуванням українських пісень, легенд і анекдотів. Це підтверджують і біографи українського письменника. І навіть перебуваючи у російському Петербурзі, він просив рідних надсилати нові матеріали: «Пам’ятаєш, мила, ти так добре почала була збирати малоросійські казки і пісні і, на жаль, припинила. Чи не можна це відновити? Мені це конче потрібно».

Добре, а чого в цій колекції Гоголя було найбільше?

Правильно! Неправильно!

Гоголя можна справедливо назвати справжнім колекціонером українських народних пісень. Ба більше, він навіть випустив цілу наукову статтю під назвою «О малороссийских песнях», у якій зазначив: «Російська тужлива музика виражає, як слушно зауважив Максимович, забуття життя; але в малоросійських піснях музика злилася із життям».

У 1835 році Гоголь почав працювати на кафедрі історії у Санкт-Петербурзькому імператорському університеті. Однак це не було його мрією, на відміну від…

Правильно! Неправильно!

Гоголь мріяв викладати на кафедрі історії Київського університету Святого Володимира (нині – Київський національний університет ім. Шевченка). Ось, як описував цю мрію сам письменник: «Я захоплююся заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повір'їв, пісень! Якими цікавими можна зробити університетські записки, скільки можна умістити в них подробиць, цілком нових про сам край!». Однак не склалося, й через два роки Гоголь почав працювати у Петербурзі.

«Туди! Туди! До […]! До древнього, прекрасного […]! Він наш, він не їх — чи неправда?», – яке місто з таким захопленням описував Гоголь у листі до свого друга?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, це знову Київ. Місто, у якому Гоголь мріяв не лише викладати, а й жити. Місто, яке письменник називав нашим – тобто українським, а не російським.

«Гоголь не любить Росії: подивіться яка гарна Малоросія і яка Росія. І зауважте, що сама природа Росії не помилувана, і погода навіть вся мокра і брудна», – який твір Гоголя викликав таке обурення імперської аудиторії?

Правильно! Неправильно!

Це пряма цитата російського критика Костянтина Аксакова, який ділився із самим Гоголем реакцією читачів на його твір. А ось, що писав російський літературознавець Євген Анічков: «Незалежно від того, хотів чи не хотів того автор, його «Мертві душі» були найбільшою сатирою на дореформенне руське життя, що досягло межі паскудства, мізерності, економічного й духовного зубожіння».

«Українця з мене зробили: Гоголь, Шевченко, Куліш і Стороженко», – кому з громадських і політичних діячів належать ці слова?

Правильно! Неправильно!

У російської пропаганди щось знову пішло не за планом: теоретик українського націоналізму Дмитро Донцов завдячував своєму формуванню Миколі Гоголю.

До речі, а хто ще з українських письменників буквально зростав на творах Гоголя?

Правильно! Неправильно!

Твори Гоголя в домівці Лесі Українки звучали українською – завдяки Олені Пчілці, яка дбайливо перекладала творчість письменника рідною мовою для своїх дітей. А згодом, у 1880 і 1881 роках, Пчілка навіть видала друком власні переклади Гоголя, які, між іншим, користувалися неабиякою популярністю.

А знаєте, де встановили перший у світі пам’ятник Миколі Гоголю?

Правильно! Неправильно!

Перший у світі пам’ятник Миколі Гоголю відкрити 4 вересня 1881 у Ніжині на Чернігівщині. Саме в цьому місті майбутній письменник навчання у гімназії. До речі, особливо охоче Гоголь вивчав давню українську історію, народні звичаї та усну народну творчість.

Тобто Микола Гоголь народився на Полтавщині, вільно спілкувався українською, збирав українські народні пісні та мріяв жити у Києві, але його все одного записали до когорти «російських письменників»?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, Микола Гоголь був українцем – і за місцем народження, і за самоідентифікацією. Однак імперська машина добряче попрацювала над тим, аби зламати українця. Зрештою, про спроби «приборкати» Миколу Васильовича свідчить і сумнозвісна друга редакція «Тараса Бульби». Однак ані це, ані аргументи про відсутність творів українською не роблять Гоголя «російським класиком». Він писав російською зокрема й тому, що іншою мовою його твори могли б ніколи не побачити світ. Гоголь – цілковито наш, український автор.

Микола Васильович, а не «Николай Васильевич». Чому Гоголь – український письменник (ТЕСТ)
Схоже, сьогодні ви відкрили чимало нового про українця Миколу Гоголя, якого успішно привласнила російська колоніальна машина. Однак тепер байки пропагандистів безсилі перед вами, адже сумнівів у тому, ким насправді був Микола Васильович, вже немає. Поділіться цим тестом із друзями, аби якомога більше українців відкрили для себе справжнього Гоголя.
Непоганий результат! Здається, ви точно ніколи не називали Гоголя російським письменником. Однак деякі запитання все ж виявилися занадто складними. Чи варто засмучуватися? Звісно ж, ні! Адже тепер ви маєте ще більше аргументів на користь того, що Микола Васильович - український письменник. Поділіться цим тестом із друзями, аби якомога більше українців відкрили для себе справжнього Гоголя.
Йой, здається, ви знаєте про Миколу Васильовича більше, ніж наша команда. Чудовий результат! Впевнені, що у вас ніколи не виникало сумнівів у тому, чий Гоголь. А для того, аби про це дізналися й інші, поділіться тестом із друзями. Можливо, хтось зможе повторити ваш результат.

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

UAnimals запустили онлайн-видання про гуманність до тварин і довкілля

Опубліковано

Зоозахисна організація UAnimals запустила онлайн-видання про гуманність до тварин і довкілля. Це історії про тварин, людей, водойми, ліси та заповідники під час війни, а також про зв’язок людини й природи, про милосердя і порятунок, про жорстокість та байдужість. 

Про це повідомили представники UAnimals у Telegram.

“На прикладі окремих людей, компаній, притулків, організацій тощо ми показуємо, як по-різному люди ставляться до навколишнього світу, і шукаємо відповіді на щоденні болісні питання про гуманне співжиття”, — зазначають зоозахисники.

Читайте також: Коргі Лакі з України став моделлю для пам’ятника королеві Єлизаветі II в Англії

На сайті представлені інтерв’ю із людьми, які рятували тварин, розслідування про тих, хто завдає шкоди природі та тваринам, аналітичні тексти, колонки, репортажі тощо. Видання можна почитати українською та англійською.

Почитати онлайн-видання можна за посиланням.

Нагадаємо, на Київщині знайшли найбільшу популяцію рідкої сон-трави з Червоної книги.

Фото: UAnimals

Читати далі

Суспільство

На вокзалі Києва відкрився пункт рекрутингу до армії

Опубліковано

Міністерство оборони України 7 травня 2024 року в Києві на Центральному залізничному вокзалі відкрило інформаційну точку, де можна отримати інформацію про рекрутингові центри, які діють на території України.

Про це повідомляє “Укрзалізниця”.

Спеціально навчені працівники Укрзалізниці надаватимуть інформацію щодо вакансій у ЗСУ та відповідатимуть на поширені питання про посади у військових підрозділах.

Цей пілотний проєкт Міністерства оборони України за підтримки Укрзалізниці має на меті прозоро інформувати людей про можливості ефективної допомоги Силам оборони України та стимулювати до добровільного залучення на військову службу.

Читайте також: Військові будуть отримувати більше відпускних днів: що змінилося

«Кожного тижня в Україні відкриваються центри рекрутингу української армії. За декілька місяців їх мережа буде по всій Україні. У будь-якому центрі до лав Сил оборони може долучитися людина з будь-якого регіону. Це можливо, навіть маючи на руках повістку для уточнення облікових даних. Тому інформаційні пункти на залізничному вокзалі дозволять нам максимально донести цю інформацію до громадян», — зазначила заступник міністра оборони України Наталія Калмикова.

Інформаційний пункт рекрутингу знаходиться в центральному вестибюлі вокзалу, між головним інфопоінтом та входом до зали №3.

Нагадаємо, британець українського походження проїде на велосипеді 7 тис. км для допомоги дітям в Україні.

Фото: УЗ

Читати далі

Суспільство

Євген Клопотенко запустив сервіс замовлення шеф-кухаря додому: як цим можна скористатися

Опубліковано

Євген Клопотенко запустив новий сервіс Makitra, який дозволяє замовляти шеф-кухаря додому. Головна мета цього сервісу – звільнити людей від щоденних клопотів з приготування їжі, щоб вони мали більше часу на спілкування з родиною та відпочинок.

Про це повідомляє видання village

Також Makitra створює нові можливості для українських шеф-кухарів, які часто стикаються з професійним вигоранням.

Сервіс пропонує можливість замовити приготування їжі на 4-5 днів для сім’ї на щодень або обслуговування сімейних обідів та зустрічей з друзями. Меню для платформи розробив сам Євген Клопотенко, воно включає понад 200 страв, які поєднують українські традиції з сучасними гастрономічними трендами.

Читайте також: Вільне для вільних: зооволонтерка з Бахмута евакуювала понад 150 собак (ВІДЕО)

При замовленні команда Makitra враховує побажання клієнтів щодо улюблених продуктів та особливостей харчування. Шеф-кухарі купують продукти у магазинах великих мереж за кілька годин до візиту та готують страви на кухні замовника. Кожна страва упаковується в спеціальні контейнери з маркуванням та інструкціями з розігріву й сервірування. Також шеф-кухар відповідає за чистоту на кухні та зберігає конфіденційність клієнтів.

Нагадаємо, Укрзалізниця приготувала Великодні обіди для Харківщини – фото.

Фото: Makitra

Читати далі