Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Евакуація – це двосторонній процес». Як Fight for Right допомагають людям з інвалідністю під час війни

Опубліковано

Що покласти в тривожну валізу? Чи є неподалік доступні бомбосховища, коли починають лунати сирени? Як взагалі захистити себе, коли у твоїй країні війна? З такими запитаннями стикнувся чи не кожен українець після початку повномасштабного вторгнення. Для людей з інвалідністю дати відповіді на них – це окремий виклик.

Громадська організація Fight for Right, що з 2017 року відстоює права українців з інвалідністю, нині спрямувала всі свої ресурси на допомогу та підтримку цих людей. Проєктна менеджерка організації Таня Герасимова розповіла ШоТам, від чого залежить успішна евакуація, над чим ще працює команда Fight for Right під час війни та що робитимуть після перемоги.

Таня Герасимова

Проєктна менеджерка громадської організації Fight for Right
координаторка школи ЛІДЕРКА, експертка з комунікацій

Від «Доступного кіно» до недоступних бомбосховищ

Від самого початку організація Fight for Right боролася за дотримання прав і за імплементацію конвенції про права людей з інвалідністю в Україні. Наша діяльність складалася з просвітницької роботи (ми створювали навчальні проєкти для людей з інвалідністю та працювали з державними органами) й адвокації.

Також ми організовували різного роду активності: пробіг на велосипедах-тандемах для зрячих і незрячих людей, ініціатива «Доступне кіно», де ми робили фільми та серіали для незрячих і нечуючих людей, студія друку шрифтом Брайля Braille Studio, в якій створювалися книги й тактильні альбоми. Особисто я є координаторкою Школи політичної участі для дівчат та жінок з інвалідністю «ЛІДЕРКА».

Однак останнім часом ми зосередилися на допомозі людям з інвалідністю у надзвичайних ситуаціях. За місяць до початку повномасштабного вторгнення голова організації Юлія Сичук почала збирати міжнародні та українські документи на цю тему й досліджувати їх. Також ми підняли питання доступності бомбосховищ – і зрозуміли, що вони недоступні. У Fight for Right хотіли працювати в цьому напрямку. Ми планували робити тренінги для людей, присвячені базовим знанням: як зібрати тривожну валізку, як діяти в разі сирени тощо, адже цієї інформації в доступних форматах не було. Але ми не встигли.

Команда громадської організації Fight for Right

Після 24 лютого, щойно опинившись у безпеці, ми повністю переформатували нашу діяльність. Нині у нас немає інших напрямків, окрім реагування на надзвичайні ситуації. Ми підтримуємо людей з інвалідністю під час війни, організовуємо їм евакуацію, надаємо гуманітарну допомогу, юридичні та психологічні консультації, фінансову допомогу та допомогу з реабілітацією. 

Fight for Right на зв’язку 24/7

Спочатку Fight for Right була зовсім маленькою організацією: перші три роки у складі команди було три людини. У 2020-му долучилася я, і нас стало чотири. На сьогодні наш колектив складається з 10 осіб, але ще приблизно 40 кейс-менеджерів працюють з нами над тим, щоб евакуювати людей з інвалідністю. Нині ми всі перебуваємо в різних країнах світу. Частина колективу, зокрема я, – у Данії. Деякі наші співробітниці досі перебувають в Україні, а одна з них – на окупованій території.

Останній рік ми працювали над тим, щоб систематизувати роботу: створили стратегію на найближчі три роки, мали графік, дуже чітко налагодили всі процеси. Зараз, на жаль, нам доводиться робити це все наново, тому що робота з надзвичайними ситуаціями не передбачає вихідних або перерви. Звісно, намагаємося виділити час на відпочинок, але ми на зв’язку 24/7. За понад два місяці ми допомогли 852 особам.

проєктна менеджерка Fight for Right Таня Герасимова

У нас волонтерять люди з усього світу

З початку повномасштабного вторгнення Fight for Right змогла об’єднати багато міжнародних організацій, які нам допомагають працювати. Зокрема, це The World Institute on Disability (WID) і Global Alliance for Disaster Resource Acceleration (GADRA). Завдяки їм ми змогли зібрати 40 волонтерів та експертів з усього світу. Оскільки нині ми співпрацюємо з багатьма міжнародними партнерами, англійська стала наполовину робочою мовою.

У нас з новими членами команди склалися прекрасні теплі стосунки. Неймовірно, що це люди, які не прийшли працювати на роботу та заробляти гроші, – вони прийшли як волонтери допомагати українцям. Я відчула підтримку від них, зокрема, коли й сама евакуювалася. Я також маю інвалідність, користуюся кріслом колісним, і змогла виїхати за кордон завдяки Fight for Right та іноземним партнерам. Вони супроводжували мене на цьому шляху. Мені нікуди було їхати, і тільки завдяки команді я опинилася в безпеці.

голова організації Юлія Сачук
Голова громадської організації Fight for Right Юлія Сачук

Намагаємося зробити евакуацію максимально комфортною

Щойно я виїхала з України, попросила колег, щоб вони дали мені якусь роботу. Так я почала сама працювати над евакуацією людей як кейс-менеджерка. Я вела кейси від початку до кінця, шукала людям розміщення, спілкувалася з ними на всіх етапах їхнього шляху.

Евакуація завжди відбувається по-різному й багато в чому залежить від запиту. Якщо у людини немає транспорту і немає до кого їхати за кордон – це найдовший і найскладніший процес. У нас був випадок, коли в організацію звернулася група з 28 людей – це були діти з інвалідністю, спортсмени. Ми їх розбивали на кілька груп та евакуйовували. Тому, хто міг діставатися залізницею, забезпечували трансфер від дому до залізниці. Комусь потрібно було надати транспорт від дому до автобуса, а далі – від кордону до місця призначення.

Наші кейс-менеджери шукають усі ці ресурси транспортування, житло, надають юридичну допомогу та відповідають на запитання щодо проходження кордону. Ми супроводжуємо людину на всіх етапах, допоки вона не опиниться в точці Б, де може почуватися в безпеці. Намагаємося максимально врахувати всі побажання і зробити так, щоб для людини це було якомога комфортніше. Взагалі, нині знайти помешкання – це величезна проблема, особливо для людей з інвалідністю, адже вони потребують доступне житло. З такими перешкодами стикаємося як за кордоном, так і всередині України, якщо йдеться про внутрішньо переміщених осіб. 

Акція на підтримку ГО Fight for Right

Складні випадки: вивезення з окупованих територій і на швидких

Евакуація з окупованих територій, звісно, набагато складніша. Немає спроможності просто взяти й вивезти людину, тому що це небезпечно не тільки для неї, а й для того, хто поїде її забирати. У нас, на жаль, сталася трагедія: кілька тижнів тому наші водії поїхали в Маріуполь і не змогли забрати людей, загинули там.

Зі свого боку ми намагаємося зробити все можливе. Якщо людина може власними силами виїхати з окупованої території, то ми забираємо її з найближчого населеного пункту, що перебуває під контролем України. Або якщо є зелений коридор, то ми також можемо надати підтримку з евакуацією. Але нині це все стає дедалі важче.

Найскладніший випадок – коли люди потребують медичної евакуації. Тепер усі швидкі підпорядковуються військовим органам. Тому ми співпрацюємо з приватними реанімобілями, що погоджуються допомагати, але не всі лікарі готові їхати в гарячі точки. Ми намагаємося відповісти на всі запити, які отримуємо, і допомогти людям.

Історія однієї евакуації

Серед історій людей, яким ми допомагали з евакуацією, мені найбільше запам’ятався кейс прекрасних Ольги та Сергія Бабіцьких, який я вела. Мені передали їхній номер телефону й попросили дізнатися, яка допомога потрібна цій сім’ї. Коли я зателефонувала, вони не були впевнені, що хочуть евакуюватися. Однак Сергій потребував термінової медичної допомоги, і вони вирішили їхати. Ми знайшли спосіб, як допомогти їм потрапити до Німеччини, там Сергію були готові надати консультацію у лікаря. Він та його дружина користуються кріслами колісними. Я дуже переживала, що вони їдуть самі, без супроводу. 

Коли вони дісталися Берліна, у них виявили COVID, тож їм довелося відсидіти на карантині. Після цього були перешкоди з помешканням: у місці, яке знайшли для них, почалися якісь роботи. Тож виявилося, що нам знову довелося повернутися до цього кейсу. Так, ми ніби допомогли людям, вони у безпеці, але ми не могли їх кинути в ситуації, коли їм нікуди йти та вони не знають мови. Тоді ми знайшли людей у місті Бремен, які самі себе назвали strangers. У них був будинок, в якому жило багато людей, і вони погодилися тимчасово прихистити Ольгу та Сергія.

Команда Fight for Right в офісі

Коли сім’я приїхала з Берліна до Бремена до цих людей, ми дізналися, що через три дні Бабіцькі можуть заїхати в помешкання, яке їм готували в Баварії. Якщо подивитися на мапу, вони зробили дуже великий гак, проїхавши немалий шлях. Говорила їм: «Я чекала, коли ви почнете казати мені якісь погані слова, коли ви скажете: все, ми більше не можемо, шукайте нам житло тут». Але люди поставилися з розумінням і справлялися самі з багатьма труднощами. Звісно, ми супроводжували їх на всіх етапах, але не все залежало від нас.

Для мене це був найскладніший і найстресовіший кейс, але цей випадок дуже показовий, адже евакуація – це двосторонній процес. Ми не можемо зробити все за людину. Вона має також брати на себе відповідальність і розуміти, що їй доведеться щось робити самій і пристосовуватися до нових умов. Звісно, для людей з інвалідністю це складніше, але я пишаюся тими, хто наважується і хто успішно з цим справляється.

Fight for Right після перемоги

Ми точно знаємо, що організація буде розвиватися, і впевнені, що не покинемо напрямок реагування на надзвичайні ситуації, який з’явився так раптово. Про це потрібно подбати, тому що не знаєш, коли та що може статися. Світ мусить подумати про те, де будуть люди з інвалідністю у такому разі. І держави мають думати про те, як вони будуть допомагати цим людям під час надзвичайних ситуацій. Тож у цьому напрямку точно є, над чим працювати.

Команда ГО Fight for Right

Як підтримати ГО Fight for Right

Ви можете спрямувати свої донати на підтримку українців з інвалідністю, стати волонтером організації або розповісти про діяльність Fight for Right своїм друзям і знайомим.

Суспільство

Про втрачений Маріуполь: проєкт «KRYLATI» руйнує стереотипи про схід і захід

Опубліковано

Маріуполька Індіра Урусова втратила дім, але знайшла спосіб розказувати про нього з листівок і постерів. Опинившись у Болгарії, дівчина створила проєкт «KRYLATI», який тепер виріс у цілу освітню спільноту. Разом з подругою Індіра організовує івенти, а також запрошує істориків та жителів сходу розказати про справжню українську Донеччину.

Як «KRYLATI» руйнують стереотипи про схід і захід та про що мріє Індіра, дивіться в новому випуску ШоТам!

Особиста історія дівчини

Якщо в тебе загроза життю, тобі треба на якомога швидше виїхати, ти не знаєш, чи це можливо чи ні. По дорозі дуже багато людей каже про те, що не виїжджайте, бо там розстрілюють машини на виїзді.

Мене звати Урусова Індіра, мені 22 роки, я сама родом з Маріуполя. У Маріуполі я завжди активно займалась будь-якою волонтерською, громадською і загалом суспільною такою діяльністю. І тоді, напевно, я отримала той самий поштовх до отримання своєї першої освіти бакалаврської на спеціальності «Евент-менеджмент» в Київському національному університеті культури і мистецтва.

Але так склалося, що стався ковід, тому ми загалом не дуже багато навчалися в самому Києві. І я більшу частину свого навчання провела в Маріуполі.

Повномасштабне вторгнення

Повномасштабне вторгнення ми зустріли трошки раніше, навіть за тиждень до 24 лютого, бо тоді вже були чутні вибухи, були чутні якісь дії, які відбувалися. Тоді було дуже багато військових, які ставали на околицях нашого міста, адже я жила на околицях міста.

Першого березня у нас перестав ловити зв’язок, нас перестали давати воду, газ. Тому ми переїхали ближче до центру міста, готували їжу на вулиці, розпалювали вогнище і якось пристосовувалися до цього життя.

Але вже 18 березня біля нашого будинку прилетів снаряд в госпіталь військовий. Батьки на той час вирішили, що це насправді зараз шанс єдиний виїхати з Маріуполя. І вже 20 березня ми виїхали з Маріуполя, опинилися в Бердянську.

Евакуація закордон

Ми там провели буквально пів місяця і більше ми там не захотіли бути, адже там вже теж була окупація. Ми їхали через країну-агресора, потім ми виїжджали через Грузію, надалі у нас була Туреччина, Греція і таким чином ми опинилися в Болгарії.

Це був важкий період, бо це було одинадцять днів поїздки в машині з купою речей, які ми встигли забрати. Я це виставила собі в соціальній мережі, на що дуже активно зреагувала моя подруга Ната, яка сказала, що це неймовірно класно і це не можна просто так залишати.

Одинадцятого травня «KRYLATI», запустилися, ми продали в той день всі свої листівки. Зараз я проживаю в двох містах, скажімо так. В Києві і у Львові, бо родина тут, я навчаюся у Львові.

“Розказуємо про справжню Донеччину”

Напевно, зараз більше отримую якихось навичок, намагаюся ці навички втілювати в проєкті, якось його розвивати і робити більш професійним.

Ми організовуємо лекції, де розказуємо про справжню Донеччину без стереотипів, розказуємо про те, як взагалі жити на Донеччині, що таке Донеччина, чи взагалі існує Донбас і всі ці такі питання, які нам постійно ставлять.

Сьогодні, коли ти опиняєшся в іншому місті і абсолютно не маєш ніякої можливості повернутися додому, тобі дуже важливо розказати про це іншим. Тому «KRYLATI», вони в першу чергу покликані розповідати про дім. І тому для мене важливо хоча б розказати про це іншим людям, розказати про те, чого вони не бачили.

Бо дуже багато людей приходять до нас на лекції і кажуть, що вони ніколи не були на Сході, вони ніколи не були в Маріуполі, не були в будь-якому іншому місті. І для мене це є такою трохи втратою, але в той же час це виклик розказати цим людям так, щоб вони ніби побували там.

Або щоб вони закохалися в цей регіон настільки, щоб потім приїхати його відбудовувати і щось там робити. І крила, і ті історії, і ці лекції, вони не просто є таким освітнім напрямком. Вони є напрямком, в якому і люди можуть познайомитись, а якщо це люди зі Сходу, то вони можуть знайти спільноту для себе. Тобто ми дуже багато чуємо про те, що дякуємо вам, дівчата, ви насправді зробите класну справу. Ви для мене як рідні східняки.

Читати також: UAnimals випустили колекцію одягу з тваринами захисників з Азовсталі

Думки про дім

Я сумую з Маріуполем і, напевно, дуже би хотіла зараз повернутися туди, пройтися по тим самим вуличкам. Я би хотіла просто, щоб мене висадили десь на в’їзді в місто. Я би хотіла просто пройтися по тим вуличкам до свого дому.

Коли ми виїжджали, мені не вистачило цього моменту прощання з цим містом, бо це було дуже швидко. І цього вимагали події, які тоді відбувалися, вимагали ці обстріли постійні. Тому я би хотіла просто пережити, напевно, цю травму повністю, саме проходячи по цим місцям, проходячи по тим місцям, де відбувалися класні події мого життя, де я переживала свої емоції.

І, напевно, дуже би хотіла потрапити на площу біля драму, бо це місце куди ми постійно казали, що ми туди повернемося.

Нагадаємо, що фільм Алана Бадоєва став доступним на британській платформі OD365.

Читати далі

Суспільство

UAnimals випустили колекцію одягу з тваринами захисників з Азовсталі

Опубліковано

Футболки прикрашені зображеннями справжніх улюбленців бійців, які захищають Маріуполь і все ще перебувають у полоні. Ці малюнки створила керівниця Асоціації родин захисників “Азовсталі” – Катерина Прокопенко.

Про це повідомляють на сайті UAnimals.

Про колекцію

Цей дроп про тварин, які чекають своїх людей із полону.

Рівно два роки тому захисники Маріуполя, виконуючи наказ, вийшли з “Азовсталі”. І саме відтоді більшість із них — у полоні. На повернення героїв чекає ціла країна, їх рідні та близькі, а також тварини, яким присвячений наш новий дроп.

Читати також: Український бренд створив колекцію благодійних вишиванок: яскраві фото військових жінок

Нова колекція — це колаборація Асоціації родин захисників “Азовсталі” і крамниці Animalism by UAnimals. Малюнки для дропу створила керівниця асоціації Катерина Прокопенко. Майстерна ілюстраторка та дружина Дениса “Редіса” Прокопенка зобразила реальних тварин, які чекали та чекають на своїх людей із полону.

“Цією колекцією я хочу нагадати про тих, хто два роки зазнає тортур у російській неволі. Це справжні герої та патріоти України та, як видно з історій їхніх домашніх тварин, — люди з великими серцями, — каже Катерина Прокопенко. — Я попросила, аби прибуток від колекції йшов на порятунок тварин. Нехай це стане символом того, що ми боремось за повернення тих, хто захищає кожне життя в Україні”.

Нагадаємо, що в Австрії відкрили спецфонд у 500 млн євро для підтримки експорту в Україну.

Фото: UAnimals.

Читати далі

Суспільство

Український бренд створив колекцію благодійних вишиванок: яскраві фото військових жінок

Опубліковано

Напередодні Дня вишиванки бренд GAPTUVALNYA представив унікальні вишиванки з символікою ГО “Землячки”, що втілюють у собі жіночу силу — символи берегині, дерева життя та об’єднання всіх жінок у єдину родину.

Про це повідомляє Vogue.

Про колекцію

Сучасний образ жінки-берегині набуває нового виміру, охоплюючи не лише роль на домашньому вогнищі, але й цілісність української нації, її культурні й історичні досягнення. Вишиванка втілює цей образ, перетворюючись з елементу національного одягу в потужний символ сили та героїзму українських жінок-військових.

Читати також: “Укрзалізниця” переобладнала ще два вагони для евакуації поранених

Унікальна благодійна колекція від бренду GAPTUVALNYA, спільно з ГО “Землячки”, була представлена захисницями перед та після виконання бойових завдань у Донецькій області – Вільною Птахою, Торою, Руною та Косицею. Кожна з цих вишиванок вражає важливість національної символіки, цінностей та історії, що передаються з покоління на покоління. Кожен стібок і символ у цих вишиванках виражає повагу та підтримку до жінок, які стоять на захисті нашої рідної землі.

Фото

Фото: Михайло Палінчак
Фото: Михайло Палінчак
Фото: Михайло Палінчак
Фото: Михайло Палінчак

Усі кошти від продажу вишиванок підуть на пошиття жіночої тактичної форми у ГО “Землячки” для українських захисниць, що боронять нашу державу та культурний спадок для нащадків.

Нагадаємо, що “Освіторія.Медіа” запустили премію для освітніх проєктів під час війни.

Також ми повідомляли, що в Україні відкриють орган для контролю публічних інвестицій.

Фото: Михайло Палінчак

Читати далі