Економіка
Южно-Українська АЕС запустила два бризкальні басейни
Южно-Українська АЕС ввела в експлуатацію два бризкальні басейни для вдосконалення системи охолодження станції в теплий період.
Про це повідомили у пресслужбі станції.
Планується цього року також ввести в експлуатацію третій та четвертий басейни з п’яти передбачених і третій гідроагрегат Ташлицької ГАЕС.
Реалізація проекту дасть змогу збільшити обсяги виробництва електроенергії Южно-Українською АЕС у літній період на 40%.
Ташлицьке водосховище забезпечує роботу ЮУАЕС на номінальній потужності 3 ГВт тільки в холодну пору року. В літній період у результаті підвищення температури циркуляційної води потужність станції обмежується до 1,8 ГВт, а в особливо спекотні дні – до 1,5 ГВт.
Введення в роботу п’яти бризкальних басейнів знизить температуру циркуляційної води на 7-8° С (5х1,4° С), що дасть змогу уникнути втрат виробництва електроенергії на ЮУАЕС і зняти обмеження потужності атомних енергоблоків у спекотний період року.
Читайте також: Крюківський завод готовий до серійного виробництва вагонів-платформ
Проект також передбачає облаштування струменеспрямовуючої завіси в акваторії Ташлицького водосховища та будівництво комплексу споруд для заповнення й підживлення водойми-охолоджувача. Це покращить водно-хімічний і температурний режими ставка-охолоджувача, що позитивно вплине на місцеві флору та фауну.
Кошторисна вартість будівництва комплексу з п’яти бризкальних басейнів становить 3,4 млрд грн, станом на 1 квітня 2021 року виконано робіт на 2,3 млрд грн.
Загальна вартість проекту реконструкції ТГАЕС дорівнює 14,25 млрд грн, станом на 1 травня 2021 року профінансовано 3,3 млрд грн.
Про станцію
ВП «Южно-Українська АЕС» – єдиний в Україні енергокомплекс, де разом працюють базові ядерні й маневрені гідро- та гідроакумулювальні потужності. До його складу входять Южно-Українська АЕС та Каскад ГЕС-ГАЕС (Олександрівська ГЕС і Ташлицька ГАЕС).
Щороку енергокомплекс виробляє 17–20 млрд кВт-год електроенергії (близько 10% від загального виробництва в країні). Цього достатньо для забезпечення нормальних умов життєдіяльності Миколаївської, Одеської, Херсонської та Кіровоградської областей – регіону з п’ятимільйонним населенням.
Нагадаємо, Крюківський завод поставив 50 цементовозів компанії «Кривий Ріг Цемент».
Як ми повідомляли раніше, Україна увійшла до десятки світового рейтингу виробництва чавуну.
Головне фото: sunpp.mk.ua.
Економіка
У селі Удобне Білгород-Дністровського району Одеської області місцевий кооператив «Удобне» запустив автоматизовану лінію для сортування персиків і плодів нектарину.
Про це пише uhbdp.org.
Зазначається, що на початку 2021 року кооператив «Удобне» отримав грантову підтримку від канадського проекту UHBDP у рамках програми «Допомога групам виробників у подоланні наслідків COVID-19».
На отримані кошти об’єднання садівників придбало автоматизовану лінію для сортування персиків і плодів нектарину.
Спеціалізоване обладнання дозволяє сортувати за вагою та розміром від 2 до 3 тонн плодів на годину.
Читайте також: У Житомирі університет створив розумну теплицю з інформаційними технологіями
Розробник і виробник устаткування – компанія «OLIMPIAS», що розташована в Греції. На сьогоднішній день в Україні немає аналогічних ліній для подібного сортування ніжних фруктів.
Подолавши відстань майже в 2000 км, обладнання було благополучно доставлено з берегів Іонічного моря на берег Дністровського лиману.
Спільними зусиллями протягом декількох відео-конференцій була здійснена наладка основних функцій сортувальної лінії. З початком збору врожаю персика та нектарина доведеться ще кілька разів зв’язатися з грецькими фахівцями для настройки специфічних функцій обладнання.
Читайте також: Як на лавандове поле заманити Джамалу. Кейс від Юлії Блях
А поки в садах с. Удобне встигає врожай, лінію налаштовували за допомогою плодів цитрусових та яблук, які багаторазово проганялись по транспортерних стрічках протягом процесу налаштування.
Сусідні садівничі господарства із сіл Удобе і Старокозаче, дізнавшись про дивовижне обладнання, вже домовляються про сортування своєї продукції.
Читайте також: Італійці висадили на Київщині сад мигдалю
Вочевидь, що виробникам буде набагато простіше формувати вигідні ціни на відсортовані за вагою та розміром плоди, а оптові покупці, якими в основному є супермаркети, будуть більш зацікавлені в тому, щоб скуповувати дороблену продукцію.
При цьому кінцевий споживач легко зможе обирати за розміром плоди на прилавках магазинів.
Нагадаємо, на Прикарпатті чоловік вирощує 20 сортів інжиру і “картопляне дерево”.
Як ми повідомляли раніше, на Дніпропетровщині замість звалища висадили 23 тисячі акацій.
Усі фото: uhbdp.org.
Економіка
Міністерство економіки готується погодити низку українських продуктів з історичним географічним походженням, що допоможе отримати їм визнання в ЄС.
Про це «Європейській правді» повідомили у прес-службі відомства.
«Україна має багато унікальних продуктів, які складають окремий нішевий сегмент на ринку і мають додаткову ринкову вартість — це продукти з чітким географічним походженням. Ми вже направили для включення до європейського реєстру географічних зазначень документи про такі автентичні українські товари, як «Гуцульська коров’яча бриндза», «Гуцульська овеча бриндзя» та «Мелітопольська черешня». Наразі ми розглядаємо ще низку таких товарів, які потребують правової охорони», — сказала заступник міністра економіки України Ірина Новікова.
Підкреслюється, що продукти з підтвердженим географічним походженням вважаються національним надбанням в країнах ЄС. І Україна здійснює всіх заходів, щоб місцеві продукти з географічним зазначенням отримали визнання ЄС, а українські виробники розвивали крафтове виробництво, отримали доступ до нових ринків збуту та збільшували прибутки.
Читайте також: «Здорова їжа — здорові родини». Як біопрепарати від БТУ-ЦЕНТР безпечно позбавлять овочі від шкідників
Наразі у відомстві розглянуто та погоджено специфікації товарів, які надійшли до Мінекономіки з різних куточків України, та претендують бути захищеними як географічні зазначення, зокрема:
Претенденти на гастрономічні назви
«Долина Фрумушика» – застосовується для вин тихих, а саме білого, червоного та рожевого, які виробляються виключно з винограду, вирощеного у межах географічного району «Долина Фрумушика» (південно-західна частина Одеської області);
«Херсонський кавун» – поєднання селекційних досягнень та кліматичних умов Херсонського регіону створили оптимальні умови для отримання плодів, які характеризуються високою врожайністю та унікальними смаковими якостями;
«Придунайська Бесарабія» – застосовується для вин тихих та ігристих, які виробляються з винограду, який визначено за відповідними сортами та має походження щонайменше 85% із цього географічного місця;
«Ялпуг» – назва місця походження, яка визначає територію виробництва вин тихих, що розташована навколо озера Ялпуг (найбільше природне озеро лиманного типу в Україні) у південно-західній частині Болградського району Одеської області);
«Мед Закарпаття/Закарпатський мед» – монофлорний чи поліфлорний мед, особливі якості якого формуються завдяки специфічній медоносній флорі Закарпатського регіону.
Читайте також: Готуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів
«М’ясо баранини Фрумушика/Фрумушика баранина» – географічне зазначення для м’яса баранини Фрумушика, яке має репутацію унікального м’яса, отриманого із окремих порід овець, що випасають на території Тарутинських степів. Щонайменше 60% кормів – це трава чи сіно походженням із географічного району;
«Закарпаття/Закарпатське вино» – географічне зазначення для вина тихого, яке виробляється із окремих сортів винограду, що вирощено виключно на території визначеного географічного району (схили Карпатських гір Закарпатської області (Берегівський, Ужгородський, Хустський та Мукачівський райони);
«Аша/Абаг» – географічне зазначення для вина тихого та ігристого, яке виробляється із сировини щонайменше 85% якої вирощено на визначеній території навколо села Шабо Білгород-Дністровського району вздовж правого берегу Дністровського лиману.
Наступним кроком після погодження специфікацій стане реєстрація цих географічних зазначень на національному рівні.
Читайте також: В Україні запатентують гуцульську бринзю, мелітопольську черешню і херсонський кавун
Нагадаємо, на Закарпатті відкрили першу гуцульську «Бриндзарню».
Як ми повідомляли раніше, «Мелітопольська черешня» стала в Україні новий продукт із географічним зазначенням.
Головне фото: epravda.com.ua.
Економіка
У селищі Стадниці на Вінниччині презентували соціальне шкільне підприємство ECO GRAS, яке організували учні 7-9 класів – це перший приклад шкільного соціального підприємництва з вирощування зелені.
Про це пише vitatv.com.ua.
Юні підприємці заснували «шкільну фірму» з виробництва мікрозелені.
Отримавши гарні результати своєї праці, учні вирішили поділитись досвідом. Про шкільне підприємництво вони розповіли під час ярмарку.
Наголошується, що шкільне соціальне підприємництво – досить гарний спосіб для дітей спробувати свої сили, ще навчаючись у школі і зрозуміти, чи підходить їм такий вид діяльності.
Це також важливо з погляду профорієнтації. Крім того, спільна праця згуртовує всіх учасників освітнього процесу: дітей, педагогів, батьків.
Підлітки розповіли, чому вже навчились завдяки участі у проекті. Кажуть, займатися бізнесом виявилося цікаво, хоча інколи і непросто.
Усім, хто відвідав виставку, пропонували спробувати та придбати продукцію «шкільної фірми» – мікрогрін.
Це мікрозелень, у молодих паростках якої максимальний вміст поживних речовин. У світових трендах здорового харчування мікрозелень займає топові позиції серед смачних і корисних натуральних продуктів.
Читайте також: Готуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів
Нагадаємо, Львівська компанія «Небесний мармелад» створила веганські солодощі із чорної моркви.
Як ми повідомляли раніше, у Мелітополі створили 330-кілограмову картину із черешень.
Усі фото: vitatv.com.ua.