Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
віртуальних екскурсій віртуальних екскурсій

Технології

Якщо вдома не сидиться. ТОП-12 віртуальних екскурсій Україною

Опубліковано

Поки реальні подорожі залишаються примарною забаганкою під час пандемії коронавірусу, технології дозволяють туристам завітати майже в будь-який куточок планети. Певно, пошук за терміном «віртуальна екскурсія» збільшився у декілька разів, після того як уряди всього світу почали закривати кордони своїх країн. Однак поки дехто прагне спланувати відпустку за тисячі кілометрів від дому, багато цікавого можна знайти і в Україні.

Ми зібрали список віртуальних турів, які приємно вразять та не доведеться жертвувати комфортом домашнього дивану.

Віртуальна екскурсія музеями просто неба

Перейшовши за лінком, одразу  побачите мальовничу карту України. Тут розміщено сім найцікавіших автентичних музей просто неба, а саме:

  • Музей просто неба «Запорізька січ».
  • Національний музей народної архітектури та побуту в Ужгороді;
  • Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові;
  • Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини;
  • Музей просто неба «Резиденція Богдана Хмельницького»;
  • Музей народної архітектури та побуту «Шевченківський гай»;
  • Музей просто неба «Мамаєва слобода».
Віртуальна екскурсія
Віртуальна екскурсія: Національний музей народної архітектури та побуту України у Пирогові

Платформа пропонує віртуальну подорож, куди можна подумки перенестись на декілька сторіч назад, доторкнутися до минулого, познайомитися з українською культурою і побутом. Усі музеї гостинно відкривають свої двері у форматі онлайн, щоб відвідувачі змогли відчути атмосферу українського села, давніх звичаїв та традицій. Музеї демонструють народну архітектуру та побут в різних куточках України від Ужгороду до Середньої Наддніпрянщини.

Читайте також: Де провести вихідні? Ви точно не чули про ці 9 місць поблизу Миколаєва

Віртуальні екскурсії найвідомішими українськими музеями

Платформа «Інкогніта» об’єднала більше 25-ти онлайн-турів. Вона пропонує користувачеві віртуально завітати до національного музею Чорнобиль, музею скла у Львові, музею Гетьманства, Музею волинської ікони та інших. Найцікавіше, що карантин дозволяє відвідувачам блукати по таким неймовірно цікавим та історичним місцям навіть після години їх закриття. 

Зокрема, у музеї скла можна оглянути не лише звичайні скловироби, але й віднайти відділ із змінними експозиціями, де є роботи сучасних склодувів, зокрема львівських майстрів. Ці «скло-шедеври» створюються щороку на Склодувних симпозіумах у Львові, що відбуваються вже протягом 30 років. Скористатися подібним дивом технології та почати екскурсію можна тут.

Сучасні інсталяції

Цьогорічна виставка, що сколихнула та здивувала майже кожного відвідувача Ukraine WOW наразі доступна і онлайн. Виставка встановила національний рекорд відвідуваності. Однак онлайн-формат пропонує уникнути натовпу в черзі та дотриматись соціальної дистанції. У створеному турі онлайн-відвідувачі зможуть віднайти інсталяцію потягу, поле соняшників та дізнатись більше про українське золото — бурштин. Все це і ще сотня експонатів та інтерактивів про Україну можуть здивувати з екранів домашніх моніторів та упевнитись: «Україна — це вау!».

Віртуальна екскурсія
Віртуальна екскурсія Ukraine WOW

Віртуальна екскурсія українськими замками та палацами

Музеї та виставки це не єдина віртуально-туристична пригода, яку ви можете обрати. На різних веб-платформах створено також екскурсії українськими замками та палацами. Одним із найвідоміших палаців, представлених у онлайн-форматі, є Палац Кирила Розумовського у Батурині. Ця споруда, як частинка української історії, зображає побут та стиль життя вітчизняної аристократії.

Користувачеві також пропонуються віртуальні екскурсії Дубенським та Острозькими замками. У побуті хазяїв згаданих помість можна оглянути не лише незвичний інтер’єр, а й колекцію зброї й  коштовності. А архітектурну композицію Острозького замку, зокрема, становлять Вежа Мурована, башта, собор і навіть надбрамна дзвіниця.

Розпочати екскурсію можна за посиланням.

Віртуальний ЗД тур Україною

На сайті можна проглянути фундаментальні пам’ятки Києва і Чернівців. Зокрема в столиці можна віртуально відвідати Києво-Печерську лавру, Андріївську церкву, Михайлівський золотоверхий собор, Національний музей історії України в другій світовій війні та безліч інших популярних об’єктів. Користувач також може віртуально відвідати Одеську, Харківську, Дніпропетровську, Запорізьку, Черкаську та Вінницьку області.

Читайте також: Не сумна Сумщина, або які місця області варто відвідати кожному

Над створенням турів попрацювали професіонали в області фотографії та відеографії, тому всі зображення та технічні можливості платформи є надсучасними та якісними. Платформа містить декілька вкладок, а саме визначні місця, маршрути, гіди та тури.

Користувачеві також пропонуються готові подорожі такі як Львів за 15 хв, 1 день в Одесі, Околиці Славського за 3 дні. На сайті можна обрати екскурсію в live-режимі на різний смак та бюджет. Такі інтерактивні мандри надихнуть на не менш яскраву та цікаву подорож офлайн.

Технології

За добу українці в “Дії” придбали військових облігацій на понад 30 млн грн

Опубліковано

Українці придбали військові облігації на суму 30 046 542 гривні за одну добу.

Про це пише міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. 

Це еквівалентно понад 30,000 облігаціям. Найбільш популярними серед них стали “Ялта”, “Нова Каховка” та “Сімферополь”.

Усього українці придбали вже понад 4 мільйони облігацій і заробили на цьому більш ніж 94 мільйони гривень. На ці кошти держава, зокрема, купує амуніцію для військових, платить їм і медикам зарплати, додає Федоров.

Читати також: В Міноборони відповіли на питання про впровадження роботизованих систем та дронів у військо

Військові облігації

Облігації — це цінні папери, які випускає держава. Як працює система:

  1. Ви купуєте облігації;
  2. Держава користується грошима;
  3. Повертає вам їх у визначений день із гарантованим прибутком.

Військові облігації в Дії названі на честь окупованих рідних міст. Загалом зараз доступні цінні папери:

  • Бахчисарай;
  • Керч;
  • Джанкой;
  • Євпаторія;
  • Макіївка;
  • Сімферополь;
  • Асканія Нова;
  • Ялта;
  • Залізний Порт;
  • Нова Каховка.

Нагадаємо, як медійникам отримати генератори та павербанки.

Також ми повідомляли, що Opendatabot запускає житловий сервіс з відкритими даними.

Фото: Дія

Читати далі

Технології

Українські бібліотекарі почали співпрацю з “Вікіпедією”, та займуться написанням статей

Опубліковано

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого та громадська організація “Вікімедіа Україна” уклали меморандум про співпрацю, щоб бібліотекарі могли активно доповнювати матеріали на “Вікіпедії” у рамках підвищення своєї кваліфікації.

Про це повідомляє “Укрінформ”.

Про угоду

Олег Сербін, директор бібліотеки імені Ярослава Мудрого, повідомив, що після укладення меморандуму певна кількість бібліотекарів планує отримати навички використання “Вікіпедії”. Пізніше вони передадуть ці знання своїм колегам.

Багато з моїх колег-бібліотекарів уже не перший рік наповнюють «Вікіпедію», а також модерують цю справу. Цей досвід потрібно масштабувати й поглиблювати, тому ми виступили з пропозицією співпраці на більш професійних рейках, щоб це не було ініціативою одного бібліотекаря, а щоб спільно далі рухати цю світлу справу”, – наголошує він.

Читати також: “Репортери без кордонів”: як медійникам отримати генератори та павербанки

Статистика

Станом на зараз в Україні функціонують 13 тисяч бібліотек. Очікується, що така співпраця збільшить кількість матеріалів на “Вікіпедії”, а також підвищить обізнаність бібліотекарів.

Представник ГО “Вікімедіа Україна” Юрій Пероганич розповів, що Україна, за результатами березня 2024-го, на 10 місці у світі за створенням нових статей у “Вікіпедії”. В березні додали 4800 статей. Загалом українська “Вікіпедія” — на 14 місці за кількістю статей у світі, за розміром бази даних посідає 12 сходинку.

Нагадаємо, що стартує Всесвітній тиждень імунізації: як долучитися до подій.

Фото: бібліотека Ярослава Мудрого

Читати далі

Технології

В Міноборони відповіли на питання про впровадження роботизованих систем та дронів у військо

Опубліковано

Полковник Вадим Сухаревський, заступник головнокомандувача Збройних сил України, зазначив, що безпека українських військових є пріоритетом, тому військові частини вже почали використовувати роботизовані системи та дрони на рівні окремих батальйонів.

Про це йшлося під час першого щорічного Міжнародного академічного форуму “Воєнні інновації в сучасних війнах”, який відбувся у Києві під патронатом головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського, повідомляє Міністерство оборони України.

Про форум

У панельній дискусії, присвяченій темі “Війна дронів: еволюція сучасних трендів”, взяли участь високопосадові особи українського військового відомства та представники виробників безпілотників з України та інших країн.

Заступниця Міністра оборони з питань цифрових трансформацій, цифрового розвитку та цифровізації, Катерина Черногоренко, наголосила на важливості співпраці між військовими, розробниками та підприємствами з метою забезпечення технологічної переваги української армії.

Читати також: Opendatabot запускає житловий сервіс з відкритими даними

Черногоренко зазначила, що у межах Коаліції дронів українська армія співпрацює з партнерами для тестування нових розробок на полі бою та обміну досвідом. Її слова підкреслюють, що участь в таких ініціативах не лише сприяє безпеці України, а й сприяє загальному розвитку оборонної індустрії у світі.

На дискусії також виступив заступник Головнокомандувача Збройних сил України, полковник Вадим Сухаревський. Він підкреслив, що головний пріоритет – це збереження життів військових, навіть за рахунок використання роботизованих систем та дронів. Сухаревський підкреслив, що вже на рівні окремих батальйонів військові почали впроваджувати такі технології з метою підвищення ефективності та безпеки військових операцій.

Нагадаємо, що два українські фільми демонструватимуть на міжнародному кінофестивалі у Польщі.

Також ми повідомляли, що стартує Всесвітній тиждень імунізації: як долучитися до подій.

 Фото: сторінка головнокомандувача ЗСУ в Facebook.

Читати далі