

Економіка і бізнес
Як запорізький IT-бізнесмен створив онлайн-супермаркет Foodex24
Запорізький IT-бізнесмен Владислав Савченко створив новий технологічний онлайн-супермаркет Foodex24, обіг якого нині 15 млн грн на місяць, а маржа — 26%.
Про це пише Ua-retail.com.
Як все починалось?
Рік тому, в березні-квітні 2020-го, перший загальнонаціональний локдаун перетворив роботу магазинів і сервісів доставки на колапс. Zakaz.ua, Glovo, Raketa і навіть добровольці з Kabanchik.com не могли впоратися з кількістю замовлень. У супермаркетах для замовлення продуктів треба було бронювати час на кілька днів вперед.
У IT-підприємця, засновника компанії Powercode Владислава Савченка було що їм запропонувати, але його ніхто не хотів слухати.
«Ми зверталися до всіх великих мереж, писали листи до Ашану, Метро, спілкувалися з топами Сільпо, АТБ», — розповідає він.
Читайте також: Озеленення замість бетону. Євгенія Кулеба про те, як створити сквер у великому місті
Але, як це часто трапляється, з відповіддю рітейл-гіганти не поспішали. Тому Савченко вирішив обійтися без партнерів і створив новий рітейл-формат для України — онлайн-супермаркет Foodex24.

За рік оборот нового столичного бізнесу Савченка збільшився в 15 разів. І тепер до нового нетипового рітейлера шикуються черги з постачальників, а незабаром Foodex24 з’явиться в інших містах і за кордоном.
Переговори з рітейлерами виявилися непродуктивними. Бізнесмен почав реалізувати свою задумку без партнерів. Але з великою кількістю платних порадників.
«Всього у мене паралельно працювало п’ять консалтерів: комерційний (категорійний менеджмент, товарна матриця), два — по процесах, логістичний та консалтинг з маркетингу», — згадує підприємець.
Челленж — створити супермаркет за 14 днів
Сьогодні частина фахівців, що консультували стартап, працюють в штаті компанії. А щоб підкріпити власну упевненість у розпочатій справі, бізнесмен запустив YouTube-челленж — створити супермаркет за 14 днів.
Кожен свій крок Савченко описував в детальному влозі на YouTube. І така медійність спрацювала: до проекту підключалися волонтери, а також Foodex24 зацікавилися інвестори.
Читайте також: Відроджуємо дух ремісництва. Як любов до крафту перетворилася на виробництво свічок
«Я став суперменом, який ніколи не займався торгівлею. Айтішником, який продає їжу», — розповідає Савченко.
Уже на перших тижнях проекту бізнесмен отримав 57 пропозицій щодо інвестицій з мінімальним чеком в $100 тисяч, максимальним — $1 млн.

«Євген Черняк (власник алкогольного холдингу Global Spirits) пропонував купити в проект 100 машин в обмін на частку в бізнесі, на нас дивився фонд Вікторії Тігіпко та Ventures», — наводить приклади Савченко.
Але підприємець на це не погодився і не шкодує. У проект бізнесмен вклав багато власних коштів — вже $1,6 млн. З них $200 000 — в покупку експертизи (консалтинг), $600-700 тисяч — у програмний продукт, і ще стільки ж — в обладнання, логістику, оренду, закупівлю товарів.
Читайте також: Одна здача крові може врятувати три життя. Історії українців, які стали донорами
Новоспечений рітейлер вирішив зробити ставку на клієнтів сегменту «середній +».
«Ми — сервіс, який допомагає залишитися ситим. Доставка до холодильника, не просто магазин», — розповідає засновник бізнесу.
Як працює маркет?
За компанією щодня закріплені 30 автомобілів, які працюють за принципом Uber для продуктів — через спеціальний додаток для водіїв.

І кількість транспорту може збільшуватися в разі необхідності, якщо у цьому є потреба. Таким чином, в Foodex немає проблем з пошуком кур’єрів, як в сервісах доставки. Всі товари доставляються впродовж максимум 1,5 години.
Три факапи на старті
Владислав особисто на собі відчув трансформацію з аутсорса в продуктовий бізнес. На момент запуску онлайн-супермаркету Foodex24 в Україні не було гравців з подібною моделлю.
«Це — dark store. Ми хотіли повністю контролювати ланцюжок створення цінності для клієнта», — зазначає новоспечений рітейлер. Прихід товару, його якість, логістика, склад, колл-центр — все з одних рук. Але оскільки бізнес створювався в найкоротші терміни, не обійшлося і без неприємностей.
Факап 1. Бізнес в Києві по Zoom. Савченко розповідає, що проект створювала команда з декількох десятків людей, які перебували в різних містах.

«У нас команда сиділа частково у Києві і в Харкові, хтось — у Запоріжжі і Дніпрі. Ми по Zoom будували бізнес в Києві», — згадує він.
Така розпорошеність вносила свої корективи. Якби вся команда була в одному місці, було б простіше. Зараз для співробітників компанії обладнано спеціальне приміщення поблизу складів. Команда закупівельників, категорійні менеджери, маркетологи тепер працюють поруч.
Факап 2. Асортиментний. Спочатку, каже Савченко, супермаркет запускався з асортиментом в 850 найменувань. Цього виявилося замало: покупці часто приходили, не знаходили потрібний товар і йшли.
Читайте також: Цілющий інструмент: як дримба з Херсонщини підкорює світ
«А потрібно було запускатися відразу з хорошим асортиментом — до 2500 позицій», — зазначає бізнесмен.
Замість цього команда спочатку боролася з конверсією на сайті, але проблема була не в цьому. Вже зараз він розуміє, наскільки зростання асортименту впливає на кількість покупок, їх частоту, середній чек, кількість товарів в чеку.
Для порівняння: при запуску середній чек в Foodex24 був 700-800 грн, зараз він сягає 1500 грн. Середній чек в АТБ при цьому становить близько 100 грн, в Сільпо і Novus — 200-300 грн.
Факап 3. Логістичний. Оскільки запускати бізнес потрібно було максимально швидко, у підприємців не було часу вибирати зручні, оптимальні локації. І перший склад виявився дуже незручним.

«Ми подивилися близько 150 оголошень, і вибрали у підсумку зовсім неприйнятний варіант», — розповідає Савченко. Це був склад площею 300 кв. м, і три холодних склади по 60 кв. м кожен. Все було розсереджено, а людей — мало. «Доводилося бігати», — згадує бізнесмен.
Читайте також: Етична косметика: як обрати засоби, які не тестують на тваринах
Зараз проблема вирішена: Foodex24 переїхав в більш зручне приміщення, орендувавши близько 2 000 кв. м складів в столиці, поблизу UnitCity. Частину обладнання докупили самі: чотири промислових холодильника, морозильні камери.
Бізнес на мільярд
За словами Савченка, від старту і до сьогодні проект виріс в 15 разів: кількість доставок зросла з 20 до 300 в день. «Ми приростаємо від 15% до 30% в місяць в грошах, кількість клієнтів збільшується. Але ми стартап, і я хочу рости в 2-3 рази”, — говорить він.
За словами засновника сервісу, оборот компанії становить 15 млн грн на місяць, а до грудня Foodex24 планується досягнути щомісячного показника в 40-50 млн грн. Савченко націлений подолати мільярдну позначку за підсумками року.
Маржа зараз — 26%. Плани до кінця року — 32-35%. Для порівняння — в 2019 році, за даними Forbes Україна, рентабельність продажів АТБ склала 4%, Novus — 2%, а сервіс доставки zakaz.ua працює з маржинальністю близько 10%. Передумови для досягнення амбітних цілей є: кількість доставок за рік зросла з 20 до 300 на день, а собівартість логістики знизилася з 200 грн за замовлення на старті до 80 грн за замовлення зараз.
Читайте також: «Хочемо, щоб нас почули». Як люди з інвалідністю стали професійними акторами
Про окупність і повернення інвестицій у Foodex24 поки не думають. Головне завдання — масштабуватися. Тим часом проект вже генерує більше $100 000 «звітного» прибутку на місяць, розповідає Савченко. Але компанія заробляє поки менше, ніж вкладає.
Засновник сервісу запевняє, що бізнес може працювати в плюс уже зараз. Просто є бажання постійно витрачати гроші на його апгрейди. Тільки на доопрацювання софта в частині мобільних додатків потрібно $50 000 на місяць. CRM-система з’їдає ще $15 000. «Якщо всі ці витрати зрізати, отримаємо привабливий плюсовий бізнес, який буде приносити близько $10-15 тисяч на місяць», — ділиться стартапер.
Частка Foodex24 на ринку продуктового рітейлу поки незначна — всього 0,1%. Але якщо врахувати, що на онлайн доводиться поки тільки 0,6-0,7% покупки продуктів в магазинах, то бізнес Савченко на нинішньому етапі — серед таких же новачків, як і він сам.
Що далі?
Зупинятися на столичних клієнтах Foodex24 не збирається. У найближчих планах — вихід в нові міста і на закордонний ринок. Зокрема, розповідає Савченко, до липня Foodex24 запуститься у Вінниці і Львові, а до кінця літа в польському Бидгощі у незвичайному форматі.
«На Польщу ми виділили $500 000. Це буде магазин формату „магазин біля дому“ з ексклюзивним асортиментом — 80% українських товарів», — говорить бізнесмен.
Польський офлайн-магазин буде пов’язаний з dark store, з якого будуть йти відвантаження клієнтам. Аналогічний формат планується незабаром у Києві. Поки компанія готується до відкриття нового складу на Лівому березі столиці.
Читайте також: Крюківський завод готовий до серійного виробництва вагонів-платформ
У перспективі, коли компанія почне генерувати стабільний прибуток, Foodex24 планує створити власний автопарк, а також розглядає поглинання конкурентів — інших брендів онлайн-доставки. «Наше завдання — отримати всю органіку з інтернету, щоб з 5-6 брендами зайняти 60% ринку онлайн-запитів», — розповідає Савченко.
До гіперактивного Foodex24 придивляються не тільки рітейлери і онлайн-агрегатори, а й інвестиційні фонди. Зараз, за словами Савченка, ведуться переговори з п’ятьма інвестиційними фондами. А минулої осені до компанії надійшло декілька пропозицій щодо її покупки.
«Найщедріша з них — $3 млн. Але ми ще почекаємо», — інтригує Савченко.
Нагадаємо, українська компанія постачатиме шахтне обладнання до Туреччини.
Як ми повідомляли раніше, Україна увійшла до десятки світового рейтингу виробництва чавуну.
Усі фото: ua-retail.com.
Економіка і бізнес

Андрій cтворив перші в Україні столові прибори для військових з парною ампутацією рук. Їх можна надягнути без допомоги рідних і самостійно харчуватися. Це було б неможливо без батьків хлопця — Олександра та Наталі, які за освітою інженери й займаються ремонтом і продажем засобів для реабілітації та масажу.
Як розробка допомагає ветеранам ставати незалежними в побуті, дивіться в нашому проєкті «Куркулятор».
Економіка і бізнес

11 років тому Олег пішов на авантюру — посадив у полі цибулини шафрану. Досвідчені фермери не вірили, що з цього щось вийде, але крокуси зацвіли, і чоловік зібрав перший урожай. За якістю український шафран виявився одним з найкращих у світі.
У цьому запалі Олег одним з перших в Україні також посадив спаржу. Зараз же овоч, який ще римляни вважали делікатесом, росте на наших чорноземах, і його можна купити в супермаркетах. Як Олег покинув поля шафрану через окупацію Херсонщини, але почав усе заново на Волині, дивіться в нашому проєкті про українських підприємців «Куркулятор».
Економіка і бізнес

У столиці провели один із найбільших маркетинг-форумів року — MRKTNG MRTHN 2025, організований медіа MMR та холдингом ekonomika+. Під гаслом «Під сонцем інсайтів» понад 500 учасників і понад 40 спікерів зібралися, щоб поділитися досвідом і показати, як маркетинг може впливати не лише на бізнес, а й на цілу країну.
Про це повідомила комунікаційна команда заходу.
Від аналітики до культури
Маркетинг-форум відкрив CEO Elit-Web Ігор Воловий, який презентував дослідження потреб онлайн-покупців. Анна Гладіревська з EVA показала, як технології доповнюють сервіс, а не замінюють людину. За словами Віктора Іванченка й Олександра Байдікова з Megapolis+, міська реклама — це не просто білборди, а частина простору.
Про сміливість інвестувати в культуру під час війни говорив Сергій Грабчак з Ощадбанку. За словами організаторів, ці кейси співпраці з Litkovska, MAKHNO та Tsvite Teren надихнули багатьох у залі. А Володимир Завадюк і Наталія Вовк з 1+1 media поділилися прикладами контенту, який дарує надію — зокрема, проєктами «Клуб %1» і «Різдво. Ти не один».
Мілітарі-маркетинг та нові ролі брендів
Окремо обговорювали мілітарі-комунікації. Серед учасників панелі були Олександр Алимов і Олексій Покришень з агенції TWID, Оксана Бондаренко з НГУ «Азов», Сергій Тодосан і Олег Шульга з «АЗОВ.ONE» та «К-2». Модерував зустріч Віталій Капустян.
Спікери торкнулися теми викликів — як знайти правильні меседжі, будувати довіру та залучати донаторів, не перетворюючи комунікацію на рекламу.
Читайте також: Український мюзикл «Тигролови» представили на Бродвеї у Нью-Йорку
Не лише реклама, а й сенси
Один із блоків обговорення був про брендинг і репутацію. Ксенія Сікорська розповіла про ребрендинг ПУМБ, а Ольга Дівущак — як працює Foundation Coffee Roasters з цінностями. Валерія Толочина з MEGOGO говорила про вимірювання впливу бренду.
Світлана Попова з AFINA Group згадала тему підтримку українських виробників, а Дарʼя Маліхатко з Publicis Groupe — аналітику, яка веде до реальних інсайтів. Василь Яцишин поділився кейсом оновлення бренду «Мяу!», Наталія Євдокімова — інструментами BigData, а Маріанна Коніна пояснила, як керувати онлайн-репутацією. Тарас Маципура з Carlsberg Ukraine розповів, як будувати ефективні команди.
Анастасія Ливинець з МХП зазначила: «Справжнє мистецтво маркетингових комунікацій можуть створювати тільки люди, які мають мотивацію та спільні цінності»
На завершення обговорили нішевий маркетинг і культуру як нову моду з Валерією Русаненко (Pandora), Катериною Тейлор (Port of Culture), Вікторією Середою («Сенс»), Святом Загайкевичем («Підпільний Стендап») і Сергієм Костею (Bolt).
Разом із ekonomika+ організатори зібрали кошти на десятки кілометрів зв’язку для 5-ї окремої штурмової бригади.
«Кожен донат — ще один метр, який наближає перемогу. Бо маркетинг — це не лише про продукт, це про сенс і відповідальність», — прокоментували благодійну частину заходу організатори.



Нагадуємо, що Орландо Блум вийшов в етер BBC One Show із браслетом UNBROKEN (ВІДЕО).
Фото надала комунікаційна команда MRKTNG MRTHN 2025