Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Як стати пауерліфтеркою в 64 роки? (ВІДЕО)

Опубліковано

Цій пауерліфтерці 64 роки і вона не знає слова старість. Від грудей жме 42,5 кг, а в становій тязі – усі 50.

“По 15 кг кожен, і гриф ще 20 кг – разом це буде 50” – Людмила Компанієць.

Людмила Компанієць потрапила вперше в зал… аби відмовити онуку!

“Я казала, що це не жіночій спорт. Прийшла одмовляти і подивитися, чим вона тут займається” – Людмила Компанієць.

Трохи позаймалася… і закохалася у пауерліфтінг сама! Тепер ходить у тренажерку через день і радіє своєму доброму здоров’ю.

“Я в 50 років не могла на 4 поверх піднятися, робота була сидяча” – Людмила Компанієць.

Читайте такожEcoCity: як школярі створили першу в Україні мережу моніторингу якості повітря

А зараз вона двічі чемпіонка на всеукраїнських змаганнях серед ветеранів!

“Більш упервнена стала, багато друзів – телефон не замовкає” – Володимир, чоловік.

Зараз Людмила мотивує займатися правнука та шістьоїх онуків!

Нагадаємо, українська сноубордистка перемогла на Кубку Європи.

Суспільство

Фестиваль кінооператорського мистецтва КІНОКО оголошує прийом робіт

Опубліковано

Фестиваль кінооператорського мистецтва КІНОКО оголошує прийом робіт на конкурс.

Про це ШоТам повідомили організатори фестивалю.

До участі приймаються короткометражні та повнометражні ігрові та неігрові фільми, а також музичні кліпи.

Зазначається, що цьогоріч програма фестивалю поповниться двома новими конкурсами — повнометражних документальних фільмів та рекламних відео.

Подати роботу можна до 1 серпня  2021 року, заповнивши анкету на офіційному сайті фестивалю.

У 2021 році програму фестивалю складатимуть 6 конкурсів:

  • студентський конкурс,
  • конкурс повнометражних ігрових фільмів,
  • конкурс повнометражних документальних фільмів,
  • конкурс короткометражних фільмів,
  • конкурс музичних відео,
  • конкурс реклам.

Читайте такожСумки зі “сміття”: як харків’янка заснувала бренд речей із рекламних банерів

При відборі робіт особлива увага приділятиметься саме візуальній, естетичній та технічній складовим твору.

4-й фестиваль проходитиме з 1 по 5 жовтня 2021 року у гібридному форматі, а головні події відбуватимуться в київському Будинку Кіно.

Читайте також«Не соромимося збирати тару біля смітників». Як в майстерні «Rere:Sklo» дають пляшкам друге життя

Довідка

КІНОКО — єдиний в Україні фестиваль кінооператорського мистецтва, який започаткований у 2018 році.

Нагадаємо, в Україні відкрили реєстрацію на міжнародний ярмарок грантів у сфері культури.

Як ми повідомляли раніше, митці влаштували флешмоб-аукціон для підтримки видавництва UA Comix Store.

Читати далі

Суспільство

Український шеф-кухар здобув звання Амбасадора смаку за глобальну гастрономію

Опубліковано

Український шеф-кухар Юрій Ковриженко здобув топову кулінарну нагороду, пише Ukraine UA.

Він отримав звання Амбасадор смаку за глобальну гастрономію.

Зазначається, що ця офіційна нагорода є найвищою честю у світі гастрономії.

Читайте також: Дива молекулярної кухні: як українець навчає готувати холодець за новим рецептом

Юрій Ковриженко – промоутер української кухні на світовому рівні в межах кулінарних подій у всьому світі, він відкриває українські ресторани за кордоном, співпрацює з фермерами та місцевими виробниками, а також модернізує українську кухню.

Читайте такожВ Україні відкрили перше канабіс-кафе: що в меню?

Одна з його флагманських кулінарних інновацій – поєднання українських національних традицій з молекулярною гастрономією.

Читайте також: Борщ з карасями та желе з ромашки: шість столичних закладів української кухні

Крім того, до «Мішлен Червоний гід» і журналу «Шеф» увійшло зображення молекулярного борщу Юрія.

Читайте також: Готуємо на карантині. 5 смачних та простих страв від українських шеф-кухарів

Нагадаємо, на Миколаївщині компанія Gofenberg пропонує посмакувати м’ясним хлібом.

Усі фото: сторінка Юрій Ковриженко у фейсбуці.

Читати далі

Суспільство

Столики з коріння дерев: як тернополянин робить меблі, які купують у Європі і США

Опубліковано

Коріння трухлявого дерева – річ не надто практична і популярна, погодьтесь? Та тільки не для тернопільського підприємця Ігоря Хоми. Поки інші обирають ідеально гладенькі дошки для виробництва, з-під рук цього майстра виходять дивовижні меблі з коріння.

Ще рік тому у планах 40-річного чоловіка був переїзд з сім’єю за кордон. Та поки він чекав візи і закінчення карантину, вирішив трохи поекспериментувати з деревом. Він навіть не здогадувався, що цей досвід кардинально змінить його життя.  

Як не побоявся ризикнути в карантин, почав займатись справою, до якої раніше не мав відношення та в чому секрет його фірмових столиків з коріння – Ігор розповів у інтерв’ю.

Чекав на еміграцію, а знайшов справу свого життя

Ще рік тому я навіть і не думав відкривати якусь там майстерню. Тоді ми з сім’єю збирались емігрувати у Чехію. Ба більше, я ніколи не був майстром по дереву. І ось у 40 років освоїв для себе абсолютно нову професію і буквально з нуля побудував свій бізнес.

Торік я працював у чеській компанії, в одній з найбільших фірм з продажу автомобілів. У мене саме скінчилась тримісячна робоча віза і я приїхав додому. Я подав документи на нову, вже дворічну, щоб забрати з собою дружину та дітей. Та тут розпочався карантин. Тоді ще ми були позитивно налаштовані і думали, що він затягнеться не більше ніж на кілька місяців. 

Читайте також: Взуття, одяг та халва з конопель: як житомирський майстер відроджує давнє ремесло

Однак вдома я не збирався лежати без діла – шукав, чим би зайняти себе. Якось проводячи час в інтернеті, я натрапив на фінський сайт з меблями у стилі лофт і побачив у них незвичайний стіл, що стояв на корені дерева. Я скинув фото своєму приятелеві. Той жартома сказав, що купив би такий, якби йому хтось його зробив. Мовляв, він саме збирається будувати дачу. Ну, і все – процес пішов. 

Дилетантська робота або як перша партія пішла у брак

Товариш сказав не подумавши, а я вже на ровері їду до Яблуневого лісу неподалік Тернополя шукати матеріали. Знайшов я шість непоганих коренів. Три місяці я клопотів над столиками. Робив, як я тоді вважав, все правильно. Спеціального інструменту у мене не було, тож я ледве не цвяхами вичищав всі тріщинки. 

коріння
На фото – вироби, що виходять з-під рук майстра Ігоря Хоми

Коли столи були готові, я зателефонував другу, що хотів такі купити. Він привіз мені серйозного спеціаліста, який розбирається в меблях. А той забракував всю роботу. Він взяв маркер і пообмальовував мені всі столики так, що вони були схожі на далматинців. Там було видно слід від болгарки, там – від бензопили. Словом, халтурна робота. 

Спочатку я впав у відчай та потім захотів навіть не собі, а оточуючим довести, що зможу переробити ці шість столів і навіть продати їх. Тож я ретельно вивчив фінські сайти, подивився, як роблять вони, ще раз зустрівся зі спеціалістом, який дав мені поради, замовив правильний інструмент. І діло пішло. 

Відмовився від Чехії, взяв кредити та повірив у себе 

Вдруге приступивши до роботи, я не поспішав. Я дуже уважно виконував всі етапи, ночами не спав, але все зробив. Вийшла така краса, якою я не міг намилуватися. Потім – перший продаж. У мене було стільки радості, що я не знав, кому з рідних першому і зателефонувати. Уявляєте, я своїми руками зробив річ і продав її за сім тисяч гривень. 

У той момент я зрозумів, що не хочу нікуди їхати. В середині літа мені зателефонували з Чехії, повідомити, що документи готові, і нас з сім’єю чекають. Але я відмовився.  

коріння
Кожен стіл унікальний, адже двох однакових коренів не відшукати

Оскільки ми зовсім не мали грошей, довелось звернутись до банку. Я взяв в кредит машину, бо ж для цього бізнесу вкрай необхідний транспорт. Також у Фінляндії замовив потрібні інструменти. Тільки їх вийшло на 300 тисяч гривень. 

Я був в таких боргах, що жінка не могла спокійно спати ночами. Спочатку всі зароблені кошти доводилось відносити до банку. Зараз же цей бізнес себе сам “тягне” і не потребує більше вкладень. Коштів вистачає, щоб сплатити всі рахунки, оренду майстерні, житло. Я тішусь, бо у такий важкий час не кожен може протриматись. 

Кожен стіл, як і корінь – унікальний та неповторний 

Головний напрямок моєї майстерні – столики з коріння. Кожен з них 100% унікальний, адже у лісі ви не знайдете двох ідентичних коренів з однаковими завитушками та природними візерунками. Роблю як класичні варіанти – просто вичищений корінь, покритий лаком, з скляною верхівкою, так і дизайнерські – додаю різні різьблення, отвори для пляшок вина, гравіювання. Під кожен з них є різні варіанти підставок – з колесами та без. 

Окрім того, можу зробити й інші меблі та предмети декору – дерев’яні панно на стіни, полички різної складності, підставки під елітний алкоголь. Зараз у мене, наприклад, в роботі ліжко у стилі лофт. 

Ціни, можна сказати, середні. Треба розуміти, що такий виріб не коштуватиме 2-3 тисячі, бо він не з ДВП. Вартість залежить від розміру та складності роботи. Маленькі столики стартують від 4 тисяч, а більші доходять навіть до 13. 

Як “лісний стоматолог” виготовляє диво-столики

Робота над кожним виробом починається з пошуку потрібних коренів. Для цього підходять тільки дуб та дика черешня, бо це два надійних дерева, які можуть служити вічно. Знайшовши трухлявий стовбур чи вже пеньок, треба легенько по ньому стукнути. Якщо він трясеться або дребезжить, значить відгнив. Тоді можна його підкопати і пробувати вирвати. Корчування дерев – це найважчий та найбрудніший етап роботи. 

коріння
Процес роботи над столиками. Найважче, зізнається майстер – корчувати коріння

До слова, я жартома називаю себе стоматологом лісу. Звичайні стоматологи рвуть коріння зубів у людини, а я коріння дерев у лісі. Я обираю лише повалені або вже трухляві дуби, тож ніякої шкоди для природи. Лісники, яких я часто зустрічаю дорогою, навіть дякують, що я чищу їхню територію від гнилля. 

Далі починається довгий процес сушки матеріалів. Корінь має бути ідеально сухим, бо інакше діла не буде. У мене вже був гіркий досвід. У клієнта була тепла підлога, через що корінь почав сохнути, і на столику з’явилася пліснява. 

Читайте також: Шиє бронежилети не гірші за американські: як херсонець створив бренд військового спорядження

Потім кожен корінь проходить кілька етапів очищення. Це клопітка робота, адже важливо зберегти всю красу природи – кожну тріщинку чи отвір. Далі цілий день може піти на виготовлення підставки – її треба ідеально точно збалансувати. А ще потрібно нанести гравіювання, залакувати стіл та прикріпити на нього скляну поверхню. Тож на один виріб йде близько тижня роботи. Та результат того вартий.

Розбиває столи вщент або дарує їх підписникам заради контенту

Коли я почав реалізовувати продукт, я зрозумів одну річ – якщо ти не розвиватимеш свою сторінку, ти нікому не будеш цікавий. На початку я намагався продати меблі просто неба – я облаштував собі таку собі точку продажу на одній з вулиць Тернополя. Так почались продажі, але основний потік йде з соцмереж.

Я зосередив увагу на Facebook, а в Instagram поки просто копіюю звідти пости. Зараз у моєї сторінки вже 20 тисяч підписників. Я не просто виставляю там свої готові роботи, а й провожу прямі ефіри, показую процеси роботи, навіть роблю краш-тести меблів, щоб клієнти розуміли, що це якісна робота. Можу пострибати на столі, щоб показати міцність. А можу і розбити його вщент, доклавши чимало зусиль. 

Дуже допомагають розіграші. Наприклад, коли майстерні виповнилось пів року, я серед підписників розіграв одного авторського столика. Уявіть, пост зібрав пів мільйону переглядів та ще й 7 тисяч підписників додалось. 

Коріння тернопільських дерев є і в Штатах, і в Європі

Я ніколи не рахував, скільки столів вже зробив, але, думаю, десь 60 точно є. Тож вже час купувати карту України та Європи, щоб відмічати прапорцями, куди відправились мої вироби. 

Половина з них йде за кордон. Найвіддаленіша країна – США, а серед інших – Німеччина, Італія, Іспанія, Велика Британія, і, звичайно, Польща. Часто це українська діаспора купує собі на згадку про дім або ж на подарунок, наприклад, босу. Погодьтесь, такий столик – статусна річ. Тим паче якщо він знаходитиметься в належних умовах, може служити роками, допоки не набридне. Головне, щоб він стояв у сухому приміщенні без потрапляння прямих сонячних променів. 

Читайте також: Від прокурорки до майстрині. Історія засновниці бренду La Chica, яка навчає українок вишивки прикрас

До речі, я зараз з вами говорю і паралельно підкидаю корінці у сушарку. Бо робота не припиняється. Саме у ній я знаходжу натхнення і ідеї на наступні проєкти. Як сяду перепочити, огляну оком ще необроблені корені у майстерні, одразу виникають думки, що з них краще зробити. Тож, можливо незабаром презентую щось цікаве. Що саме? Нехай це залишиться секретом. 

Читати далі