Суспільство
Як родина фермерів на Вінниччині вирощує 150 елітних сортів винограду
Родина фермерів Нінель та Володимир Пазюченки поблизу Ладижина на Вінничині вирощують 150 сортів елітного винограду, хоча ще кілька років тому навіть не мріяли про це.
Про це пише Seeds.
Фермери розповіли, що коли розпочинали свою справу, майже повсюдно домінували технічні «лідійні» сорти винограду – синій, рожевий та білий з характерним ароматом.
Читайте також: Не митець, а мисткиня. Сім українських феміністичних брендів
Проте, зміна клімату, поява нових, адаптованих до українських широт сортів, створили цілком сприятливі умови для того, щоб на Вінниччині почали вирощувати елітні сорти янтарних грон:
- «Байконур»,
- «Подарунок Несветая»,
- «Ландиш»,
- «Пам’яті вчителя»,
- «Колобок»,
- «Дубовський рожевий»
«Раніше ми з чоловіком працювали на теплицях Ладижинської ТЕС агрономами. У Степашках нам батьки залишили будинок, то ж кожне літо ми трудилися там у своє задоволення. Так улюблена справа перерослі в сенс життя», – розповіла Нінель Станіславівна.
Володимир Пазюченко закінчив Уманський сільгоспінститут за спеціальністю плодівництво та виноградарство, де здобув фах агронома.
Читайте також: Не митець, а мисткиня. Сім українських феміністичних брендів
Кожен сорт він знає «в лице» за певними ознаками, адже сам вибирає саджанці у перевірених виноградарів. Висаджує їх, спостерігає, як сорт поводить себе на землі. Якщо сорт пристосований до умов, то починає його вирощувати.
«Сьогодні дуже багато молоді, яка намагається займатися виноградом саме в нашому регіоні. Тому, можливо, Вінниччина скоро й перетвориться на Тоскану. А початківцям можу сказати, що виноградарство – це терпіння, любов та догляд. Це ціла культура. Лоза жива, вона потребує щоденної уваги. У виноградаря руки постійно догори: весь час щось треба відщипувати, обламувати, підв’язувати. Це важка робота. Але, якщо ти подаруєш лозі максимум тепла та уваги, вона нагородить тебе щедрим урожаєм. Тому спробувати варто. Принаймні для себе», – переконана Нінель Станіславівна.
Читайте також: Шиє бронежилети не гірші за американські: як херсонець створив бренд військового спорядження
Нагадаємо, назвали найприбутковіші напрямки для фермерів України.
Як ми повідомляли раніше, українські науковці вивели новий сорт салату.
Усі фото: seeds.org.ua.
15 травня український павільйон Not For Sale на Всесвітній виставці EXPO 2025 в Осаці відвідав король Швеції Карл XVI Густав. Візит відбувся в межах офіційної програми перебування монарха в Японії.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Під час візиту король ознайомився з експозицією, яка репрезентує людські цінності — свободу, гідність, вибір, які не мають ціни. Павільйон працює у форматі «магазину», де неможливо нічого придбати, адже кожен «товар» символізує певну цінність.
Павільйон відкрили 13 квітня. За перший місяць його відвідали понад 100 тисяч осіб. Через високий інтерес відвідувачі формували черги, для забезпечення порядку залучили охорону.
Читайте також: «Батьківська хата» в серці Техасу: українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні
«Візит короля Карла XVI Густава до українського павільйону на EXPO 2025 — черговий прояв підтримки Швеції, яку ми відчуваємо з перших днів повномасштабної війни. Це і військова, і гуманітарна, і фінансова допомога, а також підтримка розмінування та українців, які у цій країні шукали прихисток від війни. Сьогодні — це ще й підтримка павільйону Not For Sale, де ми говоримо про цінності, які українці захищають ціною власного життя», — зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Україна на EXPO 2025
Участь України у виставці стала можливою завдяки підтримці японського уряду, який надав безоплатний простір на пів року. Цей проєкт також підтримали Програма розвитку ООН в Україні, «Укрзалізниця» та Caparol. EXPO 2025 триватиме до 13 жовтня, у ній взяли участь понад 160 країн.
Нагадаємо, що українські військові вийшли на червону доріжку Каннського кінофестивалю.
Фото обкладинки: сайт Мінекономіки України
Автентичну вишиту сорочку початку 20 століття виявив у 2017 році сталкер Ілля Кротенко в покинутому будинку села Чапаєвка (історична назва — Хоромне). Вишиванку перенесли в сухе приміщення для збереження, однак згодом вона знову опинилася серед руїн.
Про це повідомили на сторінці гри S.T.A.L.K.E.R.
Через кілька років Ілля Кротенко знову повернувся до цієї вишиванки. Тоді її передали майстрам, які за збереженими фрагментами створили точну копію орнаменту та крою. Оригінальну сорочку вдалося реставрувати, але не повністю.
«Історія, яка могла згнити разом із дахом, продовжує жити. Історія, яку не стер навіть Чорнобиль. Вишиванка — не бронежилет. У рейд її не вдягнеш. Але навіть там, де розпадається бетон і пил радіації лежить на підвіконнях, вона нагадує — ми є. Були. І будемо»‚ — написали на сторінці гри.
Читайте також: Музей Івана Гончара зацифрував 100 вишитих сорочок з усієї України: де переглянути (ФОТО)
Нагадаємо, що S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl отримала нагороду Xbox Excellence Award 2025,
Фото: сторінка гри в X
Суспільство
Цієї суботи урбаніст з Данії Мікаель Колвілл-Андерсен збирає толоку. Разом із киянами він планує розфарбувати простір на Контрактовій.
Це дозволить Мікаелю підготувати місце, де він обіцяє створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі.
Про це автор ідеї повідомив у своєму інстаграмі.
Оживляємо сірий асфальт
Мікаель Колвілл-Андерсен планує створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі. Він закликає киян приходити на толоку, аби долучитися до творчого процесу. : «Разом перетворимо простір на яскраве, живе місце з фарбами, атмосферою та людьми, яким не байдуже»
Читайте також: Гурт Ziferblat відсвяткував День вишиванки в Базелі разом з українською громадою (ФОТО)
У своєму відеозверненні данський урбаніст наголошує, що хоче оживити сірий асфальт, додавши фарб. Це підготовка простору до облаштування, де Мікаель планує розставити вуличні меблі.
Нагадуємо, що українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні.
Фото обкладинки: Львівський мніципальнй мистецький центр
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...