Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Вийшов перший мультфільм про жителів окупованих територій від Центру прав людини ZMINA

Опубліковано

В Україні відбулася прем’єра першого мультфільму проєкту «Всі, хто хотіли, поїхали?».

Про це повідомили в Центрі прав людини ZMINA у фейсбуці.

«Кримськотатарський народ добре пам’ятає, як понад 70 років тому з Криму виселили майже всі їхні родини. Тож сьогодні, попри шалений тиск з боку окупантів, ці люди тримаються рідної землі. Саме про це розповідає наш перший мультфільм, заснований на реальній історії Муміне Салієвої – кримської татарки, правозахисниці, матері, дружини політв’язня», – йдеться у повідомленні.

Як пише Укрінформ, в Україні 2 квітня стартував показ соціального проєкту «Всі, хто хотіли, поїхали?».

«У серії з 10 мультфільмів розкажуть про реальних людей, які з тих чи інших причин залишилися мешкати на тимчасово окупованих територіях в Криму і на сході України», – йдеться у повідомленні.

Про проєкт

Як зазначається, починаючи з 2 квітня, мультфільми щотижня публікуватимуть на фейсбук-сторінці проєкту «Всі, хто хотіли, поїхали?» і сторінках Центру прав людини ZMINA.

За словами Єлизавети Сокуренко, журналіста Центру прав людини ZMINA та продюсера проєкту, фразу, що дала назву фільму, часто можна почути щодо мешканців тимчасово окупованих територій. Нібито кожен, хто з початком війни не покинули їх, мають проросійські погляди, підтримали «путіна» і так звану «русскую весну».

«А відтак їх можна вважати зрадниками, які свідомо зробили вибір між Україною та «русским миром» на користь останнього. Тож порушення їхніх прав, загрози їхнім життям, обстріли, відсутність гідних умов життя, презирство – це те, мовляв, на що вони заслуговують. У серії роликів ми розвінчуємо цей міф і показуємо реальних людей, які стоять за дискримінаційними ярликами «колаборанти», «сепаратисти» тощо», – коментує Сокуренко.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

Рішення людей залишитися на окупованих територіях може сприйматися як політичний маніфест на користь країни-окупанта, хоча насправді це не завжди так, пояснює Альона Луньова, консультант фільму, правозахисник та менеджер з адвокації Центру прав людини ZMINA.

«Може здаватися, що дуже просто залишити все і поїхати з місця, яке вважаєш своїм домом. Це зовсім не так. І ми через історії наших героїв показуємо життєві обставини, через які багато наших співгромадян досі залишаються на окупованих територіях», – каже вона.

Зазначається, що історії для проєкту шукали за допомогою низки громадських організацій, які працюють у царині захисту прав внутрішньо переміщених осіб та мешканців тимчасово окупованих територій.

Як створювали мультфільм

За словами режисера проєкту Ксенії Кравцової, майже всі мультфільми проєкту створені в різній техніці, зокрема мальованої класичної анімації, стоп моушен анімації, предметної анімації. Над ними як креативний продюсер та режисер анімації працювала Анастасія Фалілєєва, переможниця та учасниця міжнародних кінофестивалів, а також режисери анімації Родіон Шуб та Клим Климчук.

«Лише два з мультфільмів, які ми створили разом з художницею Алевтиною Кахідзе, намальовані нею в одному стилі. Один з них про маму Алевтини, Людмилу Андріївну, більш відому як Клубніку Андрїївну, про яку у Жданівці всі знали, що вона «бендеровка». Саме її історія надихнула нас на створення проєкту», – розповідає Кравцова.

Читайте такожХто такий Костянтин Острозький? Вийшов перший ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих»

Нагадаємо, вийшов другий ролик анімаційного серіалу «Історії небайдужих» про Івана Мазепу.

Як ми повідомляли раніше, вийшов офіційний трейлер українського мультфільму «Віктор_Робот».

Головне фото: ukrinform.com.

Суспільство

“World Press Photo 2024”: українська фотожурналістка стала лауреаткою конкурсу

Опубліковано

Фотожурналістка з України, Юлія Кочетова, стала однією з переможниць глобального етапу престижної міжнародної фотопремії World Press Photo. Її мультимедійний проєкт “Війна – особиста” визнаний найкращим у категорії “Відкритий формат”.

 Про це повідомляють на сайті WPP.

фото: Юлія Кочетова

“Війна – особиста”

Проєкт поєднує фотографічні зображення з поезією, аудіокліпами та музикою. Мультидисциплінарна презентація фотографки ґрунтується на її суб’єктивному досвіді й водночас дозволяє їй вкласти більше емоцій та символізму, ніж фотографії можуть передати самі по собі. В цілому проєкт пропонує особливий, особистий погляд на надто знайомі, на жаль, образи війни.

фото: Юлія Кочетова

Читати також: У Венеції пройшов перфоманс, присвячений “Ізоляції” в Донецьку

Сама Юлія каже, що ми живемо з колективною травмою вже багато поколінь. Тому їй захотілося зробити історію, де війна була би не точкою на мапі, не числами траншів західної підтримки та не битвою. Тому що весь світ вивчив назву битви за Бахмут, але не знає імен тих, хто там загинув. 

фото: Юлія Кочетова

“Мені захотілося дати цій війні імена, обличчя. Я не зможу показати всіх, але можу принаймні тих, кого зустрічаю”, – говорить фотожурналістка.

Ознайомитися з фотографіями проєкту можна тут.

Нагадаємо, що в Софії Київській відкриють Великодню виставку з квітів.

Також ми повіомляли, що в Україні почалась підготовка фахівців з реставрації культурної спадщини.

Фото: Юлія Кочетова

Читати далі

Суспільство

“Я і Фелікс”: фільм зібрав понад 1 млн грн за перший тиждень прокату

Опубліковано

Фільм “Я і Фелікс”, знятий режисеркою Іриною Цілик, вийшов у прокат 11 квітня. За перший тиждень показів у кінотеатрі він заробив 1 296 295 гривень, привернувши увагу 8 419 глядачів.

Про це повідомили на Facebook-сторінці фільму.

“Дякуємо усім глядачам та глядачкам, які прийшли подивитися фільм. Прокат триває, до зустрічі в кінотеатрах”, – відзначає команда фільму.

Читати також: У Венеції пройшов перфоманс, присвячений “Ізоляції” в Донецьку

Про фільм

Фільм “Я і Фелікс” – це підліткова драма за мотивами книги “Хто ти такий?” Артема Чеха, яка розповідає про дорослішання хлопця Тимофія в 1990-х, його сім’ю та друзів, перше кохання та стосунки з колишнім контррозвідником Феліксом. Головні ролі виконують поет Юрій Іздрик та Анастасія Карпенко (“Як там Катя?”).

Нагадаємо, що “Чорнобиль 22”: український документальний фільм зʼявився на Takflix.

Також ми повідомляли, що в Україні вийде фільм про 3ОШБ.

Читати далі

Суспільство

Як висловити подяку незнайомим воїнам на вулиці?

Опубліковано

Дякувати нашим воїнам потрібно! Але насамперед важливо памʼятати про особисті кордони, різне ставлення кожної людини до подяки, а також поважати досвід одне одного. Особливо, коли зустрічаєш воїна вперше.

ШоТам разом із командою Veteran Hub підготували нову добірку порад, яка допоможе дібрати потрібні слова для подяки під час зустрічі з незнайомим воїном.

Не варто казати:

Мені шкода, що тобі/вам довелося через це пройти.

Краще замінити на:

Дякую за службу.

Перша фраза може ненависно применшити чи знецінити досвід воїна, а також зосередити увагу на почутті жалості. Тому краще замінити її на слова вдячності.

Також на знак подяки можна прикласти праву руку до серця:

Не варто казати:

Напевно, тобі/вам гарно платять за службу.

Краще замінити на:

Дякую за службу.

Дякую, що робиш/те усе можливе, аби життя в тилу тривало

Ви можете не знати про всі виклики та випробування, які довелося пройти співрозмовнику/ ці. Тому тема грошової винагороди може видатися воїну спробою принизити його/ії або ж ідеалізувати військову службу.

Не варто казати:

Я б ніколи не зміг/ не змогла робити те, що робиш ти

Краще замінити на:

Захоплююся твоєю хоробрістю та відданістю.

Замість того, щоб фокусуватися на оцінці своїх здібностей, краще акцентувати увагу на тому, чому ви захоплюєтеся воїном чи просто подякувати йому/ій за службу.

Не варто казати:

Тобі, напевно, було дуже страшно.

Краще замінити на:

Захоплююся твоєю сміливістю і самовідданістю.

Ваші твердження про страх також можуть применшувати переживання та емоції, які проживають воїни на службі. Так, страх може бути частиною військового досвіду, проте він не є головною його складовою.

Читати також: Військові почали розписувати стелу в Донецькій області

Не порівнюйте досвід співрозмовника/ці з досвідом інших знайомих військових. Слухайте воїна та проявляйте щирий інтерес до його/її досвіду.

Шлях кожного військовослужбовця є унікальним. Порівнюючи досвіди людей, ви можете применшити чи знецінити пережите.

Усі рекомендації надані психологинею і тренеркою груп підтримки Veteran Hub Дариною Таран.

Нагадаємл, що Євген Клопотенко випустив книгу зі шкільними рецептам.

Також ми повідомляли, що на Київщині запустили інноваційну станцію з переробки воєнних відходів.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство2 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство2 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство2 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: