Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Економіка

Вигідне задоволення. Як Славутич перетворює витратну соціальну інфраструктуру на енергоефективну

Опубліковано

Закриття Чорнобильської АЕС перетворило соціальну інфраструктуру Славутича із предмету гордості на джерело великих витрат. На неї йшла майже третина бюджету міста. Однак протягом багатьох років Славутич наполегливо скорочує свої енерговитрати без шкоди для соціальної сфери.

Славутич – наймолодше місто України. Його заснували після катастрофи на Чорнобильській атомній електростанції. Сюди переселили працівників, що продовжували обслуговувати три вцілілих енергоблоки підприємства.

Водночас це місто стало символом солідарності із постраждалими внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. Перші квартали звели у рекордно короткий термін – трохи більше, ніж за рік. Над цим працювали декілька будівельних команд із різних країн (тоді ще республік СРСР): Азербайджану, Вірменії, Грузії, Естонії, Латвії, Литви, Росії та, власне, України.

Кожна країна, кожна бригада привозили свої найкращі архітектурні проєкти. Загалом архітектори, які планували майбутнє місто, застосували новий підхід. Наприклад, більше приділяли уваги створенню публічних просторів, культурних споруд, зон активного відпочинку і занять спортом, збереженню дерев у місті. Тому Славутич не схожий на інші радянські міста, що будували навіть за десять років до того.

Однак архітектори міста не в усьому відмовилися від радянських принципів будування.

“У більшості українських міст, зокрема і у Славутичі, соціальна інфраструктура спланована за проєктами 1960-1980-их років. Тоді мало хто замислювався над заощаджуванням енергії у будівлях”, – розповів заступник міського голови Славутича Віктор Шевченко говорить про невиправдано велику площу будівель цієї сфери.

За його словами, розвинена соціальна інфраструктура стала особливістю і гордістю Славутича. Коли у 2000 році остаточно закрилася Чорнобильська АЕС, місто пережило короткотермінове скорочення населення. Але невдовзі його кількість знову почала зростати. Комфортність Славутича є одним із факторів цього.

Читайте також: Як містечко на Івано-Франківщині здивувало Європу енергоефективними досягненнями

“До 2000 року більшість цих об’єктів утримували за рахунок прибутку Чорнобильської АЕС. Але коли на ній припинили виробляти електроенергію, всі будівлі соціальної інфраструктури передали до комунальної власності”, – Віктор Шевченко розповідає, що у перші роки утримання 29 соціальних об’єктів обходилися міському бюджету майже у 30% усіх видатків.

До енергоефективності за планом

Цього року на баланс Славутицької міської ради перейшов ще один соціальний об’єкт – лікарняне містечко. Однак у місті впевнені, що зможуть без труднощів утримувати і його. Адже вже протягом багатьох років тут реалізують проєкти з енергомодернізації.

Ще 2007 року Славутич увійшов до числа засновників Асоціації енергоефективних міст України. За два роки Славутицька міська рада долучилася до програми Європейського Союзу «Угода мерів щодо клімату та енергії» і прийняла План дій із сталого енергетичного розвитку на десятиліття вперед. Славутич мав зменшити споживання енергії та скоротити викиди CO2 не менш, ніж на 29%, у порівнянні із 2000 роком.

“План дій досить амбітний: набір кроків сягав 140 мільйонів гривень, а бюджет розвитку міста – в середньому 9-12 мільйонів гривень. Самостійно виконати його, виключно за місцеві гроші, було складно. Тому Славутич шукав інші джерела фінансування”, – Віктор Шевченко розповідає, що місто постійно брало участь у малих і великих міжнародних програмах енергомодернізації від ЄС та корпорації NEFCO.

Шанс на наймасштабнішу в історії міста енергомодернізацію з’явився у Славутича 2014 року. Тоді ЄС оголосив конкурс Демонстраційних проєктів серед міст – підписантів Угоди мерів. Європейські партнери були готові взяти на себе не більше 80% витрат на реалізацію. Заявка Славутича влаштувала їх. Місто мало виконати енергомодернізаційний проєкт на 926 тисяч євро (більше 27 мільйонів гривень). Із них місцевий бюджет сплачував лише 204 тисячі євро (більше 6 мільйонів гривень).

“Спершу ми створили систему енергоменеджменту, під’єднали до автоматичного контролю за витратами енергії всі комунальні установи міста. Із них визначили дві із найбільшими витратами: дитячий садочок №1 “Калинка” та школа № 2. Вони споживали щороку більше 240 кВт на квадратний метр. Це клас «F» за міжнародною класифікацією”, – Віктор Шевченко говорить, що цей показник не найнижчий на шкалі. Але він змушує замислитися, що об’єкт треба модернізувати.

Тож в обидвох установах провели ідентичні ремонти:

  • повністю замінили старі вікна та двері на нові металопластикові;
  • утеплили зовнішні стіни мінеральною ватою, а фундамент – на 1,5 метри в глибину піносклом;
  • встановили нові автоматичні вентиляційні системи та системи рекуперації (дозволяють індивідуально регулювати температуру у кожній кімнаті);
  • встановили індивідуальні теплові пункти (автоматично регулюють температуру у будівлі, відповідно до зміни погодних умов назовні).

“Коли у школі встановлювали вікна, то на це навіть місцеві майстри приходили дивитися. Вони особливі – між склопакетами є спеціальна плівка, що краще утримує тепло. Майстри казали, що такого немає навіть у найбагатших будинках Славутича. Тепер пропонують своїм клієнтам”, – пригадує одна із менеджерок проєкту Наталія Гантімурова.

За її словами, багато технічних деталей модернізації були новинкою як для підрядників, так і для місцевих жителів: чи то утеплення цоколя чи вирівнювання вікняних відкосів не гіпсокартоном (може привести до появи плісняви), а цементом і штукатуркою. Однак такими були вимоги ЄС до проєкту. Такими стали стандарти для всіх комунальних закладів міста.

Читайте також: Зекономити на опаленні вдвічі! Як це вдалось Вознесенську?

Модернізацію дитячого садочка №1 та школи № 2 у Славутичі завершили 2018 року. У місті порахували результати цих робіт. У перший після утеплення опалювальний сезон на цих об’єктах спожили на 44,2% менше тепла і скоротили викиди CO2 на 33,9%, ніж минулого року. Завдяки цьому міський бюджет заощадив 938 тисяч гривень.

Наталія Гантімурова каже, що на цьому проєкт модернізації цих двох об’єктів не завершений. На заощаджені під час його реалізації кошти вже змогли замінити систему внутрішнього освітлення на більше економну. Також міська рада готує документацію для заміни даху над школою № 2. Лише так утеплення буде повноцінним.

Працюючи на випередження

Демонстраційний проект у рамках Угоди мерів у Славутичі не обмежився лише енергомодернізацією двох закладів освіти. Віктор Шевченко говорить, що міській раді також було важливо формувати енергетичну та кліматичну свідомість славутичан.

“Ми всі бачимо прогнози та тенденції: марно сподіватися на здешевшання носіїв енергії. Тому всіляко заохочуємо власників приміщень скорочувати енергоспоживання. Це можна робити навіть не витрачаючи коштів на модернізацію: потрібно просто змінювати звички у використанні енергії”, – говорить заступник міського голови Славутича.

Тим славутичанам, які бажають інвестувати в енергоефективність своїх осель, Славутицька міська рада готова допомагати. Із бюджету міста можуть компенсувати 10% вартості кредиту, взятого на енергомодернізацію будівель. Вже більше 200 жителів скористалися програмою, загалом отримавши майже 300 тисяч гривень компенсації.

“Але найбільш ефективна робота у нас із дітьми. Дорослі бачать платіжки, рахують гроші – вони інакше ставляться до всіх заходів. Але діти у Славутичі вже вчаться сучасним принципам споживання енергії та екології. Вони вже вважають це нормою життя. І розповідають про це батькам”, – Віктор Шевченко розповідає про останній компонент Демонстраційного проєкту.

Він каже, що завдяки роботі із дітьми Славутич отримає нові можливості до скорочення енергоспоживання у майбутньому. Для них знімали телевізійні передачі. Школярів водили на екскурсії на водоканал, котельні, щоби вони розуміли, скільки місто насправді споживає ресурсів. Із ними проводили ігрові заняття: вчили сортувати сміття, майстрували сонячні батареї.

Також під час реалізації Демонстраційного проєкту Славутицька міська рада створила департамент енергоменеджменту. Він діятиме і після завершення цієї програми. Його завдання – залучати інвестиції у проєкти енергоефективності, проводити енергомоніторинг та енергоаудит, а також проводити контроль за провадженням енергетичних ініціатив. І його робота вже дає результати.

Читайте також: Як Нововолинськ відмовляється від вугілля і стає енергетично незалежним

За роки виконання Плану дій із сталого енергетичного розвитку, Славутич скоротив викиди CO2 на 31% і споживання енергії – на 42,5%, у порівнянні з 2000 роком, перевиконавши свої зобов’язання. Загалом від часу, коли на утримання місту передали всі будівлі соціальної інфраструктури, на їх енергомодернізацію залучили більше 45 мільйонів гривень. Загалом за ці роки місто отримало більше 1,3 мільярдів гривень капіталовкладень у сферу енергоефективності.

Сьогодні у Славутичі модернізують ще два заклади освіти, коштами кредиту від NEFCO на суму більше 8 мільйонів гривень. На території міськради споруджують дві теплові електростанції, які віддаватимуть теплову енергію у загальноміські мережі. Славутич передав підрядникам 50 гектарів землі для будівництва сонячної електростанції потужністю у 20 МВт. Місто не зупиняється на досягнутому.

Автор тексту та фото: Михайло Драпак

Економіка

Приватбанк запустив термінали для оплати обличчям

Опубліковано

Приватбанк оголосив про запуск біометричних POS-терміналів FacePay24, що дозволяють оплачувати покупки під час відсутності карти за допомогою ідентифікації особи.

Про це пише Економічна правда з посиланням на пресреліз банку.

Зазначається, що вже доступні 260 POS-термінали Android PAX для «оплати обличчям».

Читайте такожГучніше за гармати: як активісти творять культуру в містах поблизу лінії фронту

Окрім того, до кінця 2020 року банк планує запустити в Україні 7700 FacePay24.

«Для використання сервісу «оплата обличчям» клієнтам банку необхідно встановити на смартфон оновлений додаток Privat24 і активувати оплату FacePay24, а потім зробити три фото з різних ракурсів і прив’язати до них обрану банківську карту», – йдеться у повідомленні.

Як це працює?

Для оплати в POS-терміналах Android PAX за допомогою ідентифікації особи після введення суми потрібно:

  • обрати на терміналі «оплата обличчям»,
  • подивитися на фронтальну камеру терміналу,
  • натиснути кнопку оплатити,
  • підтвердити операцію введенням пін-коду.

«FacePay24 використовує одну з провідних в світі систем автоматичного розпізнавання осіб Amazon Rekognition і забезпечує повну безпеку персональних даних клієнтів, включаючи технічні і фізичні контролі, шифрування даних при зберіганні і передачі», – запевнили у банку.

Читайте також“Клуб 5 ранку”. Як ранні підйоми допоможуть вам покращити своє життя

Нагадаємо, ПриватБанк підключив оплату покупок через Google Pay.

Як ми повідомляли раніше, ПриватБанк увійшов у ТОП-500 найкращих банків світу.

Головне фото: glavcom.ua.

Читати далі

Економіка

В Україні розширюють виробництво трав’яних чаїв

Опубліковано

На Запоріжжі, а саме у с. Таврійське Оріхівського району, підприємці Ганна Іщенко та Віталій Опанасюк, які займаються виробництвом трав’яних чаїв встановили цех із сушіння лікарських трав за грант UHBDP «Малі гендерні інноваційні гранти».

Про це повідомили у пресслужбі UHBDP.

Розповідається, що фермеми на своїй присадибній ділянці вирощують

  • шавлію мускатну,
  • шавлію волошку,
  • м’яту,
  • амарант.

Окрім того, займаються збором дикоросів, а також закуповують сировину від місцевого населення і від виробників з інших регіонів.

Повідомляється, що для отримання не тільки привабливого зовнішнього вигляду, але й для збереження всіх корисних речовин у кінцевому продукті надважливим є саме процес сушіння та подрібнення, причому для різних лікарських трав вони відрізняються.

Читайте такожГучніше за гармати: як активісти творять культуру в містах поблизу лінії фронту

Тож відсутність належного сушильного обладнання гальмувало збільшення обсягів виробництва та розширення сімейної справи.

«Сушильна камера вирішує одну з наших головних проблем — недостатність площі для сушіння. Також за допомогою сушильної шафи ми можемо уникнути псування сировини в погану погоду, а в кінці сезону (восени) плануємо сушити ягоди та коріння», — зазначає Ганна Іщенко.

Вона говорить, що для повного заповнення сушарки сировиною потрібно близько 1 тонни сирої трави.

Сушильна камера надасть можливість отримати конкурентні переваги на ринку виробників не тільки за рахунок збільшення виробництва, але і підвищення якості продукції, що дозволить збільшити обсяг реалізації та розширити ринки збуту.

Читайте також“Клуб 5 ранку”. Як ранні підйоми допоможуть вам покращити своє життя

Покупці фіточаїв і трав’яних зборів — це і кінцеві споживачі, і оптовики: магазини, еколавки, інтернет-магазини. Упаковують трав’яні збори вручну в паперові крафт-пакети.

Читайте також: Як зробити бізнес на мікрозелені? Рецепт від шеф-кухаря з Одеси

Нагадаємо, у Запоріжжі налагодили прибутковий ромашковий бізнес.

Як ми повідомляли раніше, сумчанин заснував цитрусовий бізнес і вирощує 400 видів екзотичних рослин.

Усі фото: uhbdp.org.

Читати далі

Економіка

Власники малого бізнесу зможуть отримати 500 000 гривень на розвиток своєї справи

Опубліковано

В Україні 6 серпня стартував «Бізнес-трамплін» — проєкт ROZETKA та Visa з підтримки малого бізнесу. Головний приз — 500 000 гривень на розвиток власної справи. Крім того, 30 учасників проєкту отримають комунікаційну підтримку, а топ-10 стануть героями спецвипуску Fedoriv Vlog. 

Як подати заявку?

Подати заявку на участь до 13 серпня може будь-який представник українського малого бізнесу в галузі виробництва товарів, надання послуг або сервісу. Переглянути офіційні правила проєкту можна за посиланням.

«За статистикою*, від початку карантину третина власників малого бізнесу в Україні втратила до 50% прибутку і звільнила до 25% команди, –– коментує Владислав Чечоткін, співзасновник та CEO ROZETKA. — Ми хочемо, щоб у цей непростий час найкращі малі українські компанії могли рухатися вперед, розвиватися та відчувати підтримку. Ми запрошуємо до участі всіх: від виробників меду та меблів до видавництв і розробників софту».

Читайте також: Шість освітніх курсів для фермерів від провідних агро-спеціалістів

Десятьох фіналістів визначить всеукраїнське голосування на сайті «Українська правда», а п’ятірку переможців обере журі. У його складі: Владислав Чечоткін, співзасновник та СEO ROZETKA; Віра Платонова, старший віцепрезидент Visa в Україні, Грузії, країнах СНД та Південно-Східної Європи; Андрій Федорів, засновник і CEO FEDORIV GROUP; Олег Гороховський, співзасновник monobank; Вікторія Тігіпко, засновниця та керівна партнерка венчурного фонду TA Ventures, президентка клубу приватних інвесторів ICLUB Global. 

Що відомо про проєкт?

Проєкт складається з таких етапів: 

6-13 серпня. Відбір учасників у соціальних мережах 

Представники малого бізнесу публікують на сторінках бренду у соцмережах фото або коротке відео, розповідають про себе, свій продукт і перспективи розвитку бізнесу. Також учасники мають заповнити заявку на участь у проєкті.

14 серпня. Визначення топ-30 

Команда проєкту відбирає 30 учасників, відео- або фотовізитівка яких була найбільш переконливою і відповідала вимогам, зазначеним в офіційних правилах проєкту. 

20-27 серпня. Відкрите голосування за топ-10 учасників

Топ-30 номінантів потрапляють у спеціальний проєкт на сайті «Українська правда» — для голосування широкої аудиторії. Читачі «Української правди» оберуть 10 найкращих проєктів.

25 вересня. Краш-тест від журі та зйомки у Fedoriv Vlog 

Про десятку фіналістів буде знято відеопроєкт, який виходитиме на офіційних сторінках ROZETKA та Visa у соціальних мережах. Крім того, вони будуть запрошені на краш-тест свого бізнесу перед професійним журі. Презентації будуть зняті командою Fedoriv Vlog і ляжуть в основу спеціального випуску, присвяченого проєкту.

28 вересня. Оголошення переможців

На сторінці проєкту з’являться імена п’ятьох переможців, яких обере журі. Вони отримають кошти на розвиток своєї справи:

1 місце — 500 000 грн; 2 місце — 350 000 грн; 3, 4, 5 місця — по 200 000 грн.

Як обиратимуть переможця?

Професійне журі обиратиме переможців за такими критеріями: 

  • компанія планує зацифрувати процеси та впроваджувати нові технології (або вже це робить);
  • має чітке позиціювання на ринку та ідею; 
  • виготовляє якісний продукт чи надає послуги в Україні; 
  • має прописаний план розвитку бізнесу.

Взяти участь у проєкті «Бізнес-трамплін»:  https://rozetka.com.ua/business_springboard  

— * За дослідженням Спілки українських підприємців. 

Фото: 24tv.ua

Читати далі

Економіка

Житомир приймає другу партію нових тролейбусів (ФОТО)

Опубліковано

До Житомира почала надходити друга партія нових тролейбусів. Про це повідомив заступник начальника КП ЖТТУ Максим Манухін.

Як зазначили у міській раді, 6 серпня у КП ЖТТУ розпочалася поставка другої партії нових тролейбусів, яка триватиме до 19 серпня. Комунальне підприємство вже прийняло перші 2 із 11 тролейбусів чергової партії. Після обкатки тролейбуси вийдуть на міські маршрути. 

Як повідомлялося раніше, оновлення тролейбусного парку здійснюється в рамках  співпраці з  ЄБРР.  14 червня міський голова Сергій Сухомлин та заступник директора ЄБРР UA Денис Гайовий підписали договір гарантії по кредиту ЄБРР. Рухомий склад надходить в місто партіями: загальна кількість нових тролейбусів білоруського виробництва («Белкоммунмаш»), які надійдуть у місто до кінця року – 50. 

Читайте також: У річці на Житомирщині знайшли практично цілий старовинний човен (ФОТО)

Нагадаємо, у червні – липні цього року в житомирське ТТУ надійшла перша партія тролейбусів. П’ять нових тролейбусів вже місяць обслуговують населення на маршрутах №№2, 3, 1-А, 1-Б. 

Тролейбуси комфортні та безпечні для пасажирів, зручні для маломобільних груп населення, прості  в експлуатації. Мають пандус, автономний хід на випадок об’їзду аварійних ділянок, зарядку USB для гаджетів, електронну інформаційну систему, кондиціонування в салоні тролейбуса та кабіні водія.

Фото: zt-rada.gov.ua

Читати далі

Економіка

Україна планує закупити італійські рятувальні кораблі

Опубліковано

Міністерство внутрішніх справ має намір придбати у італійської компанії T. Mariotti спеціальних кораблів для рятувальних операцій і гуманітарного розмінування. Про це йшлося під час робочого візиту делегації МВС до Італії, повідомляє Дзеркало тижня.

Як зазначається, ДСНС  зацікавлена ​​в отриманні сучасних швидкісних рятувальних кораблів, які зможуть проводити рятувальні операції на воді, зокрема при штормовій погоді, водолазних роботах, роботах з гуманітарного розмінування на воді.

Читайте також: На Львівщині сільський майстер створив океанську яхту

Крім того, ДСНС і ДПСУ висловили зацікавленість в отриманні кораблів великого класу з можливістю базування на ньому рятувального вертольота. Відзначається, що ДСНС необхідний один такий корабель, а Держприкордонслужбі – два. Ці судна планується використовувати як мобільні командно-штабні центри при ліквідації надзвичайних ситуацій на морі.

У прес-службі МВС зазначається, що Італійське державне експортне агентство SACE може підтримати спільні українсько-італійські проекти і забезпечити їх фінансування за рахунок кредитних коштів італійських банків та уряду.

Фото: stackpathcdn.com

Читати далі

Економіка

Франківчанка на заміну базару створила онлайн-платформу у фейсбуці (ВІДЕО)

Опубліковано

Франківчанка допомогла в карантин бізнесу і створила онлайн платформу, де звела покупців з  продавцями. Зараз тут понад 100 продуктів і 7000 учасників-покупців.

Наталка Сербин допомогла бізнесу не розоритись у карантин, а ще й заробляти. На заміну базару створила онлайн-платформу у фейсбуці.

 У групі Save FOP Galicia продається все: від овочів до домашнього хліба.

“Якщо хтось продає домашні яйця своєї бабусі, працюю, щоби яйця були продані і бабуся була щаслива”, – говорить Наталка.

З карантином бізнес майже втратив клієнтів і прибуток. Ринки зачинені, транспорт не їде, а люди – без смаколиків. А така спільнота буквально врятувала місцевих виробників і покупців.

Ось франківчанка Аліна тут продає вареники, а Михайло – ковбаси і шинку.

“Уся сім’я на карантині опинилася без роботи – так почали ліпити вареники”, – розповідає Аліна.

У спільноті особисто спілкуються, отримують замовлення і теплі відгуки. Зараз тут понад 100 продуктів і 7000 учасників-покупців. А Наталка все модерує і підказує, як привабливіше подати “бізнес”.

“Люди хочуть завдяки ближчому знайомству купувати не тільки продукти, а й емоції, враження”, – говорить Наталка.

Читати далі
Суспільство41 хв. тому

У київському ботсаду розквітли ґрунтопокривні троянди (ФОТО)

Економіка2 години тому

Приватбанк запустив термінали для оплати обличчям

Суспільство3 години тому

Офіційні сторінки Православної Церкви України з’явилися в Instagram і Twitter

Суспільство4 години тому

Між Україною та Румунією запрацювала поромна переправа (ФОТО)

Суспільство5 години тому

США передали 66 позашляховиків для українських поліцейських

Економіка6 години тому

В Україні розширюють виробництво трав’яних чаїв

Суспільство7 години тому

На Харківщині рекордний врожай відсвяткували класичним концертом на сцені із соломи (ФОТО)

Суспільство8 години тому

В Україні з’явиться перший туристичний КПП

Суспільство8 години тому

В українських школах буде нове меню і модернізовані їдальні

Технології9 години тому

У Львові розробляють перший мобільний додаток з українською класичною музикою

Суспільство9 години тому

На Житомирщині відремонтують більше 50 кілометрів важливої траси (ФОТО)

Суспільство10 години тому

Понад 120 інтерактивних експонатів та інсталяцій: коли відкриють і яким буде перший Музей науки в Києві

Суспільство10 години тому

У Запоріжжі на фасаді музичної школи з’явиться мурал

Суспільство11 години тому

Першу українську бетонку цілодобово будують майже 2 000 дорожників

Економіка11 години тому

Власники малого бізнесу зможуть отримати 500 000 гривень на розвиток своєї справи

Суспільство1 день тому

Як львів’янин відкрив перше виробництво піци на дровах і став успішним (ВІДЕО)

Суспільство1 день тому

Які нові мурали з’явилися в Україні (ВІДЕО)

Суспільство1 день тому

Як допис у соцмережі змінив життя кравця на пенсії (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

Не просто бізнес, а реабілітація: як ветерат АТО лікує ПТСР, висадивши лохину (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

На Одещині є пам’ятник захисникам ДАПу у вигляді диспетчерської вежі Донецького аеропорту (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

Куди поїхати відпочити на Донеччині? (ВІДЕО)

Суспільство2 дні тому

На Черкащині колишній сільський голова на пенсії і майструє унікальні скрипки (ВІДЕО)

Економіка2 дні тому

Франківчанка на заміну базару створила онлайн-платформу у фейсбуці (ВІДЕО)

Суспільство3 дні тому

Дивні винаходи, створені українцями (ВІДЕО)

Суспільство3 дні тому

Як українець став найкращим іноземним випускником британської військової академії (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Одеський агроном вирощує 6 вітчизняних сортів мигдалю (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Куди поїхати на вихідні біля Львова (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

На Прикарпатті створюють вироби з вовни, які поєднують традиції та сучасність (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Як у Коломиї працює перша приватна клініка з безкоштовними послугами (ВІДЕО)

Суспільство1 тиждень тому

Після важкої хвороби хмельничанин відкрив у собі вражаючий талант (ВІДЕО)

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.