Суспільство
Вперше у світі українці запустять у космос сигнал із дитячими мріями
Український космічний центр запустить у Всесвіт сигнал зі 100 000 дитячими мріями, передає Державне космічне агентство.
Як зазначається, вперше у світовій історії на планеті Земля понад 100 000 малюнків дитячих мрій будуть зашифровані в сигнал і відправлені у космос. Подія, про яку говоритимуть мільйони людей, відбудеться в суботу, 28 вересня, о 20:00 на потужній космічній станції, яка розташована у Золочеві Львівської області.
Як це можливо?
Разом з командою благодійного проєкту Здійсни мрію працює Державне космічне агентство, яке організовує кодування і передачу радіосигналу з дитячих малюнків на 41 світловий рік у Всесвіт. Пікселі мрій будуть перебувати в космічному просторі вічність, Мрії українських дітей полетять до зірок зі швидкістю майже 3 мільйони метрів на секунду і подолають відстань близько 4 трильйонів кілометрів. Вчені говорять про ймовірність відповіді на сигнал мрій від позаземних цивілізацій нашої Галактики.
Читайте також: Українським бізнесменам дозволять запускати ракети у космос
“Ми створили спеціальну програму для перетворення мрій у пікселі і їхньої відправки. Провели тестування обладнання і можемо сказати, що раніше відправка такого об’єму даних за один раз ніколи не відбувалася. Наша команда буде працювати впродовж цілого місяця з цією місією під назвою “Промінь мрій”. Ми вже знаємо детальний маршрут, яким полетять мрії” – зазначає керівник Національного центру управління та випробувань космічних засобів Володимир Присяжний.
Хто цей сигнал може отримати?
Позаземні цивілізації ймовірно зможуть отримати сигнал. “Відслідковувати де знаходиться Промінь Мрій після відправки можна буде завдяки математичним розрахунках. Зображення закодовані простими числами, що дасть змогу іншим цивілізаціям його зрозуміти. Ризиків такої Космічної Місії немає. Сигнал не може зашкодити космічним апаратам і є екологічним. У Конвенції ООН міститься пункт, який дозволяє відправляти сигнали в космос, якщо вони несуть позитивний посил і там немає агресії. Інформація з малюнками дитячих мрій такою точно є.
За одну секунду сигнал буде проходити 300 тис кілометрів. І він буде летіти 41 світловий рік до планетної системи TRAPPIST-1, яка знаходиться у сузір’ї Водолія. Там є чотири екзопланети, які відповідають критеріям наявності життя, ймовірно, там є рідка вода, а значить є і життя. Вони презентовані NASA і внесені в каталог у 2017 році”- додає Присяжний.
До мрії через смартфон
Одночасно з радіосигналом мрій у космос 28 вересня о 20:00 на головній вулиці країни за адресою Хрещатик 36 під час Kyiv Lights Festival у небо злетить світловий промінь мрій – це буде художня візуалізація космічної події. Золочів – Київ – Всесвіт – планета TRAPPISTA-1.
Доповнена реальність буде поєднана з 3D мапінг, і неймовірна картинка відкриється на всій будівлі Київської міської державної адміністрації. Автори – художники SKILZ. Вхід на фестиваль буде вільним, а кожен присутній зможе долучитися до історичної події, побачити мрії і увімкнути доповнену реальність, щоб спостерігати, як оживають малюнки мрій, доторкнутися до мрії через свій смартфон, зробити фото та відео. Для цього необхідно встановити спеціальний безкоштовний додаток Promin Mriy (Промінь мрій). Очікується понад 500 000 відвідувачів за два дні.
Як мрії полетять до зірок радіосигналом і світлом одночасно з двох точок можна буде спостерігати в прямому ефірі ТСН і на онлайн трансляції. Про цю подію знімуть документальний фільм.
Врятувати мрії
“Ми провели всеукраїнське дослідження, яке показало, що здатність дітей мріяти згасає, а сучасне суспільство не розвиває у них це вміння. Тільки 5% дітей мріють, інші 95% мають переважно матеріальні бажання, а 38% батьків не знають, про що фантазують їх діти. При цьому майже всі діти хочуть мати суперсилу, але мрії – це і є суперсила, що дана нам з народження. Ми покажемо всім надпотужну силу мрії, яка подолає трильйони кілометрів, доторкнеться до зірок і стане Вічністю, покажемо, що наші мрії можуть все і навіть стати частиною Всесвіту. Майбутнє починається з мрії. Ми віримо, що у справжніх бажань немає меж! Ті, хто мріють – досягають всіх вершин, не обмежують себе рамками в дорослому житті. Діти побачать, як їхні маленькі фантазії стануть величезними! І все обов’язково здійсниться. Запуск “Проміня мрія” точно надихне дітей мріяти “, – зазначає куратор проєкту Лідія Таран.
Стати котом чи знайти сім’ю
Малюнки дитячих мрій протягом року збиралися під час всеукраїнського артмарафону #моядітячамрія в турі по містах і онлайн, зокрема, на уроках мрій в школах і лікарнях країни. У Космос полетять малюнки дітей, які мріють про мир, знайти свою сім’ю, повернутися додому, бути здоровими, зіграти у футбол з марсіанами, покатати маму в космос, стати котом, відростити хвіст русалки, винайти нові джерела енергії, навчитися літати, щоб всі тварини не вмирали, зупиняти час, відкрити портал щастя, побувати в чарівному лісі і ще безліч неймовірних ідей і надій. Під час натискання кнопки Пуск на космічній станції і в пункті керування місією будуть присутні діти-мрійники з усіх областей країни.
Суспільство
Українська кухня славиться своєю надзвичайною різноманітністю. Страви, такі як борщ, сало, вареники, галушки та багато інших, давно стали символами національної кулінарії у всьому світі.
Ці страви здобули визнання як одні з найкращих у світі. У лютому минулого року туристи з усього світу відзначили українську кухню восьмим місцем серед кулінарних традицій Японії та Китаю.
Українці завжди вміли створювати смачні страви зі звичайних продуктів, таких як буряки, свинина, сало, пшеничне борошно, яйця та молочні продукти.
Особливе місце у традиційній українській кухні займають рибні страви. Давні рецепти досі захоплюють уяву кухарів по всьому світу: карасі в сметані, судак тушкований з цибулею і часником – ці та інші страви популярні в ресторанах Європи та Америки. Не можна забути і такі класичні страви, як вареники та галушки, а також напої, як узвар, компот та медовуха.
Ці страви досі залишаються популярними серед українців, але деякі “фантастичні” рецепти, на жаль, вже втрачають свою популярність серед сучасних гурманів.
Про які страви ми почали забувати з’ясував РБК-Україна.
Тетеря
“Троянцям всім дали тетері
I відпустили на кватері:
Щоб йшли, куди потрапить хто”
(Іван Котляревський, “Енеїда”)
Ця подібна до кулешу страва готувалася з пшона і заправлялася рідким гречаним або житнім тістом. У святкові дні тетерю готували на м’ясній або рибній юшці. А ось пісну тетерю іноді заправляли хріном з квасом. Готову страву українці приправляли товченим салом або засмажкою з цибулі на олії.
Читайте також: «Віримо в малі міста та хочемо для них розвитку». Як подружжя відкрило першу галерею-кав’ярню в Дрогобичі
Страва була дуже популярною в козацькому побуті, однак з початку XX ст. вона поступово почала виходити з ужитку…
Крупник
Якщо по простому – суп з крупами. Готували крупник українці споконвіку на м’ясному бульйоні або воді – залежно від сезону й достатку господаря. У бульйон засипали гречану, перлову, пшеничну, кукурудзяну крупу так, щоб готова страва мала консистенцію дуже рідкого пюре.
Іноді для калорійності в крупник додавали одну-дві картоплини. А заправляли всю цю смакоту смаженою на олії чи салі цибулею, морквою, петрушкою, пастернаком і молодим кропом.
Холодник
Холодний борщ на буряковому відварі або квасі, з дрібно нарізаними свіжими огірками, зеленою цибулею та іншими овочами, приправлений прянощами. У деяких регіонах країни його заправляють також кислим молоком і додають варені круто яйця. Зазвичай холодник їдять під час спеки, в літній час.
Соломаха
Українська народна страва, якою господині на Прикарпатті, Буковині та Поділлі досі пригощають гостей. Основним компонентом соломахи є гречана мука (іноді пшенична або житня), з якої робиться рідке тісто. Потім його вливають у підсолений окріп і заварюють, розмішуючи. Коли соломаха готова, в неї додають масло. Соломаха була однією з найпоширеніших страв у походах українських козаків.
Душенина
Ця старовинна страва готувалася з м’яса (переважно – свинини), овочів, прянощів і все це діло заправли борошном.
Спочатку господиня різала м’ясо на шматки середньої величини, потім обвалювала його в борошні, складала у горщик, заливала окропом або м’ясною юшкою (нерідко сироваткою або сметаною). Потім до цього всього додавалися цибуля, морква, спеції, сіль. Тушкувалась душенина до готовності. Їли страву з вареною картоплею, кашею, щедро поливаючи їх соусом.
Слід також відзначити, що ця страва була справжньою прикрасою святкового столу – без душенини не обходилося жодне весілля та хрестини.
Шпундра
Шпундра – давня українська по-справжньому народна страва: свиняча грудинка, підсмажена з цибулею на сковороді, а потім зварена в буряковому квасі разом з нарізаними буряками і заправлена борошном. Саме цим блюдом пригощав “Енеєвих бояр” цар Латин в легендарній поемі Котляревського.
Книш
“I зараз миттю всі пустилися
Горілку, м’ясо куповать,
Хліб, бублики, книші вродились,
Пійшли посуди добувать”
(Іван Котляревський, “Енеїда”)
Книш – це житній, рідше пшеничний хліб з борошна тонкого помелу. З готового тіста українці ліпили кругленькі коржі і, вмочивши в олію ложку, надрізали нею по краю хліба. Одержані “пелюстки” виймали, загинали до середини хліба й притискали ложкою. Під цими “пелюстками” книші зрідка начиняли смаженою на олії цибулею. Книші в прикуску з смаженим салом – смакота! У західних областях книшем ще називали пиріг, начинений гречаною кашею і вареною картоплею.
Книшами українці обдаровували колядників, з ними відвідували родичів і кумів на різдвяні свята, їх носили діти своїм бабам-повитухам.
Зараз цю страву готують зрідка, переважно на Поліссі.
Зубці
“На закуску куліш i кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу
I з маком медовий шулик”
(Іван Котляревський, “Енеїда”)
Якщо простими словами, це кутя з очищених зерен ячменю, зварена з товчених і просіяних конопляних зерен. Особливо зубці любили діти – страва мала солодкуватий смак і вважалася ласощами. В кінці XIX століття, на жаль, зубці перестали з’являтися на столах українців.
Шулики
Ще ці ласощі називають ломанцями. Страва традиційна для української кухні особливо під час Медового спаса. Порізані на невеликі кусочки пшеничні коржі, залиті розведеним медом разом з тертим у макітрі маком, – у сто разів краще будь-яких глазурованих пластівців!
Кваша
Страва з гречаного або житнього борошна з солодом, подібна до густого киселю. Спочатку муку запарювали окропом, розводили до густини рідкого тіста і ставили на ніч у тепле місце для скисання. Таке кисло-солодке молоде тісто вранці варили у горщику, уважно стежачи, щоб розмазня “не втекла”. Влітку квашу заправляли садовими ягодами, взимку – свіжою калиною, сушеними, вареними й товченими грушами.
Кваша вважалася ласощами, її дуже любили, вихваляючи: “Така кваша, якби й наша; Як кваша ся вдасть, дівка ся віддасть”.
Нинішня народна кухня з дивних причин ігнорує цю самобутню страву.
Варенуха
Як же без алкоголю. Сам Котляревський описав цей напій так: хлібне вино або наливка, варене з сухими плодами, медом і пряним корінням.
Готували цей алкогольний напій так: спочатку готували узвар із сушених груш і слив, протягом ночі настоювали, цідили, додавали червоний гострий перець (щоб захоплювало дух!), м’яту, чебрець і, по можливості, гвоздику або корицю. Потім цю суміш парили з медом у печі й подавали у гарячому чи холодному вигляді.
Нагадаємо, у Києві відкрилася виставка про Японію.
Фото: sts