Суспільство
Волонтер Сергій Стерненко зібрав 10 млн грн на морський дрон для ЗСУ
Волонтер та громадський активіст Сергій Стерненко зібрав 10 мільйонів гривень на безпілотник для українського флоту морських дронів.
Про це він повідомив у своєму телеграм-каналі.
«Учора закрили збір на надводний дрон “за Єнота!”. 10 044 959 грн зібраних коштів вже переказав до UNITED24. Чекаємо тепер на нашого човника та зичимо йому втопити російське бойове корито!», – йдеться в повідомленні.
Збір було оголошено 16 листопада – після чергового масованого обстрілу українських міст. За словами Стерненка, кожен морський дрон для ЗСУ – це шанс зменшити чисельність російського флоту, з якого окупанти завдають ударів по Україні.
«У нас є можливість зробити так, аби ракетоносних кораблів у росіян поменшало. І ракетних ударів, відповідно, теж. Пам‘ятаєте, вже була атака дронів на флот росіян біля нашого Севастополя? Так ось маю пропозицію зібрати на щонайменше ще 1 такий надводний дрон. Він може долати відстань до 800 км та нести бойову частину до 200 кг. Ціна одиниці – 10 мільйонів гривень», – написав тоді волонтер.
Про флот морських дронів
11 листопада президент України Володимир Зеленський оголосив про формування спеціального морського флоту, що складатиметься зі 100 морських дронів. Їхня головна задача – захистити акваторії українських морів та мирні міста від крилатих ракет, які російські війська запускають з кораблів.
«Морські дрони вже показали вражаючий результат на фронті – атакували російський флот у Севастополі та вразили три російські кораблі. Це перша морська атака в історії, яка була здійснена виключно безпілотними засобами. росія втратила беззаперечну перевагу на воді», – розповідають у Мінцифрі.
Раніше ми писали, що перший безпілотник з флоту назвуть на честь звільненого Херсона.
Також нагадаємо, у Литві зібрали $250 тисяч на третій морський дрон для України.
Фото: t.me/ssternenko.
Суспільство
Суспільство
Суспільство
Верховна Рада у другому читанні ухвалила євроінтеграційний законопроєкт №10177 про індивідуальні освітні траєкторії та вдосконалення освітнього процесу у вищій освіті. Його підтримали 306 депутатів.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
«Адаптуємо українську освіту до європейських стандартів. У топових ЗВО Європи студенти навчаються саме за такою системою. Дякую народним депутатам за підтримку!» — наголосив міністр.
Як зазначають у Мінцифри, студенти зможуть самі формувати освітню траєкторію, регулюватимуть темп і тривалість навчання, а також, за потреби, зможуть змінити спеціальність після року чи півтора навчання.
Федоров пояснив, що, коли студент не визначився з конкретною спеціальністю, то зможе вступити на міждисциплінарну програму, наприклад, «Соціальні науки». У її межах є кілька спеціальностей: соціологія, соціальна робота та політологія. Після року-півтора студент сам обиратиме вже конкретну спеціальність і продовжить вивчати саме її.
Читайте також: Велика Британія оголосила про найбільший в історії пакет військової допомоги Україні
Водночас міністр освіти і науки Оксен Лісовий зауважив, що закон посилює автономію університетів. Так, заклади зможуть самостійно визначати інструменти для досягнення компетентностей, встановлених стандартом з нерегульованих спеціальностей.
«Стандарти вищої освіти оновлюватимуться впродовж наступних місяців, що вже давно на часі. А в цих стандартах з’явиться більше вибірковості, що зрештою збільшить конкуренцію в університетах — кращі викладачі з інноваційними курсами отримають більше можливостей, а студенти — вищу якість», — зауважив очільник МОН.
Тим часом для регульованих, таких як право, медицина чи правоохоронна діяльність, детально визначать вимоги до компетентностей та результатів навчання. Для цих сфер передбачені державні кваліфікаційні іспити.
Нагадаємо, в Україні є Коаліція ветеранських просторів.
Фото: Оксен Лісовий