Суспільство
Військові протестували БТР «Отаман» та БТР-60М
На полігоні навчального центру «Десна» Збройних Сил України пройшли заводські ходові випробування дослідних зразків універсальних колісних платформ «Отаман» та БТР-60М, які розроблені НВО «Практика».
Про це повідомляє інформаційна агенція «Defense Express».
Випробування проводились у складних погодних умовах, охоплювати денні та нічні кількаденні марші, а також подолання спеціальних перешкод: гірок, ровів, окопів, ескарпів. За цей час кожна машина подолала кілька сотень кілометрів в умовах зимових ґрунтів та ожеледиці.
Однією з особливостей заводських випробувань було максимальне залучення військових, які оцінювали можливості бронетранспортерів та формували перелік бажаних змін у конструкціях машин, з огляду на реальний бойовий досвід.
Про «Отаман»
«Отаман» – це абсолютно нова платформа, яка вперше була презентована в 216 році та може бути виконана у варіантах 6×6 і 8×8, з повною бойовою масою до 23 тонн та 32 тонн відповідно. Своєю чергою БТР-60М, що є глибокою модернізацією радянського БТР-60, дає можливість у короткі терміни отримати відносно недорогу броньовану машину із різним озброєнням.
Присутній на полігоні командувач Сухопутних військ Олександр Сирський зауважив, що БТР-60М може посилити підрозділи охорони, а надалі – бригади територіальної оборони.
Резерв ваги платформи «Отаман» дозволяє встановити бронювання, яке у базовій версії відповідає протикульовому захисту STANAG lvl 2 з усіх сторін, а у лобовій проєкції захищає від куль 12,7 мм. А при встановленні додаткових керамічних елементів рівень захисту зростає до STANAG lvl 4, тобто від куль 14,5 мм на відстані 200 метрів у лоб. Також «Отаман» має повноцінний протимінний захист з V-подібним днищем.
Читайте також: На скандинавському дракарі українським Дністром: як франківці будують історичні кораблі предків
При повній масі у 23 тонни, «Отаман» розганяється до 110 км/год завдяки дизельному двигуну Deutz TCD 2015 з потужністю у 558 к.с. та крутним моментом у 2080 Нм, а також автоматичній коробці передач Allison 4500 SP.
Також «Отаман» має кліренс у 453 мм та незалежну підвіску військового типу, розробки всесвітньовідомої компанії Meritor, що дозволяє йому легко долати перешкоди. Окрім того, бронетранспортер може форсувати водні перешкоди уплав та розвивати швидкість у 8 км/год.
Читайте також: Не можеш — не плати. Чим особлива школа шиття Tailors School, яку відзначили в ООН
Новий бронетранспортер має всередині єдиний броньований простір для екіпажу та десанту. Для висадки та операцій з вантажами у новому БТРі обрано комбінований варіант «двері в рампі», що дозволяє максимально спростити експлуатацію машини за різних умов.
Про БТР-60М
БТР-60М – це глибока модернізація БТР-60, яке полягає у збереженні існуючої підвіски, заміною архаїчної «спарки» двох двигунів по 90 к.с. кожен на один 320-сильний Deutz з автоматичною коробкою Allison та глобальному перекомпонуванню машини.
Крім того, зріс рівень бронювання з ПЗСА-2 до ПЗСА-4 та додався захист від 6-кг фугасів.
Двигун на БТР-60М розміщується спереду, що дозволяє вивільнити корму для десантного відділення. А нова форма бронекорпусу, зі значно більшим внутрішнім простором (20,4 проти 16,1 куб. м), дозволяє використати цю машину під абсолютно інші задачі.
Читайте також: Замість пластику – гриби та коноплі: як стартап S.Lab робить речі з екоматеріалу
На платформі БТР-60М можливо не тільки створити машини для підрозділів «другої лінії», а оснастити нею штабні та тилові підрозділи. На її базі можливо виконати санітарно-евакуаційну машину, машини зв’язку та управління.
Нагадаємо, КБ «ЛУЧ» розробляє ракетний комплекс для іноземного замовника.
Усі фото: defence-ua.com.
У суботу, 24 травня, київський Житній ринок відзначатиме своє 45-річчя. З цієї нагоди організатори підготували насичену програму з ярмарком, дегустаціями, лекціями, майстер-класами та музичними виступами.
Про це повідомляють на сторінці Shum.Rave у інстаграмі.
Відвідувачів запрошують з 12:00, вхід вільний. Протягом дня відбуватимуться лекції, присвячені архітектурі, історії та культурі Житнього ринку. Серед спікерів — дослідниця архітектури модернізму Ельміра Еттінгер, історик Леонід Марущак, археолог Іван Зоценко та інші фахівці.
Читайте також: У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян
Для охочих створити щось власноруч організують майстер-класи з мозаїки, українського скоропису та слов’янської в’язі. Також на гостей чекає ярмарок із дегустаціями сирів, соків та морозива.
Музичний супровід забезпечить команда Shum.Rave, яка виступить з 13:00 до 21:00. Житній ринок розташований за адресою вул. Верхній Вал, 16.
Нагадуємо, що у Києві створюють перший в Україні терапевтичний простір для ветеранів.
Фото: Савелій Барашков
Суспільство
Колишній програміст з Миколаївщини Сергій Максименко тепер створює яскраві зображення на печиві й тортах, перетворюючи десерти на витвори мистецтва, завдяки державній програмі компенсації за облаштування робочого місця.
Виклики зі здоров’ям
49-річний Сергій Максименко усе своє життя присвятив компʼютерам — зокрема, чоловік займався програмним забезпеченням підприємств у селищі Криве Озеро на Миколаївщині. Але через 15 років хвороба суглобів хребта змусила його залишити роботу — через біль він більше не міг довго сидіти.
«Коли комп’ютери впроваджувалися всюди, клієнтів було багато. Я обслуговував цю техніку, навчав людей. З часом хвороба давала про себе знати. Я просто не зміг витримувати конкуренцію, і клієнтів ставало все менше і менше», — розповідає програміст.
Після цього він 18 років працював тільки дистанційно — репетитором з інформатики чи фахівцем техпідтримки. Але мріяв знову працювати в команді — і ця мрія здійснилася.
Компенсація за облаштування робочого місця
Односельчанка Сергія Марина Гавловська після 20 років випікання вдома відкрила в Кривому Озері власну пекарню. Окрім місцевих мешканців, її вироби замовляли майже в усі сусідні села. Жінці кортіло зробити свої торти яскравішими й придбати харчовий принтер, аби друкувати на смаколиках різні зображення. Її зупиняло те, що вона сама не впоралася б з технологією, тому вона шукала працівника, який міг би опанувати процес друку.
Коли її донька зламала ноутбук, Марина звернулася до Сергія по допомогу — і зрозуміла, що знайшла ідеального кандидата. Вона придбала обладнання й офіційно запросила Сергія до команди. А завдяки програмі від Центру зайнятості отримала компенсацію майже у 80 тисяч гривень на облаштування робочого місця для нового співробітника.
«Добре, що держава підтримує підприємців у працевлаштуванні людей з інвалідністю. Та й облаштувати робоче місце мені особисто теж було б дуже тяжко», — зазначає Марина.
Сьогодні завдяки Сергію пекарня може виконувати корпоративні замовлення та друкувати на тортах улюблених персонажів. Це значно прискорило процес. Сергій сам створює макети, виставляє продукцію та друкує. Власниця закладу ділиться:
«Людям дуже подобаються зображення на тортах їхніх рідних і близьких — вони замовляють такі торти на подарунок. Якщо раніше на один виріб ми витрачали часу до пів години, то тепер можемо зробити зображення на торті за одну хвилину».
Наразі програміст розробляє нові дизайни для декорування солодощів, а також вивчає дизайнерську справу. Більше про натхненну історію Сергія Максименка дивіться у відео за посиланням!
Інформаційна кампанія щодо державної програми компенсації за облаштування робочих місць для людей з інвалідністю реалізується Програмою розвитку Організації Обʼєднаних Націй (ПРООН) в рамках проєкту «Протимінна діяльність в Україні» на запит Міністерства економіки України за участі Державної служби зайнятості та за фінансової підтримки Уряду Республіки Корея.
Французька компанія CNIM Systèmes Industriels разом з естонською Milrem Robotics передасть Україні шість нових роботизованих систем розмінування ROCUS для Державної служби з надзвичайних ситуацій.
Про це повідомили в Milrem Robotics.
Комплекси ROCUS створені на базі платформи THeMIS, яка вже зарекомендувала себе в різних бойових умовах. Вони дозволяють дистанційно виявляти, підтверджувати та знешкоджувати вибухонебезпечні предмети — від мін до нерозірваних снарядів.
Нагадуємо, що Україна та KNDS Belgium запускають спільне виробництво.
Головна мета таких систем — зменшити ризик для саперів і підвищити ефективність операцій з розмінування. ROCUS оснащені спеціальним обладнанням, яке адаптоване до українських реалій і здатне працювати в умовах підвищеної небезпеки.
Ці шість комплексів приєднаються до семи, які розгорнули ще у 2022 році. Загалом Україна вже отримала 15 систем від Milrem Robotics.
Читайте також: Нові човни для армії: українські розробки офіційно на службі ЗСУ
Фото: Milrem Robotics
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...