Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Війна не закінчується на лінії фронту». Як бойові дії впливають на екосистеми, та чи зможе природа відновитися самостійно

СПЕЦПРОЄКТ

Опубліковано

Війна руйнує не лише людські життя, а й екосистеми, що потерпають від пожеж, ракетних обстрілів та замінування. Точні цифри щодо масштабів постраждалих площ сьогодні назвати неможливо: на частині територій досі тривають бойові дії, решта перебуває під окупацією чи очікує на розмінування.

Разом із WWF-Україна розповідаємо, як повномасштабне вторгнення вплинуло на екосистеми України, які регіони постраждали найбільше та чи є шанси на повне відновлення довкілля.

Остап Решетило

кандидат біологічних наук, зоолог, менеджер проєктів WWF-Україна

Від 20 до 30% території України вже зачеплено війною

Згідно з різними експертними оцінками, від 20 до 30% території України вже зачеплено війною – це мінування, лісові пожежі внаслідок загорянь після обстрілів, різного роду забруднення тощо. Не беруся стверджувати про абсолютну площу вигорілих лісів внаслідок бойових дій, але вона щонайменше в десятки разів більша, аніж за аналогічний період до війни. Загалом площа постраждалого від війни довкілля є однозначно більшою, ніж зона активних бойових дій. Та все ж найбільші руйнування екосистем спостерігаються саме вздовж лінії фронту.

Війна несе загрозу усім живих істотам. Усі вони так чи інакше страждають від її наслідків. Це може бути безпосередня шкода, наприклад, загибель чи травми внаслідок вибухів, розлякування через нетиповий шум, вимушена зміна міграційних параметрів чи зимових циклів тощо. А також опосередковані наслідки війни: різноманітне забруднення середовища існування і белігеративна трансформація (трансформація природного ландшафту внаслідок військових дій чи інших воєнно-технічних заходів, – ред.) оселищ, цілковита їх втрата внаслідок вирубування, вигорання, переміщення військової техніки, дислокації військових підрозділів, нищення чи блокування екологічних коридорів тощо.

війна в Україні: фото із супутника
Фото: maxar.com.

Суто теоретично, під загрозу зникнення підпадають, перш за все, раритетні види (рідкісні, ендемічні), зокрема ті, локалітети яких розташовані в зоні активних бойових дій. У нашому випадку – це, зокрема, степові види. Активні й рухливі тварини зазвичай здатні завчасно відчувати небезпеку і вчасно реагувати на неї, але малорухливі тварини, чи, тим більше, рослини не мають такої переваги, тому їхнє виживання матиме випадковий характер. 

Природні втрати залежать від тривалості війни

Обов’язково слід зважати також і на наслідки впливу війни на чисельність популяцій тварин і рослин: якщо втрати будуть компенсовані подальшим розмноженням, то загибель виду не загрожує, якщо ж ні – то втрата виду є цілком імовірною. І взагалі, все це залежить від тривалості і масштабу війни: чим довшою вона буде, тим більші шанси щось втратити. 

На мій погляд, наразі ми не можемо втратити щось цілком, але стан популяцій раритетних видів, безперечно, може погіршитися через війну. А в перспективі, якщо вони й так були дуже рідкісні, це може призвести до цілковитого занепаду. Слід пам’ятати, що види в переважній більшості випадків втрачаються не через безпосереднє винищення особин, а через знищення їхніх оселищ.

війна в Україні: обстріляні поля
Фото: maxar.com.

Точна оцінка наслідків війни можлива лише після її завершення

Допоки триває війна і йдуть активні бойові дії, немає змоги навіть оцінити наслідки завданої шкоди, не те щоб відновлювати втрачене. А без докладної фахової оцінки стану постраждалих екосистем їх аж ніяк не вдасться відновити до попереднього стану. Більше того, не всі зруйновані екосистеми були саме у природному стані: більшість із них – це напівприродні або ж окультурені чи аграрні ландшафти, які мали своє цільове призначення. 

Отже, робота з відновлення екосистем, коли настане відповідний час, буде спрямована далеко не завжди на відновлення саме того типу ландшафту, який був зруйнований війною, бо в багатьох випадках це буде або неможливо, або недоцільно.

Ганна Лобченко

 менеджер напряму «Ліси» Всесвітнього фонду природи WWF-Україна

2-3 млн гектарів лісів постраждали та можуть бути небезпечними для українців

Ще станом на кінець березня Держлісагентство визначало дев’ять областей, в яких було заборонено відвідувати ліси. Але буквально кілька днів тому, наприклад, на Хмельниччині відвідування знову дозволили. Такі рішення ухвалюються індивідуально, на рівні обласних військових адміністрацій та з огляду на ситуацію й запит населення. Але варто розуміти, що орієнтовні дані щодо постраждалих та потенційно небезпечних площ відрізнятимуться від реальних.

війна в Україні: замінований ліс
Фото: facebook.com/ruslan.strelets.

Найбільшу небезпеку для людей наразі становлять ліси в регіонах, де відбувалися чи досі тривають бойові дії, а також окуповані та звільнені області. Виявити й позначити всі подібні об’єкти доволі складно, крім того, ця інформація не буде оприлюднюватися у вільному доступі до завершення війни. Але вже сьогодні ми можемо говорити про близько 2-3 мільйони гектарів лісів, які зазнали чи зазнають впливу російської агресії.

Серед найбільше постраждалих регіонів: Чернігівщина – приблизно 400 тисяч гектарів, Сумщина – 290 тисяч, Луганщина – 200 тисяч, Київщина, Житомирщина та Харківщина – 120-160 тисяч гектарів. Але, знову ж, ці цифри орієнтовні й не відображають реальну ситуацію. 

Природа відновиться самостійно, але треба готуватися до економічних втрат

Якщо говорити про лісові екосистеми виключно з екологічної точки зору, процес природного відновлення відбуватиметься доволі швидко. У нас є досвід Станично-Луганського лісогосподарського підприємства, яке ще з 2014 року через замінування та бойові дії залишається небезпечним для людей. Однак там природа активно відновлюється, й на місці згарищ з’явилися рослини-піонери.

Читайте також: Зберегти символ Карпат. Чому бурий ведмідь опинився на межі зникнення, та хто рятує українського хижака

Інша справа, чого ми прагнемо з економічної точки зору. Адже значна частина цих лісів – штучні, а отже, вони не мають стійкості до змін клімату та пожеж і потребують регулярних господарських заходів. І якщо вчасно не прийти з рубкою та прочищенням, насадження будуть нестійкими й нам доведеться фіксувати економічні втрати. Так, там з’являться берези та осики, однак на ці дерева немає саме економічного попиту. До того ж, є загроза поширення інвазивних видів. 

Тож, з одного боку, на небезпечних для людей ділянках можуть формуватися природні насадження, але з іншого – ці території залишатимуться забрудненими, а насадження поступово втрачатимуть свою економічну та господарську цінність.

Сергій Зібцев

доктор сільськогосподарських наук, професор кафедри лісівництва НУБіП України, директор Регіонального Східноєвропейського центру моніторингу пожеж 

Від пожеж у лісах найбільше страждають східні й південні регіони

До повномасштабної війни щорічна площа пожеж в українських лісах сягала максимум 10 тисяч гектарів. У 2020 році, який був катастрофічним для нашої країни, вогонь охопив більше 160 тисяч гектарів. А цьогоріч, у рік, коли немає таких посух та такого рівня пожежної небезпеки, займання вже заполонили понад 330 тисяч гектарів лісів. Тобто це вдвічі більше, ніж у критичний 2020 рік, і практично в 30 разів – проти інших періодів.

Але тут варто розуміти, що два роки тому ми могли кинути на гасіння пожеж усі наявні сили та засоби. Якщо згадати займання в Чорнобильській зоні, яке почалося 4 квітня 2020 року, то його вдалося повністю ліквідувати за місяць. І це була найдовша пожежа за роки незалежності. Сьогодні ж наша країна воює, а отже, ми вже не можемо залучати такі самі зусилля. Гасити лісові пожежі в зоні бойових дій неможливо, і втрати лісів – безпрецендентні. Жодні зміни клімату не змогли б спричинити подібних масштабів.

Чорнобильська зона у вогні
Пожежа в Чорнобильській зоні, 2020 рік. Фото: dronarium.com.ua.

Загальна площа ландшафтних пожеж на території України сьогодні перевищує 2,4 мільйони гектарів. І ця цифра неймовірно велика навіть, скажімо, для такої країни як Бразилія, де практично щороку палають ліси Амазонії. Найбільш катастрофічна ситуація – у Харківській, Херсонській та Луганській областях. Лише на Луганщині ми втратили понад 70 тисяч гектарів соснових лісів. А нещодавно в ДСНС повідомили, що повністю згорів Ізюмський бір. Та й рукотворні ліси, що захищають від піщаних буревіїв Олешки та всю Україну, пострадали не менше.

війна в Україні: знищення ізюмського лісу
Пожежа в Ізюмському лісі внаслідок російських обстрілів. 6 червня 2022 року. Фото: facebook.com/MNSKHARKIV. На початку вересня в ДСНС заявили, що весь Ізюмський ліс вигорів.

Ліси Херсонщини, Харківщини та Луганщини відновляться й стануть стійкішими

Насправді, з точки зору класичної екології, на територіях, де через пожежі загинув або пошкоджений  ліс, нічого дійсно катастрофічного для природи не відбулося. Відбудеться зміна екосистем й природа зможе відновитися. А ось для соснових лісів ці пожежі, на жаль, стали фатальними. І деякі з цих територій не будуть заліснені впродовж десятиліть. Уявіть, їх створювали протягом 30 років, а після війни все доведеться починати з нуля. При цьому, ми вже не в 1954 році, коли були справжні зими та опади. За пів століття відбулися зміни клімату, до нас прийшли вітри та спека. Тож відновлення штучних лісів буде складнішим, ніж раніше. 

Ключова проблема відновлення лісів Херсонщини, Харківщини й Луганщини в тому, що ці ліси були нестійкими. І це, власне, продемонстрував той самий 2020 рік. Зараз ці ліси знищені. Звісно, на їхньому місці виростуть нові дерева. Але вони будуть мішаними: на згарищах не буває поновлення суто одного виду. Навпаки, з’являються всі види, насіння яких є десь поруч.

пожежі в Україні, що руйнують екосистеми
Пожежі на Херсонщині. Фото: uncg.org.ua.

Взагалі в класичних уявленнях пожежа – це порушення, що змінює старе покоління на нове. І це нове – більш адаптоване до сучасних умов, зокрема, до потенційних майбутніх пожеж. Щоправда, природне оновлення може тривати і 10, і 20 років, а на фініші ми отримаємо дійсно стійкі насадження. Але це добре суто в екологічному та соціальному контекстах. Про економічну складову не йдеться: заробляти на цих лісах у нас вже не вийде.

Як убезпечити себе на територіях, що постраждали від війни?

– Якщо вирушаєте до місцевості, яка була звільнена або поруч з якою тривали бої, перегляньте онлайн-мапу ДСНС, де буде зазначено, на якому етапі роботи з розмінування. 

– У разі виявлення вибухонебезпечного предмета, не наближайтеся до нього та не торкайтесь. Відійдіть на безпечну відстань (приблизно 500 метрів) та зателефонуйте за номером 102 чи 101.

– Не торкайтесь предметів та речей, розкиданих на землі.

– Пересувайтеся асфальтованими дорогами, не з’їжджайте на ґрунтові дороги та не зупиняйтеся на узбіччях.

– Перед відвідуванням природних територій, зокрема лісів, узбереж морів, озер та річок, гірських туристичних маршрутів, полів, луків , а також присадибних ділянок та земель сільськогосподарського призначення дізнавайтеся про умови їх відвідування для цивільних.

– Інформацію про умови відвідування природних територій можна дізнатися у місцевих органах влади, поліції, ДСНС, адміністрації установ природоохоронного фонду та лісомисливських господарств.

Більше про те, як відновлюватися на природі з повагою до неї — у «Дикому» туристичному етикеті від WWF-Україна.

Суспільство

Київ увійшов до топ-30 столиць світу за якістю повітря

Опубліковано

Київ знову увійшов до топ-30 столиць світу за якістю повітря, посівши 22 місце між Мадридом та Люксембургом.

Цю інформацію оприлюднили у КМДА.

Уже другий рік поспіль столиця України потрапляє до цього рейтингу за версією міжнародного сервісу IQAir. Інші столиці з найчистішим повітрям за версією рейтингу – Відень, Амстердам та Копенгаген.

У порівнянні з минулим роком стан повітря в Києві покращився – концентрація пилу фракції PM 2.5 знизилася з 9.5 до 8.9 мг/куб. м, що забезпечило місту місце в “зеленій” зоні.

Читайте також: У “Дії” можна купити або продати авто: скільки людей вже скористалися послугою

Крім того, українські Львів, Умань, Ірпінь, Бровари, Бориспіль, Стрий та Пухівка також отримали “зелену” оцінку за якість повітря.

Наш Киев

Фото – скриншот з сайту IQAir World Air Quality Report

Увійшло до рейтингу 114 столиць, найбільш забруднене повітря було в Нью-Делі, Дакці та Багдаді, а найчистіше – у Сан-Хуані, Веллінгтоні та Канберрі.

IQAir World Air Quality Report складається щорічно з 2018 року на основі даних понад 30 000 станцій моніторингу якості повітря, включно з міською системою моніторингу Києва.

Нагадаємо, у Києві, по вулиці Андріївський узвіз, 22 приводять до ладу садибу міщанина Михайла Брашевського 19 століття.

Фото: КМДА

Читати далі

Суспільство

Епічна гра кита-горбача та судна ‘Ноосфера’: українські полярники зафіксували захопливий момент на відео

Опубліковано

Українські полярники зафільмували унікальний момент, коли горбатий кит грався навколо криголаму “Ноосфера” в Антарктиці. Це сталося під час плавання судна протокою Пенола біля української станції “Академік Вернадський”.

Про це повідомили в Національному науковому центрі.

За розмірами тіла кита вчені визначили, що він є підлітком, тому вони припускають, що його мати могла бути неподалік.

Читайте також: Відновлення історичних вивісок у Києві: які плани та проєкти активістів

Відео з горбатим китом зняв старший помічник капітана Андрій Старіш, а його колеги Карина Вишнякова та Вадим Ткаченко додали цікаві факти про цю антарктичну тварину.

Горбаті кити отримали свою назву через спинний плавець, який надає їх тілу горбатої форми, а також через звичку сильно вигинати спину під час пірнання.

Дорослі горбаті кити можуть досягати довжини до 18 метрів і ваги до 40 тонн. Цікаво, що зріст людини не перевищує розмірів хвостового плавця цієї тварини.

Дитинчата горбатих китів годуються молоком матері до року, але вже через шість місяців можуть почати їсти ту ж їжу, що і дорослі тварини – криля.

“Горбані проявляють багато активності біля поверхні води, вони стрибають, роблять сітки з бульбашок повітря під час живлення, активно вокалізують і збираються у групи. Про те, про що саме спілкуються ці дивовижні істоти, ми розкажемо разом з Science kids”, – додали полярники.

Нагадаємо, у всесвітньовідомому онлайн-шутері Fortnite від Epic Games з’явилася окрема мапа, яка детально відтворює столичний Майдан Незалежності. Це благодійний проєкт, спрямований на збір коштів для відновлення України.

Фото: Скріншот із відео Національного наукового центру

Читати далі

Суспільство

Стало відомо, під яким номером виступлять alyona alyona & Jerry Heil на Євробаченні-2024

Опубліковано

Став відомий порядок виступів на Єврообаченні-2024. Українські артисти аlyona alyona та Jerry Heil виступлять у першому півфіналі Євробачення-2024 під номером 5.

Про це повідомляє “Суспільне Євробачення”.

Читайте також: У “Дії” можна купити або продати авто: скільки людей вже скористалися послугою

Під час жеребкування визначили, що представниці України alyona alyona та Jerry Heil виступлять у першому півфіналі 7 травня.

Додамо, це буде їхнє перше виступ на головній сцені Євробачення.

Нагадаємо, український стартап отримав $5 млн інвестицій та оголосив про партнерство з американською компанією.

Фото: Нацвідбору

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення