Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Ветеран АТО висадив плантацію шипшини на Донеччині

Опубліковано

В Донецькій області ветеран АТО Геннадій Попелюський з Костянтинівки заклав першу  плантацію шипшини. Землю здавав для аналізу в лабораторію, щоб переконатися, що вона підходить для вирощування такої культури. Про це повідомляється на сторінці Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України” у фейсбуці.

“Спочатку я хотів вирощувати горіхи, але після консультацій відмовився від цієї ідеї. Мій знайомий підприємець порадив посадити шипшину – земля і клімат сходу України для цього ідеально підходять”, – розповідає Геннадій Попелюський.

Чому шипшина?

Геннадій Попелюський розповідає, ще під час служби у 72 окремій механізованій бригаді почав думати, чим займатися далі. Познайомився з підприємцем з Одещини, який вирощує шипшину та горіхи. Читав багато історій про ветеранів АТО, про їхні успішні бізнеси. Це і надихнуло чоловіка зайнятися власною справою. Після демобілізації у січні 2020 року придбав мотоблок, розчистив хащі, які були біля його ділянки, згодом виорав поле, яке понад 20 років ніхто не обробляв.

Майже два роки ветеран АТО витратив на вивчення цієї теми – де і які купити саджанці, читав і питав поради у тих, хто має такий досвід. Замовив майже 7 тисяч однорічних саджанців. За них Геннадій заплатив 100 000 гривень. Сорти “Клубний” і “Глобус” привіз з Одещини. Придбав їх у підприємця, який вже вирощує шипшину та експортує її до Європи. Посадити ці саджанці цими вихідними допомагала уся родина Геннадія та побратими громадського формування “Гайдамаки”.

Читайте також: Найбільшу в Європі плантацію шипшини висаджують на Одещині

“Зараз важливо у короткі строки посадити. У нас тут буде крапельний полив. Перші квіти і плоди мають бути наступного року”, – каже чоловік.

У лютому цього року Геннадій взяв участь у тренінгу, який для ветеранів АТО був організований у Краматорську за сприяння Проєкту USAID “Економічна підтримка Східної України”. Разом з бізнес-тренером чоловік порахував прибуток, можливі ризики, основні і додаткові витрати, окупність витрат. Також почув про те, як можна розвивати цю справу.

“Я хочу, щоб моя історія була прикладом для інших. Багато ветеранів АТО отримують землю і продають її. Я теж так хотів зробити, навіть виставив на продаж. Але передумав. Моя дружина Катерина підпримала ідею роботи на свой землі. Я вирішив вкладати свій час, працю і талант у садівництво”, – говорить Геннадій.

Планує продавати до Європи

Врожай шипшини ветеран АТО планує продавати до Європи. Каже, що має попередні домовленості зі знайомим фермером і кооперативом. Також разом з побратимами буде збільшувати шипшинові поля. Друг Геннадія Андрій Балан цього тижня допомагав садити шипшину. На своїх двох гектарах, які отримав поряд, садитиме наступного року.

Геннадій став першим ветераном АТО, який отримав землю у Костянтинівці. Ці два гектари неподалік від міста, поряд – річка Кривий Торець.

“Я полюбив цю ділянку. Тут наодинці з природою. Люблю тут бути і один, і з родиною. Сьогодні, коли усі допомагають мені засадити цю землю, я щасливий, вона віддячить мені”, – каже чоловік.

Також Геннадій хоче створити на Донеччині кооператив, до якого зможуть увійти ветерани АТО, які займаються фермерською справою.

Суспільство

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вийшла на українських платформах: де можна подивитися

Опубліковано

Друга частина науково-фантастичного фільму «Дюна» вже доступна на українських онлайн-платформах. Кінострічку можна переглянути на таких платформах, як Megogo, Sweet TV та «Київстар ТБ». З 29 лютого вона також доступна в українському кінопрокаті.

Про це повідомляє видання village.

“Дюна” – це науково-фантастичний фільм, знятий за романом американського письменника Френка Герберта. У 2021 році вийшла перша із запланованих двох частин кіноадаптації режисера Дені Вільньова.

Читайте також: Яким буде меморіал Героїв України у Львові: результати всеукраїнського конкурсу

У фільмі розповідається про планету Арракіс (Дюна), де видобувають речовину «спайс», що здатна розкривати потенціал людства.

У другій частині «Дюни» головний герой, Пол Атрід, разом із плем’ям фременів мститься заколотникам, які вбили його родину.

У фільмі грають Тімоті Шаламе, Зендея, Остін Батлер, Флоренс Пʼю та інші.

Нагадаємо, вийшов тизер-трейлер документального фільму “Тісто”.

Фото: скриншот із трейлеру

Читати далі

Суспільство

У Києві презентували унікальний проєкт та мультфільм «Книга-мандрівка. Міста»

Опубліковано

16 квітня, у кінотеатрі «Оскар» в ТРЦ «Гулівер» відбулась гала-презентація проєкту та мультфільму «Книга-мандрівка. Міста». Проєкт «Книга-мандрівка. Міста» — створено одночасно у двох форматах мультфільмів, що виходить на офіційному YouTube-каналі «Книга-мандрівка. Україна», та книг, які видані «Видавництвом Старого Лева».

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики.

Проєкт розповідає про шість незламних міст України: Харків, Чернігів, Суми, Запоріжжя, Миколаїв та Київ.

Авторкою проєкту стала Ірина Тараненко. Авторами текстів до кожної подорожі містами стали письменники, журналісти та діячі культури відповідних міст у співавторстві з командою «Books&Cartoons». Так, автором книги про Харків став Сергій Жадан, Чернігів – Дмитро Кузьменко, Суми — авторства Ірени Карпи, Миколаїв — від Братів Капранових, та Запоріжжя, історію якого розповів Вадим Єрченко.

Читайте також: Сніг посеред квітня: у гори Буковини повернулася зима – фото

Прем’єри мультфільмів та офлайн-презентації книжок відбулись в цих містах ще в березні та протягом квітня 2024 року. 

«Книга-мандрівка. Міста» створено за підтримки проєкту Агентства США з міжнародного розвитку USAID «Зміцнення громадської довіри» (UCBI). Партнери проєкту: Укрзалізниця, 1+1 media, Київстар ТБ, Novikova Agency, ТРЦ Gulliver, кіномережа «Оскар», ТМ «Моршинська», журнал VIVA.

Нагадаємо, актори з Франківського театру виступатимуть у Великій Британії.

Фото: Міністерства культури та інформаційної політики

Читати далі

Суспільство

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Опубліковано

Українським вченим вдалося зустріти рідкісних китів — південних плавунів та записати їхні звуки. Дослідження проводили за участі українського судна “Ноосфера” в протоці Джерлаш, де найчастіше реєструють зустрічі з південними плавунами.  

Про це розповіли в Національному антарктичному науковому центрі.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Окремо пошук тварин здійснювали з моторного човна, який пересувався неподалік і обстежував важкодоступні для великого судна бухти.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Завдяки цьому з судна вдалося записати звуки плавунів.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Для запису використовували спеціальну акустичну систему, що складається з:

  • акустичного рекордера, вмонтованого в обтічний корпус;
  • троса довжиною 180 м;
  • крила, яке тримає корпус з рекордером на фіксованій глибині;
  • хвостовика, що запобігає надмірній вібрації.

Читайте також: Продавчиня із деокупованої Іванівської громади проходить курси з домедичної допомоги (ВІДЕО)

Така конструкція дозволяє робити якісні записи під час руху судна попри акустичні шуми, які воно створює.

Українські полярники записали звуки рідкісних китів

Біологи отримали понад чотирнадцять годин акустичних записів — попередня оцінка деяких з них показала наявність звуків не лише плавунів, а також косаток і горбатих китів. 

Акустичні дослідження на “Вернадському” виконують з 2021 року. 

Зокрема, вчені записували різних морських ссавців з човнів, а також вели безперервні записи під час сезону розмноження тюленів Ведделла біля станції. 

Також вже другий рік поспіль досліджують антарктичних китів за допомогою методу пасивного акустичного моніторингу — декілька стаціонарних акустичних рекордерів встановили поблизу острова Анверc і вони працюють цілорічно.

Пасивний акустичний моніторинг дозволяє дізнатися про сезонність перебування тварин там, де неможливо організувати постійні спостереження за участю людей. 

Нагадаємо, Україна буде виробляти компоненти для малих ядерних систем.

Фото: Національний антарктичний науковий центр

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство4 дні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство2 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство2 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство2 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: