Суспільство
В Ужгороді артисти хору відтворили обряд 100-річного весілля (ФОТО)
Весілля, яким воно було 100 років тому, відтворив в Ужгороді Заслужений академічний Закарпатський народний хор.
Про це повідомили у пресслужбі міської ради.
Хор уже втретє провів арт-моб «Зазирнім у минулість» весілля.
Давню традиційну «свадьбу» (за словами організаторів, здебільшого казали в Ужгороді саме так) відтворили учасники колективу із залученням також Закарпатського академічного обласного театру ляльок «Бавка», Закарпатської школи моделей «A STAR», громадськості.
За словами керівниці хору Наталії Петій-Потапчук, нещодавно виповнилося 75 років із першого концерту Закарпатського народного хору, який – символічно – супроводжувався кількома весіллями, зокрема легендарної балетмейстерки колективу Клари Балог.
Міську «свадьбу» провели за всіма традиціями, зі співами й танцями.
Читайте також: Митрополит Епіфаній ініціював відновлення храму на Чернігівщині, збудованого Іваном Мазепою
Урочисто від дому нареченого – з площі Євгена Фенцика – весільна процесія пройшла святково оздобленим пішохідним мостом на площу Шандора Петефі – до, за сюжетом, дому нареченої.
Наречені – також справжні ужгородці – у спеціально пошитому весільному одязі того часу (з використанням фасонів і кольорів, поширених на Ужгородщині).
Читайте також: У Софійському соборі показали голограму справжнього обличчя князя Ярослава Мудрого
Панянки в сукнях з елементами народного одягу, інших модних вбраннях, чоловіки у фраках, молодь за мармуровими столиками посеред площі – усе доповнювало атмосферу.
Відтворили й інші цікаві обряди: «несправжня» молода, дружки роздавали «боґрийди», вінок молодої приміряли незаміжнім дівчатам, шоровий танець, вальс, чардаш і навіть справжнє частування.
Між гостями свята, одягнутими у вінтажний або народний одяг, розіграли призи.
Читайте також: Безрукавки з історією: як прикарпатець шиє та реставрує автентичні гуцульські кептарі
Мистецьку подію провели в рамках культурного марафону «Не забуваючи минуле, погляд у майбутнє» до 30-річчя Незалежності України.
Нагадаємо, у Чернівцях показали бойовий корабель вікінгів.
Також Інститут нацпам’яті запустив онлайн-платформу «Архів усної історії».
Як ми повідомляли раніше, презентували ролик, що спростовує історичні міфи про Одесу.
Усі фото: rada-uzhgorod.gov.ua.
Суспільство
- Києві,
- Харкові,
- Одесі,
- середмістях Львова та Дніпра.
Суспільство
Тридцятирічна мрія, яка нарешті здійснилася
«Коли нам погодилися допомогти, то я ніяк не могла в це повірити. Я була дуже рада, що на наш сільський заклад хтось звернув увагу», — каже Світлана Грош.
«Ми привозили всі необхідні матеріали та закликали людей з села допомагати відновлювати ліцей. Шукали все необхідне, якісну металочерепицю замовляли аж з Дніпра. Дуже вірили, що школу вдасться відновити, бо вона має велике значення для нашого села. Я сам навчався у цих стінах, тому це місце мені дуже дороге», — каже староста села Лихачів Олександр Семенець.
Поєднали минуле з сучасним
«Спершу ніхто не вірив, що можна відновити школу, яка створена за технологією мазанки. Вона була доволі міцна зсередини, хоча існувала з 1927 року. Проте наш проєктний менеджер наполіг, аби ми відновили її саме за старою технологією хати-мазанки. А ще ми спілкувалися з інженерами-будівельниками, які сказали, що глина рівноцінна сучасним утеплюючим матеріалам», — каже Сергій.
Набагато більше, ніж просто будівництво
«Він був щирою та відкритою людиною, кинув Канаду, всі свої гроші привіз сюди, аби допомогти українцям. На його честь на території ліцею тепер росте канадський клен», — розповідає Альона Крицук.
Передумала виходити на пенсію після відновлення ліцею
«За час відбудови ліцею я знайшла багато друзів. Це такі прекрасні люди, які підтримували одне одного в роботі. Молодь вразила мене своєю силою волі та ентузіазмом. Вони лишали свої справи, роботу і кілька місяців плідно працювали для нас», — згадує Світлана Грош.
«Я вже хотіла йти на пенсію цього року, але у вересні ми ще не завершили роботу, тому не могла залишити на когось те, що почала сама. А тепер вже і шкода покидати роботу, адже мені дуже подобається в такому красивому місці», — підсумовує директорка школи.