Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Україні запустили інформаційну кампанію на захист охорони здоров’я в зоні ООС

Опубліковано

Міжнародна організація «Женевський заклик» (Geneva Call) запустила інформаційну кампанію з просування гуманітарних норм у сфері доступу до охорони здоров’я і захисту медицини в зоні збройного конфлікту в Україні.

Про це пише Детектор.Медіа з посиланням на повідомлення організації.

Яка мета?

Головна мета кампанії — привернути увагу до проблеми нападів на об’єкти охорони здоров’я та медичний персонал і нагадати про правила ведення війни всім сторонам конфлікту.

Кампанія міститиме відеоролики «У війни теж є правила», також у зоні конфлікту поширюватимуть інформаційні листівки та плакати для військових і цивільного населення із правилами захисту охорони здоров’я на війні:

  • поранених і хворих необхідно захищати, якщо є змога евакуювати і надавати їм медичну допомогу;
  • медичні працівники, медичні заклади або транспорт не можуть бути мішенями для атаки;
  • медичні заклади і транспорт треба використовувати тільки за призначенням, щоб не піддати загрозі їхню безпеку;
  • до медичного персоналу необхідно ставитися з повагою, допомагати їм під час евакуації поранених і хворих.

В організації нагадують, що перешкоджання з боку озброєних угрупувань не дали запобігти розповсюдженню епідемії вірусу Еболи у Конго, а напад на медперсонал в Україні ускладнить боротьбу з коронавірусом.

«Регіон Донбасу – особливо вразливий до епідемій. Система охорони здоров’я у регіоні послаблена через війну: лише за перші три роки війни приблизно 150 закладів охорони здоров’я зазнали обстрілів і постраждали, згідно з даними ВООЗ; чимало лікарів змушені були залишити ці території. Через тривалі військові дії здоров’я та імунітет жителів послаблені. За даними влади України, близько 50 військових медиків загинули від початку війни», – зазначає «Женевський заклик».

Довідка

«Женевський заклик» — міжнародна недержавна гуманітарна організація, що займається захистом цивільного населення у збройних конфліктах. «Женевський заклик» зосереджує свої зусилля на захисті дітей від наслідків збройних конфліктів, забороні сексуального насильства і гендерної дискримінації, захисті медичних місій і забороні використання протипіхотних мін під час військових дій.

Читайте також: У Рівному на 3Д-принтері друкують кисневі зволожувачі

Нагадаємо, в Україні почали застосовувати дрони для боротьби з COVID-19.

Головне фото: detector.media.

Суспільство

Показали, як виглядатиме реконструйований стадіон “Старт” (ФОТО)

Опубліковано

У столиці готуються реконструювати один із знакових об’єктів – стадіон “Старт”.

Про це пише Великий Київ.

«Старт» — футбольний стадіон у Шевченківському районі Києва розташований на вулиці Шолуденка, 26-28/4.

Стадіон був побудований наприкінці 1930-х років як стадіон оборонного заводу і, оскільки завод відносився до оптико-механічної галузі, стадіон отримав назву «Зеніт».

Читайте такожКупують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Після війни стадіон називався «Авангард», а в 1981 році його перейменували в «Старт» — на честь футбольної команди «Старт», яка 9 серпня 1942 року зіграла на цьому стадіоні проти німецької команди «Flakelf» в так званому «матчі смерті».

Читайте такожЯк уряд реформує спиртову галузь

Нагадаємо, у Запоріжжі на місці зруйнованого стадіону будуватимуть спортивний льодовий комплекс.

Як ми повідомляли раніше, у Києві реконструювали баскетбольний та футбольний майданчики.

Усі фото: bigkyiv.com.ua.

Читати далі

Суспільство

Вишивку «білим по білому» готують до включення у спадщину ЮНЕСКО

Опубліковано

В Україні готують до включення вишивки «білим по білому» до нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомили у пресслужбі Полтавської ОДА.

Зазначається, що вишивка «білим по білому» має до 100 технік: гладь, мережка, рахункові техніки. Вишивка трудомістка.

Читайте такожКупують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Для популяризації вишивки в Полтаві проводитимуть зустрічі з майстрами, де городяни зможуть підвищити обізнаність серед мешканців Полтавської області.

Читайте такожЯк уряд реформує спиртову галузь

Нагадаємо, український борщ потрапить до переліку нематеріальної культурної спадщини.

Як ми повідомляли раніше, українську фортецю планують внести до списку ЮНЕСКО.

Усі фото: adm-pl.gov.ua

Читати далі

Суспільство

На Закарпатті презентували «Середнянський замок»

Опубліковано

У селищі Середньому на Закарпатті презентували арт-об’єкт «Середнянський замок», який дасть змогу познайомитися з історією пам’ятки та її первісним виглядом.

Про це повідомило Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва “Закарпаття” у Фейсбуці. 

Проєкт реалізується в межах Програми підтримки ініціатив місцевих карпатських громад, яка втілюється Асоціацією Єврорегіон “Карпати – Україна”.

Фінансується за кошти обласних бюджетів Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької областей.

Читайте також: Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

За інформацією ГО “Наше рідне Закарпаття”, раніше завдяки спеціальній інсталяції вдалося вперше показати первісний вигляд пам’ятки.

Інформацію для візуалізації унікального замку тамплієрів черпали з різних історичних джерел.

Читайте також: Як уряд реформує спиртову галузь

Нагадаємо, у Київській фортеці розпочалася реставрація.

Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині відтворили у 3D-форматі Звягельський замок.

Усі фото: facebook.com.

Читати далі

Суспільство

Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Опубліковано

Ляльку-мотанку здавна вважали оберегом, відродженням жіночої сили та захистом від усього злого. Це ремесло з’явилось ще 7000 років тому! Сестри Тетяна та Наталія Катриченко вже понад 10 років разом творять ці прадавні обереги української родини. Кожна лялька-мотанка унікальна, адже жодна не повторюється між собою. Вироби сестер купують і як декор, і як оберіг. Українські ляльки-мотанки вже облетіли весь світ і дістались навіть до ПАР та Японії.

Наталія Катриченко

Наталія Катриченко

Родом з Києва. Навчалась у Київському національному університеті ім. Т.Г. Шевченка. Працювала журналістом.

Містичний ритуал

Ще здавна вважали, що лялька-мотанка встановлює зв’язок з живим і ненародженим. Мотанка завжди мала місце у скрині кожної дівчини. Лялька втілювала жіночу силу та слугувала оберегом для родини. Зазвичай, такі ляльки не мали обличчя. Вважалось, що в ляльку з рисами обличчя може вселитися сила, як добра, так і погана. Тому ні рота, ні, особливо, очей не зображували

Створення ляльки — кропітка справа, яка потребує особливих ритуалів. Найголовніше — позитивні думки під час роботи. Я навіть не сідаю робити ляльку, якщо болить голова, захворіла чи просто не маю настрою.

Тетяна та Наталя Катриченко



Мотанку робили без вузлів, бо вважалось, що так можна зав’язати погану енергетику. На самій ляльці ми не шиємо і не вишиваємо. Кожна деталь має значення. В ляльці багато символізму. Наприклад, тканину для голови скручуємо спіралькою, як символ Всесвіту та нескінченності. Створюючи хрест на обличчі, нитки викладаємо за сонцем. Хрест на обличчі ляльки – це символ Сонця, горизонталь і вертикаль – поєднання чоловічого і жіночого, духовного і матеріального.

Читайте також: Мосяжництво, ткацтво і лозоплетіння: 7 брендів, які відроджують традиції

Для створення ляльок використовуємо домоткане полотно XX століття, яке купуємо на ярмарках чи фестивалях. Ця тканина довго лежала у скринях і тепер її перепродають. Багато майстрів роблять ляльки з використанням старих рушників чи сорочок, але ми вважаємо, що це не правильно. Бо ти ніколи не знаєш, що це було за полотно і яка його історія, а відповідно і енергетика. Можливо, воно було залучено у поховальному ритуалі. Тому для ляльок я купую тканину, яка продається від 8-10 метрів, щоб точно розуміти, що такий матеріал не використовувався. 

25 сестер Незалежності

Чомусь вважають, що в Україні заведено вишивати лише хрестиком або гладдю. Але це зовсім не так. У нас є понад 200 технік, половину з яких ми також використовуємо при виготовленні ляльок. Для частини ляльок я відтворюю візерунки за старовинними фотографіями. При нагоді, ми їздимо в експедиції у міста та села України, де знаходимо натхнення.

Всі наші ляльки-мотанки відрізняються між собою, деякі мають певну приналежність до регіонів України. Все залежить від типу вишивки, візерунків. Але робимо і такі ляльки, які не притаманні українській вишивці. Наприклад, якось написала замовниця, яка хотіла мотанку у фіолетових тонах. У таких випадках я просто підбираю кольори і візерунок створюю інтуітивно.

Кілька років тому до 25-ї річниці Незалежності України ми створили 25 авторських робіт, які представляли 24 області України і Крим. Кожна лялька-мотанка мала елементи вишивки, які притаманні для певного регіону. Наприклад, для “кримської ляльки” ми використали стилізацію кримськотатарської вишивки, рослинні та геометричні орнаменти та ніжні кольори. А доповнили мотанку фесом — розшитий головний убір кримських татар. А от, наприклад, для ляльки, яка представляє Полтавщину ми використали колір індиго, який був притаманний для вишивки Гадяцького району, а для вінка створили помпони. Загалом для 25 ляльок використано понад п’ятдесят різноманітних технік вишивки та понад ста кольорів й відтінків.

На світлині лялі, які представляють різні регіони України – Черкащина, Франківщина, Чернігівщина, Житомирщина, Вінниччина!

Щоб зробити таку колекцію, ми довгий час збирали інформацію про особливості вишивки у кожній області. Але процес затягнувся, бо через війну на Сході ми не могли потрапити у тамтешні музеї, а інформації щодо вишивки цих регіонів в інтернеті практично не було. Раніше знайомі для нас спеціально ходили у музей в Донецьку, фотографували вироби і надсилали нам. Але зараз там все зруйновано. Пам’ятаю, що, наприклад, для ляльки, яка представляє Луганщину, візерунок ми знайшли в інтернет-архівах одного Канадського музею. Так по частинкам зібрали інформацію.

Ляльку і досі купують як оберіг

Ми позиціюємо свої роботи як інтер’єрну прикрасу, але часто мотанки купують як обереги. Ще здавна вважалось, що якщо дитина захворіла, варто покласти біля неї спеціально виготовлену ляльку. А коли одужувала, то це означало, що мотанка перебрала на себе всю хворобу і тоді її спалювали чи закопували. Лялька мала певне місце і в обряді весілля.  Часто мама чи хрещена мотали ляльку на весілля для своєї доньки та бажали так швидкого поповнення у родині.

Читайте також: Кинула роботу в Лондоні та створила бізнес в Україні. Історія Марії Бондарєвої

Люди часто хочуть бачити у таких речах магічні знаки чи символи. І досі вірять, що якщо заміжня жінка буде бавитись з лялькою, то скоро у неї з’явиться дитина. Нещодавно на замовлення робили мотанку з двома дітьми на руках. А через деякий час нам написали, що у дівчини народилась двійня. На фестивалях зараз деякі майстрині виготовляють ляльок і кажуть, що одна лялька на здоров’я, інша – на шлюб… Але все це вигадки, це більше рекламна обгортка.

Я не можу сказати, що лялька-мотанка зовсім нічого не несе і то все вигадки наших предків. Будь-яка річ, яка зроблена руками, має енергетику автора. Якщо робиш щось з позитивними думками — так і буде.

Мотанки робимо вже 11 років

Мотанки ми почали створювати ще у 2009 році. Пам’ятаю, як напередодні Нового року зробили 5 ляльок і тоді їх одразу розкупили. Чому саме мотанки? Я довгий час вишивала рушники, але на це витрачала дуже багато часу, мінімум три-чотири місяця. І тоді подумала, чому б не спробувати робити ляльки? Це така річ, яка гарно вписується в інтер’єр, її можна подарувати на різні події. Зараз ляльку ставлять не тільки вдома, а й в офісах. І ми з Танею вирішили спробувати робити саме мотанки.

У 2009 році на одному з етнофестивалів я купила першу ляльку, але вона була дуже примітивно зроблена. Тоді Таня пішла на майстер-клас по створенню ляльки. І трохи згодом вже вдвох ми спробували зробити перші вироби. Але поставили перед собою умову — працюємо тільки з натуральними матеріалами і не використовуємо старі речі – рушники, сорочки, підзорники…

Нас дуже радує, що зараз дуже змінилось ставлення до традиційних ремесел. Десь 10 років тому люди підходили і питали що це таке, чи це лялька на пляшку, чи це якась матрьошка. Людей дуже хвилювало чому немає обличчя та очей, що та за хрести — про традиції ніхто не знав. Зараз українці більш свідомі, відвідують багато майстер-класів і зі створення ляльок, і з виготовлення керамічного посуду. І ми радіємо, коли люди підходять на фестивалях і кажуть “о, а у нас дитина такі ляльки у школі робила”.

Мотанки поїхали і в Америку, і в Японію, і в ПАР

Ми часто проводимо майстер-класи і намагаємось популяризувати цю традицію. Колись навіть на фестивалі в Туреччині показували дітям, як робити мотанки. Взагалі, за кордоном дуже полюбляють українських майстрів і у нас часто іноземці замовляють ляльки. Наші мотанки вже поїхали у Канаду, Америку, Японію, Корею, Китай, Португалію, Італію та навіть у ПАР. Пересилали виріб англійцю українського походження, у нього знайомі в Африці. Він замовляв ляльку в кольорах прапора ПАР. Ляльки є по всьому світу, крім Антарктиди.

Мотанки сестер Катриченко на міжнародній виставці

Пам’ятаю цікавий випадок, коли на фестивалі турок дуже захотів купити у нас ляльку. Але його збентежив хрест, мовляв, Туреччина – мусульманська країна, родичі чи гості не зрозуміють такої прикраси інтер’єру. Ми пішли на зустріч і при ньому намотали ще ниток, щоб хрест візуально закривав все обличчя ляльки, і виглядав більш декоративно.

Читайте також: Українська кераміка: як вироби київських гончарів підкорюють світ

Наші ляльки знаходять через соціальні мережі, а також за допомогою хештегів. А також ми виставляємо свої роботи на платформі Etsy, через яку, зазвичай, нас і знаходять іноземці. Ціни на вироби різні — є ляльки і за 70 гривень, і за $200. Жодна лялька не повторюється між собою, навіть якщо просять скопіювати вже готову, то я все одно або додаю у вишивку якісь інші елементи, або змінюю кольори. Хочу, щоб кожна лялька була індивідуальною. За 11 років і не порахувати скільки ляльок ми з сестрою зробили. Та і зупинятись не збираємось, адже українські ремесла потрібно відроджувати та популяризувати.

Читати далі
Суспільство48 хв. тому

Показали, як виглядатиме реконструйований стадіон “Старт” (ФОТО)

Суспільство1 годину тому

Вишивку «білим по білому» готують до включення у спадщину ЮНЕСКО

Суспільство2 години тому

На Закарпатті презентували «Середнянський замок»

Суспільство3 години тому

Купують і в Америці, і в ПАР. Як українські ляльки-мотанки підкорюють світ

Суспільство7 години тому

У Києві з’явився новенький затишний сквер (ФОТО)

Суспільство8 години тому

Підкорити небо: як на Вінниччині працює школа авіаторів (ВІДЕО)

Суспільство9 години тому

Дві дівчини навчили цілий будинок у Києві заробляти на сортуванні (ВІДЕО)

Суспільство10 години тому

Реконструюють найбільший притулок для тварин в Україні: як він виглядатиме

Суспільство11 години тому

Ще один повністю оновлений садочок відкрили на Одещині (ФОТО)

Суспільство12 години тому

На Вінниччині роблять чохли для ноутбуків на старовинних верстатах (ВІДЕО)

Економіка12 години тому

На Хмельниччині відкрили для руху об’їзну дорогу-довгобуд із 16-річною історією

Суспільство14 години тому

Меблі теслі з Кропивницького прикрашають оселі українських зірок (ВІДЕО)

Суспільство15 години тому

Сільрада на Закарпатті заборонила використання пластикових пакетів (ВІДЕО)

Технології16 години тому

В Україні випустили першу промислову партію паперу з опалого листя

Суспільство1 день тому

Завершується ремонт корабля Морської охорони «Крим»

Суспільство8 години тому

Підкорити небо: як на Вінниччині працює школа авіаторів (ВІДЕО)

Суспільство9 години тому

Дві дівчини навчили цілий будинок у Києві заробляти на сортуванні (ВІДЕО)

Суспільство12 години тому

На Вінниччині роблять чохли для ноутбуків на старовинних верстатах (ВІДЕО)

Суспільство15 години тому

Сільрада на Закарпатті заборонила використання пластикових пакетів (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Львівський дизайнер створює красу зі сміття (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Українці переробляють кавові стаканчики на устілки (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Як українець автостопом доїхав до станції академіка Вернадського і чим там займався (ВІДЕО)

Суспільство2 тижні тому

Майстер з Кіровоградщини створив повністю екологічний перший український веломобіль (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

Як киянин почав виробляти сидр і перетворив хобі на успішний бізнес

Суспільство3 тижні тому

Як українка заснувала бізнес через суперечку з чоловіком (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

Як український бізнес піклується про країну (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

У дитячу лікарню Львова завітали супергерої (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

Бабуся влаштовує пенсіонерів на роботу нянями (ВІДЕО)

Суспільство3 тижні тому

Два товариші на Львівщині випустили лінійку різнокольорових томатних соків (ВІДЕО)

Суспільство4 тижні тому

Як волонтер самотужки перетворив село на казку (ВІДЕО)

Тренди

ДОПОМОГА
ШоТам

Підтримай наш проєкт, щоб ми могли надихати ще більше українців змінювати країну.