Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

В Україні з’явилася перша футбольна коментаторка-дівчина

Опубліковано

Матчі Євро-2020 коментує перша українська футбольна коментаторка Галина Вініченко.

Про це пише видання Повага.

Дівчина коментує матчі на Радіо Промінь. Дебютувала Галина 15 червня, коли грали Угорщина й Португалія.

Зазначається, що більшість відгуків слухачів — схвальні, а в соцмережах коментаторку вітають із успішним дебютом.

Перша ейфорія від гри

Як розповіла сама Галина, вона у 12 років уперше відчула ейфорію, коли команда, за яку вболівала, виграла. Тоді вона побачила легендарного англійського футболіста Стівена Джеррарда і була в захваті від його гри. Вирішила, що вболіватиме за його команду. Тривалий час була нічия, а на останніх хвилинах Ліверпуль вирвали перемогу.

«Я єдина дитина в сім’ї. Оскільки тато хотів хлопчика, то всіляко заохочував мене до свого захоплення футболом. Наприклад, ми їли морозиво, і тато казав: «А давай ти подивишся зі мною матч із «Динамо Київ», а я віддам тобі половину свого морозива». А коли мама була вагітною, я дуже буцалася в животику, тож усі вважали, що буде футболіст. Майже так і вийшло», – поділилася спогадами Галина.

Футболоманія

Через рік у житті Галини розпочалася справжня футболоманія. 2006 року Україна вперше вийшла на Чемпіонат світу з футболу. Саме цього року Олександр Шовковський стає першим футболістом в історії, який на чемпіонатах світу з футболу не пропустив жодного м’яча в серії післяматчевих пенальті. Галина із сім’єю саме відпочивали на морі, дивилися всі матчі, так сильно раділи, що аж забили руки, чіпляючись за стелю.

Читайте такожСтрибає з парашутом і кидає гранати: як дівчина зі Слов’янська стала десантницею (ВІДЕО)

Після цього дівчина почала детально стежити за футболом та всіма матчами, а надто тими, де грала Україна.

Перший ефір

Перед першим ефіром матчу з футболу у Галини був мандраж. Але все пройшло добре, більшість відгуків слухачів були позитивні.

Ідея взяти коментаторку на Євро 2020 належала керівництву Радіо Промінь, а колега й напарник по ефірах Вадим Власенко запропонував кандидатуру Галини.

«Пощастило, що мій коментаторський дебют у футболі відбувся саме на радіо, де лояльніша аудиторія. Якби мене, гіпотетично, покликали коментувати на канал, що транслює матчі, де вузькопрофільна футбольна аудиторія, думаю, що хейту я б ухопила немало. Але на радіо ширша аудиторія, тому ніхто не очікував, що я знатиму напам’ять біографії всіх футболістів», – розповіла дівчина.

Читайте такожКількість жінок в українському IT зросла в три рази: дослідження

Раніше дівчина вважала, що жінка, яка коментує футбол, — це щось нереальне. Проте раніше і жінки-арбітри були вдивовижу, а тепер вони сприймаються як органічна частина футболу.

«Хочеться сказати жінкам, які сумніваються: якою б божевільною вам не здавалася ваша мрія, вона може здійснитися, якщо ви всім серцем цього хочете й наполегливо працюєте. Так, можливо, у якийсь момент це здаватиметься нереальним, але тоді, коли ви вже будете готові забути про свою мрію, з’явиться можливість її реалізувати. Я перевірила це на собі», – каже Галина.

Нагадаємо, в Україні створили веб-платформу для розвитку жінок за сприяння USAID.

Як ми повідомляли раніше, в ООН створили ролик про українок з нетиповими професіями.

Усі фото: povaha.org.ua.

Суспільство

Біля університету Шевченка створили простір пам’яті про студентів

Опубліковано

У Парковій частині двору Головного навчального корпусу Київського національного університету імені Тараса Шевченка створили “Місце Тиші” — простір пам’яті про загиблих за Україну студентів та курсантів вишу. 

Про це розповіли на сторінці навчального закладу. 

Біля Червоного корпусу університету Шевченка створили простір пам’яті про загиблих студентів: фото

Читайте також: Режисер фільму “20 Днів у Маріуполі” Мстислав Чернов привіз “Оскар” до Києва

Даний простір пам’яті формують висаджені туї та калини — до акції долучилися студенти, курсанти та викладачі КНУ. 

Біля Червоного корпусу університету Шевченка створили простір пам’яті про загиблих студентів: фото

Зелені насадження підібрали співробітники Ботсаду університету, а проєкт ландшафтного дизайну “Місця Тиші” розробили фахівці кафедри біології рослин спільно зі студентами освітньої програми “Ландшафтний дизайн та озеленення” Навчально-наукового центру “Інститут біології та медицини”.

Біля Червоного корпусу університету Шевченка створили простір пам’яті про загиблих студентів: фото

“Місце Тиші — простір пам’яті про університетську молодь, сильнішу за світ і вищу за життя у своєму прагненні України, пам’яті про “Користь, Честь і Славу” у найповнішому вияві, пам’яті й вдячності” — зазначили у дописі. 

Нагадаємо, Україна отримала від США модульні мости.

Фото: КНУ

Читати далі

Суспільство

У Києві біля будинків облаштують пандуси: як подати заявку

Опубліковано

У Києві біля житлових будинків планують облаштувати пандуси. Киян просять надіслати адреси будинків, де необхідно встановити пандус, підйомник або інший засіб безбар’єрності.

Про це повідомила начальниця Управління розвитку житлово-комунальної інфраструктури Департаменту ЖКІ КМДА Анастасія Пономаренко.

“Наразі в кожному районі столиці формуються адресні переліки, згідно з якими будинки облаштують пандусами, підйомниками або взагалі переобладнають вхідні групи. Адреси узгоджуються з підрозділами соціального захисту, щоб першочергово включити ті будинки, в яких проживають люди з інвалідністю”, — зазначила посадовиця.

Читайте також: У Львові збільшилася кількість зарядних станцій для електромобілів: де можна заправити електрокар

Як подати заявку на встановлення пандуса біля під’їзду у Києві

Якщо будинок потребує облаштування пандусом, мешканцям необхідно надіслати листа (в електронному форматі або за поштовою адресою) до районної адміністрації. 

  • Голосіївська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 03039, м Київ, проспект Голосіївський, 42.

Електронна адреса:zg_golos@kmda.gov.ua

  • Дарницька районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 02000, м. Київ, вулиця Олександра Кошиця, 11.

Електронна адреса:darn_zverngrom@kmda.gov.ua

  • Деснянська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 02225, м. Київ, проспект Червоної Калини, 29.

Електронна адреса:vrzg_desnrda@kmda.gov.ua

  • Дніпровська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 02094, м. Київ, бульвар Івана Котляревського, 1/1.

Електронна адреса:DniprRDA-zvernennya@kyivcity.gov.ua

  • Оболонська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 04205, м. Київ, вулиця Левка Лук’яненка, 16.

Електронна адреса:zvern_obolonrda@kyivcity.gov.ua

  • Печерська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 01010, м. Київ, вулиця Михайла Омеляновича-Павленка, 15.

Електронна адреса:zvern_pechrda@kyivcity.gov.ua

  • Подільська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 04070, м. Київ, Контрактова площа, 2.

Електронна адреса:zvern_podilrda@kmda.gov.ua

  • Святошинська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 03115, м. Київ, Берестейський проспект, 97.

Електронна адреса:zgsrda@kyivcity.gov.ua

  • Солом’янська районна в місті Києві державна адміністрація:

Поштова адреса: 03020, м. Київ, проспект Повітряних Сил, 41.

Електронна адреса:zvernen_solor@kyivcity.gov.ua

  • Шевченківська районна державна адміністрація:

Поштова адреса: 01054, м. Київ, бульвар Богдана Хмельницького, 24.

Електронна адреса:rda.shevchenkivska@kyivcity.gov.ua

Цьогоріч столиця виділила з місцевого бюджету 200 мільйонів гривень для облаштування багатоквартирних житлових будинків засобами безбар’єрності. Відповідні роботи планують провести у понад 400 будинках.

Нагадаємо, у  Києві відкриють музей ретро-автомобілів.

Фото: Вгору

Читати далі

Суспільство

Якою буде освіта у професійних ліцеях і як формуватимуть їхню мережу: у МОН дали відповідь

Опубліковано

У межах реформи профільної середньої освіти (10–12 класи) в Україні планують сформують мережу академічних та професійних ліцеїв. Старша профільна школа професійного спрямування буде функціонувати на базі вже існуючих профтехів й закладів фахової передвищої освіти.

Про це розповів заступник міністра освіти і науки України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Дмитро Завгородній в інтерв’ю “Новій українській школі”.

“Старша профільна школа професійного спрямування (тобто профільна освіта зі здобуттям спеціальності) відбуватиметься на базі закладів професійної (професійно-технічної) освіти й закладів фахової передвищої освіти, які функціонують уже зараз.

На відміну від трансформації змісту старшої профільної школи академічного спрямування, де ще потрібно створити мережу закладів, розробити нові академічні профілі та програми, у професійному спрямуванні система вже функціонує, – сказав Завгородній.

За його словами, трансформація змісту в професійних ліцеях (або коледжах) стосуватиметься академічного складника навчання.

Зокрема, загальноосвітні предмети у професійних ліцеях та коледжах планують пов’язати із професіями, які обрали учні.

Йдеться про обов’язкові загальноосвітні предмети, як-от українська мова, історія України тощо. Нині їх викладають так само як у звичайних школах.

Однак у МОН вважають, що ці дисципліни варто трансформувати відповідно до професійного спрямування.

“Наприклад, створити окремий курс хімії спеціально для кухарів, а не просто викладати загальну хімію, як обов’язковий предмет раз на тиждень. Якщо ж учні вивчатимуть, як хімія може знадобитися їм під час різних процесів на кухні, то краще розумітимуть, навіщо вона їм потрібна. Так і з іншими професіями.

З таким підходом може вивчатися й іноземна мова, яку викладатимуть більш поглиблено з огляду на притаманну для тієї чи тієї професії лексику”, – пояснює Дмитро Завгородній.

Він також вважає, що курс “Основи підприємництва та економічної теорії” варто вивчати на реальних прикладах, пов’язаних із професією.

“Якщо в навчальних програмах, на заняттях сфокусуватися на тому, що дійсно варто знати людині для своєї майбутньої професії, у неї з’явиться розуміння, навіщо це вчити”, – додає Завгородній.

Нагадаємо, на Київщині відкрили центр для дітей.

Фото: Ірини Троян

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство6 днів тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство2 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство2 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство3 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: