Суспільство
В Україні вперше дослідили музичний ринок: що з’ясували?
В Україні вперше ґрунтовно дослідили музичний ринок. Проаналізували його основні сфери та зібрали цифри та дані, якими можуть в подальшому користуватися як гравці ринку, так і журналісти.
Дослідження провела агенція музичного консалтингу Soundbuzz за грантової підтримки Українського культурного фонду.
«У дослідженні кожен знайде щось для себе – відповіді на актуальні питання, факти, можливості для розробки культурної політики. По суті, ми «сфотографували» поточний стан індустрії. Було дуже дивне відчуття – побачити сферу, у якій працюєш, через графіки, діаграми та десятки коментарів. З одного боку розумієш, що поки ринок буде знаходитись в тіні, ні про який сталий розвиток не може йти мова. З іншого — бачиш потенціал музичної індустрії», – ділиться своїми враженнями від дослідження ініціаторка проєкту, Дарця Тарковська.
Що є у дослідженні?
Команда Soundbuzz вирішила проаналізувати основних гравців музичного ринку, їхні взаємозв’язки, а також – експортний потенціал української музики. В кожному з розділів в кінці подані рекомендації для виявленої проблематики. У дослідженні є сім розділів:
- Екосистема музичної індустрії України;
- Автори та виконавці;
- Музичний продакшн;
- Музичний менеджмент;
- Концертна індустрія;
- Музичні лейбли, видавництво і дистрибуція;
- Експортний потенціал музичної індустрії.
Для цього провели понад 25 глибинних інтерв’ю з представниками ринку та опитали понад 600 респондентів у найбільших містах України. Тут також описані окремі кейси відомих музикантів та проєктів, як от фестивалю електронної музики Strichka чи реперки Alyona Alyona.
Читайте також: Не тільки для підлітків: як соціальна мережа TikTok допоможе вашому бізнесу
Що вдалося дізнатися?
5 найцікавіших фактів
Факт 1. Українська музична індустрія – переважно чоловіча сфера. Жінок в індустрії лише 29,3%, однак ситуація в Україні краща, ніж, наприклад, у Великобританії (19,69% жінок) чи США (21,7%). В Україні ⅔ виконавців – чоловіки, половина артистів мають вік до 35 років, а більшість працює у столиці.
Факт 2. Українські артисти мало обізнані в юридичних аспектах своєї діяльності та здебільшого працюють на довірі.
69,3% авторів/виконавців пісень в Україні не є юридично оформленими, тобто працюють “в тіні” і не платять податки. 74,7% респондентів не укладають договори з будь-якими учасниками музичного ринку. У цьому полягає один з головних парадоксів індустрії – масова робота “на довірі” попри відсутність довіри одне до одного. І такий формат “співпраці” притаманний всім учасникам ринку.
Факт 3. 69,6% артистів заробляють переважно концертами. В часи пандемії основна частина артистів залишилась без доходу. За результатами опитування, 94% представників концертної індустрії України засвідчили катастрофічне (якщо порівняти з їхніми річними доходами) падіння прибутку протягом перших чотирьох місяців карантину. Більше чверті респондентів недоотримали понад півмільйона гривень прибутку. Крім фінансових втрат в індустрії, суттєвою стала проблема прихованого безробіття та тіньової зайнятості.
Факт 4. Українські артисти думають, що лейбли – це жахливо, але все одно хочуть з ними працювати
64% артистів оцінюють роботу лейблів як жахливу, проте 60% все ж хотіли б з ними співпрацювати. Така ситуація пов’язана з невідповідністю очікувань і знанням реальних функцій, які виконують лейбли. Сьогодні на українському ринку є три музичні компанії, які більшість опитаних вважають великими лейблами: Mamamusic, MOZGI Entertainment, Secret Service. І хоча всі вони займаються просуванням артистів, не всі є лейблами у звичному розумінні. Серед незалежних лейблів представники галузі виділяють Masterskaya – симбіоз лейблу, освітнього центру, студії та точки збору артистів, об’єднаних спільнотою.
Факт 5. Кількість українських виконавців на європейських шоукейсах зросла втричі (з 7 у 2018 році до 21 у 2019 році)
До пандемії українські артисти почали активно їздити на такі галузеві заходи. Цьому сприяли підвищення поінформованості завдяки першим успіхам українських артистів на таких заходах та проведенню локальних шоукейс-фестивалів (Music Conference Ukraine, Kyiv Music Days, інші). Також вплинув безвізовий режим, який спростив підготовку до поїздок і самі поїздки. Сприяло й фінансування та менеджмент-підтримка з боку державних та приватних інституцій. Наразі цю місію виконують Український інститут та незалежна ініціатива Music Export Ukraine.
Ще більше фактів – в інсайтах дослідження.
Які головні висновки дослідження?
1. Криза 2020 року почала трансформацію музичної індустрії України і висвітлила її поточну недосконалість. Головне завдання зараз – докласти всі зусилля, для того, щоб у цивілізований спосіб, коригуючи стару і розробляючи нову законодавчу базу, допомогти музичній індустрії вийти «з тіні».
2. Артистам важливо замислитись над урізноманітненням джерел доходу. Тепер, коли складно сподіватися на живі концерти, треба шукати нові можливості, вчитися переводити свою творчість в онлайн. Креативні ідеї стануть рушійною силою трансформації музичної індустрії. Виграють ті, хто зуміє поєднати творчість з цифровими технологіями.
***
Український культурний фонд — державна установа, створена у 2017 році як нова модель надання на конкурсних засадах державної підтримки та промоції ініціатив у сфері культури та креативних індустрій. Діяльність Фонду, відповідно до чинного законодавства, є невід’ємною частиною політики і визначених пріоритетів діяльності Міністерства культури та інформаційної політики України.
Сайт: ucf.in.ua
Facebook: https://www.facebook.com/ucf.ua/
Soundbuzz — агенція музичного консалтингу, створена у 2013 році. Займається освітніми проєктами, консультує з питань експорту, бере участь у професійних заходах музичної індустрії України та Європи, серед яких Music Conference Ukraine, Respublica Music Conference, PRO music USA (спільно з America House Kyiv), Gogolfest, Live at Heart, Ment Ljubljana, Waves Vienna, Nouvelle Prague, Budapest Showcase Hub та інші.
Сайт: https://soundbuzz.com.ua/
Facebook: https://www.facebook.com/soundbuzzagency/
Фото: kissfm.ua
Суспільство
Одеський мандрівник Руслан Верин готується встановити світовий рекорд, перетнувши Атлантичний океан на морському велосипеді.
Про це він повідомив на своїй сторінці у Фейсбуці.
«Я хочу встановити рекорд Гіннесса і рекорд України! Це буде абсолютна одиночна подорож на 4-5 місяців (залежить від вітрів, течій, штормів), де супутниковий зв’язок, сонячні панелі, опріснювач води, риба, запаси субліматів і відеокамера», – написав Руслан.
Одесит планує збирати океанічне сміття і показувати на камеру, скільки його та чому важливо дбати про довкілля. Під час мандрівки вестиме відеоблог.
Читайте також: Як майстер з Волині встановив два світові рекорди (ВІДЕО)
«Для мене важливо брати участь у питаннях захисту навколишнього середовища. Питання «забруднення океанів» обране ООН як одне із 14 глобальних питань 21 століття. Зібране сміття наочно має продемонструвати, як йдуть справи в океані», – написав Руслан.
Читайте також: Подорожуй Україною: 8 найгарніших українських водоспадів
У майбутньому українець планує перетнути всі океани на Землі.
Відзначимо, що Руслан Верин став першим мандрівником, який дістався до вулкана в Болівії на велосипеді в 2020 році. Одесит відомий своїми подорожами. На ровері він вже перетнув чотири континенти.
Нагадаємо, під час пандемії українець облетів 50 країн світу і встановив рекорд.
Як ми повідомляли раніше, українці взяли участь у найбільшому забігу в історії Wings for Life World Run.
Головне фото: facebook.com/ruslanverin.
Суспільство
У селі Підгірці на Львівщині на території історико-культурного заповідника «Давній Пліснеськ» збудували автентичне слов’янське житло Х ст.
Про це повідомляє пресслужба Львівської ОДА.
«Ми спробували створити тут той справжній Пліснеськ Х століття, відбудувавши цю хижу спільними зусиллями методами спроб та помилок. Цей проєкт – це досвід, який нам дає змогу в майбутньому розвивати заповідник, розвивати скансен і відтворювати, забудовувати більшу частину місцевості, щоб це була інтерактивна територія, щоб люди могли більше ознайомлюватися з нашою історією, з нашою культурою», – розповів директор Історико-культурного заповідника Володимир Шелеп.
Директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько зазначила, що зазвичай дуже важко донести до людей цінність таких об’єктів, важко медійно їх репрезентувати, навчити цінувати і берегти, бо в археології все найважливіше – в землі.
Читайте також: У Софійському соборі показали голограму справжнього обличчя князя Ярослава Мудрого
«Натомість, цей проєкт привертає увагу громадськості до такого виду пам’яток, і це – важливий крок для їхнього збереження», — додала Василько.
Щоб втілити проєкт у життя, організаторам довелося спершу довго досліджувати різноманітні наукові етнографічні й палеоархітектурні джерела, а потім перевіряти і вдосконалювати їх на практиці під час усіх етапів будівництва давнього слов’янського житла.
Будівництво провели на чолі з директором заповідника Володимиром Шелепом. А сім’я реконструкторів Марія та Ярема Іванціви зі своїми чотирма дітьми навіть спробували в ньому пожити. Вони запевнили, що це не просто можливо, але й доволі зручно.
Читайте також: Митрополит Епіфаній ініціював відновлення храму на Чернігівщині, збудованого Іваном Мазепою
За словами Яреми Іванціва, жити в цій хаті дивно, але там зручно та комфортно і в спеку, і в холод, дах не протікає. Навіть з чотирма дітьми усім вистачило місця.
Всередині хижі затишно та лаконічно: є справна піч-кам’янка й просторе ліжко. А на території біля самої хижі можна побачити копицю сіна, кілька вичинок зі шкур тварин, накриття, під яким можна поїсти, і різноманітне приладдя, стилізоване під старовину. Крім того, охочі мають нагоду постріляти з лука.
Нагадаємо, в Ужгороді артисти хору відтворили обряд 100-річного весілля.
Як ми повідомляли раніше, селищу на Донеччині повернули історичну назву Нью-Йорк.
Усі фото: loda.gov.ua.
Суспільство
Киянин Костантин Люрек отримав два національні рекорди України за мандрівки під час пандемії, пише Вечірній Київ.
Перший рекорд: за максимальну кількість ПЛР-тестів з різних країн та територій — 15 тестів.
Другий рекорд: за максимальну кількість країн та територій, відвіданих під час пандемії, а саме — 50.
Костянтин мандрував та встановлював рекорди з 1 січня 2020 року по 28 квітня 2021 року. Хоча мандрівки полюбив ще набагато раніше.
«Подорожувати я почав ще у 1991 році, коли був студентом та мав їхати до Великої Британії. З того часу відвідав вже 174 країни членів ООН та 215 країн списку ООН+», — розповів мандрівник.
Майже все своє життя Констянтин проводить у різних куточках світу та витрачає на кожну подорож приблизно 750 євро, не враховуючи ПЦР-тести, які він зробив вже 15 разів.
«У кожній країні ПЦР-тести коштують близько 100-150 доларів. Процедура неприємна, але заради мандрів готовий її робити. До речі, двічі робили безкоштовно — в Дубаї та в Африці, що мене здивувало», — коментує Костянтин.
Подорожує чоловік переважно сам або з друзями. У його шафі 20 використаних паспортів та ще два дійсних.
Заради безпечного пересування по світу, киянин при першій можливості вакцинувався.
Читайте також: Дивовижна історія незрячого масажиста, який не бачить світ, але бачить ціль (ВІДЕО)
«Під час подорожей по Америці з’явилась можливість вакцинуватись Модерною. Першу дозу зробив у Бостоні у квітні, а другу — у травні», — коментує чоловік.
Подорожувати світом йому допомагає дистанційна робота. Він — незалежний експерт у консалтинговій компанії по продажу автозапчастин. І в той час, коли внаслідок пандемії всі почали освоювати дистанційну роботу, для нього такий режим вже був звичним.
Читайте також: Львівська майстерня мила: Про воду з Трускавця, запуск у кризу та конкуренцію з закордонною косметикою
З усіх відвіданих країн, киянин з великою любов’ю говорить тільки про одну — Україну, але все ж таки зробив підбірку найкращих держав, у яких побував. На його думку, це: Італія, Нова Зеландія, США, Японія, ПАР, Аргентина.
На запитання, чим займатиметься, коли облетить увесь світ, Костянтин Люрек відповідає, що «повертатиметься за новими враженнями».
«Кожна країна упродовж п’яти-десяти років змінює обличчя, тому завжди цікаво побачити це перевтілення. Наприклад, Китай 90-х — це небо та земля у порівнянні з Китаєм 2021-го. Тому мандрувати-не перемандрувати мені», — сміється рекордсмен.
Читайте також: Подорожуй Україною: 8 найгарніших українських водоспадів
Нагадаємо, 19-річний український важкоатлет встановив новий світовий рекорд.
Як ми повідомляли раніше, українці взяли участь у найбільшому забігу в історії Wings for Life World Run.
Усі фото: vechirniy.kyiv.ua.