Суспільство
В Україні офіційно з’явились два нові туристичні об’єкти
Статус туристичних об’єктів офіційно отримали Одеський порт разом із розташованим на його території Воронцовським маяком. Тепер ці локації включено до реєстру туристичного інформаційного центру департаменту культури й туризму Одеської міськради, повідомляє Укрінформ.
Що це змінює?
Новий статус Одеського порту і Воронцовського маяка допоможе туристам легше потрапити до пам’яток.
“До сьогоднішнього дня для цього найчастіше були потрібні посередники – тепер доступ відкрито для всіх”, – йдеться в повідомленні.
Читайте також: Київська заводська труба потрапила до переліку кращих світлотехнічних арт-об’єктів світу (ФОТО)
Що покажуть туристам?
Натомість у адміністрації Одеського морського порту зауважили, що наразі до послуг туристів – оглядова автобусна екскурсія Одеським портом та екскурсія до Воронцовського маяка – “Стежкою маячника”, яка цьогоріч відзначає 10-й, ювілейний сезон.
Раніше повідомлялося, що українські маяки відкриють для туристів. Таке рішення було ухвалено на основі світової практики, адже маяки – не тільки навігаційні об’єкти, але й культурна та історична спадщина України.
Що варто знати про Воронцовський маяк
Як пише, це візитна картка Одеси. Та вежа, яка стоїть зараз — уже четверта (не рахуючи тимчасових дерев’яних споруд). Перший одеський маяк побудували в 1827 році на мисі Великий Фонтан за часів управління графа Михайла Воронцова, на честь якого маяк і назвали Воронцовським. Простояв він недовго, і вже в 1845 році саме на Карантинному молі встановили першу дерев’яну вежу.
Під час Кримської війни цей маяк розібрали, а потім поставили на його місці чавунну вежу в формі білої тури з шахматної гри. Згодом її перемістили на мис Сарич у Криму, але на неї досі можна подивитися на старих листівках з Одеси.
Сучасний Воронцовський маяк з’явився тільки в 1955 році. Тепер він багатофункціональний: не лише світить для кораблів, а й приймає в себе, до прикладу, показ мод. Кілька років тому поряд із вежею навіть зафіксували рекорд — найдовший подіум України.
15 травня український павільйон Not For Sale на Всесвітній виставці EXPO 2025 в Осаці відвідав король Швеції Карл XVI Густав. Візит відбувся в межах офіційної програми перебування монарха в Японії.
Про це повідомили в Міністерстві економіки України.
Під час візиту король ознайомився з експозицією, яка репрезентує людські цінності — свободу, гідність, вибір, які не мають ціни. Павільйон працює у форматі «магазину», де неможливо нічого придбати, адже кожен «товар» символізує певну цінність.
Павільйон відкрили 13 квітня. За перший місяць його відвідали понад 100 тисяч осіб. Через високий інтерес відвідувачі формували черги, для забезпечення порядку залучили охорону.
Читайте також: «Батьківська хата» в серці Техасу: українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні
«Візит короля Карла XVI Густава до українського павільйону на EXPO 2025 — черговий прояв підтримки Швеції, яку ми відчуваємо з перших днів повномасштабної війни. Це і військова, і гуманітарна, і фінансова допомога, а також підтримка розмінування та українців, які у цій країні шукали прихисток від війни. Сьогодні — це ще й підтримка павільйону Not For Sale, де ми говоримо про цінності, які українці захищають ціною власного життя», — зазначила міністерка економіки України Юлія Свириденко.
Україна на EXPO 2025
Участь України у виставці стала можливою завдяки підтримці японського уряду, який надав безоплатний простір на пів року. Цей проєкт також підтримали Програма розвитку ООН в Україні, «Укрзалізниця» та Caparol. EXPO 2025 триватиме до 13 жовтня, у ній взяли участь понад 160 країн.
Нагадаємо, що українські військові вийшли на червону доріжку Каннського кінофестивалю.
Фото обкладинки: сайт Мінекономіки України
Автентичну вишиту сорочку початку 20 століття виявив у 2017 році сталкер Ілля Кротенко в покинутому будинку села Чапаєвка (історична назва — Хоромне). Вишиванку перенесли в сухе приміщення для збереження, однак згодом вона знову опинилася серед руїн.
Про це повідомили на сторінці гри S.T.A.L.K.E.R.
Через кілька років Ілля Кротенко знову повернувся до цієї вишиванки. Тоді її передали майстрам, які за збереженими фрагментами створили точну копію орнаменту та крою. Оригінальну сорочку вдалося реставрувати, але не повністю.
«Історія, яка могла згнити разом із дахом, продовжує жити. Історія, яку не стер навіть Чорнобиль. Вишиванка — не бронежилет. У рейд її не вдягнеш. Але навіть там, де розпадається бетон і пил радіації лежить на підвіконнях, вона нагадує — ми є. Були. І будемо»‚ — написали на сторінці гри.
Читайте також: Музей Івана Гончара зацифрував 100 вишитих сорочок з усієї України: де переглянути (ФОТО)
Нагадаємо, що S.T.A.L.K.E.R. 2: Heart of Chornobyl отримала нагороду Xbox Excellence Award 2025,
Фото: сторінка гри в X
Суспільство
Цієї суботи урбаніст з Данії Мікаель Колвілл-Андерсен збирає толоку. Разом із киянами він планує розфарбувати простір на Контрактовій.
Це дозволить Мікаелю підготувати місце, де він обіцяє створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі.
Про це автор ідеї повідомив у своєму інстаграмі.
Оживляємо сірий асфальт
Мікаель Колвілл-Андерсен планує створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі. Він закликає киян приходити на толоку, аби долучитися до творчого процесу. : «Разом перетворимо простір на яскраве, живе місце з фарбами, атмосферою та людьми, яким не байдуже»
Читайте також: Гурт Ziferblat відсвяткував День вишиванки в Базелі разом з українською громадою (ФОТО)
У своєму відеозверненні данський урбаніст наголошує, що хоче оживити сірий асфальт, додавши фарб. Це підготовка простору до облаштування, де Мікаель планує розставити вуличні меблі.
Нагадуємо, що українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні.
Фото обкладинки: Львівський мніципальнй мистецький центр
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...