Суспільство
В Антарктиду прибула команда інженерів для модернізації української станції «Академік Вернадський»
На станцію українську станцію «Академік Вернадський» в Антарктиду дісталася перша частина сезонної експедиції, що вирушила з Києва 5 грудня.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Національного антарктичного наукового центру.
Читайте також: Слухай наше. 10 кращих альбомів українських музикантів за 2021 рік, які точно варто почути
Для зимівників 26-ї експедиції це перші їхні гості з квітня 2021 року. Планується, що в найближчі два місяці спільно з колегами-зимівниками вони виконають такі важливі завдання:
- повна заміна паливопроводів, що з’єднують головний та резервний паливні баки між собою та з приміщенням дизельної, заміна всіх запірних вентилів на трубах та паливних резервуарах;
- організація нової системи заземлення для об’єктів критичної інфраструктури. Це потребує буріння в надтвердих вулканічних породах, базальтах та андезитах понад 100 отворів діаметром 52 мм;
- виготовлення стовпчастих опор для будівлі нового складу. Для цього треба розкопати до скелі сніг та лід, пробурити 96 отворів під арматуру, зафіксувати арматуру в отворах хімічним анкером, встановити опалубку та забетонувати 24 опори;
- розширення та приведення у відповідність до міжнародних антарктичних норм майданчика для зберігання сміття. Це теж передбачає бурові та арматурні роботи, бетонування, потім – виготовлення стін та даху;
- очищення головного паливного бака від залишків пального, осаду та парафінів, підготовка його внутрішніх стінок до антикорозійного фарбування;
- відновлення теплоізоляції та вітробар’єру під головною будівлею станції на площі близько 30 м кв.;
- виготовлення з нержавіючої сталі нового розхідного паливного бака, що живить опалювальні котли головної будівлі, та встановлення його замість старого.
Масштабну модернізацію станції «Академік Вернадський» почали 3 роки тому, вперше з моменту передачі станції Україні від Британії 1996-го.
Нагадаємо, полярники з Антарктиди привітали українців із Новим роком «водного тигра».
Фото: facebook.com/AntarcticCenter.
У Вінниці відкрили соціальний проєкт «Гончарство в темряві». Його перші учасники — п’ять ветеранів, які втратили зір, захищаючи Україну, і зараз проходять реабілітацію у Вінниці.
Про це повідомив департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради.
Гончарство як реабілітація
Опанувати нову для себе справу вирішили Антон з Кропивницького, Руслан і Андрій з Львівщини, Олег з Житомирщини і Андрій з Дніпра. Попереду у чоловіків – півтора місяця навчання і створення власних виробів з глини.
Заняття поводять майстерні «Етно Чари» під керівництвом подільських майстрів. Один з менторів — Іван Шостак, ветеран з Вінниці, який втратив зір на Бахмутському напрямку у березні 2023-го. Захисник вже понад рік вивчає гончарне ремесло під наставництвом засновниці артпростору Вікторії Ніколаєвої.
Координаторка проєкту Юлія Бабаєва поділилася, що саме з робіт Івана зародилася ідея «Гончарства в темряві». Ветеран створив цілу виставку, роботи з якої досить швидко продалися. Завдяки гончарству планують проводити реабілітації — повертати людей до активного, соціального життя, до зайнятості.
Читайте також: Ветерани ГУР провели футбольний турнір, присвячений побратиму, який втратив зір
Навчатися й навчати
Андрій з Дніпра почав реабілітацію для осіб з інвалідністю по зору порівняно нещодавно. Він отримав поранення у листопаді минулого року, воюючи на Запорізькому напрямку. Чоловік чотири місяці лікувався у шпиталях і має ще одну операцію попереду. Увесь цей час чоловіка підтримує і супроводжує дружина.
«Раніше я був художником: займався комп’ютерною графікою, 3D-моделюванням. І робота з глиною мені подобається. Вона не завжди піддається, але я тільки почав вчитися. Така реабілітація мені допомагає», — розповів Андрій.
Іван Шостак допомагає ветеранам опановувати гончарство. Він поділився, що в процесі навчати стає зрозуміліше — спочатку на словах, потім – руками. Свої перші кроки в гончарстві Іван робив на початку 2024, а тепер в майстерні «Етно Чари», виготовляє чашки, кухлі, миски, підсвічники і вази, робить вироби на замовлення та почав опановувати, нову для себе, традиційну форму макітри. Вироби Івана можна придбати в артпросторі «Етно Чари».
Власниця майстерні Вікторія Ніколаєва наголошує, що основне завдання — зацікавити та, щоб ветерани продовжували гончарувати, бо 45 днів — це дуже мало.
Поширити досвід та допомогти
Зараз триває набір другої групи учасників проєкту «Гончарство в темряві». Зереєструватися можна за посиланням або за номером телефону +380 68 814 30 06 (Юлія Бабаєва).
По завершенню навчання організатори обіцяють влаштувати велику виставку-продаж з готовими роботами всіх учасників. Вікторія Ніколаєва каже, що до того часу ветерани навчаться робити чашки різних форм: тарілки, блюдечка і, за бажанням, вазочки.
Також після завершення курсу кожен з учасників отримає у власність стартовий набір: гончарне коло для початківців, глину та інструменти для роботи, щоб продовжити займатись гончарством, повернувшись додому. Вікторія Ніколаєва зазначила, що також шукає можливості співпраці з локальними гончарними майстернями, які могли би підтримувати ветеранів вже у їхніх містах.
Організатори кажуть, що оскільки цей проєкт є унікальним, і методики та програми викладання гончарства для незрячих людей в Україні немає, вони готові ділитися досвідом з іншими громадами, які зацікавлені в подібних ініціативах.
Нагадуємо, що поліцейські евакуювали 67-річну жінку з її гусенятами з-під обстрілів на Сумщині.
Фото: фейсбук-сторінка проєкту «Гончарство в темряві»
Суспільство
Журналістка «Голосу Америки» Катерина Лісунова стала амбасадоркою міжнародної ініціативи The Women’s Voice in Action, яка базується у Вашингтоні.
Також українку нагородили подякою за внесок у розвиток міжнародної журналістики, послідовне висвітлення війни росії проти України та активну участь у просуванні голосу українських жінок на світовій арені.
Про це повідомили Vilni Media USA.
Про роботу Катерини
Катерина Лісунова — перша українська журналістка-резидентка в ООН. Вона системно працювала у Конгресі США, де фокусувала увагу на темах російської агресії, безпеки, демократії й протидії дезінформації.
З початку повномасштабного вторгнення Катерина продовжувала роботу у Вашингтоні, регулярно висвітлюючи позицію ключових американських політиків щодо України, зокрема спікера Палати представників Майка Джонсона, лідера демократів Гакіма Джеффріса, віцепрезидента США Джей Ді Венса та інших.
Читайте також: Книга Вікторії Амеліної увійшла до фіналу премії Джорджа Орвелла 2025
«Журналістика — це мій спосіб стояти за правду. І якщо є можливість говорити — значить, є можливість захищати», — сказала Лісунова, коли отримувала нагороду.
Катерина відома своєю серією матеріалів про український жіночий рух. Вона описала період від ХІХ століття до сьогодення в Україні та в діаспорі. Її журналістські дослідження лягли в основу міжнародних аналітичних звітів та увійшли до архіву Гарвардської бібліотеки.
Нагадуємо, що завдяки донорам UNITED24 в Ірпені відновили багатоповерхівку, яку пошкодили росіяни.
Фото обкладинки з мережі X Катерини Лісунової
15 травня українці по всьому світу відзначатимуть День вишиванки. З цієї нагоди Міністерство національної єдності оголосило флешмоб #ВишиванкаЄднає та закликало українців з усіх куточків світу долучитися до ініціативи.
Про це повідомили в міністерстві.
Як долучитися
Щоб взяти участь, потрібно:
- сфотографуватися у вишиванці;
- опублікувати фото 15 травня в соціальних мережах з хештегом #ВишиванкаЄднає;
- вказати місто й країну, де ви перебуваєте.
«Разом ми покажемо, що українська єдність не знає кордонів, а вишиванка — це більше, ніж одяг. Це наша історія, наша гордість і наш спільний код»‚ — написали в міністерстві.
Нагадаємо, що до Дня вишиванки організують акцію на підтримку жителів ТОТ.
Також ми писали, що в «Сенсі» показують вишиванки з регіонів, які окупувала росія
Фото обкладинки: сайт Полтавської міської ради
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...