

Технології
Українці на саморобному електрокарі проїхали з Дніпра до Берліна
Троє українців із Дніпра переобладнали стареньку “Таврію” на електрокар і проїхали 3,7 тис. кілометрів до Берліна і назад. Бензинову “Таврію” перетворили на електромобіль за 4 місяці ентузіасти Олексій Полтавець, Володимир Карпенко та Кім Чен Бау, передає ecotown.com.ua.
“Встановили акумулятори потужністю 55 кінських сил, яких вистачає, щоб розігнатися до 110 кілометрів за годину, – розповідають ентузіасти. – Загалом вклали 5 тисяч доларів”.

Як їхали?
На одній зарядці електромобіль може проїхати до 300 кілометрів, ще 200 км – завдяки пауер-банку, розповідає Олексій Полтавець.
«Їхали через Київ, Рівне, Львів, а тоді через Польщу – на Берлін, – каже він. – Кордон пройшли добре і все тривало за планом, але в Польщі машина застрайкувала».
Читайте також: “Електро-Богдан” та “Електро-Газель”: студенти роблять з маршруток електрокари. Як?!
Довелося замінити коробку передач, щоб дістатися до Берліна, пригадує Кім Чен Бау. “Заїхали на заправку – масло витікає, стружка – хлопці панікують: все, додому, – розповідає він. – У Польщі “Таврій” немає взагалі, однак у Варшаві знайшли одну списану модель з робочою електричною складовою».

В Україні найкраще
Найзручніша мережа електрозарядок виявилася в Україні.
“В Україні завдяки розгалуженій мережі електрозаправок дуже зручно їхати, – розповідає Олексій Полтавець. – Проблеми почалися в Німеччині: від кордону до столиці немає жодної зарядної станції, зате в Берліні їх встановили багато”.
У німецькій столиці український електрокар заряджався по сусідству з авто відомого бренду. Дипломати з посольства України з цікавістю розглядали салон електричної «Таврії». А от німців український саморобний електроавтомобіль шокував, згадує Кім Чен Бау.
Це вже другий, поліпшений автомобіль ентузіастів з Дніпра. “Якщо ми, троє хлопців, зібрали в гаражі машину, котра може доїхати до Берліна, то й у вас все вдасться! – наголошують вони. – Плануйте, мрійте, реалізовуйте!”.
Технології

Швеція та Україна співпрацюватимуть у розвитку космічних технологій для оборонних потреб. Українська сторона планує сфокусуватися на збиранні даних із супутників для розвідки.
Про це повідомили в Міноборони.
Дані з космосу, які можуть вберегти життя
Під час зустрічі українська сторона презентувала шведам основні досягнення з цифровізації, серед яких є впровадження та реалізація космічної політики та стратегії у сфері оборони. Також на переговорах іноземним пертнерам озвучили ключові потреби Сил оборони у сфері військового космосу.
Як зазначив начальник управління космічної політики у сфері оборони майор Олександр Гаврутенко, Україна готова поділитися й власними напрацюваннями, які вона отримала під час бойових дій. Він уточнив, що у секторі військового космосу основним фокусом буде обробка масивів даних, а не масштабування власного обладнання.
Читайте також: Відповідь «Ланцетам»: Україна створила ударний дрон, що перевершує російські аналоги (ВІДЕО)
«Космос — це важливий простір для наших Сил оборони. Супутники дадуть нам сталий звʼязок для військових, власні спроможності для розвідувальних даних і можливість зберегти життя наших людей завдяки раннім оповіщенням про загрози. Тому ця сфера зараз — пріоритетна для Міністерства оборони», — прокоментувала заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
Голова шведської делегації Ларс Гельмріх сказав, що вони зацівлений у такій співпраці, особливо з урахуванням українського досвіду ведення війни. Він додав, що ця країна може допомогти у взаємодії з іншими партнерами, зокрема, з нордичними державами, серед яких — Данія, Фінляндія, Норвегія та Ісландія.
Нагадуємо, що Сили оборони атакували важливий завод росіян за 40 кілометрів від Москви.
Фото обкладинки: АрміяInform
Технології

Міністерство оборони України допустило до експлуатації у Збройних силах вітчизняний безпілотний авіаційний комплекс «Волиняка». Це багаторазовий гексакоптер, який здатен уражати навіть важкоброньовану техніку ворога.
Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки.
Особливості «Волиняки»
«Волиняка» працює на фронті ще з перших місяців повномасштабного вторгнення. За цей час його бойові модифікації знищили сотні одиниць російської техніки, бліндажів та живої сили. Дрон може діяти в складних погодних умовах, при вітрі, у темну пору доби.
Читайте також: Завдяки «Дронопаду» від «Повернись живим» військові збили нові ворожі дрони з ШІ (ВІДЕО)
Комплекс складається з пульта управління, окулярів пілота, ретранслятора і самого гексакоптера, обладнаного шістьма безколекторними двигунами. Апарат розробили для скидання боєприпасів на позиції ворога. Також він може виконувати логістичні завдання, наприклад, доставляти спорядження на передову.
У Міноборони також додали, що нові версії «Волиняки» мають значно покращені характеристики.
Нагадаємо, що Україна створила ударний дрон, що перевершує російські аналоги, зокрема «Ланцети» (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міноборони
Технології

Після початку повномасштабного вторгнення в повітрі домінували російські баражуючі боєприпаси «Ланцет». Україна не мала ефективної зброї в цій категорії, однак зараз учасники платформи Brave1 створили низку рішень, які перевершують за характеристиками російські аналоги.
Про це повідомили у Brave1.
Особливості комплексу Bulava
Серед розробок учасників Brave1 є зокрема й ударно-розвідувальний комплекс Bulava, створений компанією DEVIRO. Цей дрон уже активно застосовують на фронті.
Bulava здатен:
- знищувати засоби РЕБ, системи ППО та інші високопріоритетні цілі;
- вражати як стаціонарні, так і рухомі об’єкти;
- передавати відеопідтвердження у реальному часі.
Читайте також: Завдяки «Дронопаду» від «Повернись живим» військові збили нові ворожі дрони з ШІ (ВІДЕО)
БпЛА має низку особливостей, які наразі тримають у таємниці з міркувань безпеки. За даними Brave1, нині в Україні виробляють декілька типів баражуючих боєприпасів, які не лише зрівнялися з «Ланцетом», а й значно перевершують його.
Нагадаємо, що в Україні розробили систему навігації для БпЛА, що може працювати без GPS (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Brave1