Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

Український кулезахисний шолом «ТОР-Д» пройшов випробування Міноборони

Опубліковано

Шолом українського виробництва «ТОР-Д» успішно випробували в акредитованій лабораторії за новим стандартом Міноборони.

Про це пише АрміяІнформ.

Шолом повністю відповідає вимогам військових.

 

Шолом «ТОР-Д» за рівнем балістичного захисту відповідає стандартам НАТО

Загальновійськовий кулезахисний шолом «ТОР-Д» пройшов успішне випробування в сертифікованій лабораторії США за стандартом NIG, рівень ІІІ-А.

Читайте також: Як бойовий робот допомагає українській армії проводити інженерну розвідку (ФОТО, ВІДЕО)

У сертифікаті відображені всі етапи випробувань із фіксацією відповідних параметрів. Один із них — енергія впливу на голову бійця після влучання в шолом 9-мм пістолетної кулі Luger (9х19) зі швидкістю 411,5-442 м/с.

Отримали пристойний результат: за дозволених до 400 G (одиниць вимірювання) максимальний показник випробувань становив 216,9 G.

На практиці це означає відсутність контузії у військовослужбовця та можливість подальшого виконання бойового завдання.

Шоломи зручні в застосуванні та надійні у використанні

За основу дизайну обрали дві моделі шоломів, які нині наймасовіше застосовують провідні армії НАТО: піхотний шолом ACH MICH 2000 та Ops-Core high cut (десантний варіант з високою обрізкою для додаткової зручності під час роботи з використанням оперативних навушників і радіогарнітури).

Читайте такожЯк прикордонники навчаються застосовувати квадрокоптери (ВІДЕО)

Їхня конструкція забезпечує вентиляцію підшоломного простору, не заважає застосуванню тактичних масок, активних навушників, коригувальних окулярів, засобів зв’язку, протигаза й респіратора, носінню зимового головного убору, виконанню стрибків із парашутом.

Щодо технології виготовлення цих шоломів, не заглиблюючись у нюанси виробничого процесу, зауважу, що їхній бронекупол створено формувальним методом з арамідної тканини (Kevlar) із застосуванням спеціального балістичного клею.

Він укритий тонким шаром стійкого негорючого матеріалу. Саме це покриття й забезпечує виробу експлуатацію в усіх кліматичних умовах та захищає від ударів, подряпин.

Покривають шоломи спеціальною фарбою, яка не відблискує. На них передбачене й універсальне кріплення для приладів нічного бачення, що застосовують країни НАТО.

Довідка

У березні 2021 року Міноборони України затвердило стандарт ВСТ 01.301.007 — 2021 (02) «Небалістичні методи випробувань та критерії оцінювання бойових шоломів».

Зокрема, він передбачає перевірку шоломів на:

  • стійкість до впливу різних умов експлуатації (як дуже низьких, так і дуже високих температур),
  • стійкість до відкритого полум’я,
  • міцність утримуючої системи під час статичного та динамічного навантаження,
  • стабілізацію шолому на голові користувача під час виконання бойових завдань.

Нагадаємо, з’явилися подробиці передачі українським військовим нових бойових бронемашин Oncilla.

Усі фото: armyinform.com.ua.

Технології

«Енергоатом» виготовлятиме нову продукцію: обладнання для сховища відпрацьованого ядерного палива

Опубліковано

Підрозділ «Атоменергомаш» української компанії «Енергоатом» отримав сертифікат на серійне виробництво поглинальних вставок для контейнерів сухого сховища відпрацьованого ядерного палива (ССВЯП) Запорізької АЕС.

Про це йдеться на сайті ДП НАЕК «Енергоатом».

«На заводі нестандартного обладнання та трубопроводів ВП «Атоменергомаш» випускатиметься новий вид продукції – поглинальні вставки для контейнерів сухого сховища відпрацьованого ядерного палива Запорізької АЕС. Підприємство отримало сертифікат на їхнє серійне виробництво», – йдеться в повідомленні.

 

Зауважується, що така технологія є лише в п’яти країнах світу, тепер – і в Україні.

До кінця 2021 року заплановано виготовити для Запорізької АЕС 138 поглинальних вставок.

Читайте такожШукають авіатехніку на полях та у горах. Як працює Музей загиблих літаків на Львівщині

Створити повний технологічний ланцюжок виготовлення поглинальних вставок допомогли фізики Харківського технологічного інституту і фахівці науково-дослідного інституту імені Патона. А на заводі створили спеціальну дільницю з облаштованими лабораторіями, придбали необхідне обладнання, навчили персонал та відпрацювали нові високоточні технології на кожному етапі.

ВП «Атоменергомаш» є відокремленим машинобудівним підрозділом ДП «НАЕК «Енергоатом», виробником ключового обладнання для атомної й теплової енергетики, суднобудування, газової та нафтохімічної промисловості.

Довідка

Запорізька АЕС – найбільший енергетичний об’єкт в Україні та Європі з шістьма енергоблоками встановленою потужністю 6000 МВт. Станція генерує в Об’єднану енергетичну систему України майже 40% всієї електроенергії, що виробляється вітчизняними атомними електростанціями, та п’яту частину від загального виробництва електроенергії в країні.

Читайте такожWanted Vegan: як в Україні готують бургери та нагетси без м’яса

Нагадаємо, на Миколаївщині монтують першу в Україні двокрилу зрошувальну машину.

Як ми повідомляли раніше, в Івано-Франківську облаштували майстерню для підготовки зварників.

Головне фото: energoatom.com.ua.

Читати далі

Технології

Українська система боротьби з комарами перемогла на інвестиційному саміті США

Опубліковано

Українська компанія Mosqitter розробила інтелектуальну екологічну систему боротьби з комарами та здобула перемогу на інвестиційному саміті SelectUSA у США.

Про це у фейсбуці повідомило посольство Сполучених Штатів в Україні.

“Вітаємо переможця від України у SelectUSA Summit Industry Pitching Session. Понад 200 компаній подали заявки на участь в одній з дев’яти пітчинг-сесій, і Mosqitter отримав найвищі відзнаки!”, – йдеться у повідомленні.

 

Зазначається, що унікальна інтелектуальна екологічна система боротьби з комарами Mosqitter заманює комарів у спеціальний пристрій і не використовує при цьому жодних хімікатів.

Читайте також«Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні

Наступним кроком Mosqitter буде продовження діяльності на американському ринку.

За інформацією Mosqitter, система використовує природні приманки, такі як СО2, світло і тепло, що імітують живу істоту. Прилади привертають самок комарів, які переносять хвороби, та усувають їх усередині пристрою. Для приманки комарів не використовуються шкідливі хімікати.

Інвестиційний саміт SelectUSA – це захід найвищого рівня, присвячений просуванню прямих іноземних інвестицій в США. Інвестиційний саміт відіграє важливу роль у залученні інвестицій в бізнес і створенні робочих місць, підвищенні обізнаності про широкий спектр інвестиційних можливостей та забезпеченні необхідних зв’язків між інвесторами та організаціями економічного розвитку США (EDO).

Читайте такожЗа партою в 50+. Як Університет третього віку вчить пенсіонерів цифровій грамотності

Нагадаємо, юні українські науковці здобули 10 нагород на конкурсі в Туреччині.

Як ми повідомляли раніше, Український винахідник виготовляє 27 видів рослинних олій.

Головне фото: theconversation.com.

Читати далі

Технології

Аналогів у світі немає: в Україні представили бойовий дрон ACE ONE

Опубліковано

Макет багатоцільового ударного малопомітного безпілотника ACE ONE представили українські інженери на виставці “Зброя та безпека-2021”.

Про це пише LIGA.net.

За інформацією, над дроном працювали 25 фахівців з української авіакосмічної галузі на чолі з колишнім гендиректором ДП “Антонов” Олександром Лосем і екс-керівником Державного космічного агентства Володимиром Усовим.

 

Розробкою двигуна займалися ДП “Івченко-Прогрес” і “Мотор Січ”, виробництвом планера – ТОВ “Гідробест”.

Безпілотник сконструйований за технологією малопомітності, що підвищує збереження бойової техніки. Здатний переносити у внутрішніх відсіках озброєння вагою до тонни.

Довжина ACE ONE – 8 м, ширина – 11 м, максимальна злітна маса – 7,5 тонн. За словами розробників, таких безпілотників ні в Україні, ні в світі ще не було.

Читайте також: Як бойовий робот допомагає українській армії проводити інженерну розвідку (ФОТО, ВІДЕО)

“У своєму класі бойових безпілотників, які можуть переносити озброєння до 1 тонни, – ACE ONE №1. Він розроблений на основі новітніх технологій-Stealth. Завдяки цьому, а також своєю формою плоского крила, безпілотник фактично невидимий для радарів і його складно виявити” , – додав головний конструктор і керівник проєкту Олександр Лось.

Швидкість ACE ONE наближена до надзвукової – 1000 км/год. Управління дроном здійснюється за допомогою системи штучного інтелекту, яка може керувати роєм таких безпілотників.

За розрахунками конструкторів, безпілотник підніматиметься на висоту до 13,5 км, а його бойовий радіус – 1500 км.

Читайте такожЯк прикордонники навчаються застосовувати квадрокоптери (ВІДЕО)

ACE ONE призначений для виконання операцій:

  • стратегічної, оперативної та тактичної розвідки,
  • штурмових операцій в широкому діапазоні висот,
  • придушення противника протиповітряної оборони.

Для готового прототипу, який можна запустити в небо, за підрахунками конструкторів, потрібно ще близько 30 місяців. Фінансування конструкторської роботи відбувалося за власний кошт розробників.

Вартість рою ACE ONE з наземною станцією коливається в районі $12-13 млн.

Нагадаємо, безпілотник з українським двигуном пройшов випробування в Туреччині.

Як ми повідомляли раніше, на військовому полігоні випробовували вітчизняний боєприпас для БПЛА.

Усі фото: biz.liga.net.

Читати далі
document.addEventListener('DOMContentLoaded', () => { setTimeout(function(){ }, 3500); }); setTimeout(function(){