Суспільство
Українські селекціонери зареєстрували новий сорт часнику
В Україні зареєстрували новий сорт часнику «Айдер», пише seeds.
Сорт має високі оцінки споживчих характеристик і вже встиг позитивно зарекомендувати себе як в Україні, так і за її межами.
Власниками сорту є автори сорту, українські селекціонери Сич З.Д., Мереженюк В.А., Кубрак С.М.
Одним із економічних критеріїв, за яким проводили добір вихідного матеріалу для створення нового сорту, була можливість його популяції формувати врожайність високоякісної товарної продукції понад 10-12 т/га, що відповідає світовим показникам урожайності.
Висока продуктивність обумовлена тим, що сорт «Айдер» є низькорослим, завдяки чому витримує більшу густоту та легко набирає масу цибулини понад 50 г.
Читайте також: Матріархальна ОТГ: як живе громада, де правлять тільки жінки
На сьогоднішній день сорт «Айдер» пройшов тестування на консервних і м’ясопереробних заводах, а також у торгівельних мережах.
У 2020 році проведені перші пробні поставки нового сорту в країни ЄС, зокрема, в Литву. Враховуючи те, що споживачі ринку ЄС віддають перевагу менш гострим і пекучим смаковим характеристикам часнику, новий сорт формувався з толерантною пекучістю, що відповідає смакам європейських споживачів.
Європейські партнери залишились задоволеними якістю продукції, як з погляду органолептичних властивостей, так і агротехнологічних показників – врожайності, стійкості проти хвороб і шкідників.
Нині тривають перемовини з литовськими партнерами на предмет придбання франшизи з вирощування сертифікованого насіннєвого матеріалу часнику.
Нагадаємо, під Дніпром висаджують великий грушевий сад.
Також в Умані почали вирощувати фіолетові томати.
Як ми повідомляли раніше, «Дунайський аграрій» починає вирощувати органічні лаванду та лікарські трави.
Фото: artelagro.com.
Суспільство
Суспільство
- Києві,
- Харкові,
- Одесі,
- середмістях Львова та Дніпра.
Суспільство
Тридцятирічна мрія, яка нарешті здійснилася
«Коли нам погодилися допомогти, то я ніяк не могла в це повірити. Я була дуже рада, що на наш сільський заклад хтось звернув увагу», — каже Світлана Грош.
«Ми привозили всі необхідні матеріали та закликали людей з села допомагати відновлювати ліцей. Шукали все необхідне, якісну металочерепицю замовляли аж з Дніпра. Дуже вірили, що школу вдасться відновити, бо вона має велике значення для нашого села. Я сам навчався у цих стінах, тому це місце мені дуже дороге», — каже староста села Лихачів Олександр Семенець.
Поєднали минуле з сучасним
«Спершу ніхто не вірив, що можна відновити школу, яка створена за технологією мазанки. Вона була доволі міцна зсередини, хоча існувала з 1927 року. Проте наш проєктний менеджер наполіг, аби ми відновили її саме за старою технологією хати-мазанки. А ще ми спілкувалися з інженерами-будівельниками, які сказали, що глина рівноцінна сучасним утеплюючим матеріалам», — каже Сергій.
Набагато більше, ніж просто будівництво
«Він був щирою та відкритою людиною, кинув Канаду, всі свої гроші привіз сюди, аби допомогти українцям. На його честь на території ліцею тепер росте канадський клен», — розповідає Альона Крицук.
Передумала виходити на пенсію після відновлення ліцею
«За час відбудови ліцею я знайшла багато друзів. Це такі прекрасні люди, які підтримували одне одного в роботі. Молодь вразила мене своєю силою волі та ентузіазмом. Вони лишали свої справи, роботу і кілька місяців плідно працювали для нас», — згадує Світлана Грош.
«Я вже хотіла йти на пенсію цього року, але у вересні ми ще не завершили роботу, тому не могла залишити на когось те, що почала сама. А тепер вже і шкода покидати роботу, адже мені дуже подобається в такому красивому місці», — підсумовує директорка школи.