Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
59818e08f08d0 56 main new1497538137598177578122f 1200 59818e08f08d0 56 main new1497538137598177578122f 1200

Економіка

Український меткомбінат вироблятиме деталі для сонячних станцій

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У першому кварталі 2019 року на меткомбінаті імені Ілліча випустили дослідну партію оцинкованого рулону товщиною 2 мм для будівництва сонячних електростанцій. Про це заявив виконавчий директор Асоціації “Український центр сталевого будівництва” (УЦСБ) В’ячеслав Колесник, передає GMK Center.

Пік будівництва СЕС

“У 2019 році очікується пік будівництва СЕС, приріст сягне не менше 50%, – говорить він. – Отже, за умови випуску оцинкованого рулону відповідної якості, галузь може подвоїти споживання металу українського виробництва”.

За словами В’ячеслава Колесника, введення СЕС у 2018 році становило близько 650 МВт для промислових станцій, 70 МВт – для невеликих СЕС. За металоємності 60 т/МВт загальний обсяг споживання металоконструкцій у сегменті СЕС становив у минулому році приблизно 40 тис. т.

Для зведення промислових СЕС потрібен листовий гарячекатаний метал з подальшим гарячим цинкуванням товщиною 3-5 мм або рулонний оцинкований S350GD Zn275 товщиною 2 мм. Останній також є основним матеріалом для дахових сонячних станцій.

Читайте також: У Вінниці запустили найпотужніший завод із виробництва сонячних панелей

Наразі в Україні основний акцент робиться на збільшенні товщини готової смуги – 1,8-2 мм з цинковим покриттям 275 г/м2, продовжує генеральний директор “Юністіл” Сергій Мірошниченко. За різними оцінками, споживання металу при будівництві сонячних електростанцій становить 40-60 т/МВт.

“Споживання залежить від типу конструкцій столів для фотогальванічних панелей, технічного рішення стосовно обладнання для схеми збору потужності й у кожному конкретному проекті відрізняється, – запевняє технічний директор UDP Renewables Віталій Мацола. – У середньому витрати металу для будівництва СЕС становлять 40-50 т на 1 МВт номінальної потужності”.

Завозять з-за кордону

В залежності від технологічних особливостей будівництва сонячних електростанцій використовується імпортний або український метал.

“Метал для будівництва СЕС значною мірою йде із-за кордону: раніше завозили сировину і профілювали в Україні, а зараз вже постачають готові профілі під станції і навіть готові конструкції, – розповідає В’ячеслав Колесник. – Іноземні інвестори не вірять українським виробникам або українські виробники вважають, що їм вигідніше купити і привезти готові вироби, а не профілювати у своїй країні, використовуючи метал українських виробників”.

За даними УЦСБ, у 2018 році в Україну було імпортовано 17,67 тис. т металоконструкцій для СЕС. На Китай припало приблизно 77% поставок, на Туреччину – 23%.

“З 2015 року ми випускаємо металоконструкції для кріплення фотогальванічних модулів і електротехнічного обладнання для відновлюваної енергетики та розподільчих мереж, – розповідає Андрій Тептя, директор виробництва KNESS Product (входить до групи компаній KNESS). – У процесі виробництва обладнання для сонячних електростанцій підприємство споживає у середньому щомісячно близько 2500 тонн металу, з яких 2000 тонн – імпорт, бо ми використовуємо оцинкований метал товщиною 2 мм і цинковим покриттям не менше 275 г/м2, тоді як українські виробники пропонують метал з цинковим покриттям 115 г/м2».

Натомість UDP Renewables на включених і споруджуваних СЕС використовує металоконструкції українського виробництва.

Обсяг виробництва оцинкованого прокату в Україні зростає останні кілька років для забезпечення потреб, зокрема, сонячної енергетики. Загалом у 2018 році внутрішній ринок оцинкованого прокату становив 312-314 тис. тонн. За оцінками аналітиків, продукція Маріупольського меткомбінату ім. Ілліча минулого року зайняла приблизно 35% внутрішнього ринку, “Модуль-Україна” – 13,4%, “Юністіл” – 7,8%, імпортна оцинковка становила 41%.

Економіка

На Полтавщині підприємиця відкрила за грант міні цех з перероблення ягід і виготовляє пастилу

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

У Пирятинській громаді на Полтавщині запустили міні цех з перероблення овочево-ягідної продукції.

Про це повідомили на порталі «Децентралізація».

Міні цех — це проєкт Світлани Петровської, розроблений за підтримки Агенції розвитку Пирятинської громади. Він став одним із восьми переможців загальнодержавного конкурсу «Сади для Перемоги» в Україні.

У межах гранту підприємиця отримала близько 250 тисяч гривень, на які придбала обладнання — сублімаційну сушарку, дегідратор для м’яса, фруктів, пастили та сухих пайків. Родина Петровських також витратила 50 тисяч гривень на облаштування приміщення під міні цех та придбання обладнання.

Читайте також: «Як це – не сіяти пшеницю? Це ж наш хліб!». Історія фермерів з Дніпропетровщини, які під час війни працюють втричі більше

Нещодавно було розпочато процес виготовлення перших партій фруктово-ягідної пастили. Пирятинці вже мають змогу скуштувати продукцію під торговою маркою «Легумінка» в місцевих кав’ярнях.

Підприємиця має амбітні плани розширювати виробництво з залученням найманої праці та збільшувати асортимент продукції, розпочавши виготовлення фріпсів, чурчхели, м’ясних джерок, сухих овочевих супів.

Дивіться відео: Переселенка з Ірпеня відкрила кафе на Львівщині

«Ми виготовляємо продукцію виключно з наших місцевих фруктів та ягід, які придбаємо у місцевих виробників та підприємців. Для нас важливо, аби продукція, яку ми пропонуємо споживачам, була смачною і корисною, тому орієнтуємося виключно на якісну сировинну базу», — розповідає Світлана Петровська.

Нагадаємо, сім’я з Маріуполя відкрила перший заклад української кухні у Лос-Анджелесі.

Також ми розповідали, як український виробник почав створювати цукати з кабачків.

Окрім того, японські волонтери відкрили у Львові ресторан східних снеків.

Фото: decentralization.gov.ua.

Читати далі

Економіка

Україна отримала транш макрофінансової допомоги ЄС на 1,5 млрд євро

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Україна отримала восьмий транш макрофінансової допомоги розміром 1,5 млрд євро від Європейського союзу. Загалом бюджетна підтримка ЄС у 2023 році вже становить 13,5 млрд євро.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль на своїй сторінці у твітері.

«Загальна підтримка Євросоюзом України досягла близько 70 млрд євро з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну», — написав він.

Макрофінансова допомога від ЄС

У 2023 році Євросоюз надасть Україні 18 млрд євро макрофінансової допомоги. Термін погашення кредиту становить 35 років. При цьому відсотки та інші платежі за обслуговування кредиту замість України сплачуватимуть ЄС.

Макрофінансова допомога спрямовується на фінансування пріоритетних видатків держбюджету, зокрема соціальних та гуманітарних.

Кабінет міністрів України розраховує отримати від міжнародних партнерів у 2024 році допомогу на суму 41,4 млрд доларів. Макрофінансова допомога ЄС становитиме 9 млрд доларів.

Читайте також«Ця планета створена не тільки для людей». Волонтерка з Одещини рятує тварин від війни та шукає їхнє «місце під сонцем»

Європейська комісія запропонувала створити новий інструмент для України в рамках бюджету ЄС, що містить гранти, позички та гарантії для покриття частини поточних видатків України та фінансування термінових проєктів реконструкції. Він забезпечить постійну фінансову підтримку до 2027 р. та покриє 45% дефіциту держбюджету України на цей період. Планується створення Українського фонду обсягом 50 млрд євро.

Нагадаємо, напередодні Україна отримала грант від США розміром $1,25 млрд.

Окрім того, 29 серпня Міністерство фінансів залучило близько 7,3 млрд грн від проведеного аукціону військових облігацій.

Фото: АР.

Читати далі

Економіка

Чернігівський фермер налагодив експорт солодкої кукурудзи до Британії

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Вакуумовану солодку кукурудзу збирається постачати до Британії фермер Сергій Ременець, господарство якого розташоване під Черніговом. Контракт з лондонською компанює уже укладено.

Про це повідомили на сторінці «ОТГ-Інформ Чернігівщина» у Фейсбук.

Зазначається, що фермер вирощує на поливі цукрову кукурудзу на 14 га.

«На гектар іде 55 тисяч рослин. І ми всі ці рослини вручну садимо, потім висаджуємо розсадосадильною машиною… Потім кожен качан треба збирати вручну, бо якщо робити це якимось іншим способом, то він поб’ється», — розповідає фермер.

З гектара отримують 50-60 тис. качанів. Зібрана вручну продукція після вакуумування зберігатиметься в холодильнику та відправлятиметься до Лондона.

Читайте також: Весілля для героя майже “під ключ”. Черкащанка започаткувала унікальний проєкт

Нагадаємо, вінницький селекціонер вивів першу у світі синьо-жовту кукурудзу.

Також ми повідомляли, як українська компанія Ukr-Walnut з Хмельниччини уклала експортні контракти з іноземцями щодо постачання горіхової продукції на суму 700 тисяч євро.

Фото: скриншот із відео.

Читати далі

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

«Ця планета створена не тільки для людей». Волонтерка з Одещини рятує тварин від війни та шукає їхнє «місце під сонцем»

Христина Драгомaрецька з Подільська на Одещині від початку повномасштабної війни допомагає тваринам у власному притулку...

Суспільство3 дні тому

Замість городу – піксель. Пенсіонерка МВС пильнує рідну Чернігівщину та підтримує військових

Колишня слідча та оперуповноважена у справах неповнолітніх Тетяна Зезюлькіна, коли вийшла на пенсію, присвятила себе...

Суспільство3 дні тому

Весілля для героя майже “під ключ”. Черкащанка започаткувала унікальний проєкт

Весілля – це не тільки особливий день для пари, але й космічні, а часом непідʼємні...

Суспільство4 дні тому

«Як це – не сіяти пшеницю? Це ж наш хліб!». Історія фермерів з Дніпропетровщини, які під час війни працюють втричі більше

Григорій Сковорода колись казав, що запорука щастя людини у сродній праці. Це точно про героїню...