Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
eu e1559729459396 eu e1559729459396

Суспільство

Українські студенти увійшли до вісімки найкращих у конкурсі Ради Європи

Опубліковано

Українські студентки увійшли до вісімки найкращих команд, які взяли участь у 7-му Європейському конкурсі навчальних судових процесів, фінальна частина якого завершилася у четвер у Європейському суді з прав людини (ЄСПЛ).

Разом з українськими студентами до фіналу конкурсу пройшло 20 команд із 13 країн-членів Ради Європи, які були відібрані загалом із 106 команд, повідомляє Укрінформ.

Що це за змагання?

«Змагання моделює процедури розгляду скарг до ЄСПЛ у форматі умовного судового розгляду з питань, пов’язаних з мовою ненависті та дискримінацією жінок», – пояснили проблематику цьогорічного конкурсу організатори, якими є Рада Європи і Студентська асоціація європейського права (ELSA).

Від України цього року до змагань було відібрано команду від Національного університету «Києво-Могилянська академія».

За результатами конкурсу українська команда увійшла до топ-вісімки, програвши у чвертьфіналі студентам з Австрії.

Важливий досвід для студентів

«Могилянка» вже не вперше виходить до фінального етапу цих змагань. Із семи конкурсів, включаючи цей, ми тричі проходили у топ-двадцять. А в 2017 році «Могилянка» вигравала ці змагання», – розповів тренер української команди, випускник НАУКМА Максим Дворовий.

Конкурс є важливим для розвитку у майбутніх юристів практичних навичок з дослідження, аналізу справ, які розглядалися у ЄСПЛ.

«А далі необхідно застосувати цей досвід до умовної, змодельованої справи під час конкурсу», – додав юрист.

Дворовий розповів, що цього року українська команда складається з чотирьох дівчат, які навчаються на старших курсах «Могилянки». Це Тетяна Сов’як, Лілія Лавріченко, Анна Ташкінова та Каталіна Шкуро. Другим тренером команди є Ольга Котлярська.

«Гендерно – не дуже збалансований склад. Але й факти цьогорічної справи, яка розглядається у рамках змагань, пов’язані з дискримінацією жінок», – зауважив тренер.

Суспільство

Історія Раїси Кириченко — виконавиці хіта «Я козачка твоя»: любила Україну навіть в часи СРСР (ВІДЕО)

Опубліковано

Вона народилася 14 жовтня 1943 в селі Корещина на Полтавщині. Почала співати ще в школі, потім — у колгоспному хорі та в хорі Кременчуцького автозаводу. Коли одружилася з баяністом, переїхала до Черкас, де продовжила карʼєру співачки.

Розкритя таланту

Талант Раїси в 1979 відзначили званням народної артистки УРСР. Утім, її перший професійно записаний альбом «Ой гарна я, гарна» вийде аж у 1990 році. А пісня «Я козачка твоя» на однойменному альбомі вийде у 2002. Та до цього, ще в 90-х, Раїса Кириченко підкорювала й сцену США. Під час одного з перших виступів у Нью-Йорку її очі засліпило софітами. Співачка нічого не бачила, але почула скрип сидінь і подумала, що публіка йде з її концерту.

«Вмикається світло, і зал весь стоїть! І підходить до мене такий старенький-старенький дідусь — він українець. І виносить таку красиву білу хустку українську. І так, знаєте, стає на коліна, цілує руку й каже: «Спасибі вам за Україну», – розповідала Раїса.

Раїса успішно гастролювала по всій Америці. Одного разу мер міста Балтимор покликав співачку на прогулянку, де шокував подарунком. Підвів її до красивого будинку з пальмами та парканом і повідомив: «Він ваш». Мер вмовляв співачку лишитися в США й казав, що її талант там принесе їй мільйони. Але Раїса не захотіла покидати Україну, однак часто поверталася в США з концертами. І не лише туди. Співачка збирала повні зали в Канаді, Австралії, Алжирі та Тунісі.

Лікування

Мало хто знав, що паралельно Кириченко боролася з хворобою нирок. Та коли про це стало відомо на загал, на операцію збирала гроші вся Україна! Попри важкі 90-ті, українці змогли зібрати потрібну на лікування суму.

На підготовку до операції в листопаді 1996 Раїса полетіла до Німеччини. Їй потрібна була пересадка нирки. Але за законами Німеччини це було доступно лише громадянам країни. Та навіть це не переконало Раїсу змінити громадянство… Попри те, що була поміж життям і смертю, вона відповіла лікарю:

«Я люблю свою маму, я люблю свого чоловіка й понад усе інше я люблю свою Україну.»

Через півтора роки Раїсі вдало пересадили нирку в Україні. Після операції співачка прожила ще 8 років, які переважно провела в рідному селі. Допомагала місцевим: провела газ, звела храм вклалася в розвиток школи. А разом з тим продовжувала співати й гастролювати. У 2005 Раїса Кириченко пішла з життя.

Співачку поховали в Корещині біля могили матері, як вона й заповіла. У Полтаві на її честь назвали вулицю, і на ній же встановлений памʼятник співачці. А її пісні продовжують жити й отримувати нове дихання з покоління в покоління.

Читати далі

Суспільство

94% українців негативно ставляться до РФ: опитування КМІС

Опубліковано

Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки, результати якого показали, що 94 % українців негативно ставляться до РФ, а 80 % — до росіян.

Про це повідомляє КМІС.

Розуміючи переважно негативне ставлення до росіян, КМІС адаптував формат опитування, замінивши позитивне ставлення на більш гнучкий формат, щоб краще відобразити нейтральні або позитивні погляди і мінімізувати статистичну похибку. Однак, 94 % опитаних залишаються негативно налаштованими до РФ, а до громадян РФ — 80 %.

Дослідження проводили у два етапи: 17–23 лютого та 16–22 травня 2024 року.

Ставлення українців до росіян у 2021–2024 роках

  • листопад 2021: 75 % українців добре ставилися до росіян;
  • лютий 2022: 34 % українців добре ставилися до РФ;
  • після 24 лютого 2022 року: до РФ добре ставилися 2 % респондентів;
  • після 24 лютого 2022 року: до росіян добре ставилися 11 % респондентів.

У лютому 2024 року респондентів запитали, які асоціації в них виникають при думці про РФ та простих росіян.

Ставлення до Росії

  • негативне — 94 %;
  • нейтральне — 5 %;
  • не змогли визначитися — 1 %.

Ставлення до росіян

  • негативне — 80 %;
  • нейтральне — 6 %;
  • не змогли визначитися — 14 %.

КМІС також відзначив, що на сайті проілюстровано асоціативний ряд слів, які найчастіше українцям спадали на думку, коли їх питали про ставлення до РФ і росіян.

Читати також: Стало відомо, скільки відсотків українців відчувають себе європейцями

Зміна ставлення до РФ від лютого 2013 до травня 2024

КМІС досліджує ставлення до РФ та її громадян вже протягом 15 років, що дозволяє побачити градацію настроїв українського суспільства до східного сусіда.

Опитування у лютому 2013 року:

  • 70 % українців хотіли бачити країни незалежними, але дружніми державами;
  • 15 % наполягали на тому, що відносини мають бути як з іншими державами — із закритими кордонами, візами, митницями;
  • 12 % респондентів бажали об’єднання з РФ в одну державу.

Опитування після анексії Криму та початку війни на сході України у лютому 2022 року:

  • 48 % українців хотіли бачити країни незалежними, але дружніми державами;
  • 44 % наполягали на тому, що відносини мають бути як з іншими державами — із закритими кордонами, візами, митницями;
  • 5 % респондентів бажали об’єднання з РФ в одну державу.

Після 24 лютого 2022 року:

  • 11 % українців хотіли бачити країни незалежними, але дружніми державами;
  • 79 % наполягали на тому, що відносини мають бути як з іншими державами — із закритими кордонами, візами, митницями;
  • 0,3 % респондентів бажали об’єднання з РФ в одну державу.

Методологія дослідження КМІС

Опитування провели методом телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів (з випадковою генерацією телефонних номерів та подальшим статистичним зважуванням).

Опитували тільки повнолітніх громадян України. Респонденти перебували в усіх підконтрольних регіонах України, 2 % з них — переселенці з тимчасово окупованих територій (ТОТ). Людей, що станом на час опитування перебувають на ТОТ чи виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року, не опитували.

Статистична похибка такої вибірки не перевищувала 4,1 % для показників, близьких до 50 %, 3,5 % для показників, близьких до 25 %, 2,5 % — для показників, близьких до 10 %, 1,8 % — для показників, близьких до 5 %. Однак КМІС зазначає, що в умовах воєнного стану додається системне відхилення. Соціологи інституту все ж впевнені в «збереженні високої репрезентативності» та можливості коректно відображати настрої українського суспільства.

Нагадаємо, які міста України найпопулярніші для відпочинку в 2024 році: опитування.

Фото: КМІС.

Читати далі

Суспільство

Росіяни все зруйнували, а волонтери-будівельники відновили (ВІДЕО)

Опубліковано

Росіяни 8 місяців знищували все в Бобровому Куті на Херсонщині. А тепер село Калинівської громади – приклад волонтерської відбудови. Завдяки будівельникам з Дніпропетровщини 100 родин знову мають оселі. Ірина Коваленко все життя прожила в селі Бобровий Кут на Херсонщині. А в березні 2022 року росіяни вже були на її подвірʼї.

«Вони поставили свої боєприпаси сюди, на цю сторону дороги. Воно почало все детонувати й до нас пішло — і на сусідів одних, і на других. Усі будинки, що були тут по окрузі — всі були побиті від цих детонацій», – розповідає Ірина Коваленко, жителька села Бобровий Кут.

Історія Ірини

Ірина місяць жила в окупації під постійними бомбардуваннями. Вибратися з дітьми на Тернопільщину змогла лише у квітні. Із собою мала тільки документи, а чи встояв дім, родина не мала гадки. ЗСУ звільнили Калинівську громаду після 8 місяців окупації — у листопаді 2022-го. Тікаючи, росіяни крали й обстрілювали те, що вціліло. Попри небезпеку, Ірина одразу поїхала додому. Сподівалася, що хата уціліла…

«Приїхали до свого будинку. Воно темно, світла немає. Включили генератор, і було дуже страшно. Будинок зруйнований, там не будемо спати, бо вікон немає, дверей немає, дах тече, дощ постійно йде.»

Відбудова

Знову лишати рідне село не захотіли — оселились у літній кухні. Багато односельчан Ірини вимушено жили так само.

Та на допомогу зруйнованому селу прийшли будівельники-волонтери з Дніпропетровщини. 30 будівельників і 40 місцевих жителів відновили більш ніж 80 хат! Протягом 3 місяців волонтери ремонтували й будинок Ірини.

«Приїхали, відновили нам [будинок!: повставляли вікна, вставили двері, знову знайшли маляра, все поґрунтували, пофарбували.»

Бобровий Кут — перше село деокупованої Херсонщини, де відновили майже всі будинки. Нині тут навіть більше людей, ніж до війни, адже в селі прихистили переселенців.

«Наше село на сьогоднішній день відбудоване найкраще по нашій громаді. То наші люди дуже задоволені, бо всі ми знаємо, що на сьогоднішній день, ніхто сам би не зміг цю роботу зробити.»

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Технології3 дні тому

«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними

День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...

Суспільство1 тиждень тому

Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії

Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...

Суспільство2 тижні тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

Суспільство2 тижні тому

Історичний зміст у кожній прикрасі: як ювелірний бренд з Дніпра популяризує українську культуру

«Двозуб Святослава», Трипільські Мадонни й олійні каганці — це все про український бренд ювелірних прикрас...

РЕКЛАМА: