Українські автокінотеатри рятують від нудьги на карантині (ВІДЕО)

Писанка — один із символів Великодня. У сучасному світі є багато варіантів, як її зімітувати, наприклад, у кожному магазині продають наліпки на яйця — опустив в окріп і за 3 секунди готово. Але справжня писанка — це давня традиція, що єднає з предками, можливість відпочити від галасу та провести час із собою. 

Анна Котліна займається писанкарством уже 13 років. Вона каже, що це пов’язане з її наполегливістю, яка проявляється протягом життя, адже жінку не одразу взяли на гурток писанкарства в дитинстві, та вона не здалася й за кілька років спробувала ще раз. Тепер Анна проводить майстер-класи, а також у майстрині є ютуб-канал з детальними поясненнями процесів. 

Анна каже, що їй подобається не лише писати писанки, а й навчати. Тож майстриня з радістю поділилася з ШоТам своїми великими й малими лайфхаками, щоб кожен, хто хотів спробувати себе, зміг навіть удома створити писанку.

Що треба для того, щоб написати писанку

Тут усе просто: яйце, віск, писачок, фарби та свічка. Сучасні магазини пропонують одразу цілі набори, які можна купити, щоб створити писанку. Наприклад, «Українські ремесла» продають набір з двох писачків і свічки з вощини та бджолиного воску за 300 гривень. А «Українські традиції» за 450 гривень надішлють 3 писачки різного розміру, 3 шматочки бджолиного воску, 5 анілінових барвників, свічку з бджолиного воску, підставку та коробочку під писанку й схему символів.

Але навіть без спеціального набору є шанс створити писанку. Анна стверджує, що в неї вже був досвід карантинних занять, коли вдома не було писачків. Тож чим можна замінити писачок:

• ложка;
• металева пилочка для нігтів;
• цвяшок;
• зламана циганська голка;
• звичайна голка;
• булавка;
• непотрібний ключ;
• шматок металевої лінійки.

Кожен з інструментів варто нагріти біля свічки й зачерпнути трішки воску — принцип дії такий самий, як у професійного писачка. Можна використовувати церковні чи декоративні свічки, які знайдуться вдома, але Анна наголошує, що лише воскові, адже якщо використовувати парафін, то фарба потім може «залазити» під ці воскові лінії. 

Які візерунки обрати?

Жінка каже, що можна почати з найпростішого — сонечок чи рибок. В інтернеті є безліч різних символів, які можна підглянути для своєї писанки. Загалом є кілька груп символів: вогню (сонце, зірки, сварга, хрест), води (хвильки), символи розвитку, збереження та продовження життя (дерево життя, берегиня). Є також християнські символи (церква, хрест, риба, виноградна лоза), тваринні, пташині чи рослинні.

«Часто писанки писали, не змінюючи порядку символів. Цю послідовність і сам орнамент передавали з покоління в покоління: бабуся — мамі, мама — доньці, а донька вже своїй доньці. Символи не забувалися», — розповідає Анна Котліна.

Чим фарбувати

Фарби для писанок є різні: природні, харчові та хімічні (анілінові). Анна попереджає, що писанки, розписані хімічними барвниками, не можна вживати в їжу! І харчові, і хімічні барвники можна придбати в магазині, розвести за інструкцією та приступити до роботи. З природніми ж барвниками все цікавіше, адже ми можемо не здогадуватися, які скарби ростуть у нас під ногами чи продаються в аптеці. 

Які природні барвники взяти?

• Жовтий: березові сережки, форзиція (кущі з жовтими квітами), ромашка;
• зелений: кропива;
• бурий: кора дуба (продається в аптеці);
• синій: чай каркаде;
• помаранчевий, червоний: цибулиння, марена красильна (продається в аптеці);
• темно-синій, чорний: чорниця, бузина.

Можна взяти сухі, свіжі чи заморожені барвники (достатньо буде жмені), залити прохолодною водою, проварити 10-15 хвилин та охолодити. У такі відвари можна додати квасці або галуни, які теж продаються в аптеці — ці речовини зроблять колір фарби більш стійким — та можна обійтися й без них.

Процес створення писанки — покрокова інструкція

1. Обираємо візерунок для писанки — попередньо можна промалювати лінії олівцем. Яйце можна брати й біле, і коричневе, і домашнє, і магазинне. Писанка — це саме видуте яйце, тож треба зробити отвір і шприцом, медичною грушею чи губами видути білок і жовток. Анна радить використовувати свердло, а не ніж чи голку, адже вони можуть спричинити тріщинки. Можна брати й просто сире яйце — потім воно висохне всередині. На варених яйцях пишуть писанки не всюди в Україні — це вже змішання традиції крашанки та писанки.
2. Писачок чи будь-який підручний інструмент нагріваємо над свічкою та зачерпуємо ним трішки воску — розміром менше за горошину, ближче до зернятка гречки.
3. Гарячим воском створюємо візерунки на яйці. Анна радить рухатися невеличкими відрізками, щоб лінії були рівнішими. Все, що буде покрите на цьому етапі, залишиться в кольорі яйця.
4. Час опускати яйце в першу фарбу. Їх зручно замішувати в півлітрових банках. Анна нагадує — рухатися треба від найсвітлішого кольору до найтемнішого, тому першим може стати жовтий, а останнім — темно-синій чи чорний. Створити писанку можна і дво- чи триколірною. У фарбі яйце може провести й 2 хвилини, і 20 — залежно від насиченості барвника.
5. Далі виймаємо яйце з фарби, промокуємо серветкою та знову додаємо віск: ті місця, які покриємо воском на цьому етапі, залишаться такого кольору, як перша фарба.
6. Таким чином заповнюємо всю писанку (чи на скільки стане снаги).
7. Настав час вивільнити малюнок, адже поки яйце вкрите воском, не все видно. Для цього знадобляться свічка та серветка. Яйце тримаємо біля свічки (не над нею, бо так можна закоптити писанку). Тут знадобляться музичні знання, адже доведеться згадати вальсові мелодії — на раз-два-три тримаємо яйце коло вогню й забираємо, протираємо серветкою, далі знову на раз-два-три тримаємо, і так поки не змиється весь віск. Порожні писанки нагріватимуться швидше, ніж ті, що з жовтком і білком всередині. Вітаємо, ви прекрасні! Писанка готова.

А якщо не писанки, то що

Для когось процес із писанками може бути складним, але й це не біда. Великодні традиції мають інші варіанти. Наприклад, можна зробити дряпанку — занурити яйце на ніч у темний барвник, а тоді продряпати на поверхні цвяшком чи чимось гострим візерунки. Для занять з дітьми Анна радить спробувати крапанку — тут теж доведеться працювати з воском, тому під наглядом батьків. Замість ліній воском, як у писанках, на яйце крапають віск, занурюють у фарбу й так повторюють. У результаті вийде цікава крапанка з краплинками різних кольорів.

Є й інші види — восківки чи витравлені оцтом писанки. Головне, що це традиція, яка досі живе, й українці її продовжують.

«У нас настільки мінливий світ, що ми хочемо знайти якусь опору. Наприклад, у традиціях, народному співі чи танцях — у чомусь такому, що йде з глибини. Нам треба й виспіватися, й викричатись, і вихлюпнути свої емоції, переживання. Водночас людина прагне краси, а в писанках це можна поєднати — побажати собі чи своїй родині щось і втілити це в символах на писанці», — підсумовує Анна Котліна.

Поетеса Галина Крук стала однією з фіналістів міжнародної поетичної премії Griffin Poetry Prize зі своєю збіркою поезії “A Crash Course in Molotov Cocktails”.

Про це повідомили на сайті премії.

Про збірку віршів

Ці вірші-свідчення перехоплюють подих, вони філософські та фантазійні.

У похмурій рекапітуляції самої еволюції Крук пише: “ніщо не передбачало прибуття людства…/ ніщо не передбачало прибуття танка…”. Її повчальні, худі рядки можуть стати епіграматичними: “те, що вб’є вас, спокусить ти спочатку”, або можуть вдарити вас, як блискавичні удари Ломаченка: “фліртуй, чекіст, сука”.

Ведучи читачів у найтемніші простори світу, Крук натякає на те, що світло мови все ж може забезпечити певний захист. Називання служить щитом, нехай і дерев’яним. Парадокс полягає в тому, що після вистрілу куль і падіння ракет дерев’яний щит, друкована книжка, відновлюється.

Більшість текстів у збірці написані після 24 лютого і присутні як українською, так і англійською мовами.

Читати також: “World Press Photo 2024”: українська фотожурналістка стала лауреаткою конкурсу

Про премію

Griffin Poetry Prize – одна з провідних у світі нагород за поетичні збірки. Вона складається з двох літературних премій у розмірі 65 000 доларів США кожна. Канадська нагорода вручається живому поету або перекладачу, а міжнародна – живому представнику поетичного світу будь-якої країни, включаючи Канаду. Інші поети, які потрапляють до короткого списку, отримують по 10 000 доларів США.

Нагадаємо, що військові почали розписувати стелу в Донецькій області.

Також ми повідомляли, що Данія купуватиме зброю для ЗСУ в українських виробників.

Фотожурналістка з України, Юлія Кочетова, стала однією з переможниць глобального етапу престижної міжнародної фотопремії World Press Photo. Її мультимедійний проєкт “Війна – особиста” визнаний найкращим у категорії “Відкритий формат”.

 Про це повідомляють на сайті WPP.

“Війна – особиста”

Проєкт поєднує фотографічні зображення з поезією, аудіокліпами та музикою. Мультидисциплінарна презентація фотографки ґрунтується на її суб’єктивному досвіді й водночас дозволяє їй вкласти більше емоцій та символізму, ніж фотографії можуть передати самі по собі. В цілому проєкт пропонує особливий, особистий погляд на надто знайомі, на жаль, образи війни.

Читати також: У Венеції пройшов перфоманс, присвячений “Ізоляції” в Донецьку

Сама Юлія каже, що ми живемо з колективною травмою вже багато поколінь. Тому їй захотілося зробити історію, де війна була би не точкою на мапі, не числами траншів західної підтримки та не битвою. Тому що весь світ вивчив назву битви за Бахмут, але не знає імен тих, хто там загинув. 

“Мені захотілося дати цій війні імена, обличчя. Я не зможу показати всіх, але можу принаймні тих, кого зустрічаю”, – говорить фотожурналістка.

Ознайомитися з фотографіями проєкту можна тут.

Нагадаємо, що в Софії Київській відкриють Великодню виставку з квітів.

Також ми повіомляли, що в Україні почалась підготовка фахівців з реставрації культурної спадщини.

Фото: Юлія Кочетова