Суспільство
Українська страва може отримати статус об’єкта нематеріальної культурної спадщини
На Вінниччині винахід кухарки з с. Уланів Хмільницького району хочуть надати статус об’єкта нематеріальної культурної спадщини, присвятити їй фестиваль і встановити пам’ятник. Про це повідомляє Укрінформ.
“Ми у квітні цього року подали винахід нашої землячки – рецепт кухарки Глафіри Дорош «Картоплю по-уланівськи», як один з цікавих елементів, який ми віднайшли у районі, на здобуття статусу об’єкта нематеріальної спадщини обласного рівня. На даний час ці документи перебувають на розгляді”, – повідомила інспекторка з розвитку туризму та збереження культурної спадщини Хмільницької РДА Лілія Крамар.
Фестиваль і пам’ятник страві
За її словами, задля цього громада села та фахівці РДА спільно створили ініціативну групу. У перспективі “Картоплю по-уланівськи” хочуть зробити центральним елементом гастрономічного фестивалю, який планують проводити в Уланові. Окрім того, у селі хочуть встановити страві, яка його прославила, пам’ятник.
Читайте також: Український ресторан увійшов у топ найкращих піцерій світу
Що відомо про історію страви та її винахідницю?
Авторка оригінального рецепту “Картоплі по-уланівськи”, який за радянських часів здобув всесоюзну славу, мешкала у с. Уланів Хмільницького району. Вона готувала їжу для колгоспників, які працювали у полі, згодом – кафе. За місцевими переказами, картоплю по-уланівськи Глафіра випадково винайшла в середині минулого століття. Місцевий голова колгоспу був в опалі у районного керівництва. Аби його знищити, з московської газети запросили кореспондента, аби той написав розгромну статтю. Йому показали господарство, і нічого поганого в селі він не побачив. А позаяк мусив щось писати, то вирішив поділитися захватом від страви, якою його пригощала на обід подільська кухарка.
За легендою, візит столичного гостя до сільського закладу був позаплановим, отож, довелося Глафірі готувати їжу з того, що залишалося під руками. Відтоді “Картоплю по-уланівськи” готують, використовуючи дрібні бульби. Їх чистять, миють, просушують і обсмажують до рум’яної кірки у великій кількості олії. Солять вже у готовому вигляді, подаючи з підливою з часнику та олії, часом трішки розведеного водою.
Опісля промоції у центральній пресі, Глафіру викликали до Москви, аби вона презентувала свою авторську страву, і пропонували залишитися працювати в їдальні Верховної Ради СРСР. Утім, жінка відмовилася. А “Картопля по-уланівськи” зажила власним життям і увійшла до меню кафе та ресторанів усієї країни. Якийсь час на прохання Глафіри Дорош усі працівники сільради під копірку переписували рецепт страви і розсилали його у відповідь на численні запити з різних куточків СРСР.
У Чернігові священники пристосувалися до умов війни, пропонуючи можливість проводити хрещення дітей у дистанційному форматі. Таку практику запровадили в окремих храмах міста після початку повномасштабного вторгнення росії.
Про це повідомляє ресурс Cheline.
Настоятель Кафедрального собору Святої Великомучениці Катерини Роман (Кіник) розповів, що хрещення іноді проводять за допомогою відеозв’язку. Це рішення стало актуальним через те, що хтось із родичів чи хрещених батьків перебуває на фронті.
Читати також: У Києві створили онлайн-довідник для підтримки ментального здоров’я
Чому такий підхід зараз важливий
«Буває, що батьки хочуть обрати хрещеного, але він зараз захищає Україну. У таких випадках вмикають телефон, і хрещений виходить на зв’язок. На місці є дружина хрещеного, яка тримає телефон, і він долучається до таїнства», — пояснює отець Роман.
Священник зазначає, що цей формат не суперечить церковним канонам. Людина, навіть перебуваючи онлайн, духовно бере участь у хрещенні, що робить його повноцінним. Після повернення хрещений зможе взяти дитину на руки, подарувати їй свою любов і тепло.
Нагадаємо, що на Харківщині створили підземний освітній простір для дітей (ФОТО).
Фото: Valerii Sorokin.
Наступного року в Україні можуть запрацювати кілька аеропортів. Технічні й організаційні умови для цього вже є, але потрібне політичне рішення.
Про це заявив мер Львова Андрій Садовий в інтерв’ю виданню «Твоє місто»
Досвід Ізраїлю: аеропорт Тель-Авіва під час війни
Садовий навів приклад Ізраїлю, де аеропорт Тель-Авіва продовжував працювати навіть у часи воєнних дій. Летовище стало «єдиним мостом», що з’єднував країну зі світом.
«Літаки ізраїльських авіакомпаній мають спеціальне обладнання під крилами для захисту в разі небезпеки. Світ уже має такі рішення. У нас немає іншого варіанту — ми повинні виживати та жити, навіть у час війни», — зазначив мер Львова.
Читати також: «Укрзалізниця» запускає новий щоденний потяг до Будапешта
Де саме відкриють аеропорти, Садовий поки не уточнив, проте наголосив, що Україна має всі шанси успішно перейняти міжнародний досвід і відновити повітряне сполучення.
Нагадаємо, що українська авіакомпанія відновила регулярні рейси з Кишинева.
Фото: ЗУАП.
Будинок створили на 24 квартири, у яких житимуть поранені переселенці, які проходять реабілітацію в центрі UNBROKEN Ukraine. Житловий комплекс складатиметься з восьми будівель, які будуть повністю інклюзивними.
Про це повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації.
Квартири, які передаватимуть мешканцям, будуть із готовим ремонтом, меблями та необхідною технікою. Люди зможуть жити у будинках до року. Під час проживання пацієнти UNBROKEN Ukraine будуть під наглядом лікарів.
Читайте також: У двох школах на Київщині, що пережили окупацію, встановили сонячні електростанції (ФОТО)
Європейська комісія виділила на цей проєкт 19,5 мільйонів євро грантових коштів, а міський бюджет Львова профінансував укриття та утримуватиме будинок.
Львів реалізує проєкт у співпраці з Європейським Союзом та програмою NEFCO in Ukraine «Зелене відновлення України». Програма є частиною масштабного проєкту із забезпечення тимчасового житла для постраждалих від війни.
Нагадаємо, що у Львові на маршрути вийшли екологічні трамваї, отримані від Берліна.
Фото: фейсбук-сторінка ЛОВА
«Давайте повертати містам їхні культурні обличчя». Як київська активістка рятує українську мозаїку
Згадайте, який вигляд мав ваш будинок, школа чи садок, коли ви були дитиною. Чи пам’ятаєте...
Озеленити балкони та звузити дороги — урбаністка пропонує, як покращити українські міста
Уявіть фасади Парижу з хаотичними вивісками та заскленими балконами. Дивно, чи не так? А який...
Вчать людей не опускати руки: як працює перша інклюзивна «Сенсотека» у Львові
Андрій Станько зі Львова втратив зір у дитинстві. Попри це, він самостійно освоїв озвучений телефон,...
Хащі в кожну хату: волонтерка зібрала 350 тисяч гривень для ЗСУ квітами
«Ледебурія та шлюмбергера за донат від 120 гривень» — схожими повідомленнями ця жінка починає ледь...