Суспільство
Україна запустила англомовну платформу The Gaze для західної аудиторії
Україна запустила англомовну платформу The Gaze, щоб знайомити західну аудиторію з феноменом країн нової Європи та України як її складової.
Про це у телеграмі повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.
Також мета платформи — знайомити з українцями, історією, природою, культурою, політикою, економікою та впливом на глобальне майбутнє.
Про що розповідатимуть?
Нова платформа поєднуватиме топові новини, репортажі, розважальний контент, аналітичні матеріали та стримінгові формати.
Основна мета The Gaze — стати тим інформаційним простором, де українські наративи, герої, історії будуть органічно представлені через теми й цінності цікаві та зрозумілі широкій аудиторії західного світу, для якого частина Європи на схід від Берліна поки що залишається terra incognita.
Дивіться відео: Перший «Незламний»: історія захисника, який надихнув лікарів на створення реабілітаційного центру
Чому це важливо?
Зазначається, що нині, коли навколо України сконцентрована така кількість уваги від усього світу, заснування таких проєктів несе в собі важливу роль, даючи змогу розповісти про нашу культуру та історію якомога більше, аби нас впізнавали не тільки як країну, що воює з росією, а як невід’ємну та цікаву частину європейської спільноти.
Відомо, що вже запущені політичне токшоу Talk For More з ведучим Генрі Кіном та розважальне шоу новин Hidden Angle. Окрім сайту, відеоконтент The Gaze доступний на ютуб-каналі за лінком.
Нагадаємо, в Україні запустили проєкт «Книга на фронт». Це багатоплощинна масштабна ініціатива, яка покликана забезпечити воїнів у зонах бойових дій необхідною літературою.
Також ми повідомляли, що на Google Arts & Culture з’явився розділ про Україну.
Фото: youtube.com/@TheGazeDigitalPlatform.
Суспільство
Суспільство
- Києві,
- Харкові,
- Одесі,
- середмістях Львова та Дніпра.
Суспільство
Тридцятирічна мрія, яка нарешті здійснилася
«Коли нам погодилися допомогти, то я ніяк не могла в це повірити. Я була дуже рада, що на наш сільський заклад хтось звернув увагу», — каже Світлана Грош.
«Ми привозили всі необхідні матеріали та закликали людей з села допомагати відновлювати ліцей. Шукали все необхідне, якісну металочерепицю замовляли аж з Дніпра. Дуже вірили, що школу вдасться відновити, бо вона має велике значення для нашого села. Я сам навчався у цих стінах, тому це місце мені дуже дороге», — каже староста села Лихачів Олександр Семенець.
Поєднали минуле з сучасним
«Спершу ніхто не вірив, що можна відновити школу, яка створена за технологією мазанки. Вона була доволі міцна зсередини, хоча існувала з 1927 року. Проте наш проєктний менеджер наполіг, аби ми відновили її саме за старою технологією хати-мазанки. А ще ми спілкувалися з інженерами-будівельниками, які сказали, що глина рівноцінна сучасним утеплюючим матеріалам», — каже Сергій.
Набагато більше, ніж просто будівництво
«Він був щирою та відкритою людиною, кинув Канаду, всі свої гроші привіз сюди, аби допомогти українцям. На його честь на території ліцею тепер росте канадський клен», — розповідає Альона Крицук.
Передумала виходити на пенсію після відновлення ліцею
«За час відбудови ліцею я знайшла багато друзів. Це такі прекрасні люди, які підтримували одне одного в роботі. Молодь вразила мене своєю силою волі та ентузіазмом. Вони лишали свої справи, роботу і кілька місяців плідно працювали для нас», — згадує Світлана Грош.
«Я вже хотіла йти на пенсію цього року, але у вересні ми ще не завершили роботу, тому не могла залишити на когось те, що почала сама. А тепер вже і шкода покидати роботу, адже мені дуже подобається в такому красивому місці», — підсумовує директорка школи.