

Суспільство
Україна пропонує внести до спадщини ЮНЕСКО старовікові хвойні ліси Карпат
Міндовкілля пропонує внести до спадщини ЮНЕСКО старовікові хвойні ліси українських Карпат.
Про це повідомили в телеграм-каналі міністерства.
Відповідну пропозицію на розгляд Національної комісії у справах ЮНЕСКО внесли перший заступник Міністра Руслан Гречаник та директор Департаменту природно-заповідного фонду та біорізноманіття Едуард Арустамян.
Чому це важливо
За словами Гречаника, включення унікальних пралісів та старовікових хвойних верхньогірних лісів Карпат до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – це додаткові гарантії для захисту цих цінних територій. Крім того, це виконання міжнародних зобов’язань у рамках євроінтеграції.
«Тобто створення такого об’єкта працюватиме в синергії зі Стратегією збереження біорізноманіття до 2030 року “Повернення природи в наше життя”, що включає чітке зобов’язання забезпечити сувору юридичну охорону всіх первинних і старовікових лісів ЄС, а також Лісової стратегії ЄС до 2030 року, згідно з якою всі первинні та старі ліси, що вціліли, мають перебувати під суворою правовою охороною», – пояснили в Міндовкіллі.
Нагадаємо, що у 2007 році першими до Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО увійшли осередки букових пралісів Українських та Словацьких Карпат. Згодом туди потрапили старовікові букові ліси Німеччини, а у 2017 році – ще 63 ділянки з десяти країн Європи.
Завдяки цьому сформувався транснаціональний серійний об’єкт «Букові праліси й давні ліси Карпат та інших регіонів Європи», який містить 78 складових частин із 12 країн Європи. Важливо зазначити, що з 92 тисяч гектарів природної спадщини третина або 29 тисяч гектарів це українські праліси.
Раніше стало відомо, що до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО включили історичний центр Одеси.
Фото: Bogomaz Conservation Photography / WWF Ukraine, Michael Succow Foundation.
Суспільство

У Галицькому національному природному парку зафіксували найбільшу на заході України колонію рідкісних птахів. Науковці нарахували десятки гнізд та сотні пташенят представників родин Ібісових і Чаплевих, які занесені до Червоної книги України.
Про це повідомили на сторінці Галицького національного природного парку.
На початку червня дослідники провели облік у полівидовій колонії птахів, щоб зрозуміти масштаби явища. У парку виявили близько 25 гнізд Косаря білого, у яких — 36 пташенят. Загальна кількість цих птахів у парку близька до 90. Зазвичай цей вид мешкає вздовж Чорноморського узбережжя, і востаннє у Галицькому нацпарку його гніздування фіксували 15 років тому.
Серед інших рідкісних птахів — Чепура мала (29 гнізд, 101 пташеня) та Квак звичайний (52 гнізда, 168 пташенят). Їхню чисельність у парку нині оцінюють в 160 та 270 особин.
Читайте також: Щоб зберегти рідкісні рослини, у лісах Хмельниччини створили три охоронні зони
А ще дослідники помітили Коровайку буру — одного з найрідкісніших птахів для Опілля. В Україні цей вид трапляється лише в кількох локаціях на півдні, тож, за словами орнітологів, його поява на Івано-Франківщині — надзвичайна рідкість.




Нагадуємо, що на Поліссі втілять найбільший в історії України проєкт по відновленню боліт у заповідниках.
Фото: фейсбук-сторінка Галицького національного природного парку
Суспільство

В Україну повернули тіла 1200 полеглих захисників. За даними російської сторони, це тіла військових, які мали українське громадянство. Репатріацію провели згідно домовленостей у Стамбулі.
Про це повідомили в Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими.
Надалі слідчі правоохоронних органів та експертні установи МВС проведуть ряд експертиз та ідентифікацію тіл.
Читайте також: З окупації та росії вдалося врятувати велику групу українських дітей
Полеглих вдалося повернути завдяки спільним зусиллям Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Об’єднаного центру при СБУ, ЗСУ, МВС, Офісу омбудсмена, Секретаріату уповноваженого з питань зниклих безвісти, ДСНС та інших структур сектору безпеки й оборони.
Репатріацію провели за сприяння Міжнародному Комітету Червоного Хреста.


Нагадуємо, що на підконтрольну територію України вдалося повернути 11 дітей з окупованої Херсонщини.
Фото: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
Суспільство

Новий епізод подкасту в межах проєкту «Відлуння незалежності» про єдину жінку-старшину в армії УНР. Христина Скачківська-Сушко відмовилась від медичної кар’єри у Швейцарії, щоб стати військовою лікаркою.
Про «кращу доньку держави», як називав її Симон Петлюра, та «пані-зірку» для побратимів, яка втекла з більшовицького полону, рятувала українських біженців, служила в армії США та лікувала африканців — дивіться або слухайте.