Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
chorna hora 2 e1559730134386 chorna hora 2 e1559730134386

Суспільство

Україна отримає 600 тисяч євро для популяризації Карпат

Опубліковано

 

Протягом 2019-2020 років на території Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської областей України та Підкарпатського воєводства Республіки Польща реалізовуватимуться спільні проекти із загальним бюджетом 597,3 тис. євро, з яких грант ЄС – 537,585 тис. євро. Про це інформує прес-служба ЛОР.

Як розповіла виконавчий директор Асоціації «Єврорегіон Карпати – Україна» Галина Литвин, 17 квітня 2019 року у м. Несвіж (Білорусь) відбулось засідання Спільного Моніторингового Комітету Програми транскордонного співробітництва Польща – Білорусь -Україна 2014-2020 Європейського інструменту сусідства, на якому були затверджені результати другого конкурсного набору.

Читайте також: Аби зберегти Карпати, створили новий природний парк

 

Подання заявок здійснювалось у серпні – жовтні минулого року. Максимальний розмір гранту для одного проекту складає 60 тис. євро.

Серед 250 поданих заявок до фінансування відібрані 74. Із 13 проектів, поданих Асоціацією «Єврорегіон Карпати – Україна», 9 (а це 70%) увійшли до переліку щасливців, які отримають гранти на реалізацію ініціатив у сфері збереження та популяризації історико-культурної і природної спадщини.

Переможцями стали такі проекти:

  • «Карпатський шлях дерев’яної архітектури – спільні дії для збереження та промоції історико-культурної спадщини українсько-польського прикордоння», метою якого є створення та промоція нового туристичного продукту – Карпатського шляху дерев’яної архітектури;
  • «Транскордонний шлях дерев’яної архітектури – можливість для збереження унікальної спадщини українсько-польського прикордоння», в рамках якого буде розроблений новий транскордонний маршрут, що включатиме понад 160 об’єктів, створені 2 інформаційні сайти та 12 віртуальних турів та організовані 6 транскордонних культурних заходів та екскурсій;
  • «Розвиток сталого туризму в природоохоронних територіях Карпат», який має на меті збереження і промоцію природоохоронних територій Карпат на засадах сталого туризму;
  • «Карпатська бджола – спільні заходи із збереження унікальної природної спадщини в українсько-польському прикордонні», метою якого є збереження популяції аборигенної Карпатської породи бджіл та промоцію традицій бджільництва в Карпатах;
  • «Карпатська академія спадщини виноробства», який спрямований на збереження і популяризацію традицій виноробства і виноградарства, як частини культурної спадщини регіону Карпат;
  • «Нафтова спадщина діяльності Ігнатія Лукасевича», метою якого є збереження і популяризація історичної спадщини діяльності Ігнатія Лукасевича задля збільшення туристичного потоку та розвитку транскордонного співробітництва у Підкарпатському воєводстві та Львівській області;
  • «Пізнаємо культурну спадщину українсько-польського прикордоння через біг», який має на меті сприяння використанню сучасних тенденцій здорового способу життя, в тому числі активних видів спорту, у політиці місцевих громад щодо промоції культурної спадщини українсько-польського прикордоння;
  • «Звуки природи. SlowRivers – практичний пакет для туриста», метою якого є використання потенціалу річок Сян і Стривігор (Стрв’яж) для підвищення відвідуваності регіону туристами, розробка інноваційних туристичних продуктів на основі спільної природної спадщини обох річок;
  • «Шлях волоської культури на українсько-польському прикордонні», у ході якого будуть інвентаризовані та ознаковані об’єкти, пов’язані з культурою вівчарства (архітектурні об’єкти, звичаї, кухня, мистецтво), проведені Фестиваль сиру і різноманітні майстер-класи, а також видана друком книга вівчарських традицій.

Реклама

Суспільство

У Києві відкрили першу Шкільну обсерваторію

Опубліковано

 

У столиці в навчально-виховному комплексі «Домінанта» відкрили першу Шкільну обсерваторію імені Леоніда Каденюка.

Про це повідомили в Департаменті освіти і науки Київської міської державної адміністрації.

Зазначається, що відтепер уроки астрономії та фізики можна буде проводити на даху навчального закладу просто неба.

 

Юні дослідники космосу зможуть спостерігати за зоряним небом і робити астрономічні відкриття навіть під час перерв між уроками.

Оглядовий майданчик із телескопом розташовано у спеціально змонтованому куполі.

Читайте такожУ мережі з’явився онлайн-пазл української космічної ракети “Циклон”. Пограємось?

Купол облаштували високотехнологічним електронним обладнанням.

Також – оснастили програмним забезпеченням для проведення фронтальних демонстрацій, лабораторних та практичних робіт.

Фото: don.kyivcity.gov.ua

Викладач зможе керувати процесом та обробкою результатів зі свого комп’ютера або використовувати інтерактивний модуль. 

Комети, зірки та навіть астероїди можна буде знайти і відстежити в онлайні.

У майбутньому в зоряній лабораторії планують проводити міжпредметні заняття, конференції, майстер-класи та навіть екскурсії для охочих. 

Читайте такожЯк у Дніпрі працює завод приватної космічної компанії Firefly Aerospace (ФОТО)

Шкільна обсерваторія дасть нам можливість розширити розуміння сучасних тенденцій світу, популяризувати науку серед молодого покоління та заохотити здобувачів освіти до занять науково-дослідницькими проєктами.

Нагадаємо, ентузіаст зробив власну обсерваторію у містечку на Житомирщині.

Як ми повідомляли раніше, Нацбанк випускає монету на честь 250-річчя обсерваторії Львівського університету.

Головне фото: mao.kiev.ua.

Читати далі

Суспільство

На Рівненщині винахідники сконструювали саморобний вертоліт (ВІДЕО)

Опубліковано

 

Аматори-винахідники з Рівненщини – батько і син Володимир та Олександр Войтовичі – змайстрували гелікоптер: махина не тільки потужно реве, а й впевнено підкоряє небо ніби справжній вертоліт.

Про це пише volodymyrets.city.

Усе почалося з дитячих малюнків…

Батько і син Володимир та Олександр Войтовичі працювали над вертольотом два роки. Тепер тестують його за селищем, подалі від будинків і людей.

 

Олександрові 39 років, все своє життя він мріяв літати. Все почалося із дитячих малюнків: інші діти вчились, а він в зошитах вертольотики малював.

Читайте такожНе можеш — не плати. Чим особлива школа шиття Tailors School, яку відзначили в ООН

Батько Олександра – колишній інженер-механік, 67-річний Володимир Макарович, теж все життя щось ремонтує і вигадує чудернацькі штуки, сам навіть зібрав тракторця для домашніх потреб.

Два роки тому обоє вирішили перейти від мрій до діла. Спиралися виключно на книжки з авіаконструювання.

На папері вертоліт майже не конструювали, все креслення було в голові.

У диво-машину встановили бензиновий двигун об’ємом 1,5 літри від Хонди Цивік, потужність – до 80 кінських сил. Заправляють бензином А-95. У середньому на годину польоту треба до 30-35 літрів пального.

Як працює саморобний гвинтокрил?

Двигун через систему спеціальних механізмів та ременів передає потужність на несучий гвинт (розганяється до 600 обертів за хвилину) та хвостовий гвинт (швидкість в 6 разів більше!). Оберти завжди стабільні.

Щоб полетіти, є ручка «газ» і ручка «крок», ними збільшується кут атаки лопатей і вертоліт злітає. Щоб керувати вліво-вправо, є ручка циклічного кроку: вона змінює нахил автомата перекосу, за рахунок нахилу одна лопать має більший кут атаки (коли вона ззаду), інша – менший (коли буде спереду)

У Всі ці нюанси майстри налаштовували самостійно.

Читайте також«Виводимо Україну на нову орбіту». Як супутник від MySatUA популяризує космічну галузь в Україні

Хвостовий гвинт регулює напрямок по курсу, регулюється педалями, які міняють кут атаки; права педаль – поворот праворуч, ліва – ліворуч.

Конструкція вертольота важить 300 кілограмів. Розрахункова підйомна маса гвинтокрила – до 400 кілограмів.

Трубки, з яких він складається, – здебільшого з дюралю. Майже кожну деталь майстри майстрували власноруч, або перероблювали.

Читайте такожЗліт найбільшого літака в світі Ан-225 «Мрія» вперше зняли з повітря

Спочатку Олександр з батьком власноруч виготовили лопаті із скловолокна і епоксидної смоли, та вони надто коливались і вібрували – для унеможливлення подібного в заводських всередині вмонтовані свинцеві тягарці.

Також тут є металеві деталі, які повністю самостійно відливали.

Скільки коштувало змайструвати вертоліт?

Найдорожі деталі – це двигун і лопаті. Одна лопать коштує в межах 1000 доларів, а їх треба дві. Недешево обійшлись заклепки, особливо стальні.

Спочатку взяли алюмінієві, та під час руху вони не витримували вібрації і ми мусили їх повністю по всій конструкції міняти на дорогі зі сталі.

Привід хвостового гвинта йде ременями, вони коштують від 500 до 800 гривень за штуку, а тут їх багато.

Особливість гвинтокрила

Найбільша висота, яку подолав Олександр на гвинтокрилі, – 5-7 метрів, а найдовша відстань в польоті – метрів 500.

Та за розрахунками при такій потужності двигуна цей апарат може піднятись на висоту до 2000 кілометрів статично, а динамічно – до 3000 кілометрів, все залежить від розрідженості повітря.

Менше кисню потрапляє в камеру згорання двигуна – потужність зменшується і відповідно зменшується сила тяги. Якщо ставити турбіну, потужність буде більша.

Особливість вертольота – треба давати йому максимальну потужність, а вже коли він розганяється, потужність треба зменшувати.

Олександр зі своїм вертольотом цього року брав участь у фестивалі-виставці саморобних літальних апаратів у Ротмістрівці, що на Черкащині, отримав грамоту. Каже: з вертольотом він там був єдиний.

Нагадаємо, для прикордонної служби України відремонтували гелікоптер Мі-8.

Як ми повідомляли раніше, «Антонов» показав фюзеляж нової моделі літака для української армії.

Усі фото: volodymyrets.city.

Читати далі

Суспільство

Міноборони відновлює роботи над створенням ракетного щита України

Опубліковано

 

2022 року відновиться робота над створенням багатофункціонального оперативно-тактичного комплексу Сапсан – одного з елементів майбутнього ракетного щита України.

Про це пише liga.net з посиланням на повідомлення пресслужби Міноборони.

За інформацією, наступного року Міноборони отримає можливість вести роботу над створенням вітчизняного ракетного щита.

 

Відомо, щоб отримати оперативно-тактичного комплексу «Сапсан» в 1994-2003 роках у Дніпрі вели роботи зі створення Борисфена, але цей проєкт згорнули у 2003-му.

У 2006-му було ухвалене рішення про розробку на його базі оперативно-тактичного комплексу «Сапсан». Цим зайнялося конструкторське бюро «Південне» і завод «Південмаш». Всього в проєкті брали участь десятки підприємств і тисячі людей.

Читайте такожРозроблений в Україні безпілотник використовує британська поліція

Через нестачу фінансування, його неефективного використання і політичні перешкоди створення комплексі, який планували прийняти на озброєння ще у 2011-му, затягнулося і в підсумку було припинено влітку 2013 року.

Довідка

У наземному колісно-мобільному ОТРК «Сапсан» передбачається:

  • використання одноступеневих балістичних ракет (7 м в довжину, до 3500 кг і майже півтонною неядерною боєголовкою; радіус стрільби – 30-480 км),
  • зенітних ракет далекого радіуса ураження (до 1100 кг; 10-150 км),
  • протикорабельних ракет середнього радіуса (до 2100 кг; 5-90 км).

Точність для балістичної ракети – 2-200 метрів кругового ймовірного відхилення, зенітної – 87%.

Нагадаємо, українська гвинтівка «Нічний хижак» вийшла на міжнародний ринок.

Як ми повідомляли раніше, українські двигуни підняли безпілотник Akinci на 11,5 км і побили рекорд турецької авіації.

Головне фото: defence-ua.com.

Читати далі