У ютубі з’явився тизер українсько-польського серіалу, який створюється на основі роману Наталії Гурницької “Мелодія кави у тональності кардамону”, передає Читомо.

Як відомо, роман Наталії Гурницької «Мелодія кави у тональності кардамону» вперше вийшов у 2012-му році у видавництві «Клуб сімейного дозвілля».

Довідково про серіал

“Кава з кардамоном” – це історична драма, яка розповість про заборонене кохання у Львові XIX століття. Польський шляхтич Адам, якого грає Павло Делонг, закохується в українську сироту Анну (Олена Лавренюк).

Коли вийде на екрани

Режисером картини став Стас Капралов. Серіал з’явиться на екранах вже у 2020 році. Автори також планують покази його у Польщі та інших країнах.

Нагадаємо, що з’явився трейлер фільму “Віддана” за романом української письменниці Софії Андрухович “Фелікс Австрія”.

Їх гриби та ягоди куштують в Америці та Ізраїлі, за сезон вони переробляють до 20 тонн продукції, а мешканці можуть заробляти 1000 гривень на день. Це все про підприємство “Дари Гуцульщини” , яке заснували 33 мешканці Путили та сусідніх буковинських сіл. Селяни об’єднались для створення кооперативу та мріють, щоб їхня продукція стала першою в Україні. Сергій Терен, керівник кооперативу, впевнений, що за такою формою бізнесу – майбутнє.

Навіщо буковинцям кооператив

У нас така специфіка місцевості, що селяни переважно займаються збором дикорослів для власних потреб, а реалізовувати залишки десь на ринках чи в мережах магазинів не можуть.Самостійно це робити важко і великого прибутку не принесе. Знаю на власному досвіді, бо збирав гриби у лісі з батьком, здавав їх посередникам, але платили небагато.

Кооператив є чудовою альтернативою. Адже люди можуть організуватись і спільно займатись якимось видом діяльності, спільно переробляти і спільно реалізовувати продукцію і отримувати від цього кошти.

Україна із допомогою кооперації може гарно розвиватись. От, наприклад, були у мене вівці, які я не міг нікуди продати. Хотіли якось купити з-за кордону фуру м’яса у 20 тонн. Але, якщо я б їх всіх зарізав, то це було б всього 10 тонн. То що ж робити? А якби був кооператив, то разом з іншими виробниками ми б могли отримувати гарні прибутки. Бо кооперація – це інструмент розвитку сільської місцевості.

Як створити бізнес-план? – Провести анкетування селян

Ще однією передумовою створення нашого кооперативу став проект ПРООН “Місцевий розвиток, орієнтований на громаду”, який почав діяти у нашому районі. І я вирішив, що не можна втрачати такої можливості. Ми звернулись у координаційний центр у Чернівцях, де нам запропонували написати проект.

Ми провели загальні збори мешканців сіл, де розказали людям про всі переваги кооперативу і як спільними зусиллями можемо досягти успіху. Те, що за кордоном за допомогою кооперації розвиваються цілі регіони, запалило людей і їм було цікаво долучитись. Ми провели анкетування, яке визначило, що 70% підтримують проект щодо праці з дикоростами. Бо до цього ми думали над різними варіантами: і м’ясо, і молоко, і заготівля кормів.

Я на зборах підтримав ідею переробки грибів і був зацікавлений нею. Можливо, тому люди й обрали мене головою кооперативу. На реалізацію проекту пішло півроку. Отримали грант на 600 тисяч гривень і вже у 2015 році почали переробляти гриби, які приносили мешканці. 

Люди повертаються з Польщі, щоб заробити грошей у нас

Чим же займаються “Дари Гуцульщини”? Збором дикорослих грибів та ягід. Виготовляємо продукцію у різних варіаціях: морожена, сушена, маринована і солона.

У нашому кооперативі ми створили офіс, де постійно збираємо аналітику щодо того, яка продукція була б цікавою для споживача. Тут і збираємо інформацію про те, хто з членів кооперативу скільки може здати продукції. Зараз нас уже 30.  Коли починається сезон заготівлі, то організовуємо заготівельні пункти, надаємо транспорт і кожного вечора відвозимо продукцію на виробництво. Далі фіксуємо, скільки дикоростів надійшло від кожного члену кооперативу, скільки вийшло продукції , що пішло на заморозку, сушку чи маринування. А далі –  реалізуємо продукцію. 

Від коштів, які отримують члени кооперативу, ми віднімаємо 30% на електроенергію, оплату праці офіційних представників і тд. Працювати в “Дарах Гуцульщини” вигідніше, ніж поза кооперативом. 

Будь-який житель села може скористатись діяльністю кооперативу. Я, як підприємець, маю можливість купувати гриби у людей, переробляти їх і реалізовувати, а вони можуть отримувати кошти, навіть якщо не є членами кооперативу.  Коли ми в перший рік отримали обладнання, то заробили 1,5 млн, які просто роздались людям. Це є чудовим результатом.

Людина може заробити одну-дві тисячі гривень вдень, або навіть 100 тисяч за сезон. Але ціни диктує ринок. От, наприклад, зараз ми приймали гриби по 100 грн за кілограм.

Багато хто з наших жителів чекають сезону і не хочуть їхати на заробітки за кордон. Або навіть спеціально повертаються, бо знають, що тут вони можуть бути поруч з родиною та ще й заробити непогані гроші.

Ізраїль і Америка полюбляють наші гриби

Зараз ми співпрацюємо з мережами супермаркетів Сільпо, Метро, Велмарт. Але ласий шматочок для нас – ресторани. У Миколаївській, Вінницькій, Київській областях є багато закладів, де страви готують з нашої продукції. 

Також ми представлені і за кордоном – Молдова, Польща, Америка, Ізраїль. У цих країнах працюємо з дистриб’юторами, які представляють наші інтереси. Ми їздили по різних країнах, щоб набратись досвіду і там шукали партнерів. Та й люди з-за кордону нас самі знаходили через інтернет.

Стосовно цін, то упаковка заморожених грибів коштує від 30 до 120 гривень, сушені – від 48 гривень. Наша продукція росте в екологічно чистому регіоні, тому є абсолютно безпечною та корисною.

Ми збираємо білі гриби. боровик, лисички, підберезник, підосичник, сироїжки, рижики. Члени кооперативу є навченими і розуміються на грибах. Тому у нас навіть немає проблем з тим, щоб хтось приніс якусь поганку. Навчили людей, щоб приносили гарно підчищений гриб, бо раніше носили все, що завгодно. 

Коли закінчується сезон, то також не сидимо на місці. Взимку займаємось заготівлею продукції, фасуємо і реалізуємо. Роботи вистачає завжди.

Доводилось і партії повертати, і великі гроші втрачати

У нашій роботі є великі ризики та великі темпи. Було таке, що нам приносили 2,5 тонн продукції, а ми цього зовсім не очікували. Проте спільними зусиллями впорались. 

Та й з поставками за кордон без факапів ніяк не обходиться. Якось відправляли продукцію в Польщу в дерев’яних скриньках. Завжди відправляли і все було добре. Але тут ввели нове правило, що скриня має бути з печаткою і сертифікована. У підсумку – повернувся товар в Україну, що потягнуло за собою купу штрафних санкцій та втрату великих грошей. Для кооперативу тоді це було трагедією.

Були випадки, коли відправляли гриби в Ізраїль і не вистачало 10 кг лисичок. Тому докупили її через інтернет з Житомира. А в Ізраїлі виявили підвищений рівень радіації саме у цих лисичках. Тому всю партію знищили. Це було неприємно і прикро, що ми не приділили значну увагу саме цим лисичкам. Наша ж продукція є повністю екологічною. Якщо нормальний рівень радіації 5 берекелів, то у нас – 0,05. Тобто у 100 разів менше норми. 

Трапляються різні ситуації, але ми працюємо далі. Сподіваємось, що скоро зможемо вийти на більші ринки як в Україні, так і за кордоном. 

Дороги до пам’яток і цікавих туристичних об’єктів відремонтують у Херсонській області, повідомляє Zruchno.Travel, посилаючись на інформацію Херсонської обласної державної адміністрації.

В ОДА повідомили, що з Міністерством інфраструктури вдалося досягти домовленості про збільшення фінансування на будівництво і ремонт доріг на Херсонщині в наступному році. Поточний, тобто “ямковий” ремонт є лише тимчасовим рішенням, оскільки він не допомагає поліпшити якість доріг в цілому – потрібно будувати нові.

“У нас є три основні пріоритети в сфері будівництва доріг. Перший – це дороги в туристичних напрямках. Нам важливо, щоб туристи та інвестори, які приїжджають в нашу область, могли з комфортом дістатися до місць відпочинку, а також до тих дивних і неймовірних об’єктів нашої області, яких не знайти більше ніде, ні в Україні, ні в усьому світі. Це і заповідник Асканія-Нова, і Олешківські Піски, це і рожеві озера, і Арабатська Стрілка.

Читайте також: Трасу Маріуполь – Херсон хочуть відновити

Два інших пріоритети стосуються забезпечення населених пунктів медичною допомогою, а також можливістю підвезення школярів до закладів освіти. Оскільки в даний час між деякими населеними пунктами в регіоні якість доріг не дозволяє вчасно доїхати машинам швидкої медичної допомоги або довести людину до медичних установ, а також є населені пункти, між якими ускладнений підвезення дітей до шкіл та інші установи освіти”, – розповіли в Херсонській ОДА.

Так була створена робоча група, що буде обговорювати, які дороги потрібно відремонтувати у 2020 році.

Читайте також: Незвичайна українська пустеля потрапила на фото NASA

На сайті ОДА публікується моніторинг ремонтних робіт, які проводяться на дорогах регіону вже в цьому році за кошти платників податків.

Нагадаємо, на Херсонщині відзняли першу в Україні віртуальну екскурсію.

Стадіон заводу «Арсенал», розташований у Києві на Печерську, планують реконструювати та перетворити на спортивний комплекс під назвою «Арсенал парк».

Про це повідомили у міській раді, інформує Громадське.

«На стадіоні функціонуватиме футбольна школа і в першій половині дня, як і колись, спортивні заходи зможуть безкоштовно проводити школи», — зазначили у міськраді.

Після процедури банкрутства заводу стадіон поділили на окремі ділянки, які узаконили під будівництво багатоповерхового кварталу з тисячею паркомісць.

Читайте також: На Трухановому планують облаштувати воднолижний комплекс

Згідно з проєктом спорткомплексу, на ньому буде дитячий майданчик, скейт-парк, футбольний комплекс, адміністративні будівлі тощо.

Українці посіли друге місце у світі за зростанням кількості замовлень на AliExpress, повідомляє Укрпошта.

“Кількість замовлень українців із AliExpress за 10 місяців цього року зросла на 70%. Це вивело Україну на 2 місце за темпами зростання на маркетплейсі. За загальною вартістю проданих товарів на AliExpress у 2019 році Україна ввійшла у ТОП-10 країн світу”, – ідеться у повідомленні поштового оператора.

Що замовляють

Так, за три квартали 2019 року Укрпошта вже доставила з Китаю понад 20 млн відправлень, і більшість з них – це товари з інтернет-магазинів. За даними платформи, найпопулярніші товарні категорії: «телефони та аксесуари», «електроніка», «автотовари».

Читайте також: Чотири речі, які треба розвинути Україні: поради найбагатшої людини Китаю

Хто найбільше замовляє

Товари з AliExpress найбільшим попитом користуються серед жителів Київської, Дніпропетровської та Харківської областей. 56% замовлених українцями посилок із Китаю Укрпошта доставила саме в ці регіони. Їх замовляють українці віком 24-35 років, більше половини з яких здійснюють покупки товарів на AliExpress через смартфон.

Київський художник Віталій Гідеван в Ірпені створив мурал, на якому зобразив бунтарку з кримськотатарським корінням.

“Було дуже цікаво побачити, як створюється серіал і самому частково прийняти участь в ньому. Новий мурал для дівчини-бунтарки з кримськотатарським корінням, яка є однією із головних героїнь”, – ідеться у дописі митця на фейсбуці.

Локація муралу поки зберігається у таємниці.

Нагадаємо, у Києві на Подолі з’явився новий мурал “Маленький громадянин”. Стінопис присвячений кампанії #IBelong від Агентства ООН у справах біженців.