Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Варшаві з’явиться сквер імені українського генерала

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У столиці Польщі Варшаві з’явиться сквер імені українського генерала Марка Безручка. Таку постанову в четвер, 30 липня, прийняли депутати варшавської міської ради. Рішення підтримали 57 депутатів, проти не проголосував ніхто.

Про це повідомила газета української меншини в Польщі «Наше слово», передає zaxid.net.

Боровся проти більшовиків

Іменем українського генерала та єдиного на той час союзника поляків у боротьбі з більшовиками 1920 року назвуть сквер у варшавському районі Воля. Його відкриття заплановане на 14 серпня цього року.

Заяву щодо скверу подала в лютому до голови міської ради Громадська ініціатива з догляду за могилами воїнів Української Народної Республіки (УНР) у Варшаві. Як зазначається у документі, організація пропонує «вшанувати героя Польщі та України – генерала Марка Безручка – у 100-річчя Варшавської битви».

«У 2020 році ми святкуємо 100-ту річницю Варшавської битви. Це чудова можливість, аби столиця віддала шану українським союзникам – офіцерам та солдатам Армії Української Народної Республіки, які пліч-о-пліч з солдатами польського війська захищали Варшаву та Європу від більшовицької навали. Генерал Марко Безручко є символом цієї спільної боротьби», – наголосили члени Громадської ініціативи з догляду за могилами воїнів УНР у Варшаві.

Цю ідею підтримало Посольство України у Польщі та низка організацій, зокрема Українське історичне товариство, Об’єднання гарцерів у Польщі тощо.

Читайте також: Український сервіс Liki24 запустили в Польщі

Де розташований сквер?

Сквер імені Марка Безручка буде знаходитися між вулицями Яна Казімєжа (Jana Kazimierza) та Всховської (Wschowskiej).

Депутат від Громадянської коаліції Ярослав Шостаковський нагадав, що саме на Вольському цвинтарі похований український генерал, і там же з ініціативи польських гацерів та українських пластунів проходить акція «Полум’я братерства».

Хто такий Марко Безручко

Марко Безручко – видатний український воєначальник доби Української революції 1917–1921 років. Був начальником оперативного відділу Головного управління Генерального штабу Армії Української Держави, згодом очолював штаби Окремої Запорізької бригади армії УНР та Корпусу Січових Стрільців. У серпні 1920 року під час радянсько-польської війни командував оборонною Замостя, під час якої було зупинений наступ радянських військ на Варшаву. Згодом керував військовим міністерством УНР в екзилі.

Підтримай ШоТам

Суспільство

У Славутичі відкрили перший інноваційний музей мистецтв

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У місті Славутич на Київщині відкрився перший муніципальний інноваційний музей мистецтв.

Про це ШоТам повідомили у PR-підтримці малої культурної столиці України.

Відкриття музею є завершальною подією арт-резиденції семантичного сюрреалізму у просторі постмодернізму Славутича, яка тривала з серпня місяця, і цьогоріч мала назву OFAR | Open Format Art Residence,

У виставковій залі нового мистецько-художнього простору вже представлені напрацювання учасників OFAR, якими почали наповнювати фонди нового музею.

У реальному форматі для перегляду доступні роботи:

  • у жанрі фото- та графіки, професійних митців, які працювали в підпроєкті Фото-Графіка (куратор Єлизавета Зігура),
  • у віртуальному форматі —  монументальні скульптури резидентів підпроєкту Тривимірне мистецтво у VR (кураторка Катерина Рай),
  • колекція фрагментів роботи митців підпроєкту Медіа-Арт (кураторка Олександра Халепа).

Окрім того, в офлайні експонуються й роботи студентів ІІ курсу Київського Національного університету культури і мистецтв.

Серед резидентів OFAR — художники Олексій Малинка, Олена Плесовська, Петро Малинка, фотографи Андрій Котлярчук, Маруся Слобожан, Ярослав Голубчик, Андрій Парахін, графіки Павло Николайчук, Надія Онищенко, Ірина Гвоздик, Катерина Бруєвич, Володимир Падун та інші. Саме іх роботи і склали першу реальну колекцію нового музею. Віртуальна колекція склалася з творчого доробку (монументальмих цифрових скульптур та творів медіа-арту) Данили Галкіна, Юрія Єфанова, Сергія Ніжинского, Даніїла Шуміхіна, Володимира Гулича та Анастасії Лойко, Ярослава Костенко, Вартана Маркар’яна, Тетяни Кабаєвої та багатьох інших яскравих митців сучасності.

Читайте такожНетипова Донеччина: з’явилося відео про керамічний «Флорамік-парк» у Слов’янську

Наголошується, що створення музею такого формату є дуже цінним, тому що таким чином Славутич входить до загального культурного обігу не у традиційному форматі, а сучасному, діджитальному, доступному будь кому та будь звідки.

До кінця року у Малій культурній столиці України-2021 також заплановані експозиції творів:

  • художниці-графіка Оксани Стратійчук,
  • фотографа Валентина Кармінського,
  • сестер Вікторії та Віолетти Лопухіних,
  • креслень Лернардо да Вінчі з доповненою реальністю від Олександра Величка та збірка віртуальних музейних експозицій виробництва команди aero3D Сергія Присяжного.

Музей мистецтв Славутича розташований  на другому поверсі БК Енергія і буде працювати згідно з карантинними обмеженнями.

Нагадаємо, Національний художній музей готує цифрову NFT-колекцію українського мистецтва.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

У Києві нанесли нову коробчасту розмітку, яка зменшує кількість заторів

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Києві на перехрестях вулиць Січових Стрільців і Гоголівської та вулиць Басейної і Еспланадної з’явилася коробчаста розмітка, повідомили у пресслужбі КМДА.

Розмітка позначає проїжджу частину в межах регульованого перехрестя, на яку заборонено в’їзд під час виникнення затору або створення перешкод для руху транспортних засобів і пішоходів. Завдяки новій розмітці рух на цих перехрестях стане більш впорядкованим. Розмітка вводиться новими ДСТУ 2587:2021 «Розмітка дорожня», що набуває чинності з 1 листопада.

«Коробчасту розмітку влаштовують на регульованих перехрестях, де водії часто порушують проїзд циклу світлофора, виїжджають на завантажене перехрестя і створюють затори. Такий тип розмітки широко використовують в Європі. І наразі вона вже з’явилась в столиці. На сьогодні вже 4 столичних перехрестя мають такий тип розмітки. Найближчим часом коробчаста розмітка з’явиться на ще 4-х перехрестях: вулиці Січових Стрільців з Обсерваторною, Некрасівською та Кудрявським узвозом. А також на перехресті вулиць Басейної і Мечникова та бульваром Лесі Українки», – йдеться у повідомленні.

Читайте такожЯк один забіг країнами Європи перетворився на спортивний проєкт для «діток дощу»

На минулому тижні вперше в столиці коробчасту розмітку влаштували на перехресті вулиць Солом’янської і Волгоградської та Андрія Головка, а також вулиці Солом’янській і Максима Кривоноса та Генерала Шаповала.

Читайте також: У Києві вперше на дорозі облаштували коробчасту розмітку: що це дасть?

Також днями реалізували ще одне дієве рішення за допомогою розмітки. На перехресті Круглоуніверситетської та Крутого узвозу влаштували міні-кільцеву розв’язку для упорядкування ширини проїжджої частини та заспокоєння руху транспорту.

Це перша у столиці подібна розв’язка, виконана виключно дорожньою розміткою до моменту проведення капітального ремонту або реконструкції. Уже сьогодні видно, що завдяки стримуванню транспортного потоку з вул. Круглоуніверситетської та Крутого узвозу, а також направлення його в одну смугу вдалося зменшити затримки на пріоритетному напрямку – вул. Басейній у бік вул. Хрещатик

Нагадаємо, у Маріуполі встановили табло контролю швидкості.

Фото: kyivcity.gov.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Довженко-Центр починає серію онлайн-показів стрічок золотої епохи українського кіно

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Довженко-Центр запускає онлайн-проєкт «Відкритий архів добіркою Мультагітпроп».

Про це пише Нове українське кіно.

Програму відкриває анімаційна добірка найперших мультфільмів України «Мультагітпроп» з музикою від Dj U-Ra та Anton Baybakov. Добірка буде доступна протягом двох тижнів.

Довженко-центр – головний кіноархів України, де зберігається фільмофонд українського кіно. Наразі розробляється онлайн-кінотеатр, де можна буде легально дивитися класику українського кіно в належній якості.

Читайте такожЕкокотик чи кращий друг пакетів? Перевір свою екосвідомість (ТЕСТ)

У його очікуванні, у Всесвітній день аудіовізуальної спадщини Довженко-центр розпочинає програму «Відкритий архів» – серію онлайн-показів стрічок золотої епохи українського кіно – німого кінематографу 1920-х років. Програму відкриває анімаційна добірка «Мультагітпроп» (1927-1930), у яку увійшли одні із найперших анімаційних фільмів України виробництва ВУФКУ (Всеукраїнське фото кіноуправління). Як зазначається, деякі з них представляють собою рекламу майбутніх фільмів, інші – слугують матеріалом для виховання громадян.

Добірка «Мультагітпроп» містить:

  • «Дніпрельстан» (1927, реж. Євген Макаров)
  • Анонс фільму «Одинадцятий» (1927), реж. Євген Макаров)
  • Анонс фільму «Проданий апетит» (1927))
  • «Держпозика» (1928, реж. Євген Макаров)
  • «Казка про загальне роззброєння» (1929, реж. Михайло Войцман)
  • «Прогульник» (1929,реж. Яків Ройтман)
  • «Бережіть папір» (1929 реж. Яків Ройтман)
  • «Палац мистецтв СРСР», реж. Ніколай Ходатаєв (?), 1930

Подивитися онлайн добірку «Мультагітпроп» на сайті Довженко-Центру за посиланням. Перегляд відкритий із 27 жовтня 2021 по 10 листопада 2021 року.

Нагадаємо, представили трейлер містичного українського трилера «Еґреґор».

Фото: cinema.in.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі