Суспільство
У трьох львівських музеях запустили українськомовні аудіогіди
У Львові запрацювали три українськомовні аудіогіди, повідомили у пресслужбі глави держави.
Аудіогіди запустили у:
- Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького (палац Лозинського),
- Історичному комплексі Національного музею ім. Андрея Шептицького,
- Музеї Івана Георгія Пінзеля.
Проект реалізовано у межах співпраці медіасервісу MEGOGO, Міністерства культури та інформаційної політики України й Державного агентства розвитку туризму.
Зазначається, що у серпні цього року було підписано меморандум про початок роботи над тридцятьма аудіогідами з нагоди 30-річчя незалежності України. Проект охоплює локації з усієї країни. За рекомендацією Міністерства культури та інформаційної політики й Державного агентства розвитку туризму було відібрано культурні об’єкти. Створенням аудіогідів для них займається команда медіасервісу MEGOGO.
Читайте також: Вікіпатруль: як група українських активістів бореться з пропагандою у Вікіпедії
До створення аудіогідів для Львова приєдналися також українські зірки. Так, аудіогід для палацу Лозинського озвучила співачка Христина Соловій. А в Національному музеї імені Андрея Шептицького та Музеї Пінзеля звучатиме голос народного артиста України Остапа Ступки. Над сценаріями аудіогідів працювали уродженці Львова.
Довідка
Ідея заснування галереї мистецтв, названу на честь колекціонера Бориса Возницького, сягає кінця XIX сторіччя. У 1903-1906 роках були придбані перші картини, що увійшли до колекції. Галерея розташовується в палаці Лозинського. У 23 його залах представлене європейське мистецтво ХІХ – кінця ХХ ст., зокрема твори Жана-Батиста Вікара, Яна Матейка, Генріха Семирадського, Яцека Мальчевського, Михайла Бойчука. Одним із найцінніших експонатів є портрет Йоахима Мюрата авторства Жана-Батиста Вікара.
Музей Пінзеля у Львові працює з 1996 року у приміщенні колишнього костелу кларисок. Тут експонують 29 робіт Івана Георгія Пінзеля – майстра барокової скульптури. Серед відомих творів – статуя святого Юрія Змієборця, розміщена на фасаді собору Святого Юра у Львові, скульптури «Самсон, що роздирає пащу лева» та «Ангели», які свого часу виставляли в Луврі в Парижі.
Читайте також: «Це був поклик, який я відчув». Історія єдиного в Україні каное-майстра, який просуває нову культуру
Національний музей імені Андрея Шептицького виник у 1905 році як Церковний музей. У 1911 році, з розширенням колекції, його перейменували на національний. Експозиція презентує розвиток українського національного стилю – неовізантизму. Одним із найяскравіших його прикладів є іконостас 1920-х років роботи Петра Холодного. В експозиції також представлені твори грона бойчукістів: живописні роботи Миколи Рокицького й Охріма Кравченка, графіка Оксани Павленко, Євгена Сагайдачного та Григорія Довженка.
Нагадаємо, у Празькому Граді запустили українськомовний аудіогід.
Як ми повідомляли раніше, у Киргизькому національному музеї з’явився перший українськомовний аудіогід.
Фото: wikimedia.org
Суспільство
Журналістка «Голосу Америки» Катерина Лісунова стала амбасадоркою міжнародної ініціативи The Women’s Voice in Action, яка базується у Вашингтоні.
Також українку нагородили подякою за внесок у розвиток міжнародної журналістики, послідовне висвітлення війни росії проти України та активну участь у просуванні голосу українських жінок на світовій арені.
Про це повідомили Vilni Media USA.
Про роботу Катерини
Катерина Лісунова — перша українська журналістка-резидентка в ООН. Вона системно працювала у Конгресі США, де фокусувала увагу на темах російської агресії, безпеки, демократії й протидії дезінформації.
З початку повномасштабного вторгнення Катерина продовжувала роботу у Вашингтоні, регулярно висвітлюючи позицію ключових американських політиків щодо України, зокрема спікера Палати представників Майка Джонсона, лідера демократів Гакіма Джеффріса, віцепрезидента США Джей Ді Венса та інших.
Читайте також: Книга Вікторії Амеліної увійшла до фіналу премії Джорджа Орвелла 2025
«Журналістика — це мій спосіб стояти за правду. І якщо є можливість говорити — значить, є можливість захищати», — сказала Лісунова, коли отримувала нагороду.
Катерина відома своєю серією матеріалів про український жіночий рух. Вона описала період від ХІХ століття до сьогодення в Україні та в діаспорі. Її журналістські дослідження лягли в основу міжнародних аналітичних звітів та увійшли до архіву Гарвардської бібліотеки.
Нагадуємо, що завдяки донорам UNITED24 в Ірпені відновили багатоповерхівку, яку пошкодили росіяни.
Фото обкладинки з мережі X Катерини Лісунової
15 травня українці по всьому світу відзначатимуть День вишиванки. З цієї нагоди Міністерство національної єдності оголосило флешмоб #ВишиванкаЄднає та закликало українців з усіх куточків світу долучитися до ініціативи.
Про це повідомили в міністерстві.
Як долучитися
Щоб взяти участь, потрібно:
- сфотографуватися у вишиванці;
- опублікувати фото 15 травня в соціальних мережах з хештегом #ВишиванкаЄднає;
- вказати місто й країну, де ви перебуваєте.
«Разом ми покажемо, що українська єдність не знає кордонів, а вишиванка — це більше, ніж одяг. Це наша історія, наша гордість і наш спільний код»‚ — написали в міністерстві.
Нагадаємо, що до Дня вишиванки організують акцію на підтримку жителів ТОТ.
Також ми писали, що в «Сенсі» показують вишиванки з регіонів, які окупувала росія
Фото обкладинки: сайт Полтавської міської ради
У Білопільській громаді, що на Сумщині, поліцейські спецпідрозділу «Білий янгол» евакуювали 67-річну Надію Григорівну. Вона разом зі своїми гусенятами залишалась у зоні постійних обстрілів.
Про це повідомили у поліції Сумщини.
Жінка тривалий час відмовлялась виїжджати, адже сподівалася на покращення ситуації. Однак артобстріли не припинялися. Її будинок зазнав серйозних пошкоджень, у жінки не було води, світла та газу. Коли загроза стала критичною, вона звернулась по допомогу до поліції.
Спецпризначенці «Білого янгола» відреагували одразу й попри небезпечний маршрут дістались до жінки. Вони евакуювали її разом із гусенятами, яких вона відмовлялась залишити.
«Це було страшно. Я не могла уявити, що колись доведеться тікати з дому з гусенятами на руках… Але тепер ми живі, і за це я вдячна людям, які не бояться ризикувати заради нас», — каже Надія Григорівна.
Читайте також: «Або з усіма, або ніяк»: з прикордоння Сумщини евакуювали жінку та її 12 песиків
Нагадаємо, що нацгвардійці показали своїх чотирилапих друзів на передовій (ФОТО).
Фото: телеграм-канал поліції Сумщини
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...