

Технології
У сонячну електростанцію на Черкащині інвестують 54 млн євро
Голландський банк розвитку купив 40% проєкту сонячної електростанції в Чигирині. Про повідомляє mind.ua з посиланням на Інтерфакс-Україна.
Другий проєкт
«Ми раді оголосити про друге співінвестування в акціонерний капітал з нашим довгостроковим партнером FMO. Ми працюємо з FMO в якості партнера по боргу і акціонерному капіталу по ряду проєктів в Україні та інших країнах і очікуємо подальшої співпраці в найближчі роки», – сказав гендиректор Scatec Solar Раймонд Карлсен.
За словами директора з інвестицій FMO Лінди Брукхейзен, першим подібним проектом було будівництво СЕС в Кам’янці (Черкаська обл.).
Читайте також: На Закарпатті звели потужну сонячну електростанцію за $24 млн
«Підтримка переходу України до низьковуглецевої системи відповідає нашій стратегії по збільшенню наших «зелених» інвестицій і пом’якшення наслідків зміни клімату», – підкреслила вона.
Що відомо про будівництво?
За даними Scatec, загальна сума інвестицій в проєкт в Чигирині оцінюється в 54 млн євро. Його реалізація здійснюється за рахунок кредитів Європейського банку реконструкції та розвитку, Північної екологічної фінансової корпорації (НЕФКО) і Swedfund ( «Шведський фонд»). Купівля частки FMO фінансується з The Access to Energy Fund, яким FMO управляє від імені уряду Нідерландів.
Зазначимо, що будівництво СЕС в Чигирині почалося в середині 2019 року. Комерційна експлуатація очікується в середині 2020 року. Передбачається, що станція щороку вироблятиме близько 65 ГВт-год електроенергії.
Технології

Швеція та Україна співпрацюватимуть у розвитку космічних технологій для оборонних потреб. Українська сторона планує сфокусуватися на збиранні даних із супутників для розвідки.
Про це повідомили в Міноборони.
Дані з космосу, які можуть вберегти життя
Під час зустрічі українська сторона презентувала шведам основні досягнення з цифровізації, серед яких є впровадження та реалізація космічної політики та стратегії у сфері оборони. Також на переговорах іноземним пертнерам озвучили ключові потреби Сил оборони у сфері військового космосу.
Як зазначив начальник управління космічної політики у сфері оборони майор Олександр Гаврутенко, Україна готова поділитися й власними напрацюваннями, які вона отримала під час бойових дій. Він уточнив, що у секторі військового космосу основним фокусом буде обробка масивів даних, а не масштабування власного обладнання.
Читайте також: Відповідь «Ланцетам»: Україна створила ударний дрон, що перевершує російські аналоги (ВІДЕО)
«Космос — це важливий простір для наших Сил оборони. Супутники дадуть нам сталий звʼязок для військових, власні спроможності для розвідувальних даних і можливість зберегти життя наших людей завдяки раннім оповіщенням про загрози. Тому ця сфера зараз — пріоритетна для Міністерства оборони», — прокоментувала заступниця міністра оборони України з питань цифровізації Катерина Черногоренко.
Голова шведської делегації Ларс Гельмріх сказав, що вони зацівлений у такій співпраці, особливо з урахуванням українського досвіду ведення війни. Він додав, що ця країна може допомогти у взаємодії з іншими партнерами, зокрема, з нордичними державами, серед яких — Данія, Фінляндія, Норвегія та Ісландія.
Нагадуємо, що Сили оборони атакували важливий завод росіян за 40 кілометрів від Москви.
Фото обкладинки: АрміяInform
Технології

Міністерство оборони України допустило до експлуатації у Збройних силах вітчизняний безпілотний авіаційний комплекс «Волиняка». Це багаторазовий гексакоптер, який здатен уражати навіть важкоброньовану техніку ворога.
Про це повідомили у Головному управлінні забезпечення супроводження життєвого циклу озброєння і військової техніки.
Особливості «Волиняки»
«Волиняка» працює на фронті ще з перших місяців повномасштабного вторгнення. За цей час його бойові модифікації знищили сотні одиниць російської техніки, бліндажів та живої сили. Дрон може діяти в складних погодних умовах, при вітрі, у темну пору доби.
Читайте також: Завдяки «Дронопаду» від «Повернись живим» військові збили нові ворожі дрони з ШІ (ВІДЕО)
Комплекс складається з пульта управління, окулярів пілота, ретранслятора і самого гексакоптера, обладнаного шістьма безколекторними двигунами. Апарат розробили для скидання боєприпасів на позиції ворога. Також він може виконувати логістичні завдання, наприклад, доставляти спорядження на передову.
У Міноборони також додали, що нові версії «Волиняки» мають значно покращені характеристики.
Нагадаємо, що Україна створила ударний дрон, що перевершує російські аналоги, зокрема «Ланцети» (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міноборони
Технології

Після початку повномасштабного вторгнення в повітрі домінували російські баражуючі боєприпаси «Ланцет». Україна не мала ефективної зброї в цій категорії, однак зараз учасники платформи Brave1 створили низку рішень, які перевершують за характеристиками російські аналоги.
Про це повідомили у Brave1.
Особливості комплексу Bulava
Серед розробок учасників Brave1 є зокрема й ударно-розвідувальний комплекс Bulava, створений компанією DEVIRO. Цей дрон уже активно застосовують на фронті.
Bulava здатен:
- знищувати засоби РЕБ, системи ППО та інші високопріоритетні цілі;
- вражати як стаціонарні, так і рухомі об’єкти;
- передавати відеопідтвердження у реальному часі.
Читайте також: Завдяки «Дронопаду» від «Повернись живим» військові збили нові ворожі дрони з ШІ (ВІДЕО)
БпЛА має низку особливостей, які наразі тримають у таємниці з міркувань безпеки. За даними Brave1, нині в Україні виробляють декілька типів баражуючих боєприпасів, які не лише зрівнялися з «Ланцетом», а й значно перевершують його.
Нагадаємо, що в Україні розробили систему навігації для БпЛА, що може працювати без GPS (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Brave1