Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У парку Одеси з’явився новий арт-об’єкт

Опубліковано

В Одесі в Центральному парку культури і відпочинку імені Т. Шевченка, на Суворовській алеї, з’явився арт-об’єкт «Кордони сонця біля краю степу» відомого місцевого художника і скульптора Сергія Савченка. Про це повідомляє у фейсбуці комунальне підприємство Міськзелентрест.

Зазначається, що цей арт-об’єкт – останній з проєкту «Місто скульптур», який здійснювався в рамках громадського бюджету Одеси.

Як виглядає скульптура?

Абстрактна скульптурна композиція «Кордони сонця біля краю степу» встановлена в зеленій зоні на тлі простору моря, що межує з небом. Транзитна зона моря обережно торкається краю степу.

 

Скульптурна композиція складається з чотирьох спрямованих вгору вертикалей, розташованих по прямій лінії з невеликим, немов хвилястим, зміщенням.

“Високі прямокутні постаменти відривають об’ємні кольорові форми від землі, додаючи ще більшої направленості до зльоту знакам, що немов виростають з необробленого первозданного моноліту в оформлений ритмо-форму-колір. Простір між скульптурами – додатковий елемент групи. Він сприймається одночасно як пластичний і колірний елемент цілісної форми композиції”, – розповідають у комунальному підприємстві.

Читайте також: В Одесі відреставрують популярний фонтан із жабою

Що варто знати про автора?

Сергій Савченко – заслужений художник України, працює в сфері монументального мистецтва, живопису, графіки та скульптури. Закінчив Одеське художнє училище. З 1976 року розпочав виставкову діяльність. На початку 80-х рр. приєднався до групи одеських нонконформістів. Член Національної спілки художників України, один із засновників Національної асоціації художників, творчих об’єднань «Човен» і «Мамай», лауреат багатьох міжнародних бієнале, член Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка, почесний член Національного університету «Києво-Могилянська академія».

Суспільство

На Львівщині археологи знайшли залізоплавильний горн, якому понад 1000 років (ФОТО)

Опубліковано

Під час досліджень на місці реконструкції автодороги «Жовква – Кам’янка-Буська» у Львівській області працівники науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» знайшли залишки залізоплавильного горна, вік якого понад тисячу років.

Про це повідомили у фейсбуці археологічного центру.

Зазначається, що загалом сім давніх поселень дослідили археологи під час реконструкції автодороги «Жовква – Кам’янка-Буська». Два з них науковцям вдалося вивчити докладно. 

 

Дослідження давніх поселень

Серед знайдених артефактів – фрагменти ліпного посуду та крем’яні вироби. Вдалось також зафіксувати об’єкти і знахідки, які датуються ХVІІІ – ХІХ ст. і можуть бути пов’язані з невеликим, нині полишеним, хутором в урочищі «Боднарова». 

Читайте також«Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин

Під час вивчення поселення Воля Жовтанецька-1 найбільш вагомі знахідки датуються раннім залізним віком та належать висоцькій культурі (ХІ-VІІІ ст. до н.е.).

У розкопах було знайдено залишки 15 об’єктів, переважно господарських споруд, та велику кількість предметів цього часу (ліпний посуд, знаряддя з кременю). 

Залізоплавильний горн

А от один з найцікавіших об’єктів, які трапились науковцям, – залишки залізоплавильного горна, вік якого понад тисячу років.

Його археологи зафіксували на узбіччі нової дороги, під час проведення археологічного нагляду при будівельних роботах на поселенні Блищиводи-6.

Завдяки чисельним знахідкам уламків посуду, горно датували VІІІ-ІХ ст. Його залишило населення слов’янської райковецької культури, яку пов’язують з племенами ранніх слов’ян – дулібами та білими хорватами. 

«Залізоробне ремесло в ті часи було добре розвинуте і зосереджувалось поблизу родовищ болотної руди. Для слов’ян було характерно облаштовувати невеликі горна, що забезпечували потреби одного чи кількох поселень. Найчастіше місцеві металурги самі займалися видобуванням руди на болотах, її збагаченням, випалом деревного вугілля та попередньою обробкою металу. Регіон поблизу нинішнього села Блищиводи має розлогі заліснені болота, тож, очевидно, тут було чимало таких ремісників», – пояснює археолог Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв. 

У результаті досліджень на поселенні Блищиводи-6 вдалось розкрити непогано збережену плавильну камеру з каналом для витікання шлаку.

Своєрідною рисою саме цього горна, розміром – 1 х 0,8 м, було використання як каркасу для вихідної труби частини горщика або глека діаметром 20 см, обмазаного поверх товстим шаром глини, що була перепечена до яскраво червоного кольору. Так робили, аби запобігти викришуванню і обвалу горна. 

Читайте також«Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

«До винайдення технології доменних печей виплавлення заліза виглядало дещо інакше. На виході отримували не рідке залізо, а своєрідну напівтверду в’язку масу. Після цього з неї додатково вибивали домішки і вже тоді виготовляли зброю чи знаряддя праці», – розповів Олександр Сілаєв. 

Залізо у ранніх слов’ян слугувало здебільшого для виготовлення сокир, наконечників списів та стріл, ножів, інструментів для обробки дерева.

Про регіон

За словами Олександра Сілаєва, у давнину цей регіон був густо заселений. Поселення тут існували майже безперервно починаючи з епохи мезоліту до нового часу.

Під час археологічних розвідок, які провела Рятівна археологічна служба у 2019 році, на пам’ятках виявили матеріали періодів енеоліту (культури лійчастого посуду та волинсько-люблінської), бронзи (тщинецької культури), раннього заліза (висоцької культури), римського часу (пшеворська і черняхівська культури), раннього середньовіччя (райковецька культура) та княжої доби. 

Водночас дорога між містами Жовква та Кам’янка-Бузька (давня назва – Кам’янка-Струмилова) була частиною одного з найдавніших історичних торгівельних шляхів, які вели з Галичини на Волинь, а у ХV-ХVІІ ст. тут проходила північна ділянка великого «Чорного шляху» – караванної дороги, яка починалась на землях Османської імперію та вела через Поділля, Галичину і Волинь до Перемишля і Замостя.

Напрямок дороги, що проходив повз села Сопошин, Блищиводи, Зіболки, Воля Жовтанецька та Батятичі, простежується за картографічними матеріалами починаючи з кінця ХVІІІ ст. На цих картах можна бачити густу мережу хуторів, які нині вже не існують.

Читайте такожНа околицях Дніпра виявили курган із давнім похованням (ВІДЕО)

Нагадаємо, на Черкащині знайшли один з найперших мегаполісів в історії людства.

Як ми повідомляли раніше, на околицях Львова виявили монети давнього Рима.

Усі фото: facebook.com/ras.1991.ua.

Читати далі

Суспільство

Дар’я Білодід здобула першу медаль для України на Олімпіаді (ВІДЕО)

Опубліковано

Дзюдоїстка Дар’я Білодід принесла Україні першу нагороду на Олімпійських Іграх-2020 у Токіо.

Українка здобула бронзову медаль в олімпійському турнірі дзюдоїсток.

У сутичці за 3-тє місце у ваговій категорії до 48 кг Білодід перемогла Ширу Рішоні з Ізраїлю.

 

Читайте такожШоТам розпочинає нову кампанію з підписки: як підтримати єдине в Україні медіа про добрі новини

Відзначимо, що Дар’я Білодід принесла історичну бронзу Олімпійських ігор. Це не лише перша олімпійська медаль в Токіо, це перша в історії Незалежної України нагорода у жіночому дзюдо.

У півфіналі українка поступилась іменитій японці Фуні Тонакі, яку раніше двічі перемагала у фіналах чемпіонатів світу в 2018 та 2019 роках.

«Золото» розіграють японка Фуна Тонакі та Дістрія Краснікі з Косово.

Довідка

Ігри ХХХІІ Олімпіади в Токіо триватимуть з 23 липня по 8 серпня. Україну на найголовнішому спортивному форумі чотириріччя представлятимуть 158 олімпійців у 25 видах спорту (30-ти дисциплінах).

Нагадаємо, у львівському дворику Ратуші запрацювала олімпійська фан-зона.

Як ми повідомляли раніше, український стартап Refаce перетворив наших олімпійців на супергероїв.

Головне фото: kyivpost.com.

Читати далі

Суспільство

Український АН-124 доправив чотири F-16 із Ізралю до США (ФОТО)

Опубліковано

Український літак Ан-124 доправив чотири винищувачі F-16 з Ізраїлю до американського штату Арізона.

Про це пишуть Крила з посиланням на видання flugrevue.de.

Зазначається, що АН-124 вже вдруге перевозить F-16 до Штатів.

 

Ан-124 з бортовим номером UR-82008 напередодні вилетів зі столиці Ізраїлю Тель-Авіва.

Політ тривав загально 17 годин. Приземлився літак в аеропорту Фенікс-Меса. Там його вже чекали співробітники сервісної служби Top Aces.

Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах

Через деякий час з вантажного гіганта вивантажили чотири частково розібрані винищувачі F-16A.

Читайте також«Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин

Списані ізраїльськими військово-повітряними силами, винищувачі будуть модернізовані в компанії Top Aces з цивільними посвідченнями.

Нагадаємо, Ан-225 «Мрія» перевіз із Кабула три гелікоптери Puma ВПС Британії.

Також «Антонов» показав фюзеляж нової моделі літака для української армії.

Як ми повідомляли раніше, «Антонов» розробляє ударно-розвідувальний дрон «Горлиця-2».

Усі фото: wing.com.ua.

Читати далі