У кожного – свій фронт. Хто такі ідентифікатори ВНП та як стати одним із них

Від початку великої війни в Україні знешкоджено вже понад 320 тисяч вибухонебезпечних предметів (ВНП). За оцінками Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС), близько 30% території лишаються замінованими. Для того, щоб повністю очистити нашу країну від загроз, знадобляться десятки років.

Щоб осягнути масштаб проблеми, достатньо згадати, що навіть за 80 років в Україні знаходять снаряди часів Другої світової війни. Скільки ВНП залишиться на нашій землі після перемоги над російськими окупантами – поки навіть уявити складно. Саме тому про мінну безпеку треба знати кожному, хто перебуває зараз або планує своє майбутнє в Україні. Адже від цих знань може залежати здоров’я і навіть життя.

ДСНС регулярно проводить заходи з інформування населення про небезпеку, яку містять вибухові предмети, та правила поводження з ними. Так, влітку 2022 року були започатковані тренінги для ідентифікаторів ВНП. Охочі навчилися правильно визначати вибухові пристрої, щоб вчасно повідомити піротехніків, убезпечити себе і своїх близьких.

Як проходить навчання на ідентифікатора?

Тренінг триває протягом трьох діб. Один день повністю присвячений ідентифікації ВНП: розглядають види вибухонебезпечних предметів, які найчастіше трапляються в Україні, та випадки їх виявлення. В інший день сапер-фельдшер проводить заняття з домедичної допомоги під час отримання мінно-вибухових травм: надання допомоги собі, а також пораненому. На третій день відбуваються практичні заняття: заздалегідь мінується ділянка навчальними боєприпасами, і фахівець ДСНС показує, як і де можуть встановлювати різні види ВНП. Завершується курс складанням невеликого іспиту за опанованим матеріалом.

«Цей курс був створений, в першу чергу, для навчання місцевого населення. Багато людей, які проходили наш тренінг, потім проводили у своїх громадах додаткові заняття, — розповідає сапер і викладач навчального пункту підготовки фахівців піротехнічних підрозділів ДСНС Антон Путря. — У межах курсу ми ділимося презентаціями, друкованими матеріалами, інформуємо про мобільні додатки, в яких можна сповістити про ВНП».

За словами Антона, замінувати можна будь-який предмет: від звичайного зошита – до залишків боєприпасу. Тож необхідно бути обачними і в жодному разі не чіпати невідомих чи підозрілих предметів. Особливо це стосується деокупованих територій.

Площа мінування дуже велика. Протягом 2021 року саперами ДСНС було виявлено та знешкоджено понад 60 тисяч ВНП. Протягом 2022 року — понад 320 тисяч боєприпасів. Це — надзвичайно велика кількість. Тим паче, невідомо, скільки ще ВНП розміщено на окупованих територіях. 

«Минулого тижня я був у звільненій частині Херсонщини. Так моторошно й лячно мені ніколи в житті не було. Особливо – коли усвідомлюєш, що колись тут було життя. В селах від будинків залишились тільки фрагменти, поля усипані боєприпасами, місцевого населення майже немає», – ділиться Антон.

За словами сапера, щільність вогню втричі більша порівняно з Другою світовою війною. Навіть у регіонах, де не тривали бойові дії, виявляються сучасні боєприпаси. Тож він переконаний, що людям треба пояснювати, чому їх не можна чіпати, що може призвести до спрацювання пристрою, яких можна зазнати травм. І цей курс дозволяє це зробити. 

Знання, що можуть врятувати життя

Окремий день тренінгу присвячений домедичній допомозі. Одним з викладачів є сапер-фельдшер і фахівець відділу сертифікації та гарантії якості ДСНС Денис Рижов.

«Взагалі домедичної допомоги мають бути навчені всі служби, які співпрацюють із людьми: поліція, ДСНС, навіть вчителі у школах і вихователі в дитячих садках. На нашому тренінгу викладається базова інформація: оцінка стану постраждалого за алгоритмом C-A-B-C (Критична кровотеча – Дихальні шляхи – Дихання – Циркуляція) та певні знання з анатомії, які допоможуть розібратися у цьому протоколі. Навчаємо, як виявити критичні стани, розбираємо сам фактор мінно-вибухової травми, які бувають ураження і безпосередньо сам алгоритм надання допомоги. Ми даємо базу, якої має вистачити, щоб підтримати стан потерпілого до приїзду швидкої», — розповідає Денис.

За словами фельдшера, найбільше часу на заняттях приділяється саме практиці. Адже, коли справа стосується порятунку життя, недостатньо просто почитати чи послухати інформацію. Треба одразу вчитись робити все власноруч, щоб правильні рухи відкладались навіть у м’язовій пам’яті тіла.

Для кого цей курс, і як на нього потрапити?

Від червня 2022 року було проведено 16 тренінгів з ідентифікації, які загалом пройшли вже більш як 800 осіб, з них понад 50 – жінки. Приблизно половина учасників – це цивільні люди, які приїжджають на навчання з регіонів, що найбільше постраждали від бойових дій. Друга половина – представники Національної поліції, Територіальної оборони, ДФТГ та інших служб. Наймолодшому учню тренінгу було 17 років, найстаршому — 68.

Одним серед тих, хто пройшов навчання, є Андрій. До початку великої війни чоловік працював тренером у дитячо-юнацькій спортивній школі, займався боротьбою дзюдо. Після 24 лютого Андрій вступив у Добровольче формування територіальних громад, де й досі продовжує нести службу. Про тренінг для ідентифікаторів ВНП дізнався від командира підрозділу й одразу погодився поїхати, бо прагнув підвищувати свою кваліфікацію у військовій справі.

«Організаторами були створені всі комфортні умови для навчання. Інструктори кваліфіковані, спеціалісти своєї справи. Кожен день був насичений корисною інформацією. А найголовніше – хотілося продовжувати навчання далі», – ділиться Андрій.

За його словами, таке навчання зараз доволі важливе, тому що дає можливість дізнатися, як захистити від загрози себе та оточення.

«Я думаю, що мінна безпека стосується кожного: від малого – до дорослого. Війна триває, багато територій навіть на Київщини ще заміновані. На основі знань, здобутих під час тренінгу, ми вже проводили заняття в дитячих садочках і школах на предметі «Захист Вітчизни». Такі знання ніколи не будуть зайвими, адже це може врятувати здоров’я і життя», – резюмує чоловік.

Своєю чергою, викладач курсу Антон Путря впевнений, що тренінг може підійти для будь-кого, але першочергово – для людей, які живуть або працюють там, де тривали бойові дії.

«Військовим теж потрібно проходити такі курси, адже від 2014 року було дуже багато випадків підривів на мінах. А все тому, що військові не були навчені правил поводження з ВНП. За вісім років люди стали більш обізнаними, з’явились додаткові заняття з населенням. Але цей процес треба обов’язково продовжувати», – додає сапер.

Сьогодні є два способи потрапити на навчання з ідентифікації. Перший – звернутися до представників місцевого самоврядування у своїй громаді та добровільно записатися на тренінг. Другий – заповнити відповідну форму на сайті ДСНС. Курс повністю безоплатний, учасникам надається проживання та триразове харчування.

Проводити навчання ДСНС допомагають численні партнери, один серед них – Фонд Східна Європа, що реалізує програми «Дивись під ноги!» коштом DanChurchAid та «Спільнодія» коштом Європейського Союзу. Власне, тільки за підтримки Фонду було проведено сім навчань ідентифікаторів для 420 людей.

Герої серед нас

Антон зізнається, що роботи зараз дуже багато. Окремо ідентифікації ВНП ще навчають фахівців ДСНС, проводять курси для різних організацій на договірних засадах. Також у графіку викладачів – професійна підготовка саперів і навчання під час ротацій. За словами Путрі, понад пів року від 24 лютого служба працювала взагалі без вихідних.

Але учні інколи теж допомагають піротехнічним підрозділам: «Був такий випадок, коли після навчання хлопці знайшли на території своєї громади електроспалахувач від РСЗВ «Град». Надіслали мені фото, бо він схожий на протипіхотну міну. А це виявився безпечний елемент, і вже не довелось нераціонально залучати піротехнічні розрахунки. Таким чином нам допомагають, а ми зі свого боку теж намагаємось допомагати людям», – ділиться сапер.

Фото: надані ШоТам.