Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

У Чернігові Центр протимінної діяльності отримав нове обладнання від Уряду Канади та ПРООН

Опубліковано

Центр протимінної діяльності у Чернігові отримав від Програми розвитку Організації Об’єднаних Націй (ПРООН) та Уряду Канади детектори для пошуку вибухонебезпечних залишків війни глибоко під землею, на землі та під водою, спорядження для водолазів і техніку для проведення моніторингу й контролю якості.

Про це повідомили у відділі комунікацій ПРООН в Україні.

Отримане обладнання вартістю 90 000 доларів є вкрай необхідним для підтримки державних органів у розмінуванні забруднених мінами та іншими вибухонебезпечними предметами територій Луганської й Донецької областей. Центр протимінної діяльності, який наразі у процесі створення, також буде умебльовано й оснащено офісною технікою на 40 000 доларів.

Читайте такожВогняна екологічна катастрофа. Як на Донбасі борються з наслідками лісових пожеж

Під час церемонії у своїй промові пані Посол Канади в Україні Лариса Ґаладза наголосила, що розмінування відіграє критично важливу роль у розбудові миру в охоплених збройним конфліктом областях на сході України.

У своїй промові Постійна представниця ПРООН в Україні Дафіна Ґерчева зазначила, що міни та боєприпаси, що не вибухнули, продовжують наражати цивільне населення, що проживає на охопленому конфліктом сході України, на смертельну небезпеку.

Після церемонії передачі обладнання делегація мала можливість ознайомитись із роботою Центру. Сапери показали свої навчальні приміщення та пояснили, що потрібно для забезпечення безпечного та якісного розмінування.

Читайте також: Снаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

«Отримане обладнання дозволить нам проводити обстеження та розміновувати мости та дороги на сході України. Після розмінування їх можна буде відремонтувати та відновити пошкоджену інфраструктуру», – сказав капітан Олександр Колган, начальник управління водолазними роботами ДССТ.

У той час як Державна спеціальна служба транспорту розміновує, Центр протимінної діяльності буде проводити контроль якості. Цей процес гарантуватиме, що після проведення робіт із розмінування на очищених територіях не залишилося мін чи нерозірваних боєприпасів. Тільки тоді землю можна передати її власникам та користувачам. Для проведення контролю якості потрібно використовувати саме таке обладнання, тому Уряд Канади і ПРООН надали детектори як для очищення територій, так і для контролю якості.

Читайте такожВідбувся видовищний Чемпіонат України з пожежно-прикладного спорту (ВІДЕО)

Передача обладнання здійснювалась у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Уряду Канади.

Про програму ООН

Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).

Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.

Нагадаємо, рятувальники Луганщини отримали 9 спецавтівок для ліквідації пожеж.

Усі фото: www.ua.undp.org.

Суспільство

У Криму активісти поширили нові символи спротиву (ФОТО)

Опубліковано

У Євпаторії, Сімферополі та Севастополі активісти «Жовтої стрічки» розмістили нові символи ненасильницького спротиву окупації, зокрема плакати, надписи та стрічки.

Про це повідомили в «Жовтій стрічці».

Активісти продовжують діяти в усіх куточках півострова, аби нагадувати: Крим — це Україна. Учасники руху зазначають, що спротив триває і не припиниться до повної деокупації півострова.

Читайте також: Посолка Канади зробила тату на підтримку жіночого спротиву на окупованих територіях України

Нагадаємо, що в Донецьку провели акцію до річниці останнього проукраїнського мітингу в місті (ФОТО).

Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»

Читати далі

Суспільство

У Вінниці гончарству навчають ветеранів, які втратили зір на війні

Опубліковано

У Вінниці відкрили соціальний проєкт «Гончарство в темряві». Його перші учасники — п’ять ветеранів, які втратили зір, захищаючи Україну, і зараз проходять реабілітацію у Вінниці. 

Про це повідомив департамент маркетингу міста та туризму Вінницької міської ради.

Гончарство як реабілітація

Опанувати нову для себе справу вирішили Антон з Кропивницького, Руслан і Андрій з Львівщини, Олег з Житомирщини і Андрій з Дніпра. Попереду у чоловіків – півтора місяця навчання і створення власних виробів з глини. 

Заняття поводять майстерні «Етно Чари» під керівництвом подільських майстрів. Один з менторів — Іван Шостак, ветеран з Вінниці, який втратив зір на Бахмутському напрямку у березні 2023-го. Захисник вже понад рік вивчає гончарне ремесло під наставництвом засновниці артпростору Вікторії Ніколаєвої.

Координаторка проєкту Юлія Бабаєва поділилася, що саме з робіт Івана зародилася ідея  «Гончарства в темряві». Ветеран створив цілу виставку, роботи з якої досить швидко продалися. Завдяки гончарству планують проводити реабілітації —  повертати людей до активного, соціального життя, до зайнятості. 

Читайте також: Ветерани ГУР провели футбольний турнір, присвячений побратиму, який втратив зір

Навчатися й навчати 

Андрій з Дніпра почав реабілітацію для осіб з інвалідністю по зору порівняно нещодавно. Він отримав поранення у листопаді минулого року, воюючи на Запорізькому напрямку. Чоловік чотири місяці лікувався у шпиталях і має ще одну операцію попереду. Увесь цей час чоловіка підтримує і супроводжує дружина. 

«Раніше я був художником: займався комп’ютерною графікою, 3D-моделюванням. І робота з глиною мені подобається. Вона не завжди піддається, але я тільки почав вчитися. Така реабілітація мені допомагає», — розповів Андрій.

Іван Шостак допомагає ветеранам опановувати гончарство. Він поділився, що в процесі навчати стає зрозуміліше —  спочатку на словах, потім – руками. Свої перші кроки в гончарстві Іван робив на початку 2024, а тепер в майстерні «Етно Чари», виготовляє чашки, кухлі, миски, підсвічники і вази, робить вироби на замовлення та почав опановувати, нову для себе, традиційну форму макітри. Вироби Івана можна придбати в артпросторі «Етно Чари». 

Власниця майстерні Вікторія Ніколаєва наголошує, що основне завдання — зацікавити та, щоб ветерани продовжували гончарувати, бо 45 днів — це дуже мало. 

Поширити досвід та допомогти

Зараз триває набір другої групи учасників проєкту «Гончарство в темряві». Зереєструватися можна за посиланням або за номером телефону +380 68 814 30 06 (Юлія Бабаєва). 

По завершенню навчання організатори обіцяють влаштувати велику виставку-продаж з готовими роботами всіх учасників. Вікторія Ніколаєва каже, що до того часу ветерани навчаться робити чашки різних форм: тарілки, блюдечка і, за бажанням, вазочки. 

Також після завершення курсу кожен з учасників отримає у власність стартовий набір: гончарне коло для початківців, глину та інструменти для роботи, щоб продовжити займатись гончарством, повернувшись додому. Вікторія Ніколаєва зазначила, що також шукає можливості співпраці з локальними гончарними майстернями, які могли би підтримувати ветеранів вже у їхніх містах.  

Організатори кажуть, що оскільки цей проєкт є унікальним, і методики та програми викладання гончарства для незрячих людей в Україні немає, вони готові ділитися досвідом з іншими громадами, які зацікавлені в подібних ініціативах. 

Нагадуємо, що поліцейські евакуювали 67-річну жінку з її гусенятами з-під обстрілів на Сумщині.

Фото: фейсбук-сторінка проєкту «Гончарство в темряві»

Читати далі

Суспільство

Журналістка з України стала амбасадоркою міжнародної ініціативи The Women’s Voice in Action

Опубліковано

Журналістка «Голосу Америки» Катерина Лісунова стала амбасадоркою міжнародної  ініціативи The Women’s Voice in Action, яка базується у Вашингтоні. 

Також українку нагородили подякою за внесок у розвиток міжнародної журналістики, послідовне висвітлення війни росії проти України та активну участь у просуванні голосу українських жінок на світовій арені.

Про це повідомили Vilni Media USA.

Про роботу Катерини

Катерина Лісунова — перша українська журналістка-резидентка в ООН. Вона системно працювала у Конгресі США, де фокусувала увагу на темах російської агресії, безпеки, демократії й протидії дезінформації.

З початку повномасштабного вторгнення Катерина продовжувала роботу у Вашингтоні, регулярно висвітлюючи позицію ключових американських політиків щодо України, зокрема спікера Палати представників Майка Джонсона, лідера демократів Гакіма Джеффріса, віцепрезидента США Джей Ді Венса та інших.

Читайте також: Книга Вікторії Амеліної увійшла до фіналу премії Джорджа Орвелла 2025

«Журналістика — це мій спосіб стояти за правду. І якщо є можливість говорити — значить, є можливість захищати», — сказала Лісунова, коли отримувала нагороду. 

Катерина відома своєю серією матеріалів про український жіночий рух. Вона описала період від ХІХ століття до сьогодення  в Україні та в діаспорі. Її журналістські дослідження лягли в основу міжнародних аналітичних звітів та увійшли до архіву Гарвардської бібліотеки.

Нагадуємо, що завдяки донорам UNITED24 в Ірпені відновили багатоповерхівку, яку пошкодили росіяни.

Фото обкладинки з мережі X Катерини Лісунової

Читати далі

Шопочитати

Економіка і бізнес6 днів тому

Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу

«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...

Суспільство1 тиждень тому

Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки

«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...

Суспільство2 тижні тому

Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті

Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...

Військо3 тижні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...