Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Треба просто перестати мінувати»: як активісти рятують землі Донбасу від впливу війни (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Донбасу загрожує екологічна катастрофа європейського масштабу.

Через бойові дії гинуть не тільки люди, а й довкілля.

Дика природа також страждає від обстрілів і вибухів боєприпасів.

Небезпека мін

«Міни несуть небезпеку: передусім, це небезпека для життя та здоров’я людей. Це найстрашніші наслідки, які можуть вони спричинити. А по-друге, це вже йде далі вплив на ґрунтовий покрив. Те, що йдуть воронки від розривів. Далі це є вплив на рослинний покрив – також знищується. Вплив на атмосферне повітря. Також це є хімічне забруднення, тому що самі снаряди, міни – вони є різні, мають різний склад і можуть забруднювати ті ж ґрунти», – розповіла екологиня та працівниця Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» Катерина Полянська.

«Близько 16 тис. км.кв. зараз заміновано. Але це є інформація про територію якраз на підконтрольній частині України. Скільки розміновано – близько 5 тис. км. кв. Але це також приблизні дані, тому що надати всю статистику складно, бо немає даних про непідконтрольні території Донецької та Луганської областей», – каже екологиня Катерина Полянська.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

«Є наслідки, які ми можемо побачити в один момент і наслідки, які будуть переслідувати нас і далі», – вважає екологиня Катерина Полянська.

Як замінування впливає на довкілля?

«Снаряди розірвались, ніби поле чисте, ніби не несе в собі небезпеку. Але ці важкі метали досі знаходяться в ґрунті, і потім потрапляють з рослинами у людський організм і можуть в ньому накопичуватись. Залежно від їхньої кількості, можуть бути різні наслідки. Це і мутагенні наслідки, і канцерогенні наслідки, тобто можуть спричинювати рак», – стверджує екологиня Катерина Полянська.

«Під час вибухів – ми зараз говоримо про снаряди та інші вибухонебезпечні засоби – може утворюватися сірчаний газ, чадний газ і викидатися оксиди азоту, які також шкідливі для організму людини, і можуть впливати і на очі, і на дихальну систему», – ділиться екологиня Катерина Полянська.

«Є території, які зазнали дуже потужних обстрілів, або ж мінні поля – треба буде проводити дуже серйозні дослідження, які би показали безпечність цих територій для життя людей», – розповіла екологиня Катерина Полянська.

«Коли війна закінчиться, час на те, щоб розмінувати ці території, порахувати досить складно». – каже екологиня Катерина Полянська.

Як зарадити?

«Це ж величезні площі. Треба буде зіставляти спеціальні карти. Треба, щоб працювали спеціальні підрозділи ЗСУ. Звісно, це буде дуже масштабна робота. І також потрібно буде оцінити всю шкоду, нанесену військовими діями на довкілля», – впевнена екологиня Катерина Полянська.

«Насправді, це може зайняти не один рік, це може зайняти десятки років. А деяке забруднення внаслідок військових дій загалом – воно настільки потужне, хімічне зокрема, що ми ці наслідки будемо бачити ще довгі роки», – зазначила екологиня Катерина Полянська.

Читайте такожЯк екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

«Перевіряти тисячі кілометрів квадратних, робити аналізи – це досить складна робота. І відновлювати потім ці території, щоб вони були придатними для ведення сільського господарства, ведення якоїсь іншої господарської діяльності, проживання населення, щоб вони були безпечними, щоб не стали якоюсь закритою зоною. Буде величезна робота, яка вимагатиме величезних коштів і часу». – каже екологиня Катерина Полянська.

Що робиться вже зараз?

«Наша організація займається питаннями війни та довкілля і якраз одним з напрямків – це є мінування. Хоча ми це питання намагаємось вивчати більш комплексно. Тобто вплив на всі елементи довкілля, вплив на заповідні території. А також не лише вивчати, а й знаходити відповіді, як його мінімізувати, що робити?», – каже екологиня Катерина Полянська.

«Що ми можемо робити вже зараз? По-перше, це є космічний моніторинг, є системи, які реєструють загорання. Ми можемо порахувати кількість пожеж, зокрема від обстрілів. За космічними знімками можна порахувати кількість воронок і території, які потрапили під обстріли, і де потрібно буде проводити дослідження ґрунтів на наявність важких металів. Можемо реєструвати, де які забруднення атмосферного повітря», – стверджує екологиня Катерина Полянська.

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

«Вивчати досвід і збирати якомога більше ширшу інформацію, а також збирати докази про вплив військової діяльності і фіксувати їх. Правильно фіксувати за всіма міжнародними стандартами, щоб потім можна було ці докази використати в міжнародних установах. Про те, що дійсно руйнувалася дика природа», – впевнена екологиня Катерина Полянська.

Нині ГО «Екологія-Право-Людина» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap.

Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, «Восток SOS» допомагає на лісових пожежах.

Як ми повідомляли раніше, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.

Підтримай ШоТам

Суспільство

Львів’янам вперше запропонували компенсацію за незручності через цілодобовий ремонт вулиці

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У Львові вирішили розробити механізм компенсації мешканцям навколишніх будинків у зв’язку з цілодобовим режимом перехрестя вулиць Городоцької і Бандери.

Про це повідомили у пресслужбі міської ради.

На перехресті вулиць Городоцької і Бандери повністю оновлюють трамвайну інфраструктуру, за умови цілодобової роботи завершити ремонт планують до 15 листопада.

Читайте такожЯк виникла унікальна ініціатива фермерів «Смак Українських Карпат» (ВІДЕО)

Зважаючи на можливі незручності від нічної роботи ремонтників розробили механізм компенсації мешканцям навколишніх будинків.

Характер компенсації не уточнюється, відомо лише, що розробити цей механізм мають до 10 листопада.

Нагадаємо, почали будувати перший у Львові індустріальний парк.

Головне фото: city-adm.lviv.ua.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Назвали кращі локації для осінніх подорожей на Хмельниччину

Опубліковано

Підтримай ШоТам

Хмельницький туристично-інформаційний центр назвав чотири локації, які варто відвідати восени.

Про це йдеться у повідомленні центру у фейсбуці.

Костел святого Йосипа Обручника

У селі Підлісний Мукарів є костел святого Йосипа Обручника. Цей кам’яний римо-католицький храм у стилі пізньої неоготики побудований в середині XIX ст. Костел названий на честь чоловіка діви Марії Йосипа Обручника, і там досі працює старовинний орган.

Фото: pslava.info

Покровська церква-замок

У селі Сутківці варто побачити Покровську церкву-замок, побудовану в західноєвропейському готичному стилі. Замок зведений у XIV столітті для оборони від татар.

Фото: rest.guru.ua

Кам’янець-Подільський

Кам’янець-Подільський дуже мальовниче місце області, яке в осінніх барвах стає особливим. Кам’янчани щиро вірять, якщо турист приїхав у Кам’янець, але не побачив Старий замок, надгробок Лаури Пшездзецької та монаха з кошиком, то він не був у Кам’янці.

Читайте також: Лижі-водоходи та кепка для незрячих. Шість найцікавіших винаходів українців цього року

«Обов’язково прогуляйтесь з пряним чаєм чи глінтвейном у сквері «Лебедине озеро», який розташований на краю каньйону річки Смотрич», – додали в туріфноцентрі.

Фото: md-ukraine.com

Меджибіж

Туристам рекомендують відвідати смт Меджибіж, де розташований замок-фортеця з могутніми стінами і кутовими вежами. Вперше Меджибіж згадується в «Літописі руському».

Фото: myukraine.org.ua

Нагадаємо, Google представив рейтинг топ-10 туристичних місць України.

Головне фото: zbruc.eu.

Підтримай ШоТам

Читати далі

Суспільство

Українців запрошують на онлайн-лекцію «Гендерна рівність у спорті»

Опубліковано

Підтримай ШоТам

У вівторок, 19 жовтня, о 18:00 відбудеться лекція на тему «Гендерна рівність у спорті» в межах #FootballPeople weeks.

Про це пише Гурт.

Щороку протягом двох тижнів понад 150 тисяч людей у 50 країнах організовують та беруть участь у заходах, що сприяють суспільним змінам. Кампанія ініційована організацією FARE network.

Читайте такожСтрибає з парашутом і кидає гранати: як дівчина зі Слов’янська стала десантницею (ВІДЕО)

Лекція відбудеться через додаток Zoom.

Якщо цікавитесь спортом, тоді реєструйтесь на лекцію за посиланням.

До участі у лекції буде відібрано 20 учасників. Усі учасники отримають сертифікати про участь.

Нагадаємо, в Україні з’явилася перша футбольна коментаторка-дівчина.

Головне фото: farenet.org.

Підтримай ШоТам

Читати далі