Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Знайомі з правилами кібербезпеки? Що ж, час перевірити свої знання (ТЕСТ)

Опубліковано

1. Почнемо з теорії. Що з переліченого не належить до правил кібербезпеки?

Фото: pexels.com.
Правильно! Неправильно!

Саме так, і двофакторна аутентифікація, і складні паролі, і своєчасне резервне копіювання даних – це базові правила кібербезпеки, яких варто дотримуватися. Але й це ще не все. Так само слід вчасно оновлювати програмне забезпечення, блокувати доступ до своїх гаджетів і користуватися антивірусом.

2. Гаразд, а знаєте, що таке «фішинг»?

Правильно! Неправильно!

На жаль, фішинг – це не риболовля і навіть не сервіс із паролями. Це спосіб змусити неуважних користувачів самостійно передати власні конфіденційні дані шахраям, наприклад, через листи чи повідомлення з посиланнями на підроблені ресурси та сервіси. Приклад такого посилання: facebook.payment.website.com. У цьому випадку сайт website.com не має жодного стосунку до соцмережі, а отже, введені там логін і пароль від вашої сторінки дістануться звичайним шахраям.

3. Добре. А що з цього може використовуватися під час двофакторної аутентифікації?

Фото: pexels.com.
Правильно! Неправильно!

Фактично ми говоримо про другий фактор перевірки, щоб упізнати користувача. А тому для цього підійдуть і біометричні дані (відбиток пальця чи зображення обличчя), і код, надісланий на телефон чи пошту. Головне – це захистить ваш акаунт від шахраїв та не дозволить їм скористатися вашими даними.

4. Хм. Можливо, знаєте, навіщо потрібен VPN?

Фото: pexels.com.
Правильно! Неправильно!

VPN – це технологія, що допомагає зберегти в таємниці вашу онлайн-активність та підвищити рівень безпеки у мережі. Зокрема, такі програми приховують вашу IP-адресу. Утім до вибору застосунку радимо ставитися уважно: під виглядом VPN може поширюватися шкідливе програмне забезпечення. А ось сидіти в заблокованих на території України російських соцмережах категорично не радимо. Адже йдеться не лише про кібербезпеку, а й про інформаційну гігієну.

5. Гаразд, перейдемо до практики. Ви реєструєте нову сторінку в соціальній мережі. Який із цих паролів оберете?

Фото: pexels.com.
Правильно! Неправильно!

Реєструючись в умовному фейсбуці, ви маєте подбати, аби ваша сторінка не потрапила до рук зловмисників. Але просто ігнорувати всі підозрілі посилання – замало. Слід встановити складний і довгий пароль із малими, великими та спеціальними символами. Пам’ятайте, що довша комбінація – то складніше буде зламати ваш акаунт.

6. Чудово, але попереду – реєстрація в твіттері. Можливо, використаємо той самий пароль? Так буде зручніше. До того ж ми вже знаємо, що він надійний.

Правильно! Неправильно!

Керуйтеся одним простим правилом: кожний акаунт повинен мати окремий пароль. Адже якщо шахраї зламають, скажімо, вашу фейсбук-сторінку, то дані для входу можуть потрапити в публічний доступ. А тому цілком можливо, що після фейсбуку вам доведеться попрощатися ще й зі сторінками у твіттері, інстаграмі та на улюбленому стрімінговому сервісі.

7. Уявімо, що ви встановили на телефон застосунок із погодою, аж раптом він вимагає низку дозволів для подальшої роботи. Що з цього залишимо?

Фото: pexels.com.
Правильно! Неправильно!

Поміркуймо логічно: який із цих доступів дійсно потрібен застосунку з прогнозом погоди? Звісно ж, геолокація. Та навіщо програмі мати доступ до ваших світлин, контактів чи інших персональних даних? Погодьтеся, виглядає щонайменше дивно. А тому щоразу, коли якийсь застосунок просить про зайві дозволи – сміливо відмовляйте. Зрештою, програма здатна попередити вас про дощ і без номера сусідки.

8. Щойно в телеграмі вам написав хороший знайомий. Він потрапив у скрутну ситуацію і благає позичити 2000 грн до вечора. Ваші дії?

Фото: pexels.com.
Правильно! Неправильно!

Халепа може трапитися з будь-ким, і цілком можливо, що знайомому дійсно потрібна допомога. Але навіть якщо йдеться про кращого друга – перевірте, чи не потрапила його сторінка до рук шахраїв. Ви можете зателефонувати людині, запропонувати відеовиклик або особисту зустріч, щоб позичити кошти готівкою. Не переказуйте гроші, допоки не переконаєтеся, що спілкуєтеся саме з тією людиною.

9. Під час обіду вам телефонують колеги: потрібно терміново підписати електронний документ. На щастя, ноутбук у вас із собою, ще й ловить відкриту мережу Wi-Fi PuzataHata11. Підписуємо?

Фото: pexels.com.
Правильно! Неправильно!

Відкрита мережа Wi-Fi завжди ризикована для користувача. Хакери можуть називати точки іменами відомих закладів в надії заманити необачних юзерів та отримати доступ до їхнього трафіку. Через мережу зловмисники можуть перехопити те, що користувач передає на сайт – особливо, якщо такий сайт не використовує захищене з’єднання HTTPS. Що ж робити? Для конфіденційних операцій обирайте мобільний інтернет. А VPN може стати додатковим захистом, але не чарівною пігулкою проти хакерів.

10. Поки ми проходили цей тест, ваш ноутбук вже втретє нагадав про оновлення операційної системи. Може, нарешті оновимося?

Правильно! Неправильно!

Насправді оновлюватися варто одразу, щойно з’явилася «свіжіша» версія операційної системи. Це не вплине на швидкість роботи пристрою, а подекуди – навіть покращить її. Та головне – завдяки оновленню ви подбаєте про кібербезпеку. Адже використання вразливостей у ПЗ – один із видів атак на пристрої та програми. Тому розробники їх постійно шукають та усувають, випускаючи нові версії програм.

Знайомі з правилами кібербезпеки? Що ж, час перевірити свої знання (ТЕСТ)
Йой, схоже, вам час встановити складніші паролі й нарешті увімкнути двофакторну аутентифікацію. Подбайте про свою безпеку в мережі та поділіться основними правилами з близькими. А якщо вам сподобався такий формат, ШоТам має дещо цікавіше – нову онлайн-гру, у якій ви можете врятувати ОСББ від кібернебезпеки. Спробуємо? Посилання – нижче.
Здається, на вашому акаунті вже увімкнена двофакторна аутентифікація, а підозрілі посилання на електронній пошті не мають жодних шансів. Так, деякі запитання виявилися надто складними, проте тепер зловмисники мають ще менше шансів. Що далі? Спробуйте врятувати від кібернебезпеки ціле ОСББ! Посилання – нижче.
Халепа, схоже, ми натрапили на справжніх знавців кібербезпеки! Зізнавайтеся, цей тест виявився занадто простим для вас? Що ж, а чи зможете ви застосувати ці знання на практиці? Спробуйте врятувати від кібернебезпеки ціле ОСББ! Посилання – нижче.

Поділіться своїми результатами:

Економіка і бізнес

€1,5 млн на розмінування: Україна підписала угоду з Італією та ПРООН

Опубліковано

Італія анонсувала фінансовий внесок для підтримки гуманітарного розмінування України. Угоду на 1,5 мільйона євро офіційно підписали разом із Програмою розвитку ООН (ПРООН) в Україні.

Про це повідомили в Мінекономіки.

За даними відомства, договір має важливе значення для відновлення та відбудови країни. Це допоможе очистити землю і повернути людей додому Підписання провели в Києві за участі міністерки економіки України Юлії Свириденко, вона зазначила:

«Укладена угода є важливою для реалізації Національної стратегії з протимінної діяльності і дозволить реалізувати проєкти з очищення агроземель, розвитку інфраструктури, відновлення економічної активності на деокупованих територіях і сприяти поверненню громадян до своїх домівок».

За оцінками, які надало Мінекономіки, близько 138 500 квадратних кілометрів української території можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами. Додаткове фінансування дозволить розширити операції зі звільнення земель, покращити системи управління інформацією та підтримати спеціалізовані навчальні програми для людей з інвалідністю, ветеранів та постраждалих від вибухонебезпечних предметів.

Читайте також: Україна може стати першою країною поза ЄС, яку включать до зони безплатного роумінгу

Не перша співпраця

ПРООН у тісному партнерстві з Міністерством економіки України та Національним органом з протимінної діяльності з початку повномасштабного вторгнення підтримує розробку та випробування передових технологій для гуманітарного розмінування. Зокрема використання дронів, дистанційних сенсорів та систем штучного інтелекту  для навчання моделей виявлення вибухонебезпечних предметів.

Нагадуємо, що в Україні створюють перший жіночий екіпаж для перехоплення безпілотників.

Фото обкладинки: АрміяInform

Читати далі

Культура

Нацбанк випустив монети у пам’ять про письменників «Розстріляного відродження»

Опубліковано

Нацбанк випустив перші монети з серії «Розстріляне відродження». Ними вшанують пам’ять про Миколу Хвильового та Юліана Шпола — письменників, знищених радянським режимом за любов до України.

Про це повідомили в Нацбанку.

Дві нові монети з серії «Розстріляне відродження» презентував голова Нацбанку Андрій Пишний під час міжнародної конференції у Києві. У заході також взяла участь команда фільму «Будинок “Слово”. Нескінчений роман».

«Ми вшановуємо пам’ять про митців Розстріляного відродження, щоб повертати сучасності знання про визначних українців… Це — совість української інтелігенції, серце тієї епохи, коли слово було зброєю, а ідея, на жаль, вироком», — сказав Андрій Пишний.

До виступу також долучився режисер фільму Тарас Томенко:

«Ці монети — як вистріли крізь мовчання. Вони нагадують нам, що кожне забуте ім’я — це розірвана нитка нашої культури».

Презентацію провели на дев’ятій щорічній конференції «Економічна та фінансова інтеграція у світі збурень та фрагментації», яку організували центробанки України та Польщі.

Читайте також: Нацбанк випустив памʼятну монету, присвячену мисткині Любові Панченко (ФОТО)

Про монети

Пам’ятні монети випустили номіналом по 5 гривень. Вони виготовлені з нейзильберу, мають кольоровий друк і рифлений гурт. Тираж кожної — до 75 тисяч штук.

На аверсі обох монет є напис «СЛОВО», де у літерах зобразили парость озимої пшениці, а «О» прострелена й тече кров як символ знищеної культури. На реверсі монети Хвильового — його портрет у пастці кам’яних плит, що символізує репресії. На монеті Шпола — стилізований портрет митця, побитий плямами корозії і забуття, але не втрачений остаточно.

Придбати монети можна з 20 червня 2025 року на сайті НБУ та в банках-дистриб’юторах.

Нагадуємо, що в Україні створюють перший жіночий екіпаж для перехоплення безпілотників.

Фото: фейсбук-сторінка Нацбанку

Читати далі

Військо

Росіяни вигадують фейки про «самообстріли» дронами (ВІДЕО)

Опубліковано

Російська пропаганда активно штампує фейки про «самообстріли» українців дронами. Ця брехня легко заходить, адже для багатьох безпілотники залишаються чимось складним і незрозумілим. Ворожі вкиди, що нібито українські військові самі обстрілюють цивільних, неодноразово викривав виробник дронів Сергій Охотнік.

Маючи неабиякий досвід з безпілотними системами, він доводить, що всі ці історії про «самообстріли» — цілковита нісенітниця. Чому подібні фейки так грають на руку росіянам та як їх розпізнати, дивіться в новому епізоді проєкту «Мій персональний фейк».

Фото обкладинки: скриншот з відео Факти ICTV

Читати далі

Шопочитати