У якому українському місті зародилася традиція святкувати День вишиванки?
Фото: УНІАН
Святкування Дня вишиванки у 2006 році започаткували студенти історичного факультету Чернівецького національного університету. Це ідея Лесі Воронюк, яку надихнув однокурсник Ігор Житарюк. Хлопець постійно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала всім студентам обрати один день та прийти до університету у вишиванках. У перший рік до акції долучилися кілька десятків людей, а сьогодні День вишиванки відзначають в усьому світі.
У скількох країнах відзначають День вишиванки?
Фото: politeka.net
За орієнтовними підрахунками, щороку День вишиванки святкують у 60 країнах світу. Фактично, всюди, де є українська діаспора. Святкування відбувається в різних форматах: покази мод, концерти, марші, виставки, ярмарки тощо.
Як називались три види вишиванок, які в 1953 році розробили для масового виробництва?
Фото: vnu.edu.ua
«Українка» – вишиванка з відкладним коміром, одноколірною вишивкою чи в гармонійному сполученні двох-трьох відтінків одного кольору. «Гуцулка» – з багатоколірним геометричним візерунком із перевагою червоного кольору. «Чумачка» – з вишитою пазухою та низеньким комірцем-стійкою.
А знаєте, де полюбляли вишивати сорочки бісером?
Майстрині з Чернівецької області полюбляли використовувати різноманітні матеріали: бавовняну та вовняну нитку, шовк, сирму (металізовані нитки), лелітки та, звісно, бісер.
Які сорочки раніше називали «жидівками»?
За словами етнологині Христини Федечко,унікальними для Полтавщини були сорочки, які вишивали нитками кольору індиго. Такі нитки можна було придбати на базарах Гадяча. Сьогодні такі сорочки знавці давнього одягу називають «гадяцькими». Однак колись їх знали за зовсім іншою назвою – «жидівки». Барвники індиго з Індії привозили єврейські купці, тому жителі Гадяччини почали називати свої сорочки «жидівками», а нитки – «жидівськими».
Легендарна борщівська вишиванка оздоблена чорними нитками, тому що…
Фото: еtnoxata.com.ua
Про борщівські вишиванки є чимало легенд. Найпопулярніша з них свідчить, що чорний колір – це знак жалоби за вбитими та поневоленими чоловіками. Утім історик Володимир Щибря запевняє: ця легенда не має нічого спільного з правдою. Адже чорний – колір родючої землі та достатку. Крім того, для такої вишивки можна було обійтися без фарб. Чорні нитки отримували з шерсті чорних овець. За спростування легенди про «траурність» борщівських вишиванок виступає й етнологиня Оксана Косміна.
До речі, про чорний колір. А чи могли українки виходити заміж у чорній вишиванці?
Ulyana Yavna
Цікаво, що біле плаття прийшло в українські села десь в 1950-х. Зокрема, на Поділлі, Опіллі і Волині. На фото, яке відшукали журналісти «Української правди», – підбірка весільних світлин 1920-50х років із Борщівського району Тернопільської області.
А знаєте, що таке «мильна» вишивка?
Фото: kryvorizhski.info
Йдеться про брокарівську вишивку – псевдонародну вишивку хрестиком. Такий стиль ще називають «мильним». Чому так? Московська фабрика «Брокаръ и К°» з 1864 р. виробляла мило. На упаковці «народного мила» малювали орнамент, а всередину виробники вкладали аркуші зі схемами. Так вишивка хрестиком розповсюджувалася серед людей, частково витісняючи традиційні українські орнаменти.
На фото зображено…
Фото: Катерина Москалюк
На світлині – фрагмент святкової сорочки з села Верхня Яблунька на Турківщині.
Якого з цього способів вишивання ніколи не існувало?
Фото: аmazingukraine.pro
Вирізування, заволоч і мережка – традиційні способи вишивання сорочок. А ось міжрядиння – наша вигадка.
Хто з українських письменників першим почав носити вишиванку під піджак та фактично став засновником нового модного тренду?
Іван Франко – один із найбільших фанатів вишиванок в історії української літератури. Саме він почав носити вишивану сорочку разом із костюмом, замість «пишних комірців і краваток». Донька Анна згадувала, що вишиванок у батька «було завжди під достатком», і майже всі сорочки – подарунки від друзів з різних куточків України. Найціннішим експонатом у колекції Франка вважають білу вишиванку, подаровану українською педагогинею Христиною Алчевською. Її каменяр одягав тільки на урочисті заходи й великі свята.
Хто з українських ведучих вперше з’явився в ефірі у вишиванці?
У 2003-2005 роках Шевченко був шеф-редактором та ведучим новин на «5 каналі». 21 листопада 2004 року він відкрив програму «Ніч виборів» у вишитій сорочці й став першим українським ведучим новин, що вийшов в ефір у вишиванці.
Найбільшу в Україні вишиванку одягнули на пам’ятник…
І хоча Франко обожнював вишиванки, а одеського Дюка одягають у вишиту сорочку щороку, рекорд належить вишиванці, створеній для 7-метрового пам’ятника Тарасу Шевченку в Ковелі, що на Волині. На неї витратили 42,5 метрів тканини та 3390 метрів ниток. А вишивали сорочку для Кобзаря цілих 365 днів! За словами організаторів, до процесу долучилися приблизно 2500 людей з різних куточків країни.
Поділіться своїми результатами:
Суспільство
У Києві на вулиці Костянтинівській 6/8 планують відреставрувати кам’яницю київського війта — пам’ятку архітектури XVII–XVIII століть. Споруду ще називають “будинок Яна Биковського” або “будинок Петра I”.
Про це стало відомо з оголошення на сайті публічних закупівель Prozorro.
Тендер на реставрацію оголосив київський науково-методичний центр з охорони, реставрації та використанню пам’яток історії, культури й заповідних територій. Очікувана вартість робіт — понад 3 мільйони гривень.
Читайте також: Українські бібліотекарі почали співпрацю з “Вікіпедією”, та займуться написанням статей
Відкриті торги відбудуться 6 травня. Переможець має виконати реставраційні роботи до 10 грудня 2024 року.
Нагадаємо, Jamala буде речницею від України на Євробаченні 2024.
Фото: Наш Київ
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...
Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом
Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...