Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У якому українському місті зародилася традиція святкувати День вишиванки?
Святкування Дня вишиванки у 2006 році започаткували студенти історичного факультету Чернівецького національного університету. Це ідея Лесі Воронюк, яку надихнув однокурсник Ігор Житарюк. Хлопець постійно одягав вишиту сорочку на заняття. Леся запропонувала всім студентам обрати один день та прийти до університету у вишиванках. У перший рік до акції долучилися кілька десятків людей, а сьогодні День вишиванки відзначають в усьому світі.
У скількох країнах відзначають День вишиванки?
За орієнтовними підрахунками, щороку День вишиванки святкують у 60 країнах світу. Фактично, всюди, де є українська діаспора. Святкування відбувається в різних форматах: покази мод, концерти, марші, виставки, ярмарки тощо.
Як називались три види вишиванок, які в 1953 році розробили для масового виробництва?
«Українка» – вишиванка з відкладним коміром, одноколірною вишивкою чи в гармонійному сполученні двох-трьох відтінків одного кольору. «Гуцулка» – з багатоколірним геометричним візерунком із перевагою червоного кольору. «Чумачка» – з вишитою пазухою та низеньким комірцем-стійкою.
А знаєте, де полюбляли вишивати сорочки бісером?
Майстрині з Чернівецької області полюбляли використовувати різноманітні матеріали: бавовняну та вовняну нитку, шовк, сирму (металізовані нитки), лелітки та, звісно, бісер.
Які сорочки раніше називали «жидівками»?
За словами етнологині Христини Федечко,унікальними для Полтавщини були сорочки, які вишивали нитками кольору індиго. Такі нитки можна було придбати на базарах Гадяча. Сьогодні такі сорочки знавці давнього одягу називають «гадяцькими». Однак колись їх знали за зовсім іншою назвою – «жидівки». Барвники індиго з Індії привозили єврейські купці, тому жителі Гадяччини почали називати свої сорочки «жидівками», а нитки – «жидівськими».
Легендарна борщівська вишиванка оздоблена чорними нитками, тому що…
Про борщівські вишиванки є чимало легенд. Найпопулярніша з них свідчить, що чорний колір – це знак жалоби за вбитими та поневоленими чоловіками. Утім історик Володимир Щибря запевняє: ця легенда не має нічого спільного з правдою. Адже чорний – колір родючої землі та достатку. Крім того, для такої вишивки можна було обійтися без фарб. Чорні нитки отримували з шерсті чорних овець. За спростування легенди про «траурність» борщівських вишиванок виступає й етнологиня Оксана Косміна.
До речі, про чорний колір. А чи могли українки виходити заміж у чорній вишиванці?
Цікаво, що біле плаття прийшло в українські села десь в 1950-х. Зокрема, на Поділлі, Опіллі і Волині. На фото, яке відшукали журналісти «Української правди», – підбірка весільних світлин 1920-50х років із Борщівського району Тернопільської області.
А знаєте, що таке «мильна» вишивка?
Йдеться про брокарівську вишивку – псевдонародну вишивку хрестиком. Такий стиль ще називають «мильним». Чому так? Московська фабрика «Брокаръ и К°» з 1864 р. виробляла мило. На упаковці «народного мила» малювали орнамент, а всередину виробники вкладали аркуші зі схемами. Так вишивка хрестиком розповсюджувалася серед людей, частково витісняючи традиційні українські орнаменти.
На фото зображено…
На світлині – фрагмент святкової сорочки з села Верхня Яблунька на Турківщині.
Якого з цього способів вишивання ніколи не існувало?
Вирізування, заволоч і мережка – традиційні способи вишивання сорочок. А ось міжрядиння – наша вигадка.
Хто з українських письменників першим почав носити вишиванку під піджак та фактично став засновником нового модного тренду?
Іван Франко – один із найбільших фанатів вишиванок в історії української літератури. Саме він почав носити вишивану сорочку разом із костюмом, замість «пишних комірців і краваток». Донька Анна згадувала, що вишиванок у батька «було завжди під достатком», і майже всі сорочки – подарунки від друзів з різних куточків України. Найціннішим експонатом у колекції Франка вважають білу вишиванку, подаровану українською педагогинею Христиною Алчевською. Її каменяр одягав тільки на урочисті заходи й великі свята.
Хто з українських ведучих вперше з’явився в ефірі у вишиванці?
У 2003-2005 роках Шевченко був шеф-редактором та ведучим новин на «5 каналі». 21 листопада 2004 року він відкрив програму «Ніч виборів» у вишитій сорочці й став першим українським ведучим новин, що вийшов в ефір у вишиванці.
Найбільшу в Україні вишиванку одягнули на пам’ятник…
І хоча Франко обожнював вишиванки, а одеського Дюка одягають у вишиту сорочку щороку, рекорд належить вишиванці, створеній для 7-метрового пам’ятника Тарасу Шевченку в Ковелі, що на Волині. На неї витратили 42,5 метрів тканини та 3390 метрів ниток. А вишивали сорочку для Кобзаря цілих 365 днів! За словами організаторів, до процесу долучилися приблизно 2500 людей з різних куточків країни.
Поділіться своїми результатами:
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Українські військові відбили контратаку російських окупантів на Херсонщині та вдарили по позиціях ворога з гелікоптерів.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці Оперативного командування «Південь».
Зокрема, під час контратаки, яку ворог намагався здійснити в районі села Лозове на Херсонщині, воїни ЗСУ знищили БТР-82 та ліквідували двох окупантів. Ще п’ятеро бійців росармії було поранено, ворог відступив.
«Тим часом, парою наших гелікоптерів нанесено авіаційний удар по скупченню противника північно-західніше Правдиного (село в Херсонській області, – ред)», – додали в командуванні.
Раніше речник Оперативного командування «Південь» повідомив, що українська ППО знищила три російські ракети, якими ворог намагався атакувати порти Одещини та Чорноморська.
Також ми повідомляли, що станом на 5 липня бійці ЗСУ звільнили вже 1028 населених пунктів.
Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Канада закупила для України 140 тонн насіння гречки сорту Собо з провінції Манітоба, аби допомогти подолати цьогорічний дефіцит продукту.
Про це повідомили на сайті Міністерства аграрної політики.
Насіння передали у вигляді гуманітарного вантажу. Маршрут доставки сягнув 8 000 км: через Канаду до порту Монреаль, звідти – до порту Бремерхафен у Німеччині, де насіння було переміщено на митний склад і перевантажено у вантажівки в Україну.
Доставку завершила спілка «Борошномели України» за підтримки ЄС та Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО).
«Оскільки насіння передається у вигляді гуманітарного вантажу, ми залучили Благодійний фонд «Квіти», який має повноваження на отримання гуманітарних вантажів. Витрати щодо переміщення насіння покрили Канадсько-Українська Фундація, Muehlenchemie GmbH, Бюро гуманітарної допомоги USAID (BHA), ЄС та ФАО», – розповів очільник «Борошномели України» Родіон Рибчинський.
У міністерстві пояснили, що допомога Канади допоможе подолати цьогорічний дефіцит гречки. Через війну ціни на насіння, засоби захисту рослин, добрива та паливо зросли на 40–45%. А тому існує ризик, що виробникам гречки буде невигідно вирощувати врожай цієї культури.
Насіння передадуть фермерам семи областей – Житомирської, Закарпатської, Київської, Львівської, Полтавської, Тернопільської та Чернігівської.
«Отримавши це насіння гречки, ми можемо підтримати фермерів, щоб вони засіяли близько 2 500 гектарів на заході та в центрі України. Враховуючи спеціалізацію, досвід господарств і якість насіння, урожайність з цієї площі становитиме не менше 2 центнерів з гектара, або 5 000 тонн зерна гречки (3 000 тонн обробленої гречаної крупи)», – додав Рибчинський.
Нагадаємо, в Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській та Запорізькій областях аграрії розпочали збір ранніх зернових та зернобобових культур.
Також 17 червня стало відомо, що в Україні повністю завершили посівну кампанію. Аграріям вдалося засіяти 13,4 мільйонів гектарів – 95% прогнозованих площ.
Фото: minagro.gov.ua.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Підрозділи протиповітряної оборони ЗСУ знищили три ракети Х-59, якими окупанти намагалися атакувати портову інфраструктуру Очакова та Чорноморська.
Про це повідомив речник Оперативного командування «Південь» Владислав Назаров.
«З використанням авіації опівдні ворог атакував ракетами Х-59 портову інфраструктуру Очакова та Чорноморська. Влучна робота сил протиповітряної оборони ліквідувала всі 3 ракети над морем», – розповів Назаров.
Він також додав, що ворог продовжує обстріли територіальних громад вздовж лінії зіткнення та тилових районів наших сил. Утім ЗСУ дають гідну відсіч та відповідають окупантам влучними ударами. Зокрема, наші воїни знищили паливно-мастильних матеріалів росармії на Херсонщині.
Про ракети Х-59
Х-59, які сьогодні збила українська ППО, – це радянська та російська високоточна авіаційна ракета класу «повітря-поверхня» середнього радіусу дії. Призначена для ураження важливих наземних та надводних об’єктів противника, прикритих ППО. Російські загарбники використовують такі ракети проти України щонайменше з квітня 2022 року.
Раніше ми повідомляли, що українські військові збили шість із семи крилатих ракет, випущених окупантами по Дніпру та області. Згодом Командування Повітряних сил ЗСУ опублікувало унікальні кадри роботи нашої ППО.
Також ми повідомляли, що підрозділи протиповітряної оборони знищили російську ракету Х-22, яку окупанти випустили з літака Ту-22 по Одещині.
Фото: facebook.com/GeneralStaff.ua.
«Ми знову покликали своїх». Як під час війни працює «Зграя» – одна з найбільших волонтерських спільнот України
Волонтерський рух «Зграя» народився під час Революції гідності. Це абсолютно «свої» люди, які збираються разом...
«Ця тема досі табуйована». Як фонд «Сильні» стає підтримкою для людей, які пережили сексуальне насильство під час війни
Благодійний фонд «Сильні» допомагає людям, які пережили сексуальне насилля під час війни. Жінки, чоловіки, дівчата,...
«Я не можу сказати: наберіть завтра, подумаємо». Як киянин на байку став Святим Миколаєм для наших бійців
Максим – киянин, який захоплюється мотоциклами й присвятив цій справі частину свого життя. До повномасштабного...
«Мрію повернутися на службу». Історія морпіха Гліба Стрижка, який потрапив у полон, захищаючи Маріуполь
Був патріотом, а став націоналістом – так описує свою ідеологію морпіх із Полтави Гліб Стрижко....
