Радянська армія за кількістю приблизно вдесятеро переважала армію УНР
Це правда. За даними Інституту національної пам’яті, сили більшовиків складалися з 4800 бійців, тоді як кількість українців не перевищувала 520 людей. Росіяни мали перевагу й в техніці: бронепотяг та артилерія проти кулеметів та гармати.
Крутянці знали про значну перевагу радянської армії й свідомо йшли на подвиг
За словами науковиці Національного музею історії України Аліни Понипаляк, ніхто не здогадувався про кількість більшовиків. «Люди добровільно, як на Майдані, збиралися, проходили двотижневий вишкіл, щоб вийти на захист рідного міста. Але ніхто не знав численність військ Муравйова. Не треба казати, що вони зробили цей подвиг свідомо. Ці люди просто йшли захистити своє місто, захистити Київ», – наголосила історикиня в ефірі «Українського радіо».
На бій під Крутами відправляли лише студентів та добровольців без досвіду, які не вміли воювати та фактично йшли на вірну смерть
Це міф. За даними УІНП, в бою під Крутами брали участь приблизно 400 юнкерів – старшин і курсантів Першої української військової школи ім. Богдана Хмельницького, які вже мали бойовий досвід. А також бійці Куреня Смерті – добровольчого підрозділу, сформованого з вояків, які повернулися з Першої світової війни, та вільні козаки з міста Глухова – теж старші люди, які мали бойовий досвід. Саме вони, а не гімназисти та студенти без вишколу, складали основні бойові сили оборонців Крут. Бійців зі Студентського (Помічного) куреня Січових Стрільців поставили на найбільш безпечну ділянку оборони, а наймолодших і тих, хто взагалі не вмів стріляти, – лишили в резерві.
У бою під Крутами героїчно загинули 300 студентів
Це один із найбільш поширених міфів. Загальні втрати українців, за різними оцінками, сягли 70-100 людей. І далеко не всіх із них, як ми вже з’ясували, – студенти. За словами історика Сергія Бутка, джерелом міфу став виступ Миколи Зерова, під час якого він порівняв героїзм учасників бою під Крутами із подвигом 300 спартанців у Фермопілах.
Командир військ УНР втратив під Крутами рідного брата
Це правда. Українською армією командував полковник Аверкій Гончаренко. У студентському курені під Крутами загинув його рідний брат Федір.
Більшовики понесли значно більші втрати, ніж українські сили
Це правда. Попри перевагу в кількості та озброєнні, гвардія Муравйова втратила 300 бійців. Це щонайменше втричі більше, аніж втрати значно меншого українського війська.
Командувач Червоної гвардії Михайло Муравйов розраховував потрапити до Києва вже того ж дня, до ночі
Це правда, але мрії більшовиків не здійснилися. Натомість російським військам довелося «зализувати рани», збиратися з силами та лагодити колію.
Бій під Крутами дозволив уряду УНР підписати Берестейський договір, що означав визнання самостійної Української Народної Республіки суб’єктом міжнародних відносин
Це правда. Крутянці на чотири дні зупинили просування більшовиків. Завдяки цьому уряд УНР мав час, аби підписати Берестейський (Брест-Литовський) мирний договір з країнами Четверного союзу. Ось, що пише про роль бою український історик Володимир Улянич: «Саме ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Брест-Литовський мирний договір, який врятував молоду українську державність. День української перемоги у бою під Крутами є законною гордістю українства».
Під час відступу українських сил приблизно 30 студентів заблукали та потрапили в полон більшовиків
На жаль, це правда і один з найтрагічніших епізодів бою під Крутами. Під час відступу студентська чота, що налічувала до 30 людей, заблукала й вийшла на станцію, що вже була зайнята більшовиками. Точна кількість загиблих невідома, але український історик Ярослав Файзулін вважає, що тоді бійці Муравйова розстріляли 28 людей. Прізвища частини загиблих і досі невідомі.
Бій під Крутами став провальною операцією для української армії
Тож насправді це міф. По-перше, вдесятеро менша українська армія змогла дати гідну відсіч більшовикам. По-друге, втрати радянської армії, попри перевагу в кількості, були значно більшими. По-третє, саме подвиг крутянців дозволив уряду УНР підписати Берестейський договір та отримати визнання на міжнародній арені. Сучасні історики називають бій під Крутами однією з найуспішніших операцій української армії: «Це був бій за майбутнє, який показав, що Україна стала можливою саме завдяки армії».
Поділіться своїми результатами:
Суспільство
Переможці премії
Лауреатами 2024 року стали:
- “Артист року” – OTOY;
- “Трек року” – Стасік, “Герої вмирають”;
- “Відео року” – ANDRII BARMALII, “Я нормально”;
- “Колаба року” – NAZVA, альбом “ГУРМА”;
- “Явище року” – Василь Байдак, креативні музичні збори;
- “Лейбл року” – КONTRABASS PROMO;
- “Журналіст року” – Олексій Бондаренко, головний редактор та засновник медіа “Лірум”;
- “Майданчик року” – !FESTREPUBLIC;
- YOUNG BLOOD:
People’s Choice – OKAZIA, YAD BAND, ANGELA VERÁ;
Jägermeister Choice – ALEZJAZZ, RENIE CARES, A04F feat. JorDee;
Jury’s Choice: SOPHIÈME, YARIMA, Drum&Tuba Band;
- “Майстерність: сучасні пісні” – ANTON KRAMER, “Знаєш, як болить” (LAMA);
- “Майстерність: народні пісні” – “Щука-Риба”, BUNHT, YEVHEN PUHACHOV, “То не ластовка”.
Про премію
Колонки
Суспільство
Фестивальний конкурс
- “Коли закінчиться зима 2022?”, режисерка Ганна Трофімова;
- “Лінії”, режисерка Ганна Трофімова;
- “Мій тато — дослідник блискавок”, режисерка Ірина Шостка;
- “Фортеця Маріуполь. Саймон”, режисерка Юлія Гонтарук;
- “Домівка на спині”, режисер Володимир Бакум;
- “Одеса уві сні”, режисер Кирило Наумко.