Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Легеньке питання. Як наші предки виражали своє невдоволення чи досаду?
Коли наші предки були чимось незадоволені, то казали "бісова ковінька!" Запам’ятай цю фразу. Це точно краще вживати, ніж лайку, яка прийшла до нас з російської мови.
А тепер здогадайтесь, на кого казали “луципір”?
Луципір - те ж саме, що чорт, погана людина. Візьміть собі на замітку таке цікаве слово. Може хтось і не здогадається, що ви на нього лаєтесь.
Йдемо далі. Як в давнину називали гулящу жінку?
Правильна відповідь - курва. Хоч це і польський вульгаризм, але на західній Україні цим словом називали саме гулящу жінку. Хвойда - неохайна людина, а матка - це хрещена мати. Уявляєте?
А як ще називали незграбну людину?
Таких людей називали "вайло". Досить цікаве слово, щоб описати незграбність. Візьміть собі на замітку.
А тепер здогадайтесь, яке з цих слів є лайливим?
Шляк - це лайливе слово. Шляк би його взяв - так казали наші предки, коли хотіли побажати “щастя” комусь. Сусік - відгороджене місце в коморі, призначене для зберігання врожаю зернових культур. А "сявка" використовували на Харківщині. Так називали хуліганів.
Зараз у нас кажуть “не вішай локшину мені на вуха”, коли людина обманює. А як же казали наші предки?
Не побивай мені дупи - не обманюй мене! Така фантазія була у наших предків. Чомусь тоді були дуже популярними лайки зі словами “срака” чи “дупа”.
Як ви думаєте, на кого вдавнину казали “курвар”?
Запам’ятайте це слово. Курваром називають чоловіків, які полюбляли ходити до чужих жінок. А ще використовували слово дзюндзик - це чоловік, розпусник,який любить аж занадто багато жінок.
Наші предки вживали лайку не так часто, як сучасне покоління. Але їхні красні словечка були дуже вдалими та незвичайними. Наприклад, “впасти, як сливка в гівно”. Про що так казали?
Те саме, що вступити у щось . Якщо люди вскочила в халепу, то казали, що вона впала, як сливка в гівно.
А тепер здогадайтесь, як називали дурня чи тупого чоловіка?
Дурень чи бовдур - банально! Наші предки використовували цікавіше слово - матолок. Мантелепою називали неохайну жінку. Казали ще “мантелепа засрана”. А "вишкребок" казали на останню дитину в сім'ї.
А тепер перейдемо до закарпатської лайки. Як думаєте, що казали предки, коли хотіли захиститись від злих людей?
Оберігаючись від нечистого та від злих людей-ворожбитів, на Верховині хрестилися, кажучи "Осцина бы 'му!" чи "Цураха бы 'му!"
Що означає вислів “не плести гімно дівчині в коси"?
Цей вислів означає - не наговорювати неправду на чесну людину.
Всі знають про “Лист запорожців турецькому султану.” У ньому козаки не цурались вживати лайливі словечка. Також там згадували одного звіра: "Який ти в чорта лицар, коли голою сракою ..... не вб'єш?!". Про яку тварину там мова?
Це груба козацька лайка. Якщо казали - вбивати їжака голою сракою, то це означало не боятись і демонструвати безстрашшя. Використовували також більш гуманний вислів - налякати їжака голою сракою.
Поділіться своїми результатами:
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Києві відкрили Подільський міст для спецтранспорту з метою забезпечення життєдіяльності міста під час воєнного стану.
Про це повідомив у телеграмі міський голова Києва.
«Сьогодні ми відкрили рух спецтранспорту, автомобілів екстрених служб та автобусне сполучення для пасажирів з лівого берега на правий Подільсько-Воскресенським мостовим переходом», — йдеться у повідомденні.
На першому етапі тут працюватиме автобусний маршрут №111 за напрямком «Станція метро «Площа Українських Героїв» – станція метро «Лівобережна».
Читайте також: Не ігнорувати нову реальність. Експерти про те, як бізнесу комунікувати в кризу
Подільсько-Воскресенський мостовий перехід – це найбільший з обʼєктів транспортної інфраструктури Києва та України. Протяжність мостового переходу – понад 10 км.
Водночас будівництво цього мостового переходу триває. Адже це важливий об’єкт для життєдіяльності міста, а також для його обороноздатності.
Наступним етапом будуть роботи, які забезпечать проїзд на вул. О. Бальзака.
Про міст
Подільсько-Воскресенський мостовий перехід – мостовий перехід, що споруджується в Києві через річку Дніпро та має з’єднати Поділ з лівобережними районами Воскресенка та Райдужний масив.
Після добудови Подільсько-Воскресенський міст має стати найбільшим арковим мостом у Європі. На мосту буде облаштовано шість смуг для автомобільного руху та дві колії метро.
Нагадаємо, у 2020 році стало відомо, що Подільсько-Воскресенський міст у Києві почнуть асфальтувати.
Також у 2020 році на Подільсько-Воскресенському мосту забетонували перші шарніри для арки.
Фото: t.me/vitaliy_klitschko.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Дія бере участь у розробленні європейського цифрового гаманця EU Digital Wallet.
Про це повідомили у телеграм-застосунку Дії.
EUDIW — цифровий гаманець, ініціатива Європейської комісії, яка дасть змогу громадянам ЄС ідентифікувати себе та підтверджувати особисту інформацію. Це зробить зручнішим онлайн- та офлайн-послуги у всьому ЄС.
Із цим цифровим документом можна буде відкривати банківські рахунки, підписувати папери та зберігати цифрові документи, як-от водійські посвідчення, свідоцтва професійного статусу власника гаманця, електронні рецепти та інше.
На останньому засіданні Виконавчого комітету консорціуму POTENTIAL обговорювали впровадження EU Digital Wallet та технічні аспекти його використання. А представники України поділилися своїм досвідом використання застосунку Дія.
Мета Дії та України в цьому проєкті — забезпечити можливість українцям використовувати Дію в ЄС, а європейцям — свої EUDIW в Україні.
Читайте також: «Лайк» з операційної та нове життя на Харківщині: як підприємиця стала бойовою медикинею
Як розповіли у Мінцифри, EU Digital Wallet – це програма для зберігання і використання даних.
З липня 2023 року Дія працює над його створенням спільно з ЄС. Україна — це єдина держава, що не є членом ЄС та бере участь у його розробці. Під час робочих сесій щодо впровадження EU Digital Wallet представники України поділились досвідом впровадження застосунку Дія.
Про Дію
«Дія» — мобільний застосунок, офіційно запущений у 2020 році. Дає змогу зберігати водійське посвідчення, внутрішній і закордонний паспорти й інші документи в смартфоні, а також передавати їхні копії при отриманні банківських чи поштових послуг, заселенні в готель і в інших життєвих ситуаціях.
Також через «Дію» можна отримати такі державні послуги як єМалятко (комплексна послуга при народженні дитини), зареєструвати бізнес і ФОП онлайн, сплачувати податки й подавати декларації, підписувати будь-які документи, змінювати місце реєстрації тощо. До 2024 року планується перевести 100 % державних послуг у Дію.
Нагадаємо, Дія випустила симулятор для перевірки кіберзнань.
Також ми розповідали, що у Дії відтепер можна отримати англомовну версію документів.
Фото: thalesgroup.com.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Комунальне підприємство «Вінницяміськтеплоенерго» отримало мобільну котельню від Проєкту енергетичної безпеки USAID.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці проєкту.
Твердопаливна мобільна котельня оснащена котлом, необхідними насосами, системами очищення води, електропостачання і дренажу. Котельня працюватиме на біомасі, і навіть має резервне джерело живлення – генератор.
Зазначається, що передана мобільна котельна – ще один вагомий внесок у стале функціонування комунального підприємства не тільки впродовж цього, а й на майбутні опалювальні сезони.
У випадку надзвичайних ситуацій та блекауту вона забезпечуватиме теплом заклади соціальної сфери.
Читайте також: Українські бренди переосмислюють етнічну спадщину України. Ось чому це нормально і правильно
З минулої зими Проєкт енергетичної безпеки USAID передав «Вінницяміськтеплоенерго» 41 генератор, 1 екскаватор для виконання аварійно-ремонтних робіт, труби, арматуру і 200 т промислової солі. Загальна вартість допомоги, наданої USAID для «Вінницяміськтеплоенерго», становить 5,2 млн грн.
Про USAID в Україні
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) співпрацює з Україною з 1992 року. Нині 42 проєкти USAID сприяють вирішенню нагальних потреб і довгостроковому розвитку України як незалежного, суверенного, демократичного та заможного суспільства. Від 24 лютого 2022 року USAID надав 16,75 млрд доларів прямої бюджетної підтримки, 1,4 млрд доларів гуманітарної допомоги та понад 1 млрд доларів допомоги на розвиток.
Нагадаємо, Сполучені Штати передали українським громадам 22 мобільні котельні для проходження зими в умовах війни, та готують нові такі поставки.
Також у Бучі на Київщині побудували нову котельню, яка забезпечить теплом 14 багатоповерхівок.
Раніше ми повідомляли, що Миколаїв отримав три блочно-модульні котельні від Агентства США з міжнародного розвитку USAID.
Фото: facebook.com/usaidesp.
«Центром Львова я ще обов’язково погуляю»: історія переселенки на кріслі колісному, яка працює на себе та майже не виходить з дому
Стара 9-поверхова панелька, ліфт голосно приїздить на 4-й поверх. Двері відчиняє невисока жінка: «Доброго дня!...
«Лайк» з операційної та нове життя на Харківщині: як підприємиця стала бойовою медикинею
Божену Гринько з Києва мобілізували навесні 2022 року. Жінка сама пішла до військкомату як медикиня....
Росіяни жили в кімнаті для дошкільнят: на Київщині волонтери відновили сільську бібліотеку
На столі в бібліотеці села Дружня Анна Михайлівна зберігала папку з документами наших військових. Коли...
Бочки з томатною пастою були пробиті снарядами й уламками. На Херсонщині відновив роботу консервний завод, який майже знищили росіяни
Георгій та Ольга Червєнкови — підприємці та власники консервного заводу на Херсонщині, якому понад дев’ять...