1. Ну що ж, почнемо. Як гадаєте, яке слово найчастіше згадується в Основному законі?

Загалом текст Конституції України має 14 461 слово, і найчастіше там у різних відмінках зустрічається слово Україна — 451 раз.
2. Продовжуємо. Що або кого Конституція називає основним національним багатством?

Як не дивно, це не про людей. Особливо охороняти держава повинна саме землю, пише Основний закон. А ще гарантувати право власності на неї. Ось чому останнім часом стільки розмов про право людини на продаж землі — треба виконувати вимоги Конституції.
3. Хто в Україні, на вашу думку, є власником повітря, води та природних ресурсів?

Ми, українці, — володарі природи, яка є на території України. Конституція пише, що вже від нашого імені права власника виконують органи влади.
4. А чи знали ви, що в Конституції сьогодні досі прописана певна заборона для жінок. На що саме?

Дійсно, до 2017 року жінки не мали права бути, наприклад, водійками вантажівок, водолазами чи пожежницями. Але згодом влада скасувала перелік із приблизно 450 «чоловічих» професій, тож фактично ця стаття Основного закону зараз не працює.
5. Що Конституція пише про мови міжнародного спілкування?

Основний закон пише, що держава повинна «сприяти» вивченню іноземних мов. Але про викладання їх у школі там не йдеться. Також гарантує вільний розвиток, використання і захист мов національних меншин.
6. Зазвичай про своїх непрацездатних батьків піклуються діти. А чи повинні вони це робити, згідно з Конституцією?

Все за бумерангом: спочатку батьки зобов'язані утримувати дітей до їхнього повноліття, а потім вже діти мають піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Натомість держава має охороняти сім’ї, дитинство, материнство і батьківство.
7. Конституція пише, що наші телефонні розмови або листування можуть прослухати/прочитати. У якому випадку?

Основний закон дійсно гарантує нам таємницю кореспонденції. Однак суд може дозволити її переглянути, якщо це допоможе розкрити злочин, і, що важливо, іншого способу більше немає.
8. А ще в Основному законі автори прописали, що українцям потрібно попереджати про плани провести акції чи протести. У які терміни?

Українцям дозволяють збиратися на акції мирно та без зброї, однак повідомити місцеву владу про це потрібно «завчасно». Наскільки наперед, Основний закон не пише. Однак Конституційний суд у 2001 році пояснив, що це мають бути «прийнятні строки, що передують даті проведення» зібрань.
9. Як гадаєте, чи допускає Конституція позбавлення людини життя?

Наше життя — невід’ємне, пише Основний закон. Тому нікого не можна свавільно позбавити життя, а його захищати — це обов'язок держави та право самих людей.
10. І останнє: що точно варто святкувати на рівні держави?

Основний закон пише, що день ухвалення Конституції України є державним святом. Про жодну іншу подію в документі не згадується. Тому не будемо порушувати норми Конституції й ну ж бо сьогодні святкувати.
Поділіться своїми результатами:
Технології

Техніку для створення цифрових копій пошкоджених будівель отримала робоча група з оперативного реагування на руйнування об’єктів культурної спадщини.
Про це повідомили в Харківській міській раді.
Фахівцям передали сучасні геодезичні прилади, фотокамеру з професійною оптикою та комп’ютерне обладнання.
Завдяки новій техніці спеціалісти проводитимуть такі роботи:
- скануватимуть пошкоджені пам’ятки;
- зберігатимуть цифрові копії;
- плануватимуть відновлення історичної спадщини міста.
Читайте також: Український художник Павло Маков отримав престижну премію імені Леонардо Скіаша
У міській раді додали, що наразі триває робота з ЮНЕСКО для отримання обладнання для більш детального дослідження руйнувань, 3D-документування та цифрової реконструкції пошкоджених об’єктів культурної спадщини.
Нагадаємо, що на Харківщині розділили системи оповіщення: у місті лунатиме менше тривог.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Харківської міської ради
Культура

Директорка музею книги і друкарства України отримала повідомлення про підтвердження членства у Міжнародному товаристві Ґутенберґа.
Про це Валентина Бочковська написала у фейсбуці.
Яке це має значення
Завдяки членству в товаристві рацівники українського музею можуть брати участь у міжнародних наукових ініціативах, отримувати професійну літературу та безкоштовно відвідувати музей Ґутенберґа та лекції на його території.
«Учора отримали чудову звістку від Міжнародного товариства Ґутенберґа, яке наступного року святкуватиме своє 125-ліття, про те, що ми набули повноцінного членства у цьому шанованому товаристві», — написала Валентина Бочковська.
Про український музей
Музей книги і друкарства України — це будівля давньої монастирської друкарні на території Києво-Печерської лаври. У музеї представлені виставки з історії книжкової культури українського народу від найдавніших часів Київської Русі до сьогодення. Співробітники музею беруть активну участь в наукових конференціях та влаштовують мистецькі заходи на честь відомих українських діячів. На сайті «Музейного порталу» охочі можуть оглянути музей у віртуальному вимірі.
Читайте також: «Довженко-Центру» передали цінні артефакти, які знайшли на смітнику (ФОТО)
Про міжнародне товариство
Міжнародне товариство Гутенберга — асоціація з вивчення історії та розвитку технології друку й писемних засобів масової інформації.
Товариство заснували 23 червня 1901 року в Майнці. Міжнародна асоціація з містом Майнц та Лейпциг присуджує премію Гутенберга розміром 10 000 євро за видатні мистецькі, технічні чи наукові досягнення в галузі друкарства.
Зокрема у 2024 році Валентину Бочковську нагородили премією Ґутенберґа за її внесок у збереження культурної спадщини України під час війни.
Нагадуємо, що: український художник Павло Маков отримав престижну премію імені Леонардо Скіаша
Фото обкладинки: Музей книги і друкарства України, на виставці Ганни Гороженко «Лицарка корони», 2020рік
Культура

Харківський митець Павло Маков здобув міжнародну премію Леонардо Скіаша для поціновувачів друку. Нею нагороджують за видатні досягнення у графіці. Роботи Макова виставлятимуть у кількох містах Італії, а потім передадуть до колекції в Мілані.
Про це повідомили в YermilovCentre.
«Це заслуга і визнання фундаментального внеску харківського художника Павла Макова в українське і європейське мистецтво! Вітаємо! І дякуємо, Павло Маков, за відданість мистецтву, за глибину досліджень, за роботи, які сьогодні вже стали культурним надбанням! І за послідовну громадянську позицію, яку Ви так невпинно відстоюєте!» — написали в центрі.
Премію заснувала організація Amici di Leonardo Sciascia на честь італійського письменника та мистецтвознавця Леонардо Скіаша. Митців відзначають двічі на рік. Лавреати премії отримують винагороду у розмірі 2,5 тисячі євро.
Читайте також: На Південному вокзалі в Києві встановили «Серце України» (ФОТО)


Роботи Макова представлять на виставках у Римі, Фабріано, Флоренції, Мілані та Венеції. Також усі твори, які брали участь у конкурсі, передають до колекції Civica Raccolta di Stampe Achille Bertarelli у Мілані.
«Основним медіа для Макова є глибокий офсетний друк, що дає створювати складні багатошарові зображення. Він особливо цінує якість матеріалів, використовуючи данський папір і власноруч виготовляючи лак для офортів. Процес друку для нього — це не просто механічна робота, а спосіб створення мистецького “щоденника”, в якому зафіксовані особисті спостереження та відкриття»‚ — зазначили у «Суспільне Культура».
Нагадаємо, що Миколай Сєрга випустив пісню «Я буду кохати тебе». Кліп зняли в аеропорту «Бориспіль» (ВІДЕО).
Фото обкладинки: сайт «Накипіло»