Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У 18 років він вже захищав Україну зі зброєю в руках, а в 21 – став наймолодшим командиром 1-ї штурмової роти ДУК «Правий сектор». Саме він першим серед українських добровольців прижиттєво отримав звання Героя України. Хто це?
Так, це Дмитро Коцюбайло – воїн, який вже вісім років нищить російських окупантів. Офіцерське звання він отримав лише в розпал повномасштабної війни, а до цього ніколи не був у лавах ЗСУ. Да Вінчі пройшов найгарячіші точки війни з росіянами у складі ДУК «Правий сектор».
Побратими називають його «командиром від природи». Воно й не дивно: попри відсутність військової освіти він став командиром полку та майстерно виконував свої обов’язки. Лінгвіст за фахом та футбольний фанат – про кого це?
«Командиром від природи» азовці називають 31-річного Дениса Прокопенко, який протягом 82 днів керував обороною Маріуполя. Справді, він не має військової освіти, закінчив Київський національний лінгвістичний університет та був одним з найактивніших вболівальників київського «Динамо». Але водночас – став наймолодшим командиром в історії ЗСУ та НГУ, очоливши полк «Азов» у 26-річному віці.
Вона стала першою жінкою в історії ЗСУ, яка очолила артилерійський підрозділ. Аби опанувати САУ, лейтенантці вистачило чотирьох днів. А вгадаєте, ким працювала Любов Плаксюк до армії?
До 2016 року Любов Плаксюк викладала історію в одній зі шкіл Житомира. Утім у 2016 році жінка вирішила долучитися до лав ЗСУ. Любов пройшла шлях від радіотелефоністки до командирки відділення управління, однак все кардинально змінилось, коли вона побачила роботу 152-мм САУ. Відтоді офіцерка закохалася в «Гіацинт-С» та першою серед жінок очолила артпідрозділ.
До повномасштабного вторгнення вона займалася журналістикою та піаром і ніколи не тримала зброю в руках. Однак вже в перші дні великої війни дівчина долучилася до лав територіальної оборони. Спочатку вона була медиком, а сьогодні – пресофіцерка, яка працює на Харківському напрямку. Знаєте, хто на фото?
Це Маргарита Рівчаченко на псевдо «Афіна». У перші тижні повномасштабного вторгнення її історія облетіла українські та світові дні, адже в кожному інтерв’ю дівчина наполягала, що бігти від війни – це не її випадок. Після служби «Афіна» мріє повернутися до журналістики та заснувати власну піар-агенцію. А ще – створити родину.
Їй всього 19, а вона вже смалить окупантів з кулемета! До великої війни Оксана Рубаняк навчалася на вчителя та працювала в Івано-Франківській міськраді. А після 24 лютого – приєдналася до лав ЗСУ і нічим не поступається чоловікам. За її характер та витримку побратими вигадали Оксані войовничі псевдо – «Ксена». Вгадайте, у якій бригаді служить кулеметниця?
Легендарна бригада Чорних Запорожців була створена ще в 2002 році на базі 72-ї гвардійської механізованої дивізії. З 2014 року 72 ОМБр дає відсіч окупантам на сході України, а з початком великої війни – продовжує нищити ворога на своєму напрямку. Чому «Чорні Запорожці»? Це почесна назва бригади на честь військового формування часів УНР.
55-річний Василь Штефко – боєць 128 окремої гірсько-штурмової бригади. До лав Закарпатського легіону чоловік приєднався вже з початком великої війни. Утім для цього йому довелося збрехати. Знаєте, про що саме?
У 2004 році через нещасний випадок на виробництві Василь втратив обидві ноги, а отже, має два протези. Через це після 2014 року йому неодноразово відмовляли у військкоматі. Однак після вторгнення закарпатець вирішив збрехати, аби все ж потрапити до війська. Штефко запевнив, що має лише один протез та може бути водієм, і завдяки цьому потрапив на службу.
Ці роботи належать українському захиснику, який вже вдруге став на захист нашої країни. Він – ветеран війни, режисер, художник та письменник. Знаєте автора?
Валерій Пузік – український художник, письменник та режисер. Автор книг «Бездомні пси», «Моноліт», «Я бачив його живим, мертвим і знову живим», «Шахта. Ранкове зведення», співавтор книги «Наші Котики. Бліндаж». У січні 2015 пішов добровольцем на фронт. Брав участь у боях на сході України в складі 5 батальйону Добровольчого українського корпусу. У перші дні повномасштабного вторгнення долучився до лав ЗСУ.
У 2014 році він разом із друзями нищив окупантів на сході країни, а в мирному Києві – боровся проти незаконних забудов та політичних переслідувань інших активістів. Його молодіжний рух відомий далеко поза межами Києва, а напередодні вторгнення він зіграв головну роль у новій стрічці Олега Сенцова. Про кого це?
Сергій Філімонов – ветеран російсько-української війни, лідер молодіжного руху «Гонор», а сьогодні – командир однойменного бойового підрозділу ССО. У 2021 році Сергій зіграв головну роль у художній стрічці Олега Сенцова «Носоріг». Українська прем’єра фільму відбулася менш ніж за два тижні до повномасштабного вторгнення.
Російські пропагандисти, у звичному для себе стилі, називають її «неонацисткою», а насправді вона – легендарна парамедикиня, яка врятувала життя сотень українських бійців. У березні Юлія Паєвська потрапила в російський полон, а 17 червня – повернулися додому. Знаєте її псевдо?
Фото: Новинарня
Так-так, це легендарна «Тайра». Під час Майдану Юлія рятувала поранених на Грушевського, згодом викладала тактичну медицину, а з початком війни на сході країни зайнялася евакуацією поранених бійців. Вона організувала та очолила добровольчий медично-евакуаційний підрозділ "Ангели Тайри", який базувався під Маріуполем. З 2014 до 2018 була добровольцем-парамедиком. З 2018 до 2020 служила за контрактом в лавах ЗСУ та очолювала евакуаційне відділення 61-го мобільного шпиталю в Маріуполі. Напередодні 24 лютого «Тайра» знову опинилася на сході: аби в ролі волонтерки допомагати з евакуацією постраждалих.
«Дякую за прихисток. "Азовсталь" – місце моєї смерті і мого життя», – хто автор цих слів?
Автор – пресофіцер полку «Азов» Дмитро Козацький на псевдо «Орест». Він – один із учасників героїчної оборони Маріуполя та автор світлин із фортеці «Азовсталь», які облетіли всі українські та світові ЗМІ й показали, що насправді відбувається у сховищах заводу, який бомбардують росіяни. Ці слова військовий опублікував напередодні російського полону. Повернути «Ореста» та ще понад 100 азовців вдалося 21 вересня.
«Тільки не пиши мені про війну, розкажи, чи є біля тебе сад, чи ти чуєш коників і цикад, і чи повзають равлики по в'юну», – це рядки українського воїна переклали вже понад 12 мовами. «Лист до доньки» – одна з поезій, що стала символом великої війни. Хто її автор?
Це рядки з вірша Павла Вишебаби – зоозахисника, музиканта та командира відділення у 68-й окремій єгерській бригаді. Сьогодні Павло разом із побратимами звільняє схід нашої країни.
Її дідусь – відомий український письменник, батько – бандурист, а сама вона – авторка збірки поезій «Як вигинається воєнне коло», волонтерка, парамедикиня та військова морської піхоти ЗСУ. Хто це?
Громадська активістка, учасниця Євромайдану, координаторка ініціативи «Переходь на українську», співорганізаторка проєкту «Мовомарафон-25«, учасниця акції «Весна на граниті». До цього переліку можна було б додати «філологиня», але гуманітарні науки Ярина змінила на службу в армії. З 2019 року вона була парамедикинею в добробаті «Госпітальєри», а вже в травні 2021-го стала морпіхом.
Поділіться своїми результатами:
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Ці історії можуть стати прикладом для держави та волонтерів, аби виробити системні рішення для людей, життя та тіло яких змінилося внаслідок війни.
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, від початку повномасштабного вторгнення отримали поранення десятки тисяч українців. Велика кількість цих випадків — мінно-вибухові.
Аби лікувати травми, деякі з яких українські медики зустрічають вперше у своїй роботі, вони співпрацюють з іноземними колегами. ШоТам розповідає, як це відбувається в Україні.
«Таких травм сучасний світ не бачив»
Тетяна Пшенична — пацієнтка, яка потрапила до українських, американських та канадських медиків у межах однієї з перших благодійних місій «Face the Future Ukraine». В Обласній клінічній лікарні Івано-Франківська вона опинилася вже через пів року після тяжкого поранення обличчя, яке отримала під час обстрілу її будинку в селі на Харківщині.
Першу допомогу Тетяні надали в Слов’янську. Далі в Дніпрі лікарі збирали щелепу, і вже пізніше пластичний хірург скерував її на лікування до Івано-Франківська.
«До нас Тетяна потрапила після тяжкої мінно-вибухової травми: в неї були відсутні губи, а ротову порожнину вона не могла відкрити. Її випадок був складним, адже потребував реконструктивних операцій, залучення різних фахівців.
Тетяні розсікли рубці та розкривали ротову порожнину, щоб видалити всі пошкоджені зуби. Між операціями мало пройти пів року, і тільки після цього ми змогли формували їй ротову порожнину та губи з її слизової оболонки.
Зараз Тетяна проходить лікування в імплантологів і стоматологів, а за кілька місяців ми плануємо нову операцію, аби доформувати губи. Тонкощі лікування в тому, що це незнайомі травми не лише для нас, але й для іноземних колег — таких тяжких травм сучасний світ не бачив», — розповідає лікарка-отоларингологиня Обласної клінічної лікарні в Івано-Франківську Наталія Комашко.
Саме переломи середньої зони обличчя Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) називає одними з найскладніших лицевих травм. Їхнім лікуванням має займатися команда досвідчених медиків з різних галузей.
Для того, аби провести операції, до України завітала команда з 15 світових фахівців: реконструктивних хірургів, окулопластів, пластичних хірургів, оториноларингологів, анестезіологів та інших. Разом з ними працюють українські спеціалісти з Івано-Франківська, Києва та Запоріжжя.
У роботі цієї команди здебільшого складні випадки. Щоб лікувати деяких пацієнтів, вони навіть застосовують 3D-друк кісток з титану.
Першою в Україні отримала інноваційний протез після втрати ока
Ще однією пацієнткою лікарні в Івано-Франківську є Наталія Кошара — вчителька англійської мови з Гусарівки, що на Харківщині. На подвір’я жінки прилетів російський снаряд. Три уламки з очної орбіти Наталії видалили під час операції в Харкові, а ще кілька уламків залишилися в ключиці, печінці та стегні. Через декілька місяців жінку прооперували вже в Івано-Франківську. Завдяки інноваційній технології Наталії Кошарі встановили очний імплант.
«Коли Наталія Кошара потрапила до нас, у неї в очній орбіті були відсутні тканини, куди можна було ставити протез. Разом з нашими лікарями працював відомий окулопласт Реймонд Чо. Він запропонував інноваційну методику, яку раніше не використовували в Україні. Суть у тому, аби брати в людини її жирову тканину й ставити в те місце, де має бути протез, тобто формувати для нього подушечку.
Ми взяли жирову тканину з живота, а також шматок шкіри за вухом, аби сформувати повіки. Після цього поставили очний протез. Вдалося досягти того, що два ока стали виглядати симетрично, і майже немає відмінності між оком та протезом. Під час операції взаємодіяли лікарі, які займаються окулопластичною хірургією», — розповідає лікарка Наталія Комашко.
Як в Україні переймають кращі практики інших країн
На такі операції лікарі на Франківщині запрошують хірургів з інших клінік та транслюють процес онлайн на науковому порталі. Це дає українським медикам змогу навчатися на практиці.
Це не є чимось новим для України: з 2016 року в межах іншої програми співпраці «Co-Pilot» понад 100 лікарів Північної Америки відвідали нашу країну. Це реконструктивні хірурги обличчя, нейрохірурги, неврологи, травматологи тощо. Більш ніж 2000 хірургів України з 20 лікарень переглянули онлайн-трансляції операцій та вже використали цей досвід у своїй роботі.
Більше десяти українських лікарів пройшли стажування в університетах США, але медики вчаться не тільки в американських вишах. Наприклад, студента Харківського медичного університету Сергія Алхімова запросили пройти стажування в Кембриджському університеті Великої Британії.
«Нас забезпечували всім. У деяких відділеннях давали можливість асистувати на операціях, тобто тримати якісь зажими тощо. Ми отримали навички з реанімації та найсучасніші знання», — розповідає Сергій Алхімов про кількамісячне стажування, після якого планує стати хірургом.
Тепер такої співпраці буде ще більше, адже з вересня в Україні започаткували Міжнародне медичне партнерство. 25 українських лікарень отримають «побратимів» з усього світу, а це означає, що українські лікарі зможуть обмінюватися досвідом і переймати найкращі іноземні практики й надалі.
Медична допомога у разі травм є безплатною
У випадку травми для громадян України медична допомога є гарантованою та безкоштовною. Ось як описують цю процедуру в МОЗ України:
- Якщо людина травмувалася, відчуває різкий біль або не може рухатись — потрібно викликати «швидку» за номером 103.
- Медики оцінюють стан пацієнта, надають невідкладну допомогу і, за потреби, транспортують його до медзакладу.
- Пацієнт, якого госпіталізували з травмою, може отримати такі медпослуги: обстеження, знеболення та медикаментозну терапію, операції, цілодобовий лікарський та медсестринський догляд, медичну реабілітацію в гострому періоді.
Якщо людина потребує складнішого втручання, сімейний лікар може направити її до медиків у інші регіони чи благодійні міжнародні місії.
Як в Україні безкоштовно отримати протез, ми вже розповідали за посиланням.
Матеріал створено в партнерстві з ПРООН в Україні та за підтримки Уряду Японії. Серія публікацій реалізується в межах проєкту «Сприяння безпеці людей в Україні шляхом реагування на багатовимірну кризу, спричинену війною».
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Латвійське місто Рига передало Чернігову десять пасажирських автобусів Solaris Urbino 12.
Про це повідомили у Чернігівській міській раді.
Автобуси використовуватиме КП «Чернігівське тролейбусне управління», надаючи послуги з громадських перевезень.
На церемонію передачі приїхали заступник мера Риги Едвардс Ратнієкс, депутатка Ризької міської ради Ієва Бранте, посол Латвії в Україні Ілгварс Клява.
Зазначається, що за призначенням автобуси використовуватиме КП «Чернігівське тролейбусне управління», надаючи послуги з громадських перевезень.
Читайте також: Вертикальна ферма, або Як виростити 600 кг салату без землі та пестицидів? Кейс успішного родинного бізнесу з Вінниці
«Рига була і завжди буде з Україною. Цього разу ми надаємо десять автобусів. Сподіваємось, що вони допоможуть вам довозити дітей до школи або перевозити жителів Чернігова. Під час тижня патріотів жителі Риги зібрали гуманітарну допомогу, щоб наповнити ці автобуси. Ми дуже раді вам допомогти. Ви дуже теплі люди, і саме тому вас підтримує весь світ. Ми сподіваємось, що ви відбудуєте своє місто дуже скоро, і у вас буде на це можливість», — сказав під час передачі автобусів заступник голови Ризької міської ради Едвардс Ратнієкс.
Нагадаємо, Естонія передала 4 автобуси для Харківщини та Житомирщини.
Раніше ми повідомляли, що Україна отримала від Євросоюзу 370 шкільних автобусів, які розподілять між громадами.
Окрім того, Київ отримав від українських благодійників 3 міських автобуси Mercedes Citaro.
Фото: chernigiv-rada.gov.ua.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У Чернівцях відкрили інклюзивну кав’ярню-мануфактуру, де відвідувачів пригощатимуть за пожертву.
Про це повідомив у фейсбуці міський голова Чернівців Роман Клічук.
«Каву і тістечка тут не “купують”. У новій кав’ярні-мануфактурі ними пригощають за пожертву», — написав міський голова.
Він зазначив, що заклад є соціальним проєктом з адаптації, соціалізації та підготовки молоді з ментальними порушеннями до подальшого працевлаштування. Там будуть опановувати такі професії, як кухар, офіціант, бариста. А все, що «зароблять», спрямують на функціонування проєкту.
За словами посадовця, кав’ярня є інклюзивною. Вона доступна для людей на кріслах колісних та для молодих батьків з візками, адже тут облаштований підйомник.
Читайте також: Тисячі врятованих життів. Як львівський притулок опікується тваринами, що стали переселенцями
Нагадаємо, на Хмельниччині відкрили першу інклюзивну кав’ярню.
Також дивіться відео, як футболістки самотужки відкрили бренд напівфабрикатів, щоб утримувати команду.
Окрім того, на Закарпатті відкрили перше шкільне соціальне підприємство «ЕКО ТАК».
Фото: facebook.com/klichuk.roman.
Раніше таких операцій у нас не робили: як в Україні успішно лікують надтяжкі травми обличчя
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, від початку повномасштабного вторгнення отримали поранення...
Як в Україні безкоштовно отримати протез. Досвід жителя Ізюма, який наступив на міну «пелюстку»
«Це було так неочікувано. Воно як бахнуло, то мене оглушило. Коли глянув на ногу, то...
У селі на городі саджають картоплю, а вона — виноград. Ця вчителька з Полтавщини після закриття школи перетворила свої хобі на бізнес
Вчителька Ольга Рясна понад 30 років ходила на роботу через дорогу від свого дому й...
Тисячі врятованих життів. Як львівський притулок опікується тваринами, що стали переселенцями
Якби пес Боні зміг сказати хоча б одне слово людською мовою, то це було б...