Акт Злуки Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки проголосили 22 січня 1919 року. А що було проголошено за рік до цього, 22 січня 1918 року?
7 січня 1918 року більшовики оголосили загальний наступ на Україну. 8 січня відбулося засідання українського уряду, під час якого Микита Шаповал заявив: «Раз армії нема, а треба боронити Україну, то єдиний вихід – проголошення незалежної України, що дасть можливість стати твердо на міжнародній арені і приступити до організації нової фізичної сили». 22 січня було проголошено незалежність УНР. Цю дату також називають Днем проголошення Першої Незалежності.
Незадовго до проголошення Соборності, 1 грудня 1918 року, був підписаний договір про майбутнє об’єднання УНР та ЗУНР. Де відбулося підписання?
Усе відбулося на вокзалі у Фастові. Тоді делегація Української народної Ради та четверо з п’яти членів Директорії підписали «Передвступний договір» про злуку двох частин України.
А де було проголошено Акт Злуки?
Церемонія розпочалася о 12:00 з промови голови делегації ЗУНР Льва Бачинського. Потім Лонгин Цегельський зачитав вірчу Грамоту УНРади і Ради державних секретарів ЗУНР до Директорії, в якій були подані акти, що вели до злуки, зокрема Ухвала УНРади від 3 січня 1919 року про об’єднання ЗУНР і УНР. Після того, як акт прочитали французькою мовою, грамоту вручили Голові Директорії Володимиру Винниченку.
Хто був «режисером» свята Соборності у 1919 році?
Софійська площа була наповнена декораціями, а людей, охочих подивитися на проголошення Акту Злуки, було стільки, що частині довелося забиратися на дерева. З-поміж усіх делегацій, що прибули на урочистості, першими з’явилися службовці залізниць із транспарантом «Слава українським Героям». Згодом прибули й інші делегації. А ось керував їхнім розміщенням та всім церемоніалом артист Микола Садовський, чиїм іменем названо театр у Вінниці.
Після проголошення Акту Злуки Національний хор виконав три пісні. Дві з них — «Ще не вмерла Україна» та «Вічний революціонер». Якою була третя композиція?
Третьою хор виконав пісню «Вкраїно мати, кат сконав». А після багаторазових «Слава!» єпископ провів заключну молитву.
Хто очолював військовий парад, який відбувся у день проголошення Акту Злуки?
Святкування Соборності завершилося військовим парадом, який очолив командант Січових Стрільців Іван Чмола. Площею пройшли кіннота, піхота та артилерія. Приймав парад полковник Євген Коновалець.
Наступного дня, 23 січня, в оперному театрі запрацював тимчасовий орган законодавчої влади соборної Української Народної Республіки. Як він називався?
Трудовий конгрес України вже в перший день своєї роботи ратифікував Акт Злуки. ЗУНР була перейменована на Західну область УНР (ЗО УНР), а єдиним державним гербом став тризуб.
Вперше від дня проголошення Акту Злуки офіційне святкування Дня Соборності відбулося через 20 років — 22 січня 1939-го. У якому місті це відбулося?
Перше офіційне святкування Соборності на державному рівні відбулося в столиці Карпатської України Хусті. Маніфестація 1939-го стала найбільшою демонстрацією українців за 20 років перебування краю у складі Чехословаччини. У ній взяли участь понад 30 тисяч людей.
«Віднині воєдино зливаються століттями … частини єдиної України — Галичина, Буковина, Закарпаття і Наддніпрянська Україна. Здійснилися віковічні мрії, для яких жили та за які вмирали найкращі сини України», — йшлося в Акті Злуки. Які слова пропущені на місці крапок?
Яка акція стала символом святкування Дня Соборності України?
Перший «Живий ланцюг» відбувся в Україні 21 січня 1990 року, напередодні 71-ї річниці проголошення Акту Злуки УНР і ЗУНР. Ця акція стала однією з найбільш масштабних в українській історії. Ланцюг починався в Івано-Франківську від Центрального народного дому (колишня резиденція парламенту ЗУНР і місця ухвалення Акту Злуки) та простягнувся до Києва. Того дня мільйони українців взялися за руки та утворили ланцюг, довжиною понад 700 кілометрів. Відтоді акція стала символом Дня Соборності й традиційно проводиться 22 січня в різних містах України.
У якому році День Соборності вперше вперше відзначили на офіційному рівні в сучасній Україні?
Офіційно в Україні День Соборності відзначають з 1999 року. Свято встановлено указом тодішнього президента Леоніда Кучми «…враховуючи велике політичне та історичне значення об'єднання Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки для утворення єдиної (соборної) української держави…»
Поділіться своїми результатами:
Сумська міська рада нагородила 13-річного Кирила Ілляшенка почесною відзнакою «За заслуги перед містом» III ступеня. Хлопець врятував пасажирів автобуса, який загорівся внаслідок ракетного обстрілу росіян, що стався 13 квітня.
Про це повідомив в. о. Сумського міського голови Артем Кобзар.
Вчинок хлопця
Під час поїздки до спортивного залу разом із мамою Кирило опинився в автобусі, що потрапив під удар. Унаслідок вибуху двері заблокувало.
Хлопець вибрався через розбите вікно, після чого допоміг іншим пасажирам покинути транспорт і надавав допомогу пораненим на вулиці. Попри поранення уламками, він діяв рішуче та швидко.
Читайте також: «Амбасадорки сили духу»: українські гімнастки здобули визнання міжнародного класу
Окрім почесної відзнаки від міської ради, Кирило отримав подарунок від туристичної компанії «Еліта-Тур» — безплатну двотижневу путівку до дитячого табору «Мандарин» у Болгарії.
Кирило навчається у восьмому класі Сумської школи №4 та займається вільною боротьбою в ДЮСШ «Факел».
Нагадаємо, що 12-річна дівчинка з Черкас встановила рекорд Гіннеса у спортивній дисципліні (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка очільника МВС Ігоря Клименка
Культура
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга прибираємо домівку та печемо паски. У суботу ж складаємо кошик, аби в неділю посвятити його в церкві.
Наші предки також довго готувалися до Великодня: вели діжу «на сповідь», ходили по кукуци та обливалися водою, аби бути здоровими. Частина цих давніх традицій збереглася дотепер. Про них ШоТам розповіла фольклористка Олена Чебанюк.
Олена Чебанюк
фольклористка, кандидатка філологічних наук
Чистий четвер — купання до сходу сонця та прибирання дому
Як науковиця я часто їздила в експедиції, де записувала спогади літніх людей про давні українські традиції. Про них ці люди знали з власного досвіду або з переказів старших родичів. Багато розповідали й про Великдень, який завжди був найбільшим святом для українців.
Відзначання починалося з Чистого четверга, який ще називають Страсним. До цього дня в хаті вже мало бути прибрано, і господині вивішували святкові рушники замість звичайних, які висіли під час посту.
У четвер фарбували яйця та пекли паски. Господині також дотримувалися певних забобонів і традицій під час приготування пасок: не можна було галасувати чи сваритися, давати в борг у цей день або ж сідати, щоб паска не «сіла».
Київщина на початку ХХ століття. Фото: Музей Івана Гончара
На Гуцульщині після обіду господині пекли кукуци. Також колись у ніч із середи на четвер діти мали обряд «гріти діда» — ходили до кожного двору, де господарі розкладали вогнище, і говорили фразу: «Грійте діда, грів би вас Бог всяким добром», після чого їм давали гостинці. Дотепер в Карпатах, зокрема на Рахівщині, діти можуть ходити по смаколики, проте вже вдень, а не вночі.
До сходу сонця наші предки купалися, одягалися в новий чистий одяг, адже вважалося, що до Великодня обов’язково треба придбати щось нове.
У Чистий четвер люди відвідували церкву, а потім несли додому запалену свічку, яка не могла загаснути дорогою. Нею випалювали хрести над дверима, аби захистити домівку від нечистої сили. Якщо свічка кілька років поспіль була в церкві на Страсний четвер, вона мала велику силу.
На Поліссі була цікава традиція «вести діжу на сповідь». Дерев’яну діжку, в якій готуватимуть тісто на паски, напередодні вичищали та мили, а потім виносили на двір, щоб сонечко її «поблагословило». Її прикрашали червоною стрічкою та накривали чистим рушником, а потім місили в ній тісто.
Страсна п’ятниця — люди не їли весь день та багато молилися
Найсумнішим днем усього Великоднього посту є Страсна п’ятниця. Наші предки постили та утримувалися від їжі. Також у цей день не можна було випікати та прибирати.
Винесення плащаниці в Страсну п’ятницю. Фото: «Локальна історія», особистий архів Стефанії Кушнір
У церкві не дзвонили дзвони, а люди зосереджувалися на духовності та багато молилися. Предки мали таку традицію, яка називалася «калатала» або «клепала», коли вони стукали дерев’яними брусками, аби повідомити про смерть Ісуса.
Великодня субота — підготовка кошика до церкви та відвідини предків
У Великодню суботу українці здавна вшановували померлих предків, відвідували цвинтарі та запалювали лампадки на могилах. Найбільше цей звичай був поширений на Гуцульщині. На Поділлі вогонь палили просто неба на подвір’ї церкви, а на Полтавщині запалювали ліхтарі, які мали освітлювати дорогу до церкви.
Фото: «Локальна історія»
У суботу наші пращури готувалися до святкової служби та складали святковий кошик, в який клали паску, яйця, свічку, воду, ніж, яким нарізатимуть паску, сіль та хрін.
Часто набір продуктів у кошику залежав від локальних традицій і того, що люди потім використовували в побуті. Іноді замість кошика використовували рушник або бесаг, у якому несли паску до церкви. Згодом рушником почали накривати кошик — люди вірили, що такий освячений рушник захищатиме від граду та лиха.
Читайте також: 6 продуктів, які кладуть у кошик на Великдень: готуємося до свята з етнографинею
Великдень — церковна служба та святкові ігри
Після служби, коли люди приходили з церкви додому, вони кидали освячені яйця у воду, якою вмивалися, щоб бути здоровими та красивими. Особливо в це вірили молоді дівчата. До речі, шкаралупу від освячених яєць не можна було просто викинути, тому її закопували в землю для гарного врожаю або ж кидали за водою.
Фото: фейсбук Параска-Плитка Горицвіт
У давнину вважалося, що після служби в церкві не треба спати, аби рік не був сонливий. Проте зазвичай люди ще лягали відпочити до ранку, а потім ішли під церкву співати гаївки та грати у святкові ігри. Також обмінювалися крашанками та перевіряли, чия міцніша. Особливо ці традиції збереглися на Гуцульщині.
Протягом усього дня, а потім ще наступні 40 днів, українці дотримувалися звичаю «Христосування» — вітали одне одного словами «Христос воскрес» та відповідали «Воістину воскрес».
Великодній понеділок — обливали одне одного водою, щоб бути здоровими
Ще одна цікава традиція, яка збереглася дотепер, — обливатися водою у Великодній понеділок. Зараз хлопці та дівчата обливають одне одного радше заради розваги, а раніше люди вірили, що в цей день вода має особливу очищувальну силу, тому щедро поливали того, кому бажали здоров’я.
Обливаний понеділок у селі на Львівщині. Фото Олени Чебанюк для «Локальної історії»
В Україні ця традиція дуже давня — ще у 17 столітті французький інженер Гійом Левассер де Боплан повідомляв, що козаки виливали на дівчат по 5-6 відер води. Вважалося, що хлопці обливають тих, до кого мають симпатію. А у вівторок це робили дівчата, і вони були набагато підступнішими, ніж хлопці.
Зараз ця традиція переросла у справжні водяні баталії, проте тим, хто незадоволений поливанням у цей день, я раджу не ходити туди, де так розважаються. Адже цей звичай — маленька частина нашої багатої культури, яку треба берегти.
Читайте також: Як святкували Великдень в минулому столітті: 10 унікальних фото
25 квітня Львів прийматиме SUP DAY FORUM LVIV 2025 — платформу для українських підприємців, яка об’єднає понад 200 гостей та 25 провідних спікерів. Учасники обговорюватимуть стратегії розвитку бізнесу, трансформацію клієнтського досвіду, нові ринки та роль «українськості» як унікальної бізнес-цінності.
Про це повідомили організатори зі Спілки українських підприємців.
Програма форуму
Основна частина форуму відбудеться 25 квітня з 10:00 до 19:00. Програма передбачає виступи засновників і керівників провідних компаній, панельні дискусії, бізнес-кейси та інтенсивний нетворкінг.
Під час заходу виступлять такі спікери:
- Володимир Поперешнюк («Нова пошта»);
- Дмитро Ковальчук (Alterra Group);
- Ростислав Вовк (Kormotech);
- Софія Опацька (бізнес-школа УКУ);
- Катерина Глазкова (СУП);
- Дмитро Дубровський;
- Мирослав Маринович;
- Валерія Гузема (Guzema) та інші лідери українського ринку.
Увечері 24 квітня, напередодні форуму, організатори проведуть VIP-вечерю — закриту зустріч із топспікерами. Це можливість для учасників форуму поспілкуватися з лідерами думок у неформальній атмосфері, розширити ділове коло та отримати інсайти з перших вуст. Вартість квитка на вечерю — 4000 гривень.
Реєстрація на подію
Зареєструватися на SUP DAY FORUM LVIV 2025 можна за посиланням.
Контактна особа для реєстрації на VIP-вечерю — менеджерка Марія: +380 67 630 88 32.
Деталі події можна дізнатися у менеджерки Катерини за телефоном +380 95 046 97 40.
Організатором заходу виступає Спілка українських підприємців (СУП). Усі учасники, які дізналися про подію з цього анонсу, можуть скористатися промокодом SDFL25 та отримати знижку 25% на квиток.
Нагадаємо, що на залізничному вокзалі у Києві військовий відкрив пекарню мережі Lviv Croissants (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Спілки українських підприємців
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...
Єдині в Україні сирні кульки за технологією NASA: історія бізнесу братів з Харкова
Вони ще й хрусткі!Ага, пахнуть сиром!Це ж сирні снеки! У нас в Україні таких немає....
Писанкарка з Тернополя продає великодні набори, щоб підтримати чоловіка та його побратимів
Перед Великоднем світло у вікні квартири Ксенії горить до пізньої ночі. Жінка вкладає двох маленьких...
Плете понад 40 років: це майстер з Волині, який робить великодні кошики
«Цього мене навчив батько, якого в селі всі називали майстром, адже він мав золоті руки...