Терикони Донбасу самозаймаються і вибухають: чому це екологічна біда для регіону? (ВІДЕО)

“«Вулкани Донбасу» – це терикони. Траплялися випадки, коли ці терикони починали вибухати”, – розповідає керівник відділу енергетики громадської організації “Екодія” Костянтин Криницький.

Організація має окремий напрямок роботи щодо поступової відмови від видобування вугілля і справедливої трансформації вугільних регіонів.

“Ми в «Екодії» презентуємо окреме дослідження саме про вплив видобутку, спалення вугілля на здоров’я населення в Україні”, – додає Костянтин Криницький.

Одна з найважливіших проблем, порушених у дослідженні, — самозаймання териконів.

Чому терикони спалахують?

За словами Костянтина, терикон складається із залишків того, що вже витягнули з шахти. Там є частина вугілля, там є пуста порода. І саме ці матеріали є легкозаймистими. У Донецькій області, в Луганській області є терикони, які перебувають у цьому становищі постійного тління.

“Є такий красивий вислів, як «вулкани Донбасу». Саме «вулкани Донбасу» – це терикони. І бували випадки вже в історії, коли ці терикони починали вибухати”, – каже Костянтин.

Читайте також: Снаряди вбивають ґрунт. Як на Донбасі відновлюють дику природу після впливу війни

Вибухи стаються, бо всередині терикону – температура 100°, 200° і може бути 1000° градусів за Цельсієм.

“І коли та розпалена пуста порода, залишки вугілля – вони тліють, загораються, і починає процес підняття нагору, це може реально виглядати як виверження невеличкого вулкана. І ця порода буде спускатися вниз, порода буде спускатися на землю”, – пояснює експерт.

Такі приклади були в Мирнограді в 60-х роках, і за роки незалежності також такі випадки траплялися.

У чому небезпека?

“У нас є цілі міста, основне призначення яких – підтримувати саме вуглевидобуток. Там працюють шахтарі, живуть їхні сім’ї. І ці міста розташовані дуже-дуже близько до вугільних підприємств, або вугільні підприємства самі розташовані у місті. І ці терикони – вони дуже близько знаходяться до будівель, де живуть люди, до приватних будинків, до багатоповерхових будинків”, – застерігає Костянтин Криницький.

Він пояснює, що з одного боку, коли горить терикон, коли він тліє, видобувається і виходить велика кількість парникових газів. А парникові гази – це СО2, вони впливають і є основною причиною зміни клімату.

Читайте також: Вогняна екологічна катастрофа. Як на Донбасі борються з наслідками лісових пожеж

З іншого боку, також виділяються дуже шкідливі речовини: аміак, азот, сірководень – ті речовини, що забруднюють навколишнє середовище, зокрема повітря. І якщо подивитися на статистику, регіони, де є вуглевидобувне підприємство або вугільні електростанції, — там більша кількість захворюваності населення з дихальних шляхів, серцево-судинних хвороб, на розлади психіки. Це сильно впливає на навколишнє середовище і на здоров’я людей.

Це може призвести також до міграції населення. Люди лишатимуть забруднені території, де жити буде вже небезпечно.

Які шляхи вирішення?

Це питання не вирішується, бо спочатку воно потребує величезної кільності грошей. Щодо кожного терикону має бути складена окрема програма.

Це коштуватиме декілька мільйонів… сотень мільйонів гривень. Цих коштів не виділяєть, бо по факту такі терикони, які тліють, — вони просто є.

Спалювання вугілля і використання вугілля впливає на всю країну. Терикони є і в Донецькій області, і в Луганській, і в Дніпропетровській, Волинській, Львівській – тобто всі області, де відбувається вуглевидобуток.

Вугільні електростанції, шахти – це забруднення – це так чи інакше впливає на прилеглі території, на прилеглі населені пункти.

Читайте також: Чому цвіте Дніпро і чому ми у цьому винні? (ВІДЕО)

За словами Костянтина Криницького, наша держава має готуватися для вирішення цих величезних екологічних проблем.

Класичне вирішення, що використовується в Україні – це зрізання вищого шару терикону. Коли зрізається верхній шар, це частково поліпшує ситуацію, і менше шансів, що терикон буде займатися.

А те, що роблять інші країни, у яких є величезний досвід, такі як Німеччина, Чехія, Польща, де трансформаційні процеси відбуваються вже не одне десятиліття, там є вже напрацьовані приклади, що робити з териконами, – це саме рекультивація.

У Німеччині є приклади, коли були створені окремі парки на основі териконів. Терикони були перетворені на такі гірсько-лижні спуски зі штучним снігом.

У зарубіжних країнах думали і робили… приклади створення такого собі індустріального музею. Тобто музей історії регіону на базі шахти. Тобто там можна спуститися в шахту, подивитися, як усе там було 40-50 років тому. І облаштовують територію довкола. Наприклад, в Ессені, в Німеччині (Західна Німеччина) така шахта стала культурним центром.

Читайте також: Виходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Мільярди гривень йдуть щороку на те, щоб підтримувати вугільну галузь. Ці витрати лише збільшуються. Є окремі рішення Рахункової палати, де йдеться, що ця підтримка – не ефективна й не прозора.

Частково ці кошти, багатомільярдні дотації можна використовувати для питання трансформації вугільних регіонів конкретних і того ж поводження із териконами.

Конкретно в вугільних регіонах порушувати це питання публічно, створювати якісь майданчики для обговорення, запрошувати експертів – дуже важливо.

“Важливо створювати публічний резонанс, що ми бачимо цю проблему, вона впливає на нас безпосередньо, і треба щось робити. Приклади того, що можна зробити, – вони є, і нам треба замислюватися про це вже зараз. Щоб в майбутньому меншими були негативні наслідки”, – підкреслив керівник відділу енергетики в громадській організації “Екодія” Костянтин Криницький.

Читайте також: Як «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією «Криголам» за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета Cxiд Ekomap – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, «Восток SOS» допомагає на лісових пожежах.

Як ми повідомляли раніше, на Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи.