Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
Hotov y byznes Supkul tura e1559749134119 Hotov y byznes Supkul tura e1559749134119

Економіка

Як із точки продажу фастфуду перетворитись на міжнародну франшизу. Кейс “Супкультури”

Опубліковано

 

Наминаючи черговий бургер на ходу, кожен шкодує, що не має часу забігти у кафе і з’їсти першу страву.

Кирило Пузенко, коли тільки-но приїхав у Київ з Маріуполя у 2014 році, також замислився над цією проблемою. Але, на відміну від більшості, вирішив не обирати між фастфудом і здоровою їжею.

Читайте також: Український стартап для замовлення їжі підкорює США

 

Його “Супкультура” – це вегетаріанські супи-пюре з їстівним стаканчиком.

Кирило Пузенко, автор вегетаріанського супу у їстівному стаканчику

Наразі підприємці з усього світу прагнуть купити франшизу українського бренду. Деякі навіть намагаються її красти – проте з невдалим результатом.

Чи по кишені вам франшиза “Супкультури” сьогодні та як з купи ідей обрати найприбутковішу? Кирило Пузенко погодився поділитись історією свого успіху з читачами “ШоТам?”.

Перевіряв ідею на фестивалях

Їх супи охоче рекламують зірки та політики. Зокрема, нещодавно хильнувши супу, а потім з’ївши хрустку чарчину, мер Львова Андрій Садовий так і сказав про “Супкультуру” на камеру: “Рекламую!”

До того, як вистрілила ідея з “Супкультурою”, Кирило ким тільки не працював. За освітою психолог, спробував себе у ролі і вихователя дитсадочка, і менеджера з реклами, і фотографа.

Читайте також: Купити готовий бізнес: як на франшизі заробити грошей

У столицю вирішив переїхати на початку війни у 2014 році. І от у походах по співбесідах він замислився про здорову і швидку їжу.

Перша “офіційна” супкультури відкрилась у 2016 році.До цього засновник тестив ідею на різних фудфестивалях

Свою ідею супу “на виніс” він розповів власнику одного з київських кафе, і той погодився профінансувати, зробивши “ангельську” інвестицію у дві тисячі доларів.

Якийсь час свою ідею Кирило тестив на фестивалях вуличної їжі. А перед першим фестивалем також розробив і унікальний рецепт стакану з борошна для супу.

На початку все робив вручну: замішував тісто для стаканчиків, варив супи у невеликих каструлях і подрібнював блендером.

Гроші від “бізнес-ангела” Кирило витратив на розробку спеціальної прес-печі, а тестити її довелось одразу після виготовлення – під час одного з фестивалів.

Саме на фудфестах Кирило зрозумів –  його ідея точно спрацює! Адже від бажаючих скуштувати вегетаріанські супи у солоному їстівному стаканчику не було відбою.

Від МАФу до франшизи

Перша “Супкультура” розташувалась у кафе Vagabond, де Кирило ділив приміщення з майбутнім партнером по бізнесу Олегом Герасимовим. Потім облаштувались у МАФі на Хрещатику.

“Нас з Олегом познайомили друзі. Він запропонував відкрити точку на Хрещатику, де він би відкрив кав’ярню, а я – “Супкультуру”. Але врешті  проникся моєю ідеєю і тепер мій партнер по бізнесу”, – розповідає про Олега Герасимова Кирило.

Наразі кілька офіційних точок корисного фастфуду відкрито у столиці, також франчайзі “Супкультури” є в Польщі, Білорусі, Чехії, Словаччині, Австрії.

Далі через складнощі з орендою МАФу на Хрещатику хлопцям довелось переміститись на Контрактову, де через 9 місяців точку знесли під час зачистки площі.

Тоді вони вирішили переорієнтувались і розробити франшизу.

Із самого початку проект замислювався як франчайзинговий. Але ми ніколи не займалися активним продажем, всі франчайзі, які наразі відкрились, знаходили нас самі, – каже Кирило.

Вартість франшизи

Аби запустити точку продажу вегетаріанського супу за рецептами “Супкультури”, вам знадобиться близько двох місяців. Беззбитковість франчайзери обіцяють з першого ж місяця, а вихід на окупність – близько 9 місяців.  

Франшиза наразі коштує 6 тисяч євро – це винагорода за допомогу франчайзі, каже Кирило. А ще тисяч 25 євро треба, аби забезпечити себе усім необхідним для відкриття устаткуванням.

Допомагають ставити на ноги виробничий процес – не тільки після відкриття, а постійно. Це навіть не франчайзинг, а підписка для ведення бізнесу, каже Кирило

Але перед рішенням придбати франшизу Кирило радить розрахувати свої сили, інвестиції, ретельно продумати питання з командою.

У нас закрилося дві в Києві із 22 точок . Франчайзі не впорався, а точки були перепродані іншим бажаючим.

Серед франчайзі можуть з’явитись і росіяни – зараз із “Супкультурою” ведуть переговори про те, аби купити українську франшизу. А от найкраща в мережі  точка поки знаходиться у місті Кошице у Словаччині.

У них просто відмінний маркетинг, а любов словацького народу до супу набагато більша за нашу.

Спроба крадіжки цілої франшизи

У січні цього року власники “Супкультури” зіштовхнулись зі спробами копіювання не просто схеми роботи франчайзингової точки, а цілого бізнесу.

“Підприємці” з Ростова замість того, аби заплатити за франшизу “Супкультурі”, заплатили дизайнеру. Який скопіював і сайт, і його наповнення, змінивши лиш назву і логотип.

Читайте також: Як люди з інвалідністю у Києві годують кексами офіси Google та Ernst&Young

“Є таке поняття в бізнесі, як «бенчмаркінг» – це коли аналізується стороннє підприємство і переймаються найкращі практики. Якби в нас запозичували наші найкращі якості – сумлінне ведення бізнесу, зменшення використання пластику, пропаганду здорового способу життя та свідомого споживання, я був би тільки радий. Але вони обирають, як їм здається, найпростіший спосіб”, – написав у Фейсбуці з цього приводу співвласник “Супкультури” Олег Герасимов.

Як з цим бореться “Супкультура”? Кирило відповідає – швидкістю розвитку.

На даний момент, ми надаємо такий спектр послуг, який без значних інвестицій неможливо швидко зробити людині, яка тільки починає шлях в цій справі, – каже Кирило.

Поради для початківців

Далі – зі слів Кирила.

Секрет мого продукту, думаю, в своєчасності. Він виник в потрібний час в потрібному місці. Коли “Субкультура” починалася як бізнес-проект, особисто я не знав, що в 2021 році Євросоюз заборонить використання пластика.

Зараз все більше людей замислюються над тим, чим насичують свій організм та скільки приносять додому полімерів після кожного походу в магазин. Також люди починають економити свій час, замість того, щоб витрачати на обід дві години в ресторані.

Навіть півгодини на їжу – це багато в сучасному мегаполісі.

Я перерахував багато проблем, і “Супкультура” вирішує як мінімум три з них. Частково це і є секрет успіху – додайте сюди ще відчуття трендів, і ви отримаєте продукт, який усі полюблять.

Економіка

«Дунайський аграрій» вирощуватиме органічну картоплю за нідерландськими технологіями

Опубліковано

 

Українське підприємство «Дунайський аграрій» вирощуватиме органічну картоплю за нідерландськими технологіями.

Про це пише agrotimes.ua.

Зазначається, що донині підприємство виркористовувало звичайну технологію.

 

За словами директора підприємства Романа Дяжука, підприємство взяло на пробу голландські найновіші ранні сорти Раномі, Алюетт і вже достатньо відомий сорт Арізона.

Читайте також: Як створювалась одна з найбільших органічних ферм в Україні (ВІДЕО)

Урожай виявився хороший, бульби доволі великі, якість висока. Раніше підприємство вирощувало лише українські сорти.

«Дунайський аграрій» замінив хімічні препарати на біо, якими зазвичай працюють на випередження. 

Нагадаємо, Україна стала найбільшим експортером картоплі до Білорусі.

Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині з’явився пам’ятник картоплі.

Читати далі

Економіка

Україна має намір побудувати водневий коридор в Німеччину

Опубліковано

 

Компанії-оператори газотранспортних систем Європи, серед яких «Оператор ГТС України», беруть участь в ініціативі «Центральноєвропейський водневий коридор», у рамках якої буде створено водневу магістраль для транспортування альтернативного палива.

Про це повідомили у пресслужбі українського оператора.

За словами представників компанії, через магістраль налагодять транспортування водню із перспективних районів виробництва цього «зеленого» палива через Словаччину і Чехію в райони підвищеного попиту в Європейському союзі.

 

«Водневий коридор також дозволить транспортувати водень з виробничих підприємств споживачам водню в Чеській Республіці та Словаччині», — йдеться у повідомленні.

Читайте такожНа Івано-Франківщині створять сховище нафти та газу

В ініціативі беруть участь «Оператор ГТС України», словацька компанія EUSTREAM, чеська NET4GAS і німецька OGE.

Фото: tsoua.com

Український оператор очікує, що Німеччина стане основним хабом попиту на водень в Європі, який постачатиме великі обсяги палива для забезпечення своїх потреб.

Учасники ініціативи вважають, що водневу магістраль можна створити на базі існуючої газової інфраструктури за допомогою інвестицій.

Читайте також: Британська компанія видобуватиме нафту на Львівщині

Нині організатори проекту вивчають можливість створення «Центральноєвропейського водневого коридору» для поставок водню в обсязі до 120 ГВт-год в день.

Довідка

У 2020 ЄС затвердив Водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи до 2050 року, у якій Україна визначена як пріоритетний партнер завдяки її потенціалу з виробництва «зеленого» палива і наявності інфраструктури для поставок. Процес переходу ЄС з газу на водень може зайняти близько 25 років. Iнвестиції для такого переходу для України складуть щонайменше 100 млрд доларів.

Нагадаємо, в Україні вперше сертифікували авто, що заправляється воднем.

Як ми повідомляли раніше, Нафтогаз і німецька RWE підписали меморандум з розвитку водневих проектів.

Головне фото: erece.org.

Читати далі

Економіка

«Мотор Січ» і турецька військова компанія Baykar Makina підписали угоду

Опубліковано

 

Український виробник авіадвигунів «Мотор Січ» і турецька компанія-виробник безпілотників Baykar Makina підписали угоду про співпрацю.

Про це повідомив Укрінформ.

Зазначається, що підписання відбулося під час виставки аерокосмічної техніки та технологій TEKNOFEST у Стамбулі.

 

У турецькій компанії розповіли, про високу ефективність співпраці з Україною по частині двигунів, зокрема з компаніями «Івченко-прогрес» та «Мотор Січ».

Халюк Байрактар

«Сьогодні важливий момент для наших компаній – Bayraktar та Мотор Січ. Як ви знаєте, AKINCI – наша безпілотна система стратегічного рівня, їх уже постачають у ЗС Туреччини. Це продукт найвищого технологічного рівня», – сказав після підписання технічний директор компанії Baykar Makina Халюк Байрактар.

Читайте такожVR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні

Топменеджер турецької компанії підкреслив, що співпраця між Україною та Туреччиною останніми роками зростає та реалізується за принципом взаємовигідного партнерства «перемога-перемога».

Халюк Байрактар

Деталі угоди не розголошуються.

Читайте такожЗ Парижу у Ладанці. Історія одного священника, який відроджує невеличке село на Львівщині

На виставці аерокосмічних технологій TEKNOFEST було представлено ударний безпілотник Akıncı турецького виробництва, який має двигуни українського виробництва.

На відкритті виставки цей БПЛА здійснив демонстраційний політ спільно з керованим пілотом літаком Hürkuş виробництва турецької авіаційної компанії TUSAŞ.

Нагадаємо, Укроборонпром підписав угоду з британською Babcock про будівництво військових кораблів.

Як ми повідомляли раніше, українські двигуни підняли безпілотник Akinci на 11,5 км і побили рекорд турецької авіації.

Усі фото: ukrinform.ua.

Читати далі